Версiя для друку Обговорити в форумi

 «Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)» - так називалася постанова Верховної Ради України, якою передбачалося святкування ювілею поетеси на державному рівні з широким висвітленням цих подій у вітчизняних ЗМІ. До ювілею планувалося, зокрема, привести в належний стан музей Лесі Українки в Ялті, який давно чекає на реставраційні роботи. І хоч вважається, що в подібних випадках йдеться про увесь ювілейний рік, а не просто дату народження, та все ж таки, коли з 25 лютого минуло вже майже два місяці, але ні команди до певних дій, ні коштів для їхнього матеріального забезпечення від влади не надходило, українська громада вирішила поставити це питання на порядок денний.
 У результаті було проведено круглий стіл «Творчість Лесі Українки – кримський аспект». Його організаторами стали ДО «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр», Кримське товариство зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» та Кримська філія інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України.
 Голова «Всеукраїнського інформаційно-культурного центру» Владислав Єрмаков, який був за ведучого, серед питань для обговорення назвав ситуацію з ялтинським музеєм, акцентував увагу на Всекримському конкурсі дитячої та студентської творчості «Змагаймось за нове життя» та запросив висловитися з приводу нагальних проблем українства Криму. Ну, а щонайперше – спробував охарактеризувати, наскільки ж була зреалізована владна постанова щодо ювілею поетеси у реальному житті. Він зазначив, що в цілому по Україні вшанування Лесі Українки було проведено на високому рівні, а ось в Криму «певну кількість положень постанови виконано не було».
 Та з подальшого обговорення стало зрозуміло, що позитивної оцінки виконавці постанови взагалі не заслужили, про це без будь-яких реверансів говорив керівник товариства «Україна-Світ» Василь Стефанюк.
 Тож розмова фактично звелася до дитячого конкурсу, який кримська вчителька Тетяна Захарова з власної ініціативи проводить вже багато років (щоправда, дедалі у неї стає все більше солідних помічників), та ситуації, що склалася навколо музею Лесі Українки. Про останню розповіла його директор Світлана Кочерга, яка вже давно листується з приводу реставрації з першими особами країни. Та ні В. Литвин, ні М. Азаров так нічим і не зарадили справі, передоручивши розглянути це питання місцевій владі. Світлана Олексіївна надії не втрачає і сподівається, що 20-річчя з дня Незалежності України стане саме тією останньою краплею, завдяки якій справа зрушиться з місця.
 Валентина Бойко, головний спеціаліст відділу загальної середньої освіти Міністерства освіти АРК, яка в даному випадку уособлювала владу, енергійно відбивалася від закидів та посилалася на мовно-літературний конкурс за підтримки самого Президента та конкурс ім. Петра Яцика, що завжди був турботою не стільки влади, скільки громади. До речі, ні те, ні інше Лесиного ювілею не стосувалося. Одначе, коли йшлося про зміст рішень учасників «круглого столу» та в подальшому – листів, які буде спрямовано до очільників усіх гілок кримської влади, вона активно наголошувала на відповідальності за все згадане саме українських громадських організацій. На що голова Кримської філії НТШ Петро Вольвач, дочекавшись слова, зауважив:
 - Треба з’ясувати, скільки коштів було виділено з республіканського бюджету на підтримку «Великого русского слова», і просити таких самих асигнувань на розвиток «Великого українського», аби можна було говорити про якусь справедливість. На сьогодні ми спостерігаємо гру в одні ворота. За 20 років Незалежності маємо в Криму всього 7 україномовних шкіл. А єдина шанована українською громадою газета «Кримська світлиця», яка була індикатором українського громадського життя, вже давно не виходить. Мусимо вимагати повернути нам газету.
 Про долю «Кримської світлиці» згадувала більшість промовців. Адже це вона традиційно брала таку активну участь у проведенні конкурсу «Змагаймось за нове життя», її представники входили до журі, коли підбивалися підсумки конкурсу ім. Петра Яцика, який постійно висвітлювався на шпальтах газети. Газета і сама була джерелом різноманітних ініціатив щодо виховання у молоді пошани до державного слова. Це на неї, зокрема, посилався колишній прем’єр-міністр Криму Віктор Плакіда, звітуючи про втілення тих чи інших українських програм, порекомендованих з Києва.
 Звітують і сьогодні. Щоправда, посилаючись на інші джерела та намагаючись перекласти всі свої обов’язки на плечі громади. Втім, щодо події, яка зібрала людей за «круглим столом», тут думку Василя Стефанюка підтримав і професор ТНУ Віктор Гуменюк:
 - Річниця пройшла непомітно. Її, фактично, не відзначали ніяк.
 Нічого іншого не очікується і щодо святкування 100-річного ювілею з дня народження відомої майстрині-вишивальниці Віри Роїк, і щодо ювілею знаменитого садівника Левка Симиренка.
 Залишається лише тішитися з того, що життя саме (не завдяки, а наперекір!) пропагує українські цінності. Ось і цього разу за «круглим столом» з’явилися нові обличчя – директор та вчителька української мови елітної школи будівельної фірми «Консоль» прийшли по допомогу у запровадженні своїх ініціатив, пов’язаних із вшануванням Великого Кобзаря. Та і святкування ювілею Лесі Українки не варто оцінювати так вже песимістично, бо, як на мене, найкращим для неї дарунком могла б стати по-справжньому розкішна виставка малюнків шкільної та студентської молоді, що була створена в межах конкурсу «Змагаймось за нове життя». Їх розмістили у залі приміщення товариства «Україна-Світ», і вони успішно конкурували з промовами учасників «круглого столу». Навіть перебрали на себе увагу. І чи не в кожному з них була Леся – мальовнича квітка мальовничої України. Не виникало сумніву – вона живе і житиме в серцях маленьких художників, які вже навчилися любити свою Батьківщину. А це дорожче і важливіше за те, чи вдасться «вичавити» із кримського профільного міністерства, яке, на переконання присутніх, ще не знайоме з новітнім історичним документом – «Законом про культуру» - якусь там науково-практичну конференцію, присвячену поетесі. Кажуть: силою колодязь копати – води не пити. А ось відреставрувати ялтинський музей поетеси все ж таки доведеться. Дітям та їхнім натхненникам це не під силу, і це – часточка іміджу нашої держави, а також – курортних зборів Криму.
 
Тамара СОЛОВЕЙ.
 
 ***

 Голові Верховної Ради АР Крим
 КОНСТАНТИНОВУ В. А.

 Шановний Володимире Андрійовичу!
 Відповідно до реалізації рекомендацій Верховної Ради України Державному комітету телебачення та радіомовлення щодо забезпечення висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 140-річчя з дня народження Лесі Українки, оголошених у постанові  «Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)» Державна організація «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр» спільно з Кримською філією інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України, а також Всекримським товариством зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» провели засідання «круглого столу» на тему: «Творче надбання Лесі Українки: кримський аспект» 12 квітня 2011 року.
 Згідно з ухваленою постановою було передбачено підготовку та відзначення на державному рівні 140-річного ювілею з дня народження Лесі Українки. Зокрема, пропонувалося створити відповідний організаційний комітет, розробити та затвердити план необхідних заходів, забезпечити висвітлення творчості Лесі Українки в засобах масової інформації, а також до святкування ювілею привести у належний стан музей Лесі Українки в Ялті.
 У ході засідання учасники «круглого столу» обговорили стан виконання запланованих владою вище вказаних заходів у Кримському регіоні, а також на прикладі святкування ювілею одного з корифеїв української літератури Лесі Українки спробували проаналізувати загальний стан української культури в Криму та внести наступні рекомендації круглого столу.
 1. Профінансувати окремим рядком у бюджеті Всекримський конкурс дитячої та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!», який вже став традиційним і декілька років проходить на базі Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, охоплюючи всі регіони Криму, рішенням Верховної Ради Криму з 2012 року.
 2. Конкурс «Змагаймось за нове життя!» включити в план роботи Міністерства культури АР Крим.
 3. Виконати постанову Верховної Ради України про реставрацію музею Л. Українки в м. Ялті, який знаходиться в аварійному стані. Будівля музею Л. Українки є пам’ятником культури, візитною карткою Криму і м. Ялти.
 4. Мерії м. Ялти, міській Раді м. Ялти профінансувати кошторис реставраційних робіт та ремонту будівлі музею Л. Українки.
 5. Мерії м. Ялти, міській Раді м. Ялти повернутися до рішення про створення в м. Ялті музею Степана Руданського.
 6. Раді Міністрів АР Крим, Міністерству культури АР Крим з’ясувати, чи виділялися кошти на реставрацію музею Л. Українки в м. Ялті Урядом України.
 7. Верховній Раді Криму, Раді міністрів Криму розглянути питання про втілення в життя «Закону України про культуру» від 4 січня 2011 року. Забезпечити виконання Закону України «Про культуру» ч. 15. Розробити цільову регіональну програму на 2011 – 2015 роки відповідно до Закону України «Про культуру».   
 8. Відродити видання єдиної в Криму україномовної газети «Кримська світлиця», зробивши її друкованим органом Верховної Ради АР Крим або друкованим органом Ради міністрів АР Крим.
 Включити фінансування газети «Кримська світлиця» окремим рядком в бюджеті АР Крим 2012 року.
 
За дорученням учасників круглого столу -
 генеральний директор ДО «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр»
В. Е. ЄРМАКОВ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 15.04.2011 > Тема "З потоку життя"