Версiя для друку Обговорити в форумi

 12 квітня 2011 року народний депутат України, член колегії ХДС Оксана Білозір виступила на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи під час обговорення асамблеєю проекту рекомендацій «Релігійний вимір міжкультурного діалогу».
 Депутат розповіла своїм європейським колегам про те, як Україні, країні, в якій свобода релігії пригнічувалась понад 70 років, протягом дуже короткого періоду часу вдалося виробити ефективний механізм міжрелігійного діалогу.
 Подаємо повний текст виступу народного депутата Оксани Білозір.
 
*   *   *

 Папа Іоанн Павло ІІ, який був першим Папою Римським слов’янського походження, казав: «Молитва без дії – мертва».
 Зважаючи на те, що я представляю парламент України, країни, в якій свобода релігії пригнічувалась понад 70 років, я хотіла б на позитивному прикладі своєї держави продемонструвати, як протягом дуже короткого періоду часу, нам вдалося виробити ефективний механізм міжрелігійного діалогу. Україна є поліконфесійною країною з доволі складною історією релігії. Сьогодні в Україні представлено 55 релігійних конфесій, у рамках яких діють 35000 релігійних організацій. Історична релігійна спадщина суттєво визначила сучасну релігійну ситуацію в Україні. Релігійний фактор часто використовувався на території України як засіб політичної боротьби, а саме релігійне питання набувало гострого політичного змісту. Важливо зазначити, що відновлення діяльності церков та релігійних організацій в Україні на початку 1990-х років, після десятиліть репресивної політики радянського режиму відносно релігії та церкви, призвело до чисельних міжцерковних конфліктів та протистоянь. Так, у 1993 році в Україні існувало близько 900 гарячих точок активного міжцерковного протистояння.
 Ставало зрозумілим, що майбутній розвиток України як демократичної європейської країни є неможливим без подальшого забезпечення міжрелігійної злагоди. Саме тому утворення Всеукраїнської Ради церков та релігійних організацій дало змогу зменшити конфлікти, розпочати пошук механізмів вирішення складних питань міжрелігійних відносин шляхом діалогу, а не протистояння.
 Протягом років незалежності України кількість релігійних організацій збільшилась більше ніж вдвічі (з 13,2 тисяч до 35,8 тисяч). Сьогодні майже завершилось формування управлінських структур церкви. 362 духовних центри та департаменти займаються питаннями її подальшого розвитку. Проблема кадрів священнослужителів майже вирішена завдяки успішній роботі більш ніж 200 церковних вищих навчальних закладів та шкіл, кількість яких за останні 15 років зросла у 5 разів. Свідченням духовного відродження церкви є 459 діючих монастирів (кількість яких зросла у 7 разів). 357 місій працюють щодня на благодійність.
 Зважаючи, що Україна є поліконфесійною та поліетнічною країною, формування принципів релігійної толерантності відбувається в рамках загальнодержавного діалогу між представниками урядових структур, релігійних та суспільних установ. Я б хотіла відзначити позитивну роль українського парламенту, особливо депутатів, які представляють партію Християнсько-демократичний Союз України, яка ініціювала як міжконфесійний, так і міжетнічний діалог.
 Наші основні пріоритети:
 - Захист соціальних цінностей, що набуває особливої гостроти в період глобалізації (включаючи захист трудових мігрантів, екологічну безпеку, життя людини та сім’ю)
 - Іншим пріоритетом є сприяння взаєморозумінню між конфесіями та етнічними групами, основане на загальнолюдських моральних цінностях, здоровому способі життя, подоланні проявів аморальності та розбещеності.
 Ми використовуємо різноманітні методи впровадження цих стратегій: семінари, круглі столи, парламентські слухання, спільні культурні, освітні, благодійні та інші соціально важливі акції.
 Проте необхідно розуміти, що релігійний плюралізм означає не лише сукупність або розмаїття релігій, але й співіснування різних суб’єктів релігійних відносин, жоден з яких не повинен домінувати над іншими, і повинен розглядатися як рівність усіх релігійних спільнот перед законом, єдність у розмаїтті, без якої релігійна сфера характеризувалася б нетерпимістю та конфліктністю.
 У цьому контексті діяльність Всеукраїнської Ради церков та релігійних організацій має політичний вплив на державно-конфесійні відносини. Всеукраїнська Рада церков та релігійних організацій складається як з представників провідних християнських церков України, так і з лідерів етнічно-конфесійних релігійних центрів, що діють в Україні. Діяльність Ради позитивно впливає на зміцнення злагоди та толерантності між релігійними організаціями різних конфесій. Всеукраїнська Рада церков та релігійних організацій включає 19 провідних православних, католицьких та протестантських церков, іудейських та мусульманських релігійних асоціацій, які складають 95% української релігійної мережі.
 Всеукраїнська Рада церков та релігійних організацій активно сприяє пошуку міжконфесійного взаєморозуміння, розглядає питання вдосконалення діючого законодавства, що стосується свободи думок, релігії та діяльності релігійних організацій у діалозі з державними органами влади, а також механізми захисту та утвердження суспільної моралі.
 Євангеліє містить такі слова Ісуса Христа: «Той, хто не збирає зі мною, розтрачає». Отже, наше сьогоднішнє обговорення є тією важливою дією, яка робить молитву живою.
 
Прес-служба Оксани Білозір.
 Страсбург, Франція.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 22.04.2011 > Тема "З перших уст"