"Кримська Свiтлиця" > #13 за 22.04.2011 > Тема "З перших уст"
#13 за 22.04.2011
Б╤ЛОЗ╤Р ПРО╤НФОРМУВАЛА РАДУ ╢ВРОПИ ПРО РЕЛ╤Г╤ЙНИЙ Д╤АЛОГ В УКРА╥Н╤
12 кв╕тня 2011 року народний депутат Укра╖ни, член колег╕╖ ХДС Оксана Б╕лоз╕р виступила на зас╕данн╕ Парламентсько╖ асамбле╖ Ради ╢вропи п╕д час обговорення асамбле╓ю проекту рекомендац╕й «Рел╕г╕йний вим╕р м╕жкультурного д╕алогу». Депутат розпов╕ла сво╖м ╓вропейським колегам про те, як Укра╖н╕, кра╖н╕, в як╕й свобода рел╕г╕╖ пригн╕чувалась понад 70 рок╕в, протягом дуже короткого пер╕оду часу вдалося виробити ефективний механ╕зм м╕жрел╕г╕йного д╕алогу. Пода╓мо повний текст виступу народного депутата Оксани Б╕лоз╕р. * * *
Папа ╤оанн Павло ╤╤, який був першим Папою Римським слов’янського походження, казав: «Молитва без д╕╖ – мертва». Зважаючи на те, що я представляю парламент Укра╖ни, кра╖ни, в як╕й свобода рел╕г╕╖ пригн╕чувалась понад 70 рок╕в, я хот╕ла б на позитивному приклад╕ сво╓╖ держави продемонструвати, як протягом дуже короткого пер╕оду часу, нам вдалося виробити ефективний механ╕зм м╕жрел╕г╕йного д╕алогу. Укра╖на ╓ пол╕конфес╕йною кра╖ною з довол╕ складною ╕стор╕╓ю рел╕г╕╖. Сьогодн╕ в Укра╖н╕ представлено 55 рел╕г╕йних конфес╕й, у рамках яких д╕ють 35000 рел╕г╕йних орган╕зац╕й. ╤сторична рел╕г╕йна спадщина сутт╓во визначила сучасну рел╕г╕йну ситуац╕ю в Укра╖н╕. Рел╕г╕йний фактор часто використовувався на територ╕╖ Укра╖ни як зас╕б пол╕тично╖ боротьби, а саме рел╕г╕йне питання набувало гострого пол╕тичного зм╕сту. Важливо зазначити, що в╕дновлення д╕яльност╕ церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й в Укра╖н╕ на початку 1990-х рок╕в, п╕сля десятил╕ть репресивно╖ пол╕тики радянського режиму в╕дносно рел╕г╕╖ та церкви, призвело до чисельних м╕жцерковних конфл╕кт╕в та протистоянь. Так, у 1993 роц╕ в Укра╖н╕ ╕снувало близько 900 гарячих точок активного м╕жцерковного протистояння. Ставало зрозум╕лим, що майбутн╕й розвиток Укра╖ни як демократично╖ ╓вропейсько╖ кра╖ни ╓ неможливим без подальшого забезпечення м╕жрел╕г╕йно╖ злагоди. Саме тому утворення Всеукра╖нсько╖ Ради церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й дало змогу зменшити конфл╕кти, розпочати пошук механ╕зм╕в вир╕шення складних питань м╕жрел╕г╕йних в╕дносин шляхом д╕алогу, а не протистояння. Протягом рок╕в незалежност╕ Укра╖ни к╕льк╕сть рел╕г╕йних орган╕зац╕й зб╕льшилась б╕льше н╕ж вдв╕ч╕ (з 13,2 тисяч до 35,8 тисяч). Сьогодн╕ майже завершилось формування управл╕нських структур церкви. 362 духовних центри та департаменти займаються питаннями ╖╖ подальшого розвитку. Проблема кадр╕в священнослужител╕в майже вир╕шена завдяки усп╕шн╕й робот╕ б╕льш н╕ж 200 церковних вищих навчальних заклад╕в та шк╕л, к╕льк╕сть яких за останн╕ 15 рок╕в зросла у 5 раз╕в. Св╕дченням духовного в╕дродження церкви ╓ 459 д╕ючих монастир╕в (к╕льк╕сть яких зросла у 7 раз╕в). 357 м╕с╕й працюють щодня на благод╕йн╕сть. Зважаючи, що Укра╖на ╓ пол╕конфес╕йною та пол╕етн╕чною кра╖ною, формування принцип╕в рел╕г╕йно╖ толерантност╕ в╕дбува╓ться в рамках загальнодержавного д╕алогу м╕ж представниками урядових структур, рел╕г╕йних та сусп╕льних установ. Я б хот╕ла в╕дзначити позитивну роль укра╖нського парламенту, особливо депутат╕в, як╕ представляють парт╕ю Християнсько-демократичний Союз Укра╖ни, яка ╕н╕ц╕ювала як м╕жконфес╕йний, так ╕ м╕жетн╕чний д╕алог. Наш╕ основн╕ пр╕оритети: - Захист соц╕альних ц╕нностей, що набува╓ особливо╖ гостроти в пер╕од глобал╕зац╕╖ (включаючи захист трудових м╕грант╕в, еколог╕чну безпеку, життя людини та с╕м’ю) - ╤ншим пр╕оритетом ╓ сприяння вза╓морозум╕нню м╕ж конфес╕ями та етн╕чними групами, основане на загальнолюдських моральних ц╕нностях, здоровому способ╕ життя, подоланн╕ прояв╕в аморальност╕ та розбещеност╕. Ми використову╓мо р╕зноман╕тн╕ методи впровадження цих стратег╕й: сем╕нари, кругл╕ столи, парламентськ╕ слухання, сп╕льн╕ культурн╕, осв╕тн╕, благод╕йн╕ та ╕нш╕ соц╕ально важлив╕ акц╕╖. Проте необх╕дно розум╕ти, що рел╕г╕йний плюрал╕зм означа╓ не лише сукупн╕сть або розма╖ття рел╕г╕й, але й сп╕в╕снування р╕зних суб’╓кт╕в рел╕г╕йних в╕дносин, жоден з яких не повинен дом╕нувати над ╕ншими, ╕ повинен розглядатися як р╕вн╕сть ус╕х рел╕г╕йних сп╕льнот перед законом, ╓дн╕сть у розма╖тт╕, без яко╖ рел╕г╕йна сфера характеризувалася б нетерпим╕стю та конфл╕ктн╕стю. У цьому контекст╕ д╕яльн╕сть Всеукра╖нсько╖ Ради церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й ма╓ пол╕тичний вплив на державно-конфес╕йн╕ в╕дносини. Всеукра╖нська Рада церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й склада╓ться як з представник╕в пров╕дних християнських церков Укра╖ни, так ╕ з л╕дер╕в етн╕чно-конфес╕йних рел╕г╕йних центр╕в, що д╕ють в Укра╖н╕. Д╕яльн╕сть Ради позитивно вплива╓ на зм╕цнення злагоди та толерантност╕ м╕ж рел╕г╕йними орган╕зац╕ями р╕зних конфес╕й. Всеукра╖нська Рада церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й включа╓ 19 пров╕дних православних, католицьких та протестантських церков, ╕удейських та мусульманських рел╕г╕йних асоц╕ац╕й, як╕ складають 95% укра╖нсько╖ рел╕г╕йно╖ мереж╕. Всеукра╖нська Рада церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й активно сприя╓ пошуку м╕жконфес╕йного вза╓морозум╕ння, розгляда╓ питання вдосконалення д╕ючого законодавства, що стосу╓ться свободи думок, рел╕г╕╖ та д╕яльност╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й у д╕алоз╕ з державними органами влади, а також механ╕зми захисту та утвердження сусп╕льно╖ морал╕. ╢вангел╕╓ м╕стить так╕ слова ╤суса Христа: «Той, хто не збира╓ з╕ мною, розтрача╓». Отже, наше сьогодн╕шн╓ обговорення ╓ т╕╓ю важливою д╕╓ю, яка робить молитву живою. Прес-служба Оксани Б╕лоз╕р. Страсбург, Франц╕я.
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 22.04.2011 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8864
|