20 кв╕тня Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович разом з Генеральним секретарем ООН Бан К╕ Муном та Генеральним директором МАГАТЕ Юк╕а Амано оглянув точний макет стану реактора 4-го блоку ЧАЕС. Генеральний директор ДСП ЧАЕС ╤гор Грамотк╕н пов╕домив, що ще у 1986 роц╕, одразу п╕сля авар╕╖, за короткий терм╕н у 6 м╕сяц╕в на 4-му енергоблоц╕ було створено об’╓кт «Укриття», що максимально використовував ╕снуюч╕ конструкц╕╖. Однак в╕н був нестаб╕льним, оск╕льки одна з╕ ст╕н реактора мала в╕дхилення. Тому 1997-го року було прийнято План д╕й щодо п╕двищення безпеки об’╓кта «Укриття». Загалом було вид╕лено 22 завдання, основну частину яких уже виконано, а ш╕сть знаходяться на виконанн╕ зараз. Зокрема виконано стаб╕л╕зац╕ю об’╓кта, роботи з ремонту покр╕вл╕. Нин╕ в об’╓кт╕ д╕ють системи пилопригн╕чення, до 26 кв╕тня цього року буде введено в д╕ю протипожежну систему та автоматизовану систему управл╕ння. Як пов╕домив ╤. Грамотк╕н, ц╕ роботи дозволили подовжити терм╕н експлуатац╕╖ об’╓кта «Укриття» на 15 рок╕в, ╕ сьогодн╕ в╕н в╕дпов╕да╓ вс╕м нормам безпеки. Однак ц╕ роботи тимчасов╕, тому необх╕дно будувати б╕льш над╕йне укриття для енергоблоку. Саме таким ╓ новий безпечний конфайнмент для об’╓кта «Укриття». В╕ктор Янукович, Бан К╕ Мун та Юк╕а Амано переглянули демонстрац╕йний ф╕льм стосовно план╕в з буд╕вництва нового об’╓кта. Генеральний директор ДСП ЧАЕС зазначив, що нин╕ завершено земельн╕ роботи п╕д конфайнмент, ведеться п╕дготовка фундаменту п╕д арку, яку плану╓ться завершити до к╕нця нин╕шнього року. За словами гендиректора, навесн╕ наступного року плану╓ться розпочати зведення безпосередньо арки ╕ до к╕нця 2015-го завершити реал╕зац╕ю проекту. Висота арки – 108 метр╕в, ширина – 257 м, а довжина – 150 м. Терм╕н ╖╖ служби без додаткового обслуговування склада╓ 100 рок╕в. Як пов╕домив ╤. Грамотк╕н, п╕сля введення в експлуатац╕ю арки, роботи на станц╕╖ не припиняться. Тут розпочнуться заходи з демонтажу нестаб╕льних конструкц╕й 4-го енергоблоку, вилучення рад╕ац╕йно зараженого обладнання та залишк╕в палива для подальшо╖ утил╕зац╕╖. Ус╕ роботи з п╕двищення безпеки об’╓кта «Укриття» зд╕йснюються за рахунок кра╖н-донор╕в. http://www.president.gov.ua
ДОНОРСЬК╤ ЧОРНОБИЛЬСЬК╤ М╤ЛЬЙОНИ Кра╖ни-донори вид╕лять на реал╕зац╕ю "чорнобильських проект╕в" понад 400 м╕льйон╕в ╓вро. Про це ╖хн╕ представники кра╖н учасниць заявили 19 кв╕тня п╕д час донорсько╖ конференц╕╖ у Ки╓в╕. Зокрема, за словами президента ╢БРР Томаса М╕рова, банк вид╕лить на реал╕зац╕ю проект╕в 120 м╕льйон╕в ╓вро. "Я хочу заявити, що ╢БРР буде вносити св╕й внесок, а саме 120 млн. ╓вро, але рада директор╕в ще повинна затвердити це на нашому зас╕данн╕ в травн╕", - сказав М╕ров. За його словами, якщо в поточному роц╕ кра╖ни-донори не дадуть на реал╕зац╕ю "чорнобильських проект╕в" б╕льше EUR 480 млн, то ╢БРР попросить Раду директор╕в зб╕льшити суму, що вид╕ля╓ться на 50% - до EUR 180 млн. З╕ свого боку президент ╢вроком╕с╕╖ Жозе Мануель Баррозу заявив, що ╢С вид╕лить на "чорнобильськ╕ програми" 110 м╕льйон╕в ╓вро. "До тепер╕шнього часу ╢вроком╕с╕я надала EUR 470 млн. на чорнобильськ╕ проекти, включаючи соц╕альну п╕дтримку постраждалих територ╕й. EUR 110 млн. додатково пропонуються, як демонстрац╕я нашо╖ сол╕дарност╕ для створення безпечно╖ зони навколо Чорнобиля", - заявив Баррозу. У свою чергу, посол Рос╕╖ в Укра╖н╕ Михайло Зурабов заявив, що його кра╖на вид╕лить на "чорнобильськ╕ проекти" в 2011-2012 роках 45 м╕льйон╕в ╓вро. "В╕дзначаючи важлив╕сть завершення в терм╕ни реал╕зац╕╖ ф╕нально╖ стад╕╖ проект╕в з приведення в порядок майданчика Чорнобильсько╖ АЕС, уряд Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ ухвалив р╕шення внести до в╕дпов╕дних фонд╕в протягом 2011-2012 рок╕в 45 м╕льйон╕в ╓вро", - сказав в╕н. Дещо б╕льше на Чорнобиль готова вид╕лити Франц╕я. За словами французького прем'╓ра Франсуа Ф╕йона, його кра╖на готова перерахувати на ц╕ ц╕л╕ 47 м╕льйон╕в ╓вро. В╕н зазначив, що на сьогодн╕шн╕й момент, коли л╕н╕я надходжень до Чорнобильського фонду вже в╕дкрита, необх╕дно використовувати цю можлив╕сть. "Ми повинн╕ покласти край ц╕й сумн╕й спадщин╕", - сказав глава французького уряду. Франсуа Ф╕йон також зазначив, що Франц╕я вже перевела на первинн╕ роботи з реал╕зац╕╖ "чорнобильських проект╕в" EUR 160 млн. З╕ свого боку ╕нший локомотив ╢вросоюзу Н╕меччина пооб╕цяла вид╕лити на "чорнобильськ╕ проекти" 42,4 млн. ╓вро. До ф╕нансування чорнобильських проект╕в при╓дналися ще низка кра╖н ╢С ╕ "аз╕атських тигр╕в». Так, Великобритан╕я вид╕лить на чорнобильськ╕ програми 28,5 м╕льйон╕в фунт╕в, Австр╕я - 2,5 млн. ╓вро, Бельг╕я - 300 тис. ╓вро, Литва - 10 тис. ╓вро, Китай - 4 м╕льйони ╓вро, ╤нд╕я - 1 м╕льйон ╓вро. Кр╕м того, до проекту долучаться й США. За словами Зб╕гн╓ва Бжезинського, Вашингтон вид╕лить на "чорнобильськ╕ проекти" 123 м╕льйони долар╕в. Ран╕ше президент Укра╖ни В╕ктор Янукович заявив, що для завершення реал╕зац╕╖ "чорнобильських проект╕в" Укра╖н╕ необх╕дно 740 м╕льйон╕в ╓вро.