«НАЩАДКИ СВАРОГА» В С╤МФЕРОПОЛЬСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕ╥
Нещодавно Художн╕й музей м. С╕мферополя на чол╕ з директором Лариною Кудряшовою в╕дкрив сво╖ гостинн╕ двер╕ для виставки кованих роб╕т «Нащадки Сварога» (художн╓ кування металу) Кримського рег╕онального в╕дд╕лення Сп╕лки майстр╕в ковальського мистецтва Укра╖ни (КРВ СМКМУ). С╕мферопольц╕ та гост╕ м╕ста матимуть нагоду доторкнутися до маг╕чного св╕ту металу та вогню включно до 30 кв╕тня. Мешканц╕ кримсько╖ столиц╕ уже звикли до виставок просто неба у сквер╕ кованих ф╕гур, як╕ влаштовують м╕сцев╕ ковал╕ (за допомогою побратим╕в з ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни) на день св. Валентина, 8 березня ╕ особливо на День м╕ста. Однак нин╕шня виставка у ст╕нах такого поважного закладу, як Художн╕й музей проводиться вперше. На урочистому в╕дкритт╕ виставки виступили директор музею Ларина Кудряшова ╕ голова КРВ СМКМУ Олег Криворученко. Вони з рад╕стю презентували присутн╕м вироби не т╕льки кримських майстр╕в, але й ковал╕в з Ки╓ва, Донецька, Червонограда (╤вано-Франк╕вська обл.), Краматорська, смт. Рокитне (Ки╖вська обл.), що щиро в╕дгукнулися на ╕н╕ц╕ативу створення ц╕╓╖ виставки ╕ надали сво╖ роботи. Слово мали ╕ гост╕ - ковал╕ з ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни - Юр╕й Тембель ╕ Серг╕й Каспрук (голова Ради стар╕йшин Г╕льд╕╖ ковал╕в Донбасу) з Донецька, Серг╕й Ф╕рсов (член КРВ СМКМУ) з Ки╓ва. Незважаючи на р╕зн╕ стил╕ ╖хн╕х роб╕т, майстри були одностайн╕ у тому, що под╕бн╕ мистецьк╕ акц╕╖ дають можлив╕сть майстрам у круговорот╕ життя зупинитися ╕ не т╕льки подивитися на роботи сво╖х колег, а й продемонструвати св╕й талант ус╕м небайдужим до давнього ковальського ремесла. Щодо роб╕т, представлених в експозиц╕╖, то найб╕льшими кованими композиц╕ями ╓ «Сварга», «Фен╕кс», створен╕ колективом ки╖вських майстр╕в п╕д кер╕вництвом Серг╕я Ф╕рсова, ╕ «Молот Тора», створений Юр╕╓м Тембелем ╕ дизайнером Серг╕╓м Гулевським. Ц╕ роботи об’╓дну╓ глибинний символ╕зм, що сяга╓ сво╖ми витоками у слов’янську та скандинавську м╕фолог╕╖. Так, «Сварга», що по╓дну╓ в соб╕ р╕зн╕ матер╕али – зал╕зо, латунь, бронзу, дерево, – це символ сонця, стремл╕ння до Бога. «Фен╕кс» - великий птах (в╕дцентрована ф╕гура, яка до всього ще й руха╓ться), теж ╓ з’╓днанням бронзи, латун╕, зал╕за, зв╕сно, означа╓ символ в╕дродження. «Молот Тора» (Мйольн╕р, Mjolnir, досл╕вно «той, що розбива╓» - з╕ скандинавсько╖ м╕фолог╕╖) символ╕зу╓ не просто бога грому та блискавки, а ще й перемогу над злом. Дуже при╓мно, що дв╕ з цих композиц╕й («Сварга» ╕ «Молот Тора») ╓ подарунком мешканцям нашого м╕ста в╕д ки╖вських ╕ донецьких ковал╕в, плану╓ться що ╖х буде встановлено на День м╕ста у сквер╕ кованих ф╕гур, який за б╕льш н╕ж три роки уже встиг стати окрасою кримсько╖ столиц╕ ╕ був внесений у туристичний маршрут С╕мферополем. Ус╕ експонати виставки, хоч ╕ вир╕знялися р╕зними стилями ╕ напрямками створення, були об’╓днан╕ в ╓дину композиц╕ю – композиц╕ю краси металу, яка раду╓ око сво╓ю величн╕стю, м╕цн╕стю ╕ водночас грац╕озн╕стю, плавн╕стю ╕ нав╕ть тенд╕тн╕стю л╕н╕й. Вражають ╕ мала та середня пластика в метал╕, й ужитков╕ реч╕ (кам╕нн╕ набори, л╕хтар╕, прес-пап’╓, св╕тильники, в╕конн╕ ╜рати), ╕ наст╕нн╕ панно. Окремо подано ╕сторичн╕ сувен╕рн╕ вироби – меч╕, катани, кортики, а також литво (╕сторична реконструкц╕я) – скронев╕ к╕льця, браслети, ф╕були, виготовлен╕ з латун╕ та бронзи. Кр╕м того, до уваги глядач╕в представлен╕ роботи, виконан╕ у стил╕ так званого ст╕мпанку. (Ст╕мпанк – це напрямок найр╕зноман╕тн╕шого креативу (л╕тература, граф╕ка, дизайн тощо) на основ╕, що св╕т залишився на технолог╕ях друго╖ половини XIX стол╕ття ╕ розвивав ╖х дал╕ т╕льки у розр╕з╕ р╕зновид╕в ╕ к╕льк╕сно). Не можна не сказати ╕ про роботу Романа Ковалика з Червонограда «Янгол», де майстер зобразив обличчя сво╓╖ доньки в образ╕ ангела. До реч╕, це теж подарунок нашому м╕сту, але певний пер╕од його не можуть встановити через побоювання ковал╕в, що робота може бути пошкоджена городянами. На жаль, але такий факт ма╓ м╕сце. Згадаймо минулор╕чне «загадкове» зникнення з парку кованих ф╕гур мотоцикла, про що «КС» уже розпов╕дала. Прикметно, що у кол╕ дужих ковал╕в опинилася ╕ тенд╕тна прекрасна д╕вчина Дар’я Губк╕на, яку азам кування навча╓ член правл╕ння СМКМУ Олекс╕й Криворученко, син Олега Криворученка. ╤ як тут можна не виокремити ╖╖ роботу «Прол╕сок», котра в╕др╕зня╓ться лакон╕чн╕стю ╕ справжньою ж╕ночою н╕жн╕стю. Уже те, що до тако╖ важко╖, кроп╕тко╖ чолов╕чо╖ роботи долучилася д╕вчина, вже ╓ сво╓р╕дним подвигом. Спод╕ва╓мось, що це т╕льки початок ковальського шляху Дар’╖. Треба сказати, що у родин╕ Криворученк╕в, кр╕м самого Олега Миколайовича, його син╕в Олекс╕я та Дмитра, кувати вм╕ють ╕ ж╕нки: дружина Тетяна, донька Катерина ╕ нев╕стки – Катерина та Ольга. ╤, до реч╕, можлив╕сть при╓днатися до створення шедевр╕в з металу матимуть ╕ ус╕ бажаюч╕, оск╕льки 30 кв╕тня, в останн╕й день виставки, в╕дбудеться майстер-клас з кування, який будуть проводити кримськ╕ ковал╕. Ми вже говорили про гостинн╕сть прац╕вник╕в музею, яким, власне, хочеться висловити особливу подяку. Адже окр╕м того, що протягом м╕сяця ковальська виставка буде експонуватися в музе╖, для гостей було проведено ще й екскурс╕ю по вс╕х ╕нших залах, де, безперечно, з╕бран╕ ун╕кальн╕ шедеври кримського ╕ не т╕льки образотворчого мистецтва. ╤, зв╕сно, окрема подяка ус╕м майстрам ковальського мистецтва, як╕ кожного року в╕ддають нам разом з╕ сво╖ми шедеврами ╕ частинки сво╖х душ. ╤ так хочеться, щоб ╕ мешканц╕, ╕ гост╕ м╕ста берегли ╕ охороняли те, що ╖м в╕д чистого серця дарують ковал╕.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
