Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 29.04.2011 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 29.04.2011
«ЖИТТЯ КОРОТКЕ, А МИСТЕЦТВО - В╤ЧНЕ...»

 25 КВ╤ТНЯ ВИПОВНИЛОСЯ Б 100 РОК╤В УСЛАВЛЕН╤Й КРИМСЬК╤Й ГЕРО╥Н╤-ВИШИВАЛЬНИЦ╤ В╤Р╤ СЕРГ╤╥ВН╤ РО╥К.
 
 Чи завжди усв╕домлю╓мо ми, де та межа, що в╕дд╕ля╓ ╕стор╕ю в╕д сьогодення, де п╕сля важливих незворотних под╕й раптом щось зм╕ню╓ться, ╕ це не обов’язково державн╕ кордони чи соц╕альний устр╕й. Ось п╕шла з життя Людина, дуже важлива не лише для с╕м’╖, але й для сусп╕льства, загального культуролог╕чного кл╕мату у нас в Криму та й в Укра╖н╕, ╕ хоч я ще не усв╕домила, що не зустр╕нуся з нею ближчим часом, але вже все, що бачила, що чула в╕д не╖, що ми разом переживали, планували, належить ╕стор╕╖.
 А плани ц╕ останнього пер╕оду були пов’язан╕ з╕ стор╕чним юв╕ле╓м майстрин╕, до якого вона не дожила всього п╕вроку. ╤ ось ми в╕дзнача╓мо юв╕лей В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к вже без не╖. Проща╓мося з нею довго (бо ж – нав╕ки!), увесь кв╕тень,  аж до самого ╖╖ дня народження. А 26-го кв╕тня – останн╕й акорд, найгучн╕ший, найщемк╕ший, бо напередодн╕ (другий день Великодня) ╕ був день народження в╕домо╖ вишивальниц╕.
 П╕сля в╕дкриття мемор╕ально╖ дошки на будинку, де В╕ра Серг╕╖вна прожила майже 20 рок╕в, вируша╓мо до Кримськотатарського музично-драматичного театру, де в╕дбудеться концерт на честь ╖╖ св╕тло╖ пам’ят╕. Але чому в кримськотатарському, адже В╕ра Серг╕╖вна була укра╖нкою, принципово працювала на популяризац╕ю укра╖нського декоративно-прикладного мистецтва, а ми ма╓мо чудовий укра╖нський театр? Про це згадав ╕ кер╕вник кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, до якого входила й В╕ра Ро╖к, Петро Вольвач. Хоча було й ц╕лком лог╕чне пояснення. В╕д сценар╕ю, що став дипломною роботою режисерського в╕дд╕лення Кримського ун╕верситету культури, б╕льшого розмаху навряд чи варто було б вимагати, та ╕ на третю годину робочого дня змогло прийти не так вже й багато люду.
 Але найпотр╕бн╕ш╕, найважлив╕ш╕ гост╕ були тут. Серед них ╕ т╕, хто при╖хав з р╕зних куточк╕в Укра╖ни. Це З╕на╖да Панас╕вна Тарахан-Береза з Канева, яка привезла в╕тання з Чернечо╖ Тарасово╖ гори, художник-вишивальник Юр╕й Еману╖лович Савка з Волин╕, Юл╕я Анатол╕╖вна Манойленко, сп╕вроб╕тниця Лубенського музею, котра в╕дзв╕тувала, що на батьк╕вщин╕ В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к було в╕дкрито присвячену ╖й виставку, та прочитала зворушливого власного в╕рша, пом╕ченого талантом, справжн╕м почуттям та глибокою шаною до майстрин╕.
 Для цих, як ╕ для ╕нших друз╕в В╕ри Серг╕╖вни, було не складно здолати сотн╕ к╕лометр╕в, аби в╕ддати шану пам’ят╕ дуже дорог╕й для них людин╕. ╤ при╖хали вони з подарунками-експонатами для майбутнього музею вишивки ╕м. В╕ри Ро╖к, п╕д який об╕ця╓ кримська влада в╕двести дв╕ к╕мнати з окремим входом в Етнограф╕чному музе╖. А це – вишита дор╕жка ╕ дв╕ чолов╕ч╕ сорочки (одна з яких - стародавня) та еск╕з майбутнього портрета вишивальниц╕ (теж вишитого).
 Заговори, щоб я тебе побачив, – ц╕ афористичн╕ слова пригадалися мен╕ п╕д час виступу З╕на╖ди Панас╕вни Тарахан-Берези. Ця худорлява, скромного вигляду ж╕нка змусила слухати себе, затамувавши подих.
 - Життя коротке, а мистецтво в╕чне – це бачимо ми на приклад╕ нашо╖ велико╖ сп╕вв╕тчизниц╕, яка часто при╖здила до Канева, адже Чернеча гора ╓ магн╕том, який притягу╓ людей з╕ всього св╕ту, - говорила вона. – В сво╓му образ╕ В╕ра Серг╕╖вна, вихована в оточенн╕ таких людей, як Короленко, Мирний, Макаренко, об’╓днала минуле ╕ майбутн╓. Вона п╕дняла цю культуру ╕ дала ╖й нове буття на новому оберт╕ життя народу. Хай в╕чно славить ╖╖ ╕м’я наша мат╕р Укра╖на.
 Виступали (як ведеться першими) ╕ наш╕ кримськ╕ високопосадовц╕. ╤ хоча вони теж сказали багато гарних теплих сл╕в, але в╕д них не щем╕ло серце – адже ц╕ люди здеб╕льшого не знали ╕ не бачили за життя В╕ру Серг╕╖вну, навряд чи були близьк╕ до ╖╖ захоплення – вони просто доносили позиц╕ю кримсько╖ влади, яка не без участ╕ громадськост╕ повернулася-таки обличчям до сво╓╖ славетно╖ землячки, яка, певно ж, не випадково ма╓ так багато почесних звань, в╕дзнак ╕ нагород. При цьому образ В╕ри Серг╕╖вни дещо адаптували до поточного пол╕тичного моменту, наголошуючи на тому, що вона волод╕ла не лише укра╖нською вишивкою, але ╕ техн╕ками, як╕ використовують ╕нш╕ народи. Тому, можна д╕йти висновку, вона – ф╕гура об’╓днавча, а оск╕льки об’╓днавча, то ╕ г╕дна двох музейних к╕мнат, перш╕ 100 тисяч на облаштування яких плану╓ться вид╕лити вже в червн╕.
 Голова ком╕с╕╖ з культури ВР АРК Серг╕й Цеков, який ╕ дос╕ живе «на Укра╖н╕», згадав про те, що звання Героя Укра╖ни В╕ра Ро╖к одержала таки справедливо, бо щодо ╕нших кандидатур - це ╕нод╕ виклика╓ неоднозначне сприйняття, а зак╕нчив св╕й виступ прив╕танням присутн╕х «з╕ святом», хоча це було не зовс╕м святом, а ще... – з Р╕здвом (ось так недоречно обмовився).
 Серед оф╕ц╕йних ос╕б вир╕знилася заступник м╕н╕стра культури АРК, заслужений д╕яч мистецтв Криму Арина Новосельська. Вона показала себе людиною щирою, виваженою ╕ незапол╕тизованою, зауваживши, зокрема, що ус╕ма техн╕ками В╕ра Ро╖к вишивала таки р╕дну Укра╖ну, ╕ побажавши, аби кожна д╕вчина хоча б раз потримала в руках голку ╕ спробувала себе як вишивальниця. А насамк╕нець з╕зналася, що за паспортом ╖╖ звати теж В╕ра, ╕ Арина Вадим╕вна тепер цим дуже пиша╓ться.
 А ще багато хто називав В╕ру Серг╕╖вну щасливою – адже вона мала змогу займатися улюбленою справою. ╤ це вже була ╕стор╕я, яка узагальню╓, п╕дганяючи нестандартне п╕д загальн╕ стандарти. Так, В╕ра Ро╖к була щасливою, бо мала улюблену справу, ╕нтел╕гентних н╕жних батьк╕в, закоханого чолов╕ка, в╕дданого сина, онуку та правнучку, яким ╕з рук в руки передала свою чар╕вну голку. Якби-то не тяжка ╕нвал╕дн╕сть, що д╕сталась ╖й ще з час╕в Велико╖ В╕тчизняно╖, якби не пост╕йн╕ ф╕зичн╕ страждання, якби не фатальна травма, що поклала в л╕жко, позбавила вол╕ до життя, здавалося, незнищенно╖ вол╕, яка дозволяла ц╕й ж╕нц╕ вже у 99 рок╕в мандрувати Укра╖ною з виставками, промовляти до людей, давати майстер-класи. Вона була б щасливою, аби прожила ще п╕вроку, зустр╕ла св╕й омр╕яний юв╕лей, який би став неповторним святом ╕ торжеством укра╖нсько╖ вишивки.
 Дивлюся на сцену театру ╕ думаю: а чи сподобалося б те чи ╕нше д╕йство В╕р╕ Серг╕╖вн╕? Оц╕ д╕вчата, що танцюють з рушниками. Невже цей танець поставлено спец╕ально для не╖, я н╕коли не бачила такого... А ось п╕сня у виконанн╕ Юл╕ Качули на слова ╕ музику ╖╖ татка, нашого головного редактора. Пам’ятаю, як два роки тому ми святкували день народження В╕ри Серг╕╖вни в «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Юля сп╕вала для ╕менинниц╕ цю ж саму п╕сню ╕ так н╕жно та проникливо дивилася ╖й у в╕ч╕. Це означало: ц╕ную, шаную, захоплююсь, хочу теж прославляти р╕дну державу сво╖м талантом...
 В╕ра Серг╕╖вна любила нашу газету, нашу редакц╕ю, а ми – ╖╖. ╤ не т╕╓ю казенною любов’ю в рахунок зарплати, ми просто були р╕дними. Я не раз ╕ не два в╕дв╕дувала останню квартиру В╕ри Ро╖к (б╕ля сина), ╕ ту, де щойно було в╕дкрито мемор╕альну дошку. А перер╕зали стр╕чку, як ╕ зазвичай, представники влади, хоча допоки все, що було зроблено, проф╕нансувала парт╕я Арсен╕я Яценюка «Фронт зм╕н», витративши близько 20 тис. грн. ╥╖ ж представники мають нам╕р облагородити й площу, яка одержала ╕м’я В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. А це – справа недешева. Тому не могла не посп╕лкуватися ╕з заступником кримсько╖ парт╕йно╖ орган╕зац╕╖ «Фронту зм╕н» Анатол╕╓м Ковальським. Але це вже – ╕нша тема.
 Що ж до парт╕╖ влади, то спод╕ваюся, що вона теж не осоромиться, ╕ музей укра╖нсько╖ вишивки, який ув╕йде до перел╕ку ╖╖ добрих справ, попрацю╓ ╕ на парт╕йн╕ вибори, ╕ знов-таки на ╕стор╕ю. ╤стор╕ю стосунк╕в р╕зних парт╕й, р╕зних народ╕в, ╕ додасть ╖й, «потомству в пример», св╕тлих  стор╕нок.

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 29.04.2011 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8883

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков