ПРИКЛАД МУЖНОСТ╤ ╤ СОЛ╤ДАРНОСТ╤. «ОМСЬКИЙ ПРОЦЕС» ПРОТИ МУСТАФИ ДЖЕМ╤Л╢ВА
35 рок╕в тому травнев╕ свята Мустафа Джем╕л╓в зустр╕чав на л╕жку тюремно╖ л╕карн╕ в сиб╕рському м╕ст╕ Омську. Там в╕н в╕дходив в╕д безпрецедентного 303-денного голодування проти радянсько╖ репресивно╖ машини. Припинив дисидент такий св╕й протест лише п╕сля наст╕йливого прохання правозахисника та вченого Андр╕я Сахарова. Це сталося уже п╕сля завершення чергового суду над Мустафою Джем╕л╓вим, що 15 кв╕тня 1976 року знову визнав актив╕ста кримськотатарського нац╕онального руху винним у поширенн╕ «наклеп╕в на радянський лад». У ц╕ дн╕ в Криму проходять пам’ятн╕ заходи з нагоди 35-л╕ття Омського процесу над Мустафою Джем╕л╓вим. Науков╕ конференц╕╖, зустр╕ч╕ ветеран╕в нац╕онального руху, виставки ╕ пам’ятний веч╕р – так у Криму в╕дзначали 35-ту р╕чницю в╕домого «Омського процесу» над Мустафою Джем╕л╓вим. Цей короткий типово радянський суд, як розпов╕да╓ рос╕йський ╕сторик Гульнара Бекирова, завдяки мужност╕ Мустафи Джем╕л╓ва ╕ сол╕дарност╕ багатьох тод╕шн╕х дисидент╕в-антирадянщик╕в зум╕в роз╕рвати ╕нформац╕йний вакуум довкола проблеми кримських татар. Гульнара Бекирова каже, що фактично лише тод╕, у 1976 роц╕, про трагед╕ю народу, позбавленого батьк╕вщини, активно почали писати на Заход╕. «Значення «Омського процесу» проти Мустафи Джем╕л╓ва поляга╓ в тому, що це був найб╕льш резонансний процес в ╕стор╕╖ кримськотатарського нац╕онального руху, який, в принцип╕, дуже багатий на так╕ пол╕тичн╕ процеси, – зазнача╓ вона. – Цей суд зробив в╕домою у св╕т╕ кримськотатарську проблему. Звичайно, вражала неймов╕рна, ун╕кальна мужн╕сть ф╕зично слабко╖ людини, стан яко╖ пог╕ршувався тривалим голодуванням». Тод╕ на захист Мустафи Джем╕л╓ва виступили Андр╕й Сахаров та Олена Боннер, як╕ особисто при╖хали до Омська, щоб п╕дтримати його. Публ╕чну сол╕дарн╕сть проявили в╕дом╕ радянськ╕ правозахисники ╕ митц╕ Петро Григоренко, Лев Копел╓в, Олександр Галич, Олександр Некрич та ╕нш╕. З-за кордону ╕з вимогами зв╕льнити актив╕ста руху кримських татар за повернення на батьк╕вщину звернулися десятки в╕домих пол╕тик╕в, громадських д╕яч╕в, письменник╕в ╕ вчених: н╕мецьк╕ письменники – лауреат Нобел╕всько╖ прем╕╖ Генр╕х Белль ╕ Карл Амер╕, французьк╕ – Раймон Арон ╕ П’╓р Еммануель, ╕ранський поет Реза Барахен╕, американськ╕ вчен╕, лауреати Нобел╕всько╖ прем╕╖ Сальвадор Лур╕а та Джордж Волд, пол╕тичн╕ ╕ громадськ╕ д╕яч╕ з Туреччини, Чехословаччини, США, Пакистану, ╤зра╖лю та ╕нших кра╖н, представники кримськотатарсько╖ та укра╖нсько╖ д╕аспор на Заход╕. У багатьох кра╖нах були створен╕ ком╕тети на захист Мустафи Джем╕л╓ва ╕ кримських татар, почалася кампан╕я у зах╕дн╕й прес╕. Радянський уряд, вт╕м, на поступки не п╕шов. Омський суд визнав Мустафу Джем╕л╓ва винним ╕ засудив до 2 з половиною рок╕в ув’язнення в колон╕╖ суворого режиму. Це вже був четвертий таб╕рний терм╕н актив╕ста кримськотатарського нац╕онального руху. Втрет╓ в╕н був засуджений у 1974 роц╕ – на 1 р╕к позбавлення вол╕, але перед зак╕нченням цього терм╕ну стало зрозум╕лим, що з тюрми його випускати не збираються, влада почала «шити» правозахисников╕ нову справу, що базувалася на витиснутих з ╕ншого ув’язненого св╕дченнях. На знак протесту Мустафа Джем╕л╓в розпочав голодування. Тюремна адм╕н╕страц╕я п╕шла на примусове годування ув’язненого через зонд, але правозахисник не здавався 303 дн╕. На судовому процес╕ в Омську, за св╕дченням очевидц╕в, в╕н не м╕г стояти на ногах, але використовував процес як пол╕тичну трибуну. В ╕нтерв’ю Рад╕о Свобода Мустафа Джем╕л╓в розпов╕в, що смерт╕ не боявся, його лише турбувало, щоб не зламатися психолог╕чно. «Я ухвалив р╕шення тримати голодування до к╕нця, – каже в╕н. – Звичайно, я передбачав, що можливий, як кажуть, летальний к╕нець. Але я притримувався принципу: приготуйся до найг╕ршого, а якщо станеться трохи краще – то це дар Божий». Мустафа Джем╕л╓в вийшов ╕з табор╕в ╕ тюрем наприк╕нц╕ 1986 року. А до Криму в╕н при╖хав у 1989-му. Разом з ним на батьк╕вщину ╕з вислання повернулася б╕льш╕сть кримських татар. Нещодавно його висунули ном╕нантом на отримання Нобел╕всько╖ прем╕╖ миру, а днями Мустафа Джем╕л╓в став лауреатом нагороди Укра╖нського католицького ун╕верситету «Св╕тло справедливост╕».
Володимир ПРИТУЛА.
На фото: Мустафа Джем╕л╓в незадовго до третього арешту, Гул╕стан, 1973 р.
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
