"Кримська Свiтлиця" > #17 за 20.05.2011 > Тема "Крим - наш дім"
#17 за 20.05.2011
НАРОД, ЯКОГО «НЕ БУЛО»...
Скорботну дату депортац╕╖ кримськотатарського народу – 18 травня, я в╕дзначаю разом з ним ще з радянських час╕в, з 1989 року. Про те, як наполегливо намагалися п╕ддати цей народ забуттю, знаю, як не багато ╕нших. Ми, прац╕вники державного книжкового видавництва «Тавр╕я», добре вкм╕тували: будь-яка згадка про його перебування на кримськ╕й земл╕ буде вилучена ╕з тексту, а того, хто це допустив, буде покарано. Так, незадовго до початку нин╕шн╕х перетворень вже в╕ддрукований багатотисячним тиражем «Пут╕вник по Бахчисараю» (14-те видання) було пущено п╕д н╕ж, прац╕вники видавництва залишилися без квартально╖ прем╕╖, а безпосередн╕х винуватц╕в було покарано – редактора книги С. К. Сосновського невдовз╕ зв╕льнили з роботи за статтею. Але все це т╕льки ╕нтригувало мене, ╕ коли з’явилися в Криму перш╕ представники кримськотатарського народу, 18 травня я ховала п╕д хустинкою сво╓ русяве волосся ╕ вирушала до центру м╕ста, попри те, що мо╖ сус╕ди нав╕ть д╕тей не пускали до школи – боялися р╕занини. Та, на щастя, за наступн╕ понад двадцять рок╕в про щось под╕бне чути мен╕ не доводилося. Кримськотатарський народ виявився миролюбним, хоча ╕ наполегливим в досягненн╕ сво╓╖ мети. Йшлося про представницьку квоту у влад╕, про землю, про визнання за ним права кор╕нного народу та пол╕тичну реаб╕л╕тац╕ю. Багато що з цього було досягнуто. На сьогодн╕, як зазначив у виступ╕ голова Меджл╕су кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в, у органах влади р╕зних р╕вн╕в працю╓ близько тисяч╕ кримських татар. А донедавна вони були ╕ на найвищих урядових посадах. Щодо земельних над╕л╕в, то тут судити важко: подейкують, що у цьому в╕дношенн╕ представники цього народу н╕чим не в╕др╕зняються в╕д ус╕х ╕нших – у когось густо, а у когось пусто. Чимало питань залиша╓ться актуальними для кримських татар ╕ нин╕ – про це св╕дчили гасла, як╕ рясн╕ли у б╕льш як п’ятнадцятитисячному натовп╕: “Татарська мова – у р╕дн╕й держав╕», «Криму – статус нац╕онально-територ╕ально╖ автоном╕╖ у склад╕ Укра╖ни», «Кор╕нн╕ народи мають право на самовизначення», «Кримськотатарський народ не реаб╕л╕товано – геноцид продовжу╓ться», «Якщо влада не спроможна – поверн╕мо ╕сторичну назву Криму» ╕ тому под╕бне. На балкон╕ Укра╖нського музичного театру, зв╕дки говорили промовц╕, були не лише кер╕вники Меджл╕су ╕ закордонн╕ гост╕, але й перш╕ владн╕ особи Криму, а розпочав м╕тинг прем’╓р-м╕н╕стр Василь Джарти, який назвав депортац╕ю злочином проти людства та пооб╕цяв турбуватися про благополуччя кримськотатарського народу, а також зачитав слово в╕д Президента. Президент виклав широков╕дом╕ факти про депортац╕ю та про траг╕чн╕ ╖╖ насл╕дки, а також зауважив, що под╕бним тортурам було п╕ддано ╕ представник╕в ╕нших народ╕в. «Ми низько схиля╓мо голови перед ус╕ма загиблими в дн╕ депортац╕╖», - зазначив в╕н, та пооб╕цяв стояти на сторож╕ монол╕тност╕ ╕ ╓дност╕ незалежно╖ Укра╖ни. В подальшому з виступу Мустафи Джем╕л╓ва можна було дов╕датись про те, як же таки складаються стосунки Меджл╕су з В╕ктором Федоровичем. Йому було закинуто щодо невиправданих зм╕н у Рад╕ кримськотатарського народу при Президентов╕, а також щодо зустр╕ч╕ в Криму «з випадковими людьми» зам╕сть представник╕в Меджл╕су ╕ ставлення до Меджл╕су не як до представницького органу всього народу, а лише як до його частини. Про те, що на площ╕ й д╕йсно були ╕накомисляч╕, не важко було здогадатися ╕ з напис╕в на транспарантах. Але це й не дивно – «стов╕дсоткова одностайн╕сть» можлива була лише за радянсько╖ влади. Не дивно й те, що народного депутата М. Джем╕л╓ва схвилювало ╕ недоф╕нансування програми, пов’язано╖ з облаштуванням депортованих. В╕рн╕ше, повна його в╕дсутн╕сть, бо з об╕цяних 23 млн. гривень не одержано поки що жодно╖ коп╕йки. На трибун╕ один за одним з’являлися й пол╕тики всеукра╖нського масштабу. Це ╕ заступник голови Народного Руху Укра╖ни Вячеслав Коваль, ╕ виконавчий в╕це-президент Конгресу нац╕ональних громад Укра╖ни Йосиф З╕сельс, ╕ представник Християнсько-демократично╖ парт╕╖ Юр╕й Решетников, ╕ радник з питань рел╕г╕╖ «Фронту Зм╕н» В╕ктор ╢ленський. Вс╕ вони були однодумцями з присутн╕ми на площ╕. ╤ вже завтра, аби ╖хня воля, задовольнили б вимоги кримських татар. Особливо зворушливою була промова В╕ктора ╢ленського, який зазначив: «Рана, завдана кримськотатарському народов╕, й дос╕ кровить. ╤ кожний чесний укра╖нець, який пам’ята╓ про власн╕ голодомори ╕ страждання, ма╓ сказати: ваш б╕ль – це наш б╕ль». В╕н передав також глибокий укл╕н в╕д член╕в сво╓╖ парт╕╖. Щодо промов представник╕в кримськотатарського народу, то вс╕ вони були виголошен╕ р╕дною для них мовою, ╕ татари, котрих я «вербувала» у перекладач╕, сам╕ зрозум╕ли ╖х лише в загальних рисах. Тож, «просмажившись» к╕лька годин на спекотному сонц╕, я зрозум╕ла лише одне: те, що говорилось, було не для мо╖х вух, ╕ настав час припиняти традиц╕ю в╕дв╕дування траурних м╕тинг╕в, тим б╕льше – за покликанням серця. Хоча ймов╕рно кримськотатарськ╕ л╕дери мають рац╕ю: аби р╕дна мова жила, треба щоб вона функц╕онувала. Категорично мен╕ не сподобалося ╕нше – хоча ╕ було перекрито рух у всьому центр╕ й справно працювали гучномовц╕, «законн╕ господар╕ Криму» в самому серц╕ м╕ста рясно розташувалися на газонах – там сид╕ли, нап╕влежали, пили, ╖ли, ╕ важко було уявити, що ж вони залишать п╕сля себе? Вт╕м ще к╕лька годин тому тут була така зелена, св╕жа, спец╕ально висаджена трава. Але, звичайно ж, так поводилися не ус╕ – легко було розп╕знати кор╕нну кримськотатарську ╕нтел╕генц╕ю, бабусь ╕ д╕дус╕в, як╕ стояли навпроти трибуни на самому пекл╕ п╕д сонцем - в нац╕ональному одяз╕, з во╓нними нагородами, з╕ стендом ╕з зображенням сво╖х загиблих на в╕йн╕ товариш╕в. ╤ для них це д╕йсно були свят╕ хвилини, шкода, що таких людей дедал╕ залиша╓ться все менше. ╤ це стосу╓ться ус╕х нац╕ональностей. Та не все найприваблив╕ше в минулому. Красномовне п╕дтвердження тому – Султан, Ельмаз та Ем╕р. Ц╕ крих╕тки в нац╕ональному вбранн╕ прийшли на площу не пустувати ╕, можливо, саме вони будуть колись доносити правду про нашу минувшину сво╖м д╕тям та онукам (див. фото на 1-й стор.). Та ось настав час виголошення резолюц╕╖ м╕тингу, яку Рефат Чубаров озвучив «загальнозрозум╕лою» мовою. В н╕й йшлося про встановлення справедливост╕ щодо кримськотатарського народу та зазначалося, що це надзвичайно складно за в╕дсутност╕ належно╖ законодавчо╖ бази. Задля врегулювання цього питання кримськотатарський народ виступа╓ з ╕н╕ц╕ативою проведення м╕жнародного форуму, який ма╓ сприяти встановленню прав кримських татар. Промовець закликав владу визначити дату ╕ м╕сце проведення форуму. Оч╕ку╓ться, що у раз╕ вир╕шення питань, як╕ стоять у татар на порядку денному, к╕льк╕сть представник╕в цього народу зб╕льшиться в Криму на сто тисяч. Наск╕льки все це реально? Запитання риторичне, бо коли ви востанн╓ бачили, щоб б╕льш╕сть добров╕льно здала сво╖ позиц╕╖? Тамара СОЛОВЕЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 20.05.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8947
|