Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕМА╢ Н╤ЯКОГО СЕПАРАТИЗМУ
Нещодавно я прочитав першу частину книги б╕йця добровольчого батальйону особливого призначення...


В╤ТАННЯ З МИНУЛОГО – З В╤РОЮ У МАЙБУТН╢!
Цей «в╕тальний з г╕рчинкою» в╕рш севастопольського поета ╕ журнал╕ста ╤вана Левченка...


Серг╕й Дзюба, Артем╕й К╕рсанов, автори сценар╕ю та книги «Заборонений»: СТУС В ХХ СТОР╤ЧЧ╤ – Ф╤ГУРА НЕ МЕНША ЗА ШЕВЧЕНКА
В укра╖нський к╕нопрокат 5 вересня 2019 року виходить б╕ограф╕чна стр╕чка...


ЗДОЛАТИ РОС╤Ю
Нещодавно ки╖вське видавництво «Холодний Яр» випустило в св╕т другу книгу сер╕╖...


В╤Н ДЛЯ УС╤Х СТОЛ╤ТЬ
На свят╕ вкотре наголошувалося, яку славу та велич прин╕с для Укра╖ни наш Кобзар, а його творча...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 27.05.2011 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 27.05.2011
УКРА╥НА МА╢ ТАЛАНТ!

 Важливо, щоб кожна добра справа була г╕дно поц╕нованою. ╤ не колись там, через багато рок╕в, а тод╕, коли ╓ сили ╕ змога ще зробити чимало корисного. Аби ще було натхнення, яке дару╓ прихильн╕сть до тво╖х задум╕в оточуючих. А в ╕деал╕ – ще й допомога. Але таке трапля╓ться не часто. Можливо, тому один ╕з режисер╕в ф╕льму «На перш╕ гул╕» за п’╓сою Степана Васильченка Олександр Польченко так щиро ╕ сердечно дякував ус╕м, хто допом╕г ╖м в тандем╕ з дружиною Аллою Петровою та маленьким артистам з╕ студ╕╖ “Св╕танок» здобути право заявити неспод╕ване: так, у нас в Криму народилося справжн╓ укра╖нське к╕но, хрестомат╕йне з точки зору знайомства з укра╖нським народним побутом та звичаями б╕льш як стор╕чно╖ давнини! А ще й веселе, молод╕жне, де вс╕ актори юного в╕ку, нав╕ть бабуня Северина. ╤ хоч ╕з ц╕╓ю метою Зою Мансурову й розмалювали належним чином, вт╕м в╕дчувалося – «бабуня» ледь-ледь стриму╓ свою молоду енерг╕ю.
 Та найдосв╕дчен╕шою ╕ найартистичн╕шою, безперечно, була учорашня випускниця «Св╕танку», а нин╕шня студентка престижного ВНЗ Олеся Онопр╕╓нко — отака соб╕ чар╕влива, весела ╕ сувора водночас господиня Василина, яка разом з чолов╕ком Савкою (╢вген Давиденко) аж н╕як не хот╕ли дозволити сво╖й в╕с╕мнадцятир╕чн╕й донечц╕ «д╕вувати». Та, зрештою, здалися. ╤ Оленка (Юл╕я Харьковська) й Тим╕ш (Сашко Пол╕новський) одразу ж побралися. Ось ╕ уся фабула ц╕╓╖ вистави. Здавалося б, не густо. Та головну увагу прикувало ╕нше – колоритне, я б сказала, музейне укра╖нське вбрання молод╕ ╕ зовн╕шн╕й антураж. Адже под╕╖ в╕дбувалися не на шк╕льн╕й сцен╕, а у справжн╕с╕нькому старовинному укра╖нському сел╕, де «жива» хата п╕д стр╕хою, «жив╕» реч╕ – столи, лавки, глечики. Та ╕ в печ╕ можна хоч зараз варити вареники. ╤ н╕яких тоб╕ декорац╕й. ╤ все це – серед мальовничо╖ кримсько╖ природи.
 Скажете, такого не бува╓? Я теж так думала. Але коли ╓ бажання ╕ воля – можливо все. Та це вже ╕нша сюжетна л╕н╕я, не за Васильченком, яку теж неможливо про╕гнорувати, бо вона дуже сп╕взвучна вже сказаному.
 Жила-була соб╕ в Севастопол╕ д╕вчинка Таня, розумна ╕ допитлива. Коли виросла, одержала к╕лька вищих осв╕т. Серед диплом╕в – дипломи Московського державного ун╕верситету та Терноп╕льсько╖ академ╕╖ народного господарства. ╤ подарували ╖й батьки, окр╕м тяж╕ння до знань, ще й велику любов до укра╖нсько╖ земл╕. Бо мати ╖╖ Ольга Григор╕вна (д╕воче пр╕звище Ющенко) виросла на Пол╕сс╕ в сел╕ Максимович╕, схожому на ╕люстрац╕ю з книги народознавства, де часто гостювала й маленька Таня. А татко, в╕йськовий морський оф╕цер Геннад╕й Ван╓╓в, хоч ╕ був рос╕янином та 20 рок╕в прослужив на Камчатц╕, ставши народним депутатом незалежно╖ Укра╖ни I-го скликання, глибоко пройнявся атмосферою державотворчих процес╕в на сво╖й нов╕й Батьк╕вщин╕. В╕н не раз розпов╕дав про те, як Верховною Радою було проголошено державну незалежн╕сть п╕д Запорозький марш кобзаря ╢вгена Адамцевича (нин╕шн╕й ще не було прийнято) ╕ якими урочистими й незабутн╕ми були т╕ хвилини. Все це глибоко запало в душу Тетян╕ ╕, хоча вона була затребуваною усп╕шною людиною (директор в╕домо╖ ф╕рми високомодного одягу «Сераф╕но», член Ради п╕дпри╓мц╕в при Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни), та, одержавши в подарунок в╕д Василя Скурат╕вського книгу «Русал╕╖», ж╕нка раптом перейнялася неспод╕ваною метою-мр╕╓ю: в╕дтворити в Криму, поблизу могили автора Запорозького маршу, старовинне пол╕ське село.
 Але швидко казка кажеться, та не швидко справа робиться.  Розпочалися пошуки належних експонат╕в по вс╕й Укра╖н╕, та старовинн╕ хати, як╕ вражали уявлення, якщо ╕ знаходилися, то не були придатними для транспортування. Дерев’ян╕, вони розсипалися, як хмиз. ╤ важко було сказати, що з цього вдасться-таки в╕дреставрувати, а що доведеться лише марно везти через всю Укра╖ну. А треба ж було привести хату у такий стан, щоб у н╕й можна було жити!
 Та коли, нарешт╕, в Криму з’явився перший музей-скансен (п╕д в╕дкритим небом) «Р╕дне село», в╕н здобув надзвичайно високу оц╕нку. ╤ не лише у простих в╕дв╕дувач╕в, але ╕ у високопрофес╕йних поц╕новувач╕в: музею було присуджено гран-пр╕ ╕тал╕йцями за збереження народних традиц╕й, духовн╕сть та гостинн╕сть. Гостей вразило не т╕льки побачене, але ╕ почуте (готувала ╕ проводила екскурс╕╖ родина Потапових). А Потапови – це пан╕ Тетяна, ╖╖ чолов╕к пан Олег, в╕рний партнер ╕ однодумець, та ╖хн╕й син Роман. Сьогодн╕ в музе╖ фах╕вц╕ з народно╖ творчост╕ проводять майстер-класи, ╕ в╕н вже не вперше ста╓ зн╕мальним майданчиком.
 Тож Олександр Польченко перед демонстрац╕╓ю к╕ноф╕льму чекав на Олега та Тетяну Потапових, як на найдорожчих гостей. Тим б╕льше, що вони надали можлив╕сть використовувати музейн╕ експонати абсолютно безкоштовно. Хоча, поговоривши з пан╕ Тетяною, я цьому зовс╕м не здивувалась. «Хочу побажати, щоб в╕дродилися укра╖нськ╕ традиц╕╖, поновлювалися знання про минувшину та давали паростки в серцях», - каже вона.
 Але х╕ба не цього самого прагнуть ╕ Олександр Польченко, кер╕вник студ╕╖ «Св╕танок», режисер-постановник ф╕льму, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Алла Петрова та вс╕ «св╕танчани»? ╤ все це, запов╕тне, - поза межами б╕знесових ╕нтерес╕в. Перейнялися ╕де╓ю й ╕нш╕ учасники проекту, зокрема, оператори Володимир ╕ Тетяна Кравченки (студ╕я «В╕део плюс»). Не залишилось осторонь ╕ кер╕вництво б╕бл╕отеки ╕м. Франка, яка, одержавши нове прим╕щення, стала справжн╕м культурним центром.
 Тут не лише надали залу для перегляду к╕ностр╕чки, але ╕ включили цей зах╕д в програму Дн╕в слов’янсько╖ культури ╕ писемност╕, як╕ стартували днем п╕зн╕ше – 24 травня, ╕ вже цим самим надали новонародженому ф╕льму певного статусу.
 П╕сля знайомства з ним режисери запросили присутн╕х под╕литися думками з приводу побаченого. Слово мали Борис Балаян, Петро Вольвач та глядач╕ ╕з зали. Голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ й в╕домий симиренкознавець П. Вольвач, якого хтось назвав «хрещеним батьком» цього ф╕льму, вдався до узагальнень: так, в степах Криму було до 70% укра╖нських поселень, ╕ до цього факту треба привернути увагу кримсько╖ влади з належними висновками.
 А режисер-постановник Алла Петрова розпов╕ла про зйомку «зсередини». Виявилося, що вона в╕дбувалася впродовж одного дня, який видався дуже холодним ╕ похмурим. Тож у ф╕льм╕ ╓ ╕ деяк╕ др╕бн╕ «ляпи».
 Особисто я «ляп╕в» не пом╕тила. Х╕ба що трохи «перегравав» Савка, та як стало в╕домо, ця роль д╕сталася йому з «техн╕чних причин». Звернула увагу ╕ на те, що музичний репертуар був досить сучасний, хоча ╕ «в тему». Але пом╕тила це лише тому, що була причарована чудовим виконанням п╕сень «наживо» Олесею Онопр╕╓нко ╕ вони ще довго звучали для мене п╕сля перегляду разом з╕ словами: «Так, Укра╖на д╕йсно ма╓ талант!»
 Хтось в н╕й – сп╕вака, хтось – артиста, хтось – постановника, а хтось людини, яка допомага╓ мр╕ям зд╕йснюватися ╕ народжуватися новим.

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 27.05.2011 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8981

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков