За наказом М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни у травн╕-червн╕ 2011 року було проведено Всеукра╖нську естафету педагог╕чних ╕нновац╕й п╕д назвою «Нов╕ горизонти укра╖нсько╖ школи». Мета естафети: вивчення ╕нновац╕йних форм роботи, спрямованих на розвиток загально╖ середньо╖ та дошк╕льно╖ осв╕ти та впровадження ╖х у практичну д╕яльн╕сть шк╕л. В╕дпов╕дно задуму ц╕╓╖ естафети, делегац╕╖ з одного рег╕ону ╖хали в ╕нший аби ознайомитися з ╕нновац╕йним досв╕дом, побачити як╕сь осв╕тянськ╕ родзинки, щось ц╕каве перейняти та запровадити у сво╓му рег╕он╕. ╤ найголовн╕ше: делегац╕я, яка прибувала до ╕ншого рег╕ону, мала побачити щось надзвичайне, ╕нновац╕йне, що можна було би запровадити у масштабах вс╕╓╖ держави. Севастопольц╕ знайомилися з особливостями осв╕ти Черкащини. До нашого ж м╕ста при╖здила делегац╕я педагог╕в з Ки╓ва. Таким чином, вс╕ област╕ одна з одною под╕лилися досв╕дом. Делегац╕╖ складалися з начальник╕в управл╕нь, фах╕вц╕в з дошк╕льно╖ та загально╖ середньо╖ осв╕ти, методист╕в, кер╕вник╕в шк╕л та дитячих садк╕в. Заступник начальника Севастопольського управл╕ння осв╕ти ╕ науки Жанна Слюсар (на фото) п╕сля в╕дв╕дин Черкасько╖ област╕ д╕лилася набутим досв╕дом. - Чим Вас здивували осв╕тяни Черкащини? - Нас вразив той факт, що в Черкаськ╕й област╕ зовс╕м в╕дсутня черга в дошк╕льн╕ навчальн╕ заклади, хоча там також свого часу 25% дитсадк╕в були передан╕ п╕дпри╓мницьким структурам. Правда, чисельн╕сть д╕тей у групах дещо перевищу╓ норму: зам╕сть 20 належних – 24-25. Така проблема ╕сну╓ ╕ в Севастопол╕. Вразило ще й те, що в населених пунктах Черкащини нема╓ дитячих садк╕в, як таких. Зам╕сть них створен╕ навчально-виховн╕ комплекси, в яких об’╓днана дошк╕льна та загальна середня ланка. Такий навчально-виховний комплекс охоплю╓ ╕ дошк╕льнят, ╕ школяр╕в. Заснован╕ вони звичайно ж на баз╕ колишн╕х дитячих садк╕в, як╕ у 90 роки в╕ддали агроф╕рмам та ╕ншим структурам, а зараз потихеньку повертають в комунальну власн╕сть. - Так╕ ╕нновац╕╖ можна запроваджувати в Укра╖н╕ в ц╕лому? - Так. М╕н╕стерство давно наполяга╓ на цьому. Я би не називала це ╕нновац╕╓ю за сво╓ю сутн╕стю. На м╕й погляд, це – одна з технолог╕й орган╕зац╕╖ осв╕ти, особлив╕сть осв╕тянського процесу того рег╕ону. Надзвичайно вразило й те, що майже у вс╕х школах, г╕мназ╕ях, л╕цеях ╕ спец╕ал╕зованих навчальних закладах ╓ музе╖: ╕сторичн╕, кра╓знавч╕, ╕стор╕╖ села, знаменитих односельчан тощо. Нам проводили екскурс╕╖ виключно д╕ти. Школи мають св╕й г╕мн, свою емблему. Дума╓ться, такий п╕дх╕д вихову╓ почуття патр╕отизму. Керують музеями заступники директора з виховно╖ роботи, педагоги-орган╕затори, ╕нколи – вчител╕ ╕стор╕╖ чи л╕тератури. Таким чином, у кожно╖ школи ╓ своя, скаж╕мо так, в╕зитка. Потужний виховний потенц╕ал таких музе╖в реал╕зу╓ться через п╕дготовку екскурсовод╕в, л╕н╕йки пам’ят╕, створення експозиц╕й, пошукову д╕яльн╕сть. Чимало уваги на Черкащин╕ прид╕ляють моральному вихованню учн╕в. ╢ така знаменита школа у сел╕ Сахн╕вка - школа педагога Захаренка, яка вихову╓ гуманне ставлення до св╕ту, щиросерд╕сть та доброчинн╕сть. З метою створення ╓диного ╕нформац╕йного осв╕тнього простору в Черкаськ╕й област╕ створений та пост╕йно оновлю╓ться ╕нформац╕йний осв╕тн╕й портал, який щоденно в╕дв╕дують понад 3000 користувач╕в. Кр╕м того, осв╕тянами Черкащини започаткований м╕жнародний фестиваль педагог╕чних ╕нновац╕й, який сприя╓ систематизац╕╖ ╕ обм╕ну ╕нновац╕йного педагог╕чного досв╕ду та ╓ стимулом для ╕нновац╕йного розвитку заклад╕в осв╕ти. Вс╕ вищеозначен╕ ╕нновац╕йн╕ п╕дходи та особливост╕ осв╕ти Черкасько╖ област╕ можна пропонувати для впровадження на всеукра╖нському р╕вн╕. - Яким чином черкаським школярам прищеплюють любов до Укра╖ни? - Там цей процес самозрозум╕лий: укра╖номовн╕ школи, скр╕зь укра╖нська символ╕ка. Стенди з символами Укра╖ни ми побачили практично у кожн╕й школ╕. Наприклад, зображена д╕вчина з косою, поруч калина, рушники. Й визначення: хл╕б – символ гостинност╕ укра╖нц╕в, коса – ознака д╕вочо╖ вроди й цноти тощо. Так╕ наст╕нн╕ панно ми бачили у кожному навчальному заклад╕. В Севастопольських школах також ╓ наст╕нн╕ панно, але не укра╖нознавчо╖ направленост╕. У нас – особливе м╕сто. - Чим же воно особливе? - Ну… воно не таке, як Черкаси. - Що привабило делегац╕ю з Ки╓ва, яка прибула до Севастополя? - Киян вразили наш╕ спец╕ал╕зован╕ школи з поглибленим вивченням ╕ноземних мов. Таке розма╖ття ╕ноземних мов: ╕спансько╖, французько╖, н╕мецько╖, англ╕йсько╖, як╕ вивчаються у пор╕вняно невеликому осв╕тянському простор╕, це – наше, скаж╕мо так, ноу-хау. Тому в нас так╕ висок╕ результати з цих предмет╕в на всеукра╖нських ол╕мп╕адах. Киян ще вразив «Союз дитячих орган╕зац╕й» та святкова хода д╕тей вулицями м╕ста 19 травня. У Ки╓в╕ такого нема╓. Я попросила Жанну Слюсар прокоментувати випадок п╕дм╕ни педагогами севастопольсько╖ школи №57 з музично-хоровим ухилом Державного Г╕мну Укра╖ни сво╖м, саморобним, та нав’язування його учням, в╕дзнятий минулого тижня на в╕део Миколою Владз╕м╕рським. Заступник начальника Севастопольського управл╕ння осв╕ти ╕ науки Жанна Валер╕╖вна Слюсар коментувати под╕ю в╕дмовилася. Вона зна╓ про ╕нцидент, але переконана, його ще треба вивчати. Якщо цей, на перший погляд, курйозний випадок з саморобним г╕мном держави не п╕дпада╓ п╕д визначення – ╕нновац╕я, то його можна, напевне, квал╕ф╕кувати як севастопольське ноу-хау. До реч╕, таких ноу-хау в нас – сила-силенна. Взяти хоч би щоденник севастопольського школяра незрозум╕ло яко╖ держави. Цей пол╕граф╕чний витв╕р м╕сцевих патр╕от╕в розпов╕да╓ учнев╕ про «город русской славы», звеличу╓ Катерину II, яку нав╕ть у сам╕й Рос╕╖ ╕накше, як розпусницею, н╕хто не назива╓, та демонстру╓ ╕мперський герб з двоголовим орлом. Це на Черкащин╕ учениц╕ споглядають на символи ж╕ночност╕ та цноти. Севастопольським школяркам п╕сля характеристик рос╕йсько╖ ╕мператриц╕, як╕ вони скачують з мереж╕ ╤нтернет, малювати косу до пояса – марна справа. Одна вт╕ха: поширити так╕ севастопольськ╕ ноу-хау на ╕нш╕ рег╕они держави, дякувати Богов╕, поки що не вда╓ться.
ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
