Версiя для друку Обговорити в форумi

 Розгорається новий скандал навколо профспілкових санаторіїв. Генпрокуратура заявила, що Федерація профспілок України замислила передати чергові 18 цілісних майнових комплексів оздоровниць півдня країни комерсантам, з маси вже розбазарених. У Криму готується масштабне захоплення рейдерами найпривабливіших курортних територій і санаторіїв, повідомляють їх працівники на умовах анонімності. Про підготовку до продажу оздоровниць у приватні руки знають і в уряді автономії. Його глава Василь Джарти переконаний: якщо це відбудеться, то на місці доступних за ціною профспілкових санаторіїв миттєво з’являться нові недосяжні для загалу палаци й готелі «з видом на море». Вбиватиметься й надалі національне надбання - унікальний ландшафт і природний потенціал кримського Південнобережжя. Законністю продажу останніх профспілкових оздоровниць зацікавилася й прокуратура автономії, яка почала свою перевірку. Зачастили сюди посадові особи Укрпрофоздоровниці, котрій підпорядковані санаторії. Лише останнім часом правоохоронці порушили проти них вісім кримінальних справ, зокрема, 4 – за фактами незаконного відчуження 5,6 тис. кв. м нерухомого майна. Сума збитку склала 20 млн. грн., об’єктами домагань стали 20 гектарів найцінніших кримських земель. У прокуратурі наголосили: загальна площа земельних ділянок санаторно-курортних комплексів Укрпрофоздоровниці в Криму за останні роки скоротилася з 120 гектарів майже на третину!
 Проте керівники Федерації профспілок України уникають навіть говорити на цю тему, втім, переконуючи ЗМІ, що продавати санаторії не збираються. Хоча йдеться вже не про першу «відмову» від своїх оздоровниць, а про кінець лікування й відпочинку простих трудівників і їх дітей, подальше згортання турботи про здоров’я знесиленої чорнобильською бідою й нестатками нації.
 
ЯК «УБИВАЮТЬ» САНАТОРІЇ
 Найпоказовішими є приклади Ялти, де розкрадено найбільше профспілкових оздоровниць. А ще ж недавно тут була ціла мережа спеціалізованих, ефективних санаторіїв легеневого, кардіологічного, ниркового та неврологічного профілів. Після приватизації, передачі в оренду, викупу й інших форм прихоплення профспілкової власності чимало першокласних оздоровниць припинили своє існування, інші доведено до жалюгідного стану, щоб легше привласнити. Занедбано й кліматолікування, яким славилася Ялта в минулому столітті, скаржаться безробітні медики.
 Акціонування санаторіїв відбувалося кулуарно, без відома трудових колективів. Закриті акціонерні товариства оздоровниць справді закриті для їх працівників. Закрита й інформація про вартість санаторіїв, кількість і ціну випущених акцій. Працівникам оздоровниць навіть формально не пропонували продаж акцій, з урахуванням трудового внеску за роки роботи. Вперто приховується, хто заробив на цьому, яка частка баришів осіла в кишенях минулих керівників Укрпрофоздоровниці. Прикладів прикрої долі санаторіїв столиці кримських курортів хоч греблю гати.
 Приміром, кардіологічний санаторій «Енергетик» і неврологічний санаторій «Золотий пляж», після акціонування, перепродані вже кілька разів. Медперсонал давно звільнено з роботи, медичну апаратуру продано. Окремі корпуси санаторіїв здали в оренду комерційним структурам. Обидва санаторії припинили своє існування. Як і санаторій «Севастополь», корпуси якого викупили спритники, а персонал теж опинився на вулиці.
 Наступна жертва – закрита вже давно чотириповерхова ялтинська курортна поліклініка. В її численних кабінетах, розташованих біля самісінького моря, лікувалося за курсівками за один заїзд по дві з половиною тисячі хворих. Хто купив цю будівлю і хто її продав, у чий гаман пішли гроші – невідомо й досі.
 Цілеспрямовано знищували й колишній санаторій ім. Кірова, який мав аж тисячу місць для лікування легеневих хворих. У час розкрадання його численні корпуси відходили вітчизняним і московським ділкам за смішну ціну – всього у кілька сотень тис. грн. На спортмайданчику біля оздоровниці «хтось» збудував п’ятиповерхову «хатинку» в парковій зоні санаторію. Нових власників медицина не цікавить. Їхня мета – гешефт і нажива.
 І це далеко не всі прикрі факти. Санаторій «Київ» на 400 місць раніше був кардіонефрологічним. Після передачі його у комунальну власність Ялти почалися перепродажі його корпусів іменитим власникам. Гірка доля й Ялтинського лікувального пляжу, де оздоровлювалися пацієнти усіх профспілкових санаторіїв міста. Це був центр кліматолікування із зонами контролю самопочуття хворих, метеостанцією, медпунктом, чотирма корпусами для популярної і ефективної процедури – нічного сну під шум хвиль на 400 ліжок, залами для лікувальної фізкультури тощо. Тепер все це власність приватної фірми. Хто заробив на цьому цинічному неподобстві, хто продав лікувальний пляж?
 І, нарешті, про «вбивство» колишнього санаторію ім. Куйбишева на тисячу ліжок. Після передачі його в комунальну власність мало що лишилося – розпродали все. А два корпуси відійшли російським підприємствам. Та й санаторій «Запоріжжя» опинився під загрозою повної втрати. Як не прикро, але увесь список втрачених доступних оберегів здоров’я навіть важко перелічити.
 
«ПРИХВАТИЗОВАНО», РОЗКРАДЕНО, ПРОДАНО…
 Отже, треба негайно провести термінову інвентаризацію жменьки останніх ялтинських профспілкових санаторіїв, прокуратурі та слідчим органам, нарешті, виявити усіх давніх й останніх винних у втратах, що сталися, і дати свою беззастережну оцінку цим обурливим фактам і явищам, які стрімко ведуть до ліквідації санаторіїв. Адже залишки ще не розхапаної приморської землі, як золото Клондайку, ваблять товстосумів дедалі більше. Чи ж врятує унікальні цілющі оздоровниці нинішня влада, зобов’язана покласти цьому край? Бо ж сама заявила, що перетворить Крим на перлину України, й що боротьба з корупцією для неї - серйозний іспит. Як і для Генеральної прокуратури, яка просто зобов’язана, нарешті, «перекопати» всі ділянки кримського узбережжя – рекреаційного, оздоровчого, природно-заповідного призначення та лісового й водного фондів. Бо чомусь так виходить, що всі попередні перевірки й земельно-палацові «перетряси» минулих років та останнього часу не зупиняли нахабного, вражаючого розмахом розграбування півострова. Адже після кожної декларованої вже не раз хвилі «принципового наступу» на кримінальне розграбування недоторканого за законом узбережжя, об’єктам і персонам «глобальних перевірок» ставало ні холодно, ні жарко. А всі колишні судові розбирання вони струшували із себе, як гуси воду. Тож прикладів воскресіння «убитих» санаторіїв, очищення найчарівніших кримських пейзажів від новобудов «хатинок», котеджів і вілл сумнівної законності досі ще не було.
 Ось і зараз у багатьох кримчан постають запитання до влади, за яку вони голосували чи не активніше від інших регіонів: яким чином відбувається так, що виходи із кримського земельного лабіринту правоохоронцям часто «допомагають» шукати ті «перевіряльники», яких самих треба пильно перевіряти? Чому і як у члени комісій проникають особи, котрим вигідна плутанина, за наявності якої не так помітні безпрецедентні факти систематичного менжування дорогоцінним узбережжям і його безцінними об’єктами? До того ж саме тими, які держава вважає загальнонаціональним скарбом. У цій ситуації люди все менше й менше сподіваються, що за умови обіцяної громадськості прозорості розслідувань кримінальних справ втекти від передбаченої законом відповідальності навіть під зручним політичним прикриттям не вдасться нікому...

Віктор ХОМЕНКО.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 24.06.2011 > Тема "З потоку життя"