|
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема "Крим - наш дім"
#5 за 12.08.2011
ЗЛАГОДА В ЕТН╤ЧНОМУ РОЗМА╥ТТ╤
У Севастопол╕ ╕нколи бува╓ неспок╕йно, але виключно через пол╕тик╕в р╕зних мастей. Стосунки м╕ж перес╕чними городянами, зазвичай, толерантн╕ й тепл╕. Й це при тому, що за переписом 2001 року, тут мешкають представники близько 90 нац╕ональностей. Найчисельн╕ша група – рос╕яни – 71,6%. Укра╖нц╕ складають майже чверть м╕ста – 22,4%, б╕лорус╕в – близько 1,6%, татар – 0,7%, кримських татар – 0,5%. Решту в╕дсотк╕в д╕лять м╕ж собою в╕рмени, ╓вре╖, молдовани, азербайджанц╕ ╕ т. д. З 2001 року ц╕ цифри зм╕нювалися, але незначною м╕рою.
Представники нац╕ональних меншин об’╓дналися в нац╕онально-культурн╕ товариства й створили Асоц╕ац╕ю. Керу╓ нею беззм╕нно 17 рок╕в Валер╕й Андр╕йович М╕лодан (на фото).
Традиц╕йно ц╕ товариства збираються в Укра╖нському культурно-╕нформац╕йному центр╕, аби прив╕тати одне одного з╕ святами, влаштувати фестиваль нац╕ональних костюм╕в та пригостити з╕брання сво╖ми нац╕ональними стравами. Сценар╕й такого свята готують довго й ретельно не лише представники товариств, а й фах╕вц╕ Центру, тонко й ненав’язливо впл╕таючи в цей в╕ночок з нац╕ональних культур традиц╕йно укра╖нське. Й допоки цим товариствам буде ц╕каво разом, у Севастопол╕ пануватиме мир ╕ злагода, - переконаний кер╕вник Асоц╕ац╕╖ Валер╕й М╕лодан. До нього й звертаюся з запитанням:
- Коли були створен╕ перш╕ нац╕онально-культурн╕ товариства?
- Все розпочалося у часи перебудови, коли перес╕чним громадянам дозволили об’╓днуватися в групи за нац╕ональними ознаками. Тод╕ ще був ухвалений закон про громадськ╕ орган╕зац╕╖. Найпершими, у серпн╕ 1991 року, нац╕онально-просв╕тницьке товариство «Херсонес» заснували греки. Цього року вони в╕дзначатимуть його 20-р╕ччя.
Не менш поважний в╕к ма╓ нац╕онально-культурне товариство в╕рмен. Трохи п╕зн╕ше було утворене товариство ╓врейсько╖ культури.
У 1993 роц╕, коли був скликаний Конгрес громадських орган╕зац╕й Севастополя, товариств, об’╓днаних за нац╕ональною ознакою, нал╕чувалося лише 9. Решта були створен╕ набагато п╕зн╕ше. На цьому Конгрес╕ товариства вир╕шили об’╓днатися в Асоц╕ац╕ю.
На той час я вже був оф╕цером запасу, займався кра╓знавством та очолював мною ж створений клуб любител╕в ╕стор╕╖ Севастополя. До жодного з нац╕онально-культурних товариств я не входив ╕ був обраний головою Асоц╕ац╕╖ ц╕лком неспод╕вано. Погодившись, все думав: «Ось налагоджу справи ╕ в╕д╕йду». Та так уже 17 рок╕в ╕ керую, прикип╕в душею. Це, зна╓те, хоч ╕ клоп╕тно, але довол╕ ц╕каво.
- Ск╕льки нац╕онально-культурних товариств в Асоц╕ац╕╖?
- Сьогодн╕ ╖х 33, але, дума╓ться, це ще не остаточна цифра. Вони виростають, як гриби п╕сля дощу, й це дуже добре. Але серед позитиву, який бачиться неозбро╓ним оком, ╓ й небажан╕ моменти. Скаж╕мо так, деяких товариств – по два. Й це вже суто людський фактор, незнищенний за будь-яких час╕в ╕ формац╕й. Поки що ма╓мо два грецьких товариства й два – польських. Греки кажуть: «Не переймайтеся, скр╕зь, де ╓ наш╕ сп╕вв╕тчизники, неодм╕нно виникне суперечка. Вс╕м зда╓ться, що ми сваримося, насправд╕ ж – така природа нашого емоц╕йного сп╕лкування».
╤ все ж, за такого розкладу справ, ситуац╕я ускладню╓ться. Зг╕дно з законом про нац╕ональн╕ меншини, для п╕дтримки та розвитку культур народ╕в, що мешкають у межах м╕ста, вид╕ляються бюджетн╕ кошти. Проте м╕ська держадм╕н╕страц╕я не готова ф╕нансувати зам╕сть одного дек╕лька товариств одн╕╓╖ й т╕╓╖ ж етн╕чно╖ групи.
- Як╕ кошти вид╕ляються м╕стом на п╕дтримку нац╕ональних культур?
- Минулого року ця цифра становила 160 тисяч гривень, цього року – на десять тисяч б╕льше. Кошти вид╕ляють виключно п╕д кошторис програм: проведення фестивал╕в, сем╕нар╕в, виставок, л╕тературних вечор╕в, Дн╕в пам’ят╕ ╕ жалоби депортованих народ╕в тощо. За 17 рок╕в ми провели близько 700 таких заход╕в. Це сприя╓ вза╓мозбагаченню народ╕в, в╕дродженню ╖хн╕х нац╕ональних культур, налагодженню дов╕ри й вза╓морозум╕ння. Результатом тако╖ д╕яльност╕ Асоц╕ац╕╖ можна вважати м╕жнац╕ональну злагоду у м╕ст╕.
Треба в╕ддати належне Валер╕ю М╕лодану, завдяки його наполеглив╕й прац╕ засновано Севастопольський нац╕онально-культурний центр, який став першою бюджетною установою нац╕онально-культурних товариств у Криму. Центр техн╕чно оснащений, тут проводиться науково-методична та орган╕зац╕йна робота. Його прац╕вники охоче надають ╕нформац╕ю представникам ЗМ╤. Тут св╕тло й затишно.
Ус╕ питання, як╕ виникають в того чи ╕ншого товариства до владних структур, вир╕шуються кер╕вництвом Асоц╕ац╕╖ виважено й нев╕дкладно. Може, тому в Севастопол╕ не ╕сну╓ самозахоплення земель представниками депортованих народ╕в. Якщо землю й захоплюють, то виключно спритн╕ й п╕дпри╓млив╕ д╕лки з ╕нтернац╕ональними ознаками.
Таку м╕жнац╕ональну вза╓моповагу Валер╕й М╕лодан ще схильний вбачати в особлив╕й ментальност╕ геро╖чного м╕ста. Разом народи воювали, разом в╕дбудовували Севастополь у пово╓нн╕ роки, тож ╕ бережуть ц╕ надбання в мир╕ та злагод╕.
Л╕д╕я СТЕПКО.
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9200
|
ДЕМОНТАЖ КУПОЛА УКРА╥НСЬКОГО СОБОРУ У КРИМУ:
