"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема "Душі криниця"
#5 за 12.08.2011
ЧИ БУДЕ СВЯТО П╤СН╤ УКРА╥НСЬКО╥?
Президенту Укра╖ни п. Януковичу В. Ф. Голов╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни п. Литвину В. М. Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни п. Азарову М. Я.
ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДНЯ СВЯТА УКРА╥НСЬКО╥ П╤СН╤
ЗВЕРНЕННЯ VII З’╖зду Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в
Всеукра╖нське об’╓днання ветеран╕в (ВОВ) нарахову╓ у сво╖х рядах понад м╕льйон ф╕ксованих член╕в - учасник╕в бойових д╕й, ветеран╕в в╕йни ╕ прац╕, ╕нвал╕д╕в в╕йни та ╕нших категор╕й пенс╕онер╕в, у тому числ╕ Збройних Сил Укра╖ни. Об’╓днання ма╓ сво╖ в╕дд╕лення у вс╕х областях Укра╖ни ╕ ╓ одн╕╓ю ╕з найб╕льших та впливових громадських орган╕зац╕й у держав╕. Розглянувши на з’╖зд╕ стан розвитку укра╖нсько╖ культури та, зокрема, в його контекст╕ питання про запровадження Дня свята укра╖нсько╖ п╕сн╕, Всеукра╖нське об’╓днання ветеран╕в констату╓ наступне. Основу духовно╖ культури народу становить усна народна творч╕сть, що завжди вир╕зня╓ться нац╕ональною самобутн╕стю й неповторн╕стю. Укра╖нська п╕сенна творч╕сть ╓ частиною культурно-духовних ц╕нностей, як╕ формуються протягом ус╕╓╖ багатов╕ково╖ ╕стор╕╖ ╕снування укра╖нського народу. П. Кул╕ш писав: «...Дух наш зостався незаглушений в живому слов╕ народному, в укра╖нськ╕й народн╕й п╕сн╕». Укра╖нська п╕сня - це найчар╕вн╕ша кв╕тка у барвистому в╕нку укра╖нсько╖ мови, ╕стор╕╖, культури та духовност╕. Неначе з бездонно╖ криниц╕ вона черпа╓ нов╕ мелод╕╖, що линуть до людських сердець, зворушуючи ╖х, закликаючи до прекрасного, до добра, до в╕чних ц╕нностей. Видатний ╕сторик-ф╕лолог О. Бодянський писав: «В укра╖нськ╕й п╕сн╕ «...всюду порыв страсти, сжатость, твердость, лаконизм выражения, естественность, особенная нежность и сила чувств». Укра╖нська п╕сня витримала випробування часом, адже в н╕й усе життя нашого народу. М. Гоголь п╕дкреслював: «Якби наш край не мав такого багатства п╕сень, я н╕коли не написав би його ╕стор╕╖, тому що я не збагнув би ╖╖ й не мав би поняття про минуле». Еп╕чн╕ п╕сн╕ укра╖нський народ складав упродовж тривало╖ боротьби за нац╕ональне й соц╕альне визволення. У думах та ╕сторичних п╕снях народ опоетизував геро╖чн╕ стор╕нки в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖, образи реальних ╕сторичних ос╕б - гетьман╕в, козацьких ватажк╕в, народних месник╕в. З голос╕в народних сп╕вц╕в-бандурист╕в записувалися думи, рел╕г╕йн╕ псалми, сатиричн╕ п╕сн╕. Про найв╕дом╕шого кобзаря XIX ст. Остапа Вересая писали М. Лисенко, французький поет А. Рембо, а рос╕йський художник Л. Жемчужников залишив нащадкам його портрет. Перлини укра╖нсько╖ п╕сенно╖ фольклористики збирали Леся Укра╖нка, Марко Вовчок, Дн╕прова Чайка, Мар╕я Заньковецька, М. Лисенко (з╕брав понад 700 народних п╕сень). Наша п╕сня, як сонце з╕гр╕ва╓, зц╕лю╓, ╓дна╓ в гор╕ ╕ радост╕, кличе у безсмертя. Пророчими стали слова Кобзаря: «Наша дума, наша п╕сня не вмре, не загине, от де, люде, наша слава, слава Укра╖ни!» Не дивиною ╓ думка, що найпопулярн╕шою у св╕т╕ ╓ ╖╖ величн╕сть - Укра╖нська П╕сня. Традиц╕йн╕ еп╕чно-ф╕лософськ╕ п╕сн╕ «Реве та стогне Дн╕пр широкий», «Р╕дна мати моя», «Два кольори», «Укра╖ночка», «Ясени» знають ╕ сп╕вають у багатьох кра╖нах св╕ту. Символом «мало╖ Батьк╕вщини» виступа╓ полотняна сорочка, вишита ненькою «червоними ╕ чорними нитками», збережена у вир╕ життя, яскравий в╕нок з польових кв╕т╕в на чол╕ Укра╖нсько╖ Мадонни. Укра╖нська п╕сня - це планетарне диво, ╕нтернац╕ональна музична мова сучасност╕. В н╕й особлива естетика, що ма╓ свою психолог╕чну ауру, особливу приваблив╕сть ╕ ще далеко не розгадан╕ та╓мниц╕. У 1919-1923 роках укра╖нська п╕сня тр╕умфально облет╕ла всю ╢вропу, США, Бразил╕ю, Мексику, Аргентину, Уругвай. Укра╖нська народна капела О. Кошиця в╕дкрила культурному св╕тов╕ п╕сенн╕ скарби укра╖нц╕в, ╕ св╕т визнав дивовижну красу ╕ велич укра╖нсько╖ п╕сн╕. Всюди, де гастролював цей хор, поц╕новувач╕ захоплено писали: «Характерн╕ нац╕ональн╕ прикмети, притаманн╕ укра╖нськ╕й п╕сн╕, роблять ╖╖ неповторною, неперевершеною» (Англ╕я, 1920 р.); «...цей хор ╓диний у св╕т╕» (Бельг╕я, 1920 р.); «…Той, хто так сп╕ва╓, з такою душевн╕стю, з таким почуттям, що вони линуть аж до небес, той не може бути земним.., перетворившись в ангела, зрина╓ аж ген до тих кра╖в, де живе любов, мир ╕ злагода» (Бразил╕я, 1923 р.). Прадавн╕ наш╕ п╕сенн╕ багатства - народне багатоголосся - мають ретельно записати компетентн╕ в╕тчизнян╕ фах╕вц╕ ╕ подати до ЮНЕСКО як духовний здобуток нашого народу. Складний час свого державного становлення пережива╓ зараз Укра╖на. Свято ╖╖ величност╕ Укра╖нсько╖ П╕сн╕ сприятиме зростанню св╕домост╕ укра╖нського народу, гордост╕ за свою нац╕ю, зростанню поваги до сво╓╖ р╕дно╖ мови ╕, як укра╖нський соловейко Солом╕я Крушельницька, народ н╕коли не зречеться укра╖нського походження. В╕дзначення Дня свята укра╖нсько╖ п╕сн╕ буде сприяти консол╕дац╕╖ укра╖нського народу, в╕дродженню ╕сторичних козацько-патр╕отичних ╕ державотворчих традиц╕й, вихованню громадян, особливо молодого покол╕ння, в дус╕ укра╖нського патр╕отизму, розвитку укра╖нсько╖ культури, стане одним ╕з засоб╕в стаб╕льност╕ в сусп╕льств╕ ╕ держав╕. На п╕дстав╕ ухвали VII З’╖зду Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в пропону╓мо запровадити «День свята укра╖нсько╖ п╕сн╕» на державному р╕вн╕. На нашу думку, це свято сл╕д в╕дзначати 22 червня, в день л╕тнього сонцестояння. Обряди ╕ п╕сн╕, що приурочуються впродовж тисячол╕ть до святкування л╕тнього сонцестояння, вважаються найстаровинн╕шими. У л╕тн╕й обрядовост╕ в╕дображений увесь духовний св╕т укра╖нського народу. З’╖зд вважа╓ доц╕льним «День свята укра╖нсько╖ п╕сн╕» встановити вих╕дним. Линь же в завтра лебедино ╕ сп╕вай натхненно, Укра╖но, Укра╖но, люба наша нене! Голова Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в, заслужений юрист Укра╖ни В. О. ГУМЕНЮК. ЗВЕРНЕННЯ П╤ДТРИМАЛИ: ДАЦЕНКО Л. А., заступник генерального директора Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни, заслужений журнал╕ст Укра╖ни; КОНОНЕНКО П. П., директор Нац╕онального науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства, академ╕к, лауреат М╕жнародно╖ прем╕╖ ╕м. Й. Г. Гердера; КОРОТЯ-КОВАЛЬСЬКА В. П., зав╕дувач в╕дд╕лу культури Нац╕онального науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства, В╕дм╕нник осв╕ти Укра╖ни, народна артистка Укра╖ни; ДИЧКО Л. В., секретар Нац╕онально╖ сп╕лки композитор╕в Укра╖ни, народна артистка Укра╖ни, лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка, член-кореспондент Нац╕онально╖ академ╕╖ мистецтв Укра╖ни, професор; ЩЕРБАНЬ ╤. В., композитор, голова Ки╖всько╖ орган╕зац╕╖ НСКУ, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни, лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка, професор; МАТВ╤╢НКО Н. М., народна артистка, Герой Укра╖ни («В ╕м’я велико╖ справи!»); КОЗАЧОК А. М., в.о. генерального директора – художнього кер╕вника Нац╕онально╖ заслужено╖ капели бандурист╕в Укра╖ни ╕м. Г. ╤. Майбороди, заслужений артист Укра╖ни («На благо Укра╖ни!!!»); ЧОРНОГУЗ Р. М., директор-розпорядник Нац╕онально╖ заслужено╖ капели бандурист╕в Укра╖ни, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни; ╢СИПОК В. М., голова Нац╕онально╖ сп╕лки кобзар╕в Укра╖ни, народний артист Укра╖ни, професор («П╕дтрима╓мо добру справу!»); РОЖОК В. ╤., ректор Нац╕онально╖ музично╖ академ╕╖ Укра╖ни ╕м. П. ╤. Чайковського, народний артист Укра╖ни, доктор мистецтвознавства, професор; ПЕРЕЛИГ╤НА Л. Ф., голова Профсп╕лки прац╕вник╕в культури Укра╖ни, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни; МУЛЯВА В. С., почесний Гетьман Укра╖нського козацтва, голова Ком╕тету розвитку Укра╖нського козацтва в Укра╖н╕ та д╕аспор╕, ф╕лософ-науковець, генерал-майор Збройних Сил Укра╖ни («П╕дтримую, бо правдиве, праведне ╕ справедливе несе в соб╕ укра╖нська п╕сня…»); ОЛ╤ЙНИК Б. ╤., голова правл╕ння Укра╖нського фонду культури; АВД╤╢ВСЬКИЙ А. Т., голова Нац╕онально╖ музично╖ сп╕лки Укра╖ни, народний артист СРСР та Укра╖ни, лауреат Державних прем╕й СРСР та Укра╖ни, академ╕к, професор; ЧЕБИК╤Н А. В., президент Нац╕онально╖ академ╕╖ мистецтв Укра╖ни.
ДАВАЙТЕ В╤ДРОДИМО П╤СЕННЕ СВЯТО!
Майже р╕к тому прозвучало це «п╕сенне» звернення, реакц╕╖ на нього поки що жодно╖, тому не гр╕х ╕ повторити (п╕сня, як ╕ вода, кам╕нь точить!) А ще задовго до ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи - наприк╕нц╕ 2009 року у концертному зал╕ Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в м. С╕мферополя п╕д гаслом «╢ укра╖нська п╕сня в Криму!» в╕дбулося п╕сенне свято, орган╕зоване «Кримською св╕тлицею», - фестиваль-конкурс укра╖нських п╕сень, створених нашими земляками - авторами з благословенного кримського краю. Заявки на участь у конкурс╕ подали понад два десятки автор╕в - як профес╕йних, так ╕ аматор╕в. Укра╖нських п╕сень «з кримською пропискою», причому, створених не лише етн╕чними укра╖нцями, але й представниками ╕нших нац╕ональностей, у заявках було понад п╕всотн╕. Кримськотатарський композитор Февз╕ Ал╕╓в (на фото) виконав на конкурс╕ п╕сню «М╕й Крим», написану ним на в╕рш школярки з м. Саки Ян╕ни Щербань, що був надрукований у «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Можна багато говорити з високих трибун красивих сл╕в про дружбу та ╕нтеграц╕ю м╕ж народами. А можна просто спонукати народи власноруч цю духовну ╕нтеграц╕ю творити - нав╕ть засобом ось таких п╕сенних фестивал╕в. Ось чому редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» зверта╓ться до читач╕в ╕з закликом - давайте гуртом в╕дродимо традиц╕йн╕ п╕сенн╕ свята, як╕ газета проводила ще два роки тому. Пропону╓мо у жовтн╕, на Покрову, повторити ф╕нальний конкурсний концерт 2009-го року. Просимо самод╕яльних артист╕в, як╕ хот╕ли б знову виступити на п╕сенному свят╕, п╕дтвердити свою участь у ньому. Телефонуйте: (0652) 51-13-24. А щоб знову повернутися в ту урочисту творчу атмосферу, пропону╓мо ваш╕й уваз╕ п╕дсумки «Св╕тличного» конкурсу на визначення найпопулярн╕шо╖ п╕сенно╖ укра╖нсько╖ «двадцятки». Ц╕каво, якби такий конкурс провести сьогодн╕, чи дуже в╕др╕знявся б список п╕сень-переможниць?
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 12.08.2011 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9212
|