Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.08.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 19.08.2011
ОПТИМ╤ЗАЦ╤Я — НЕ ЧЕТВЕРТУВАННЯ!

Культура ╕ закон
 
ТАЛАНТ МА╢ БУТИ ГОЛОДНИМ?

 Не пам’ятаю, хто сказав першим, що талант ма╓ бути голодним, та, зв╕сно, не хтось ╕з людей, пом╕чених Божою ╕скрою. Винесення такого вердикту б╕льше пасу╓ чиновникам, бо виявля╓ться, що економ╕я кошт╕в на обдарованих людях ╖м же ╕ на користь, оск╕льки сприя╓ розвитку ╖хнього таланту. Сутт╓во, що цей жарт почина╓ звучати дедал╕ цин╕чн╕ше.
 Про це я думала, сп╕лкуючись ╕з кер╕вником камерного хору «Тавр╕йський благов╕ст» Володимиром Н╕коленком у його каб╕нет╕ в прим╕щенн╕ Кримсько╖ державно╖ ф╕лармон╕╖. Цю зустр╕ч в╕д попередньо╖ в╕дд╕ляло рок╕в 12, коли не вс╕ 15. Тод╕ ми у редакц╕╖ захоплювалися цим колективом, який знайшов соб╕ досить незвичну н╕шу - десь пом╕ж землею ╕ небом, бо в його репертуар╕ переважали п╕сн╕ рел╕г╕йно╖ (православно╖) або наближено╖ до не╖ тематики.
 На той час хор ще належав до молодих (це тепер в╕н ось-ось в╕дсвятку╓ сво╓ 20-р╕ччя), а його кер╕вник ╕ засновник, певне, почувався недавн╕м студентом диригентського в╕дд╕лення Ки╖всько╖ консерватор╕╖, збер╕гаючи в пам’ят╕ все те найкраще, що подарували йому його педагоги. Бо ╕ сьогодн╕ в╕н просить по можливост╕ згадати ╕м’я хоча б одного ╕з них - народного артиста Укра╖ни, професора, академ╕ка Олега Семеновича Тимошенка, який зовс╕м недавно покинув цей св╕т.
 Покол╕ння за покол╕нням ми проносимо ╕з собою те найкраще, що запов╕ли нам наш╕ попередники, чи то на к╕нчику пензля, чи то - диригентсько╖ палички, чи в розумному проникливому слов╕. Бо «культура ╓ основним фактором самобутност╕ укра╖нського народу» - це Володимир Михайлович циту╓ нещодавно ухвалений Закон про культуру, без якого незалежна держава прожила майже 20 рок╕в. Без такого важливого - ╕ так довго?
 Цей Закон ╕ д╕йсно схожий на п╕сню, в як╕й особливо гр╕ють душу так╕ рядки: «Прац╕вникам у сфер╕ культури, як╕ працюють у державних ╕ комунальних закладах культури, держава забезпечу╓: роботу на повну тарифну ставку; створення належних умов прац╕, ╖╖ оплату». Або ж: «Оплата прац╕ у сфер╕ культури ма╓ забезпечувати створення належних матер╕альних умов для ефективно╖ самост╕йно╖ творчо╖ д╕яльност╕ прац╕вника, п╕двищення престижност╕ профес╕╖, сприяти п╕двищенню його квал╕ф╕кац╕╖, стимулювати залучення талановито╖ молод╕ до д╕яльност╕ у сфер╕ культури». А дал╕ - про надбавки, доплати, прем╕╖, винагороди тощо.
 
 ЗАКОН - НЕ ВОРОГ СПРАВЕДЛИВОСТ╤

 ╤ ще з Володимиром Михайловичем нам дуже подоба╓ться пункт 4 статт╕ 21: «Забороня╓ться виселення заклад╕в культури (театр╕в, ф╕лармон╕й, б╕бл╕отек, музе╖в, арх╕в╕в, художн╕х галерей (виставок), к╕нотеатр╕в, позашк╕льних заклад╕в естетичного виховання ╕ дозв╕лля д╕тей та юнацтва, клубних заклад╕в тощо) з прим╕щень без надання ╖м ╕ншого р╕вноц╕нного прим╕щення». Бо под╕бн╕ заз╕хання стали викликом часу ╕ нещодавно були дуже актуальними, прим╕ром, для державного академ╕чного вокально-хореограф╕чного ансамблю «Тавр╕я». Та й сама Кримська ф╕лармон╕я, до яко╖ належать як «Тавр╕йський благов╕ст», так ╕ симфон╕чний оркестр, ансамбл╕ «Слов’яночки», «Хайтарма», джаз-рандеву - всього понад 300 д╕яч╕в культури - власного прим╕щення не ма╓, ╕ це теж не зб╕га╓ться з рекомендац╕ями, викладеними у Закон╕.
 Та п╕дштовхнуло мене до  зустр╕ч╕ з диригентом дещо ╕нше. ╤ нав╕ть не сам той конфл╕кт ╕з кримською владою з широким залученням журнал╕ст╕в, який спричинило зниження вдв╕ч╕ зароб╕тно╖ плати прац╕вникам ф╕лармон╕╖ п╕д маркою скорочення ╖хнього трудового тижня, а насамперед от╕ факти неповаги, я б нав╕ть сказала - зневаги, як╕ обвинувачена сторона легал╕зувала перед актив╕стами спротиву - артистами. Сталося так, що, спрямовуючи цей негатив на окремих ос╕б, чиновники в╕д культури та ╖хня група п╕дтримки немовбито дали ляпаса самому мистецтву - от╕й п╕сн╕ «Аве Мар╕я», якою так часто в╕дкриваються мистецьк╕ заходи, урочист╕й тиш╕ в зал╕, а пот╕м бурхливим оплескам. У так╕ хвилини т╕, хто на сцен╕ ╕ хто навпроти, - ╓дин╕, тут в╕дбува╓ться священний процес катарсису.
 Але, як стверджу╓ Володимир Н╕коленко, тод╕шн╕й м╕н╕стр культури ╕ мистецтв АРК Тетяна Умрих╕на жодного разу не була учасницею такого священнод╕йства, у всякому раз╕, що стосу╓ться камерного хору «Тавр╕йський благов╕ст». Можливо, тому вона дозволяла соб╕ публ╕чно характеризувати диригента цього хору як невдаху ╕ на увесь Крим стверджувати, що В. Н╕коленку н╕коли не бути заслуженим артистом Укра╖ни.
 Каб╕нет Володимира Михайловича прикраша╓ близько 40 р╕зноман╕тних Почесних грамот. Його хор зустр╕чали овац╕ями у Н╕меччин╕, Польщ╕, Франц╕╖, Великому  театр╕ у Москв╕. Але слово пан╕ м╕н╕стра може перекреслити будь-як╕ досягнення, ╕ вона не прихову╓ цього перед журнал╕стським загалом. Невже це ╕ ╓ отим самим «п╕двищенням престижност╕ профес╕╖», про яке згаду╓ться у нещодавно ухваленому Закон╕?
 
 МИСТЕЦТВО ╤ ЗАРОБ╤ТЧАНСТВО

 Дивують ╕ деяк╕ публ╕кац╕╖ журнал╕ст╕в, котр╕ одразу ж п╕дтримали позиц╕ю сильн╕шого, зазначивши, що «Крымские «филармонисты» не спешат особо зарабатывать. От руководства и сотрудников этой организации не исходит предложений о том, как привлечь слушателя... В то же время крымские театры... собирают аншлаги на спектакли». Звичайно, якщо людина не розум╕╓, чим вишукана музика в╕др╕зня╓ться в╕д театральних спектакл╕в, ╕ що високе мистецтво - не для ледачо╖ душ╕, то не дивно, що ╕ Володимира Н╕коленка тут зневажливо «величають» «худруком». Не дивно й те, що ц╕ люди, називаючи прац╕вник╕в ф╕лармон╕╖ «пострадавшей» (в лапках) стороною, зовс╕м не обурюються, що за новими розц╕нками народна артистка (а в Криму ╖х всього п’ять) одержуватиме зарплату всього 1,8 тис. гривень ╕ змушена буде замислитися про переквал╕ф╕кац╕ю. Ну а звичайному артистов╕ доведеться втискати сво╖ житт╓в╕ потреби у 900-1000 гривень - ╕ншого не заслужили.
 Стосунки у Володимира Н╕коленка з Тетяною Умрих╕ною мають досить давню ╕стор╕ю. Саме ╖╖ звинувачу╓ Володимир Михайлович у тому, що 8 рок╕в тому його було скорочено з ус╕х посад, як╕ в╕н об╕ймав - ╕ як художнього кер╕вника «Тавр╕йського благов╕сту», ╕ як художнього кер╕вника ф╕лармон╕╖. За той час, що тривали суди з в╕дновлення на робот╕, його р╕дний «Тавр╕йський благов╕ст» зменшився з 40 до 7 ос╕б. Майже вдв╕ч╕ скоротився ╕ симфон╕чний оркестр. Ми невесело пожартували з Володимиром Н╕коленком про так звану оптим╕зац╕ю, яка прихову╓ за собою щось схоже на четвертування. Адже ╕ сьогодн╕ вар╕ант скорочення штату ф╕лармон╕╖ залиша╓ться в сил╕.
 Та як би не складалися чи╖сь особист╕ стосунки, кер╕вник, вищий за рангом, ма╓ залишатися доброзичливим ╕ справедливим, бо лише з ц╕╓╖ позиц╕╖ можна усп╕шно вт╕лювати найважлив╕ш╕ закони в життя. 15 рок╕в тому м╕н╕стр культури Укра╖ни ╤. Дзюба саме з таких м╕ркувань п╕двищив прац╕вникам ф╕лармон╕╖ зарплату вдв╕ч╕ ╕ в такий спос╕б збер╕г у Криму це вогнище високо╖ культури. Артист╕в не вимило в др╕бний б╕знес, як це сталося з тисячами л╕кар╕в, учител╕в, нав╕ть науковц╕в.
 Так само турботливо поставився до них свого часу ╕ прем’╓р-м╕н╕стр Криму Василь Джарти, який не став розводитися про те, що кримськ╕ артисти ╕ так найбагатш╕ у св╕т╕ й потребують подальшо╖ «оптим╕зац╕╖», а пооб╕цяв забезпечити г╕дну оплату творчому складу Кримсько╖ державно╖ ф╕лармон╕╖. ╤ це буде в русл╕ стратег╕╖ нашо╖ держави, як╕й потр╕бн╕ не лише м╕н╕стри, але й таланти, ╕ нац╕ональна культура, що ╓ «основним фактором самобутност╕ укра╖нського народу».
 
 ... ЧЕРЕЗ П╤ВРОКУ

 ╤ знову я у знайомому каб╕нет╕. Сюди мене привели чутки про недавню прес-конференц╕ю вже нового м╕н╕стра культури АРК Альони Плак╕ди. Тривожн╕ в╕дголоски ц╕╓╖ розмови зависли в ╤нтернет╕: ф╕лармон╕ю н╕бито з нового року плану╓ться перевести на госпрозрахунок, тож ╕ скаржитися на м╕зерну зарплату не доведеться - держава вже н╕чого не буде винна артистам.
 Вт╕м, у друкованих ЗМ╤ про це - н╕ слова, та й директора ф╕лармон╕╖ н╕ про що под╕бне не пов╕домляли. Сам же м╕й сп╕врозмовник Володимир Н╕коленко не прихову╓ стурбованост╕.
 - Кажуть, ми ма╓мо бути винах╕дливими, аби заробити ╕ на орган╕зац╕ю та проведення гастролей, ╕ на оновлення костюм╕в, ╕ на аф╕ш╕ та рекламу. Але ж ми ╕ так практично повн╕стю забезпечу╓мо власну житт╓д╕яльн╕сть, усе, окр╕м зароб╕тно╖ плати та в╕драхувань у бюджет автоном╕╖, що передбача╓ госпрозрахункова система. Вт╕м, було б несправедливо доходити висновку, що ми н╕чого не кладемо на в╕втар р╕дного п╕вострова. Показники нашо╖ прац╕ щодо п╕двищення ╕м╕джу Криму, який парт╕я влади прагне бачити перлиною Укра╖ни, досить пом╕тн╕. Бо х╕ба ж це не нас нещодавно запросили на хоровий фестиваль до Москви, де ми виступатимемо на найпрестижн╕ших сценах Рос╕╖? Але той, хто викону╓ духовн╕ п╕сн╕, водночас не може заробляти на стриптиз╕. До реч╕, лише дорога до сус╕д╕в об╕йдеться нам у 60 тис. грн. А проживання у готел╕ - 100 долар╕в на добу за кожного. ╤ цих грошей ми у держави не проситимемо. М╕ж ╕ншим, на р╕к ми проводимо близько ста концерт╕в, цим самим не лише задовольняючи культурн╕ потреби людей, але й прославляючи свою землю.
 Кожен з мо╖х артист╕в для мене - як дитина, котру треба було знайти, виховати, рад╕ючи ╖╖ усп╕хам ╕ сумуючи через невдач╕. А життя у них не надто комфортне. Адже це молодь з усього Криму, лише близько 20 в╕дсотк╕в з яких ма╓ у С╕мферопол╕ власний дах над головою. Зйомне житло, як правило, ╖м не по кишен╕. Тож, аби при╖хати на репетиц╕ю, декому доводиться майже ц╕лий робочий день проводити в дороз╕. А на робот╕ сл╕д з’являтися о 9-╕й ранку. Уявля╓те, яке це навантаження? А ще спробуйте уявити мо╖ почуття, коли я втрачаю ╖х одне за одним. З часу нашо╖ з вами останньо╖ зустр╕ч╕ чотири артисти зв╕льнилося, а зараз зв╕льня╓ться п’ятий. ╤ я не можу закликати ╖х виявляти якусь додаткову винах╕длив╕сть, аби зб╕льшити наш╕ касов╕ збори, оск╕льки сьогодн╕ люди або ж заклопотан╕ сво╖м виживанням, або ж пошуком особливих розваг, далеких в╕д духовност╕.
 Презентац╕я нашого колективу в╕дбулася 19 листопада 1991 року, ╕ т╕, хто був у першому склад╕ хору, вже давно не з нами. Але неповторне обличчя «Благов╕сту» збер╕га╓ться, ╕ для мене як режисера та художнього кер╕вника це дуже важливо.
 Важливо це не лише для Володимира Н╕коленка, але й для численних шанувальник╕в хору. Дуже хочеться в╕рити, що сво╓ 20-р╕ччя в╕н зустр╕не з новими над╕ями та творчими планами, а побутов╕ турботи в╕зьмуть на себе т╕, хто ╕ ма╓ це робити, зг╕дно ╕з Законом про культуру.
 
Тамара СОЛОВЕЙ.

 На фото: камерний хор Кримсько╖ державно╖ ф╕лармон╕╖ «Тавр╕йський благов╕ст».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.08.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9217

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков