Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.08.2011 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 19.08.2011
В УКРА╥Н╤ ХОЧУТЬ В╤ДРОДИТИ РАДЯНСЬКИЙ ПАТР╤ОТИЗМ Ф╤ЛЬМОМ ПРО «МАТЧ СМЕРТ╤»?

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

  В Укра╖н╕ ось уже понад два м╕сяц╕ йдуть зйомки сп╕льного рос╕йсько-укра╖нського к╕ноф╕льму про легендарний «матч смерт╕», що в╕дбувся 9 серпня 1942 року в окупованому н╕мцями Ки╓в╕, м╕ж н╕мецькою командою «Флакельф» ╕ укра╖нською «Старт».
 Мета картини, бюджет яко╖ становить понад 10 млн. дол., як окреслено на одному ╕з рос╕йських сайт╕в, «в╕дродити патр╕отизм в… Укра╖н╕, особливо в Зах╕дн╕й, де наростають антирос╕йськ╕ настро╖ населення, показати, що нац╕онал╕зм ╕ зневага до радянсько╖ ╕стор╕╖ – це не т╕льки блюзн╕рство, але й антиморальна повед╕нка». У свою чергу продюсер ф╕льму ╤лля Нерет╕н в одному з╕ сво╖х ╕нтерв’ю зауважив, що мета створення ф╕льму - нагадати про геро╖чний подвиг радянських футбол╕ст╕в, показати реальних геро╖в, як╕, незважаючи на тиск ╕ погрози з боку окупант╕в, виграли вс╕ 9 матч╕в.
 Думаю, що коментувати безглузд╕ висловлювання стосовно «геро╖чного подвигу радянських спортсмен╕в» ╕ «в╕дродження патр╕отизму в Укра╖н╕» через легенду про «матч смерт╕» не варто, хоча б з т╕╓╖ причини, що в Укра╖н╕ за пер╕од з липня 1941 до 1944 року наш╕ футбол╕сти з╕грали ╕з солдатами вермахту та ╖хн╕ми союзниками не 9 матч╕в, а понад 150.
 Мен╕ за 5 рок╕в досл╕дження теми спорту в роки н╕мецько╖ окупац╕╖ вдалося встановити результати 111 в╕дпов╕дних по╓динк╕в. При цьому статистика таких ╕гор св╕дчила не на користь загарбник╕в – 60 виграли укра╖нц╕, 36 - окупанти ╕ 15 - завершилися вн╕чию.
 Б╕льше того, окр╕м футболу, в окупован╕й Одес╕, зг╕дно з даними тод╕шньо╖ преси, в╕дбулося 16 боксерських по╓динк╕в з н╕мецькими ╕ румунськими солдатами (бо╖ проходили в Одеському цирку – авт.), з яких у 7-ми перемогу здобули укра╖нц╕ (3 нокаутом), 5 виграли окупанти (2 нокаутом), 4 зустр╕ч╕ завершилися вн╕чию. Жодний спортсмен не був арештований окупантами п╕сля сво╖х перемог.
 Варто зауважити, що перемагали н╕мц╕в укра╖нц╕, як╕ п╕дтримували радянський режим ╕ т╕, що його ненавид╕ли, як, скаж╕мо, б╕льш╕сть футбол╕ст╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни. ╤ не думали вони тод╕ н╕ про який геро╖зм, для них усе було набагато проза╖чн╕ше – хтось намагався в такий спос╕б заробити, хтось убезпечити себе в╕д в╕дправлення на роботи до Н╕меччини, хтось знаходив у спорт╕ розраду та в╕дпочинок. Наприклад, з╕ сл╕в одесита Прохоровича, виходити на боксерський ринг у т╕ часи його примушувало скрутне ф╕нансове становище в с╕м’╖. На той час одеськ╕ боксери за кожен б╕й отримували в╕д 300 до 3000 марок залежно в╕д статусу по╓динку. Для н╕мц╕в так╕ спортивн╕ протистояння були лишень одн╕╓ю ╕з можливостей культурного в╕дпочинку в тилу.
 У випадку з м╕фом про «матч смерт╕» укра╖нськ╕ досл╕дники неодноразово доводили його нев╕дпов╕дн╕сть ╕з реальною д╕йсн╕стю, але рос╕ян, як╕ все част╕ше вдаються до совкових штамп╕в геро╖чно╖ боротьби радянських патр╕от╕в у роки в╕йни – це не зупиня╓.
 Якщо з рос╕йською сучасною пропагандою, направленою на збереження пров╕дно╖ рол╕ на пострадянському простор╕ ╕ намаганн╕ не втратити свого впливу на ряд сус╕дн╕х кра╖н, усе зрозум╕ло, то я не зовс╕м розум╕ю укра╖нську позиц╕ю, адже в сусп╕льств╕ поширюються чутки про святкування наступного року 70-р╕ччя з дня «матчу смерт╕» на державному р╕вн╕. Невже в наш╕й ╕стор╕╖ нема╓ б╕льше пам’ятних дат, ╕ головне, не м╕ф╕чних, що заслуговують в╕дзначення на всеукра╖нському р╕вн╕?
 Не ставлячи п╕д сумн╕в проведення футбольного матчу 9 серпня в окупованому Ки╓в╕, все ж хот╕в би зауважити продюсеру Нерет╕ну, що н╕якого тиску на футбол╕ст╕в «Старту» з боку н╕мецько╖ адм╕н╕страц╕╖ за час╕в окупац╕╖ не було, ╕ радянська легенда, на основ╕ яко╖ вони зн╕мають к╕ноф╕льм, розбавивши ╖╖ любовною ╕стор╕╓ю, насправд╕ не витриму╓ критики арх╕вними документами. Ймов╕рно, саме тому ╖╖ творц╕ в радянський час не бажали заглиблюватися у подробиц╕ спортивного життя Ки╓ва, бо тод╕ б стало в╕домо, що спорт у столиц╕ УРСР не обмежувався по╓динком динам╕вц╕в ╕з нацистами. Адже в укра╖нськ╕й столиц╕ ╕снувало чотири футбольн╕ команди («Рух», «Старт», «Спорт», «Алмаз»), що лише з 7 червня до 22 серпня 1942 року з╕грали 14 футбольних по╓динк╕в – 10 з н╕мецькими та угорськими командами ╕ 4 з╕ сво╖ми. Статистика ╕гор ки╖вських команд ╕з в╕йськовими частинами окупант╕в св╕дчить не на користь останн╕х, позаяк укра╖нц╕ в цих зустр╕чах здобули 8 перемог ╕ зазнали 2 поразки.
 Коли з╕ставити наведений у м╕ф╕ матер╕ал з арх╕вними документами, то виявля╓ться, що майже все у ньому, окр╕м самого матчу, ╓ вигадкою.
 У радянськ╕й легенд╕ йдеться про те, що футбол╕сти не встигли евакуюватися з м╕ста ╕ спочатку сид╕ли тихо, влаштувавшись на роботи. Потерпаючи без футболу, вони стали самотужки тренуватися. Н╕мц╕, д╕знавшись про це, викликали футбол╕ст╕в ╕ сказали: «Нав╕що вам пустир? Ось чудовий стад╕он незад╕яний, будь ласка, тренуйтеся. Ми не проти спорту, нав╕ть навпаки».
 У д╕йсност╕ н╕мц╕ н╕кого до себе не викликали ╕ н╕чого такого не могли говорити. Справа у тому, що спортивне життя в Ки╓в╕ в╕дновлювали сам╕ укра╖нц╕, за згодою н╕мц╕в. Займалася цим спортивна секц╕я, яку оф╕ц╕йно затвердили 23 вересня 1941 року. Також, якщо в╕рити словам, сказаним кер╕вником нац╕онал╕стично╖ спортивно╖ орган╕зац╕╖ «Рух» Швецовим на допит╕ в НКВС у грудн╕ 1943 р., то окрем╕ динам╕вц╕ (Коротких, Пут╕ст╕н, Ткаченко) нав╕ть були членами ╕н╕ц╕ативно╖ групи створення спортивного товариства «Рух». Тобто з самого початку виявляли ╕нтерес до всього, що було пов’язано з╕ спортом у м╕ст╕. Футбольна ж команда «Старт» була створена з ╕н╕ц╕ативи кер╕вництва ки╖вського хл╕бзаводу № 1. Б╕льше того, з документ╕в, що збер╕гаються в ки╖вському обласному арх╕в╕, сл╕ду╓, що саме кер╕вництво заводу просило н╕мецьку владу надати футбол╕стам стад╕он для тренувань, на що отримало в╕дмову в╕д штандартском╕сар╕ату. А перед цим директор заводу також просив секц╕ю спорту Ки╓ва «заре╓струвати добров╕льну футбольну команду». Виявля╓ться, н╕мц╕ не мали жодного в╕дношення до ╖╖ створення, вони нав╕ть в╕дмовили у наданн╕ стад╕ону для тренувань.
 А ось той факт, що кияни грали проти н╕мц╕в у червон╕й форм╕, в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕. Питання тут виклика╓ його ╕нтерпретац╕я радянськими пропагандистами, з яко╖ сл╕ду╓, що вони одягнули так╕ футболки св╕домо, адже це кол╕р радянського прапора.
 Насправд╕, «старт╕вц╕» грали в червон╕й форм╕, бо ╕ншо╖ у них не було, ╕ не збиралися вони таким чином проявляти свою непокору перед ворогом. Ц╕каво, якщо уважно читати пов╕сть С╓в╓рова ╕ Халемського «Поединок» (вийшла в 1960 р. – авт.), то можна пом╕тити, що автори в н╕й, сам╕ того не розум╕ючи, спростовують пропагандистську верс╕ю. Передаючи розмову футбол╕ст╕в перед грою, вони пов╕домляють читачу, що ╕ншо╖ форми, окр╕м червоно╖, у футбол╕ст╕в не було, але вони були рад╕ такому факту.
 У 1992 роц╕ учасник матчу Гончаренко так прокоментував цей еп╕зод ╕з легенди: «Форма у нас була як у зб╕рно╖ СРСР, - червон╕ майки ╕ гетри, б╕л╕ труси. Розмови про те, що ми ╖╖ спец╕ально п╕дготували до по╓динку з льотчиками ╕ зен╕тниками, - брехня. Просто у нас ╕ншо╖ не було».
 У ки╖вському обласному арх╕в╕ ╓ документ, який п╕дтверджу╓, що директор заводу 4 липня 1942 р. звертався до М╕сько╖ управи та секц╕╖ ф╕зкультури ╕ спорту з проханням надати з наявного у них ╕нвентарю для футбол╕ст╕в команди «Старт»: 12 футболок, 12 пар гетр, ст╕льки ж накол╕нник╕в ╕ 4 м’яч╕. Якщо це так, то виявля╓ться, що червону форму футбол╕стам могли видати тод╕шн╕ окупац╕йн╕ структури.
 У радянських публ╕кац╕ях про «матч смерт╕» писалося про брутальну повед╕нку н╕мецьких футбол╕ст╕в: типу випадку ╕з воротарем Трусевичем, який втратив св╕дом╕сть в╕д удар╕в н╕мецьких футбол╕ст╕в у голову, чи ╕стор╕╖, розказано╖ в 1984 р. кореспонденту газети «Неделя» Гончаренком, де в╕н зауважу╓, що г╕тлер╕вськ╕ футбол╕сти повели в╕дкрите «полювання» на воротаря.
 У реальност╕ матч╕ проходили в товариському дус╕. Про що не раз, щоправда, уже п╕сля розвалу Радянського Союзу, говорили ╖хн╕ учасники. Звичайно, була ╕ груб╕сть з обох бок╕в.
 Так, Ногачевський, згадуючи по╓динки динам╕вц╕в з н╕мцями, говорив: «Матч╕ проходили в товариськ╕й обстановц╕. Конфл╕кт╕в м╕ж гравцями не виникало. За вс╕ ╕гри я пригадую т╕льки один випадок, коли н╕мецький гравець грубо штовхнув нашого футбол╕ста, за що той в╕дразу ж суддею був видалений ╕з поля».
 Ще одним аргументом на користь того, що гра не носила брутального характеру з обох бок╕в, ╓ сп╕льне фото колектив╕в, зроблене п╕сля гри. Малоймов╕рно, щоб обидв╕ команди п╕сля матчу, в якому пост╕йне напруження супроводжувалось брутальною грою, захот╕ли робити сп╕льне фото, а нав╕ть, якщо й так, то не виглядали б на ньому такими задоволеними, ╕ тим б╕льше, не сид╕ли б «в обн╕мку» з противником.
 Не варто називати по╓динок 9 серпня «матчем смерт╕» ще й тому, що п╕сля нього «старт╕вц╕» з╕грали 16 серпня 1942 р. чергову свою гру з командою «Рух» ╕ перемогли ╖╖ з рахунком 8:0.
 Малоймов╕рно, що киян перед матчем 9 серпня 1942 р. п╕д загрозою смерт╕ примушували програти н╕мецьким футбол╕стам, як це писали радянськ╕ творц╕ м╕фу. Дос╕ документально цей факт не доведено. Учасник по╓динку Гончаренко п╕сля розвалу СРСР з цього приводу пов╕домив таке: «Н╕хто ╕з оф╕ц╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖ перед матчем не примушував нас грати в п╕ддавки». Н╕чого з цього приводу не говорив ╕ його одноклубник Свиридовський п╕д час допит╕в у НКВС у 1949 р. Дума╓ться, в╕н не упустив би нагоду розпов╕сти про це сл╕дчим, тим б╕льше, що цей факт м╕г би посилити значим╕сть ╖х перемоги.
 У легенд╕ зазнача╓ться, що п╕сля невиконання ультиматуму н╕мецького оф╕цера програти «Флакельф» футбол╕сти п╕сля гри були арештован╕ ╕ розстр╕лян╕. У реальност╕ все було не так. Син футбол╕ста Пут╕ст╕на Владлен у 2002 роц╕ в ╕нтерв’ю газет╕ «Бульвар» також п╕дтвердив те, що п╕сля гри футбол╕ст╕в н╕хто не арештовував. В╕н спостер╕гав за по╓динком. «П╕сля гри 9 серпня наш╕ футбол╕сти перемогу в╕дзначили: випили в роздягальн╕ та закусили, - розпов╕дав в╕н журнал╕стц╕ газети. – Самогон хтось ╕з вбол╕вальник╕в прин╕с, згодом ще й додому запросив – до приватного будинку. Сид╕ли, пригадую, довго».
 ╤сторичним фактом ╓ те, що через п╕вроку п╕сля гри - у лютому 1943 р. - у концтабор╕ на Сирц╕ розстр╕ляли трьох футбол╕ст╕в - Олекс╕я Клименка, ╤вана Кузьменка, Миколу Трусевича. У гестапо загинув Микола Коротких. Але документально не доведено, що футбол╕ст╕в розстр╕ляли через виграний по╓динок. У 1974 р. з цього приводу прокуратура Гамбурга нав╕ть в╕дкрила крим╕нальну справу, яку було закрито у 2005 р. через брак доказ╕в, що динам╕вц╕в розстр╕ляли саме через перемогу над н╕мцями.
 Тобто, якщо виходити ╕з наявних документ╕в, все було набагато прост╕ше, н╕ж у створен╕й легенд╕. Думаю, що к╕ноф╕льми про Другу св╕тову в╕йну потр╕бно зн╕мати не на радянських м╕фах, а на реальних фактах. А ще краще - на ╕сторичн╕ теми продукувати к╕но власного виробництва.
 
Володимир Г╤НДА, ╕сторик.
 http://www.unian.net

На фото: рос╕йський актор Серг╕й Безруков гра╓ у «Матч╕ смерт╕» роль воротаря.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.08.2011 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9242

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков