"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема "Урок української"
#9 за 26.08.2011
«В КРОВ╤ У НАС КОЗАЦЬК╤ ГЕНИ, В ДУШ╤ У НАС ВЕСЕЛА С╤Ч…»
До нашого полку прибуло: 21 серпня Cевастопольсько–Чорноморський К╕ш М╕жнародно╖ асоц╕ац╕╖ «Козацтво» поповнився п’ятдесятьма козаками ╕з Севастопольського в╕йськово-морського л╕цею ╕м. П. С. Нах╕мова. Посвята в козаки в╕дбулася на плацу, перед повним складом в╕йськового навчального закладу. Дума╓ться, канва обряду була в╕дома л╕це╖стам заздалег╕дь, проте юнаки пом╕тно хвилювалися. Урочисте шикування завершилося виконанням Г╕мну Укра╖ни. А дал╕ на юне плече кожного з викликаних на середину плацу урочисто опускалася козацька булава, ╕ майбутн╕й козак слухав наказ: «Люби Укра╖ну! Служи Укра╖н╕! Будь в╕рним Укра╖н╕!» П╕сля цього л╕це╖ст припадав губами до державного прапора, отримував благословення служителя церкви й, насамк╕нець, потрапляв до рук кремезного красеня в яскравому козацькому вбранн╕. Нагайка в руках останнього, злов╕сно свиснувши, шукала в юнака об’╓кт нижче спини, нагадуючи про порядок у лавах козацтва та нев╕дворотне покарання за його порушення. Кр╕зь традиц╕йно-усталений обряд проглядала сувор╕сть ╕, разом з тим, дотепн╕сть щедрого на вит╕вки козацького люду. Фотограф╕я на пам’ять – ╕ урочиста процедура посвяти зак╕нчена. Кваплюся взнати у Головного отамана оперативного командування «Крим», отамана Севастопольсько-Чорноморського Коша М╕жнародно╖ асоц╕ац╕╖ «Козацтво» Володимира Проценка ╕стор╕ю заснування козацтва у Севастопол╕. Адже у нашому рег╕он╕ козак╕в–державник╕в полюбляють не дуже. - Все почалося у 2008 роц╕, п╕д час встановлення у Севастопол╕ пам’ятника рос╕йськ╕й ╕мператриц╕ Катерин╕ II. Тод╕ до м╕ста прибули близько 1000 донських козак╕в – зухвалих, бритоголових, з нагайками, - каже В. Проценко. Ми стояли, дивилися на все це й не могли н╕чого вд╕яти. Саме в ту мить подумалося: «А чим же ми г╕рш╕? Х╕ба не зможемо зорган╕зуватися?» Почав я звертатися до громадських орган╕зац╕й з ц╕╓ю пропозиц╕╓ю, проте дал╕ балачок справа не рухалася. Тод╕ я звернувся до М╕жнародно╖ асоц╕ац╕╖ «Козацтво» й неспод╕вано був п╕дтриманий. А вже у 2009 роц╕ заре╓стрував орган╕зац╕ю. Спочатку нас було лише 37 чолов╕к, а зараз уже т╕льки в Севастопол╕ – 2 полки, по 800 козак╕в кожен. Сьогодн╕ вже створен╕ козацьк╕ полки у Ялт╕, ╢впатор╕╖, Керч╕ та Джанко╖. Набира╓ оберт╕в козацький рух у С╕мферопол╕. - На яких засадах д╕╓ М╕жнародна асоц╕ац╕я «Козацтво»? - На засадах укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖. Створена у 2002 роц╕, вона сприя╓ консол╕дац╕╖ сусп╕льства та ╓ наступницею традиц╕й укра╖нського козацтва. Саме козацтво через в╕ки несло знамена незалежност╕ й державност╕. Гетьманська держава та написана в 1710 роц╕ Пилипом Орликом Конституц╕я були свого часу вз╕рцем для народ╕в ╢вропи та Америки. - Яка мета д╕яльност╕ козацьких орган╕зац╕й сьогодн╕? - Сприяти розбудов╕ суверенно╖ демократично╖ держави, в╕дродженню укра╖нсько╖ мови, охорон╕ пам’яток ╕стор╕╖ та культури, в╕дновленню ╕сторичних назв, пов’язаних з ╕стор╕╓ю укра╖нського козацтва. А також допомагати держав╕ виховувати молоде покол╕ння в дус╕ лицарства, шляхетност╕, в╕дданост╕ укра╖нському народов╕. Сприяти ф╕зичному та моральному становленню юно╖ особистост╕, в╕йськово-патр╕отичному вишколу майбутнього захисника незалежно╖ держави Укра╖на. Попри те, що сучасн╕ козацьк╕ орган╕зац╕╖ д╕ють як громадськ╕ утворення, й це поклада╓ на них ряд обмежень, козацтво може прислужитися Укра╖н╕ як соц╕ально-в╕йськовий резерв та як школа патр╕отичного виховання для молодого покол╕ння. Адже це – сп╕льнота, сформована на основ╕ ╓дност╕ ╕сторично╖ св╕домост╕, традиц╕й ╕ культури. Гетьманом Укра╖ни, головою Ради Укра╖нського козацтва ╓ Президент держави. При Президентов╕ д╕╓ консультативно-дорадчий орган – Рада укра╖нського козацтва. М╕жнародна асоц╕ац╕я «Козацтво» у сво╖й д╕яльност╕ керу╓ться Конституц╕╓ю та чинним законодавством Укра╖ни, а також Статутом орган╕зац╕╖. - Що символ╕зував колоритний козак з нагайкою, в╕д якого сьогодн╕ д╕сталося юним л╕це╖стам? - Сувор╕сть, характерну для козацького устрою. До минулих вчинк╕в з життя козака ставилися досить поблажливо. Але п╕сля присяги за будь-яке порушення внутр╕шнього порядку суворо карали й нав╕ть виганяли за меж╕ козацько╖ держави. - Чи складно сьогодн╕ стати козаком? - Треба стати членом козацько╖ орган╕зац╕╖, скласти присягу, пройти духовну посвяту, мати козацький одностр╕й та отримати посв╕дчення. Але й це ще не все. Треба пост╕йно самовдосконалюватися, вивчати ╕стор╕ю Укра╖ни, бути активним у громадському житт╕. Укра╖нський козак – це лицар, людина г╕дна й самодостатня з певним св╕тобаченням та стилем життя. Той, хто мр╕╓ стати козаком, передус╕м, ма╓ визначитися, чи готовий в╕н служити укра╖нському народу, Гетьману Укра╖ни та суворо дотримуватися дисципл╕ни. Записала Л╕д╕я СТЕПКО. м. Севастополь.
Петро РЕБРО ПОСЛАННЯ НАЩАДКАМ
Ще у часи, коли наша редакц╕йна б╕бл╕отека перебувала «в окупац╕╖», а колектив - не в найкращому гумор╕, читачка з Ялти пан╕ Св╕тлана (пр╕звище скромно просила не називати) над╕слала «Св╕тлиц╕» - для п╕дтримки духу - недавно видану книгу в╕домого гумориста Петра Ребра. Дяку╓мо - ╕ пан╕ Св╕тлан╕, ╕, звичайно ж, автору - за чудовий ╕ такий доречний подарунок, з якого ми взяли цей гумористичний коментар до козацького репортажу ╕з Севастополя.
При всьому в╕йську, при ус╕й громад╕ С╕╓ послання пишемо на рад╕ Нащадкам нашим, славним запорожцям — В батал╕ях ╕ прац╕ переможцям. Отож, чолом вам, браття! Й безпрем╕нно — Низький укл╕н наш гетьману Вкра╖ни. Хай буде з бунчуком ╕ з булавою, Але найпаче — буде з головою! Укл╕н наш Хортиц╕ — матус╕ люб╕й, ╤ Думн╕й скел╕, й патр╕арху-дубу. Хай Кушугум, ╕ К╕чкас, ╕ Бабурка Не знають ан╕ ляха, ан╕ турка. Нехай дов╕ку в ваш╕ св╕тл╕ хати Не знайдуть шляху клят╕ супостати. Хай люблять вас дружини ╕ кохан╕, А д╕ти будуть чемн╕ ╕ слухнян╕. А заведуться раптом бюрократи — Ми раду вам дамо, як ╖х карати, — На палю вс╕х, або за ребра гаком, Щоб заказали он╕ вс╕м чортякам. Тако╖ ж кари г╕дн╕ бузотери, Злодюги, розбишаки, браконь╓ри От╕, що в воду ллють страшну отруту Й занапастили батечка-Славуту. А тих, що димом закоптили небо, На сковор╕дку посадити треба, Еге ж, тим м╕сцем, котре нижче спини, — Нехай шкварчать, немов шматки свинини. А будуть б╕знесмени-мародери, Нов╕тн╕ м╕льйонери-ненажери, Що з ближнього деруть три шк╕ри люто, Продайте бусурманам (за валюту!). Якщо ж не вивелись у ваш╕м род╕ Т╕, що гор╕лку хлищуть у поход╕, Таких не шкода в р╕чц╕ утопити — Хай х╕м╕кати п’ють, не оковиту. Тому ки╖в ви всипте неодм╕нно, Хто нацькував на люд скажен╕ ц╕ни. Хай намота на вуса ваша влада, Що з ростом ц╕н ц╕на на не╖ пада! А ще судити сл╕д обов’язково Тих, хто зневажив материнське слово, Хто занехаяв укра╖нську мову ╤ нашу п╕сню н╕жно-калинову. А вт╕м, ми певн╕, славне товариство, Що живете ви дружно, бадьористо, Брат брату чесно дивитесь у в╕ч╕, Як повелося з прад╕да на С╕ч╕. Тож ми вам кр╕зь в╕ки шлемо в╕тання Та наш╕ найщир╕ш╕ побажання Здоров’я, щастя, усп╕х╕в вояцьких ╤ талану в ус╕х д╕лах козацьких! За сим, як кажуть мудрагел╕, будьмо, Сам╕ шануймось ╕ людей не гудьмо. ╤ще раз, браття, кланя╓мось низько — ╤ван С╕рко ╕з в╕йськом запор╕зьким.
ТИМ ЧАСОМ...
ЯК СТУДЕНТИ-КОЗАКИ БОРОНИЛИ МАЯКИ...
Близько 20 актив╕ст╕в Всеукра╖нсько╖ молод╕жно╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Студентське братство» розпочали акц╕ю на мис╕ «Сарич» у Криму з метою актив╕зац╕╖ д╕яльност╕ виконавчо╖ служби з повернення Укра╖н╕ кримських маяк╕в. В╕с╕м актив╕ст╕в «Студентського братства», як╕ розпочали акц╕ю громадського зв╕льнення маяка «Сарич», були затриман╕ в╕йськовослужбовцями Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ на маяку «Сарич», пов╕домив сп╕кер молод╕жно╖ орган╕зац╕╖ Святослав С╕рий. За його твердженням, «коли актив╕сти ув╕йшли на територ╕ю маяка ╕ п╕днялися на вежу «Сарича», рос╕йськ╕ в╕йськовослужбовц╕ в силов╕й форм╕ з╕брали ╖х в рубц╕ чергового по маяку ╕ утримували там». С╕рий також пов╕домив, що «актив╕сти в╕дмовилися говорити з рос╕йськими в╕йськовослужбовцями, пояснивши, що на територ╕╖ маяка моряки РФ перебувають незаконно, тому що ╓ р╕шення суд╕в про повернення маяк╕в Укра╖н╕ та в╕дпов╕дна заява з цього приводу м╕н╕стра оборони Укра╖ни». «Ми будемо говорити т╕льки з укра╖нською стороною ╕ спод╕ва╓мося, що завдяки наш╕й акц╕╖ укра╖нська м╕л╕ц╕я зможе зайти на територ╕ю маяка, куди ╖╖ ран╕ше не пускали». С╕рий також заявив, що «маяки в╕дсутн╕ в перел╕ку об’╓кт╕в, як╕ Чорноморський флот Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ ма╓ право використовувати в Укра╖н╕, тому Рос╕я зобов’язана виконувати р╕шення укра╖нських суд╕в про вилучення у не╖ незаконно захоплених маяк╕в, оск╕льки це передбачено угодою кра╖н СНД». Кр╕м того, С╕рий в╕д ╕мен╕ «Студентського братства» звернувся до центральних орган╕в влади Укра╖ни «покласти край незаконному перебуванню на «Сарич╕» ╕ноземних в╕йськ, як╕ не мають н╕ договор╕в оренди, н╕ ╕нших законних п╕дстав для базування на найп╕вденн╕шому мис╕ Укра╖ни». Нагада╓мо, що 2 серпня Господарський суд Криму скасував ухвалену 23 вересня 2010 постанову Виконавчо╖ служби М╕н’юсту про в╕дмову у в╕дкритт╕ виконавчого провадження з виконання судових р╕шень про передачу «Держг╕дрограф╕╖» кримських маяк╕в.
╤нтерфакс-Укра╖на.
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.08.2011 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9249
|