Версiя для друку Обговорити в форумi

«Гаряча» тема
 
  У Криму відновилися акції повернення українським структурам орендованих російським Чорноморським флотом маяків. Адже без них наша морська держава досі залишається «осліпленою», що ускладнює навігацію в зоні всього українського узбережжя. Старе питання з поверненням маяків потрібно, нарешті, вирішити хоча б на двадцять першому році нашої
 Незалежності.
 Нині територію штабу ЧФ Росії в Севастополі охороняють бійці спецпідрозділів міліції та моряки у бронежилетах. Така реакція росіян на офіційні заяви Києва, що ґрунтуються  на рішенні суду, й вимоги громадськості та політичних партій повернути Україні орендовані ними маяки. Зокрема, у дні святкування Державного прапора й Незалежності України чергову акцію задля активізації діяльності виконавчої служби з повернення Україні кримських маяків нашої держави здійснило «Студентське братство». Адже 2 серпня Господарський суд Криму скасував ухвалену 23 вересня 2010 року постанову Виконавчої служби про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання судових рішень про передачу «Держгідрографії» маяків, що використовуються Чорноморським флотом Росії в Криму.
 У такий спосіб тепер підлягають виконанню накази Господарського суду Криму від 16 жовтня 2006 року та 26 серпня 2008 року про вилучення в Міністерства оборони Росії п’яти маяків: Тарханкутського, Євпаторійського, Айтодорського, Ялтинського, Солодуновського у Каламітській затоці біля міста Саки. А також найближчим часом мають бути вилучені українськими судовими виконавцями й повернуті Україні дві станції радіонавігаційної системи РС-10 - в Євпаторії та на території Тарханкутського маяка, низка навігаційних знаків та інше обладнання, розташоване вздовж кримського узбережжя.
 З цього приводу міністр оборони України Михайло Єжель зазначив: «Коли заходиш у територіальні води держави, то саме ця держава несе повну відповідальність за всі заходи. Нонсенсом є те, що такі об’єкти використовуються іншою державою. Гідрографічні об’єкти повинні належати нашій державі», - цитує силового міністра департамент преси і зв’язків із засобами масової інформації Міноборони. Там же підкреслили, що ведення переговорів і прийняття рішень у цьому напрямі - компетенція не Міноборони, а судів і МЗС.
 Росія ж вважає, що питання належності маяків українські суди вирішувати не можуть. У МЗС України зазначили, що проти спроб громадських організацій силового проникнення на територію маяків - ця справа має вирішуватися шляхом переговорів. Про це сказав на брифінгу директор Департаменту інформаційної політики зовнішньополітичного відомства Олег Волошин, наголосивши, що російська сторона відмовляється від виконання рішень українського суду, посилаючись на їхню невідповідність регламенту вирішення спірних питань, передбаченому базовими угодами по Чорноморському флоту РФ. «Ми не хочемо перетворювати питання маяків, як це було в попередні роки, на конфліктну ситуацію в Криму», - водночас підкреслив Волошин.
 Нагадаємо: ще в 2006 році Україна неодноразово робила спроби вилучити маяки та інше навігаційне обладнання Чорноморського флоту РФ, посилаючись на рішення судів різних інстанцій. При цьому справа закінчувалася тим, що представники ЧФ РФ просто не пускали українських виконавців на територію своїх баз.
 Як пояснюють експерти, суть проблеми в тому, що в договорі про базування ЧФ у Криму детально не прописано процес використання гідрографічних об’єктів, включаючи маяки. До того ж, територія кожного маяка - це кілька гектарів землі морського узбережжя. Відтак проблема маяків пов’язана не стільки з питаннями державної безпеки, скільки з банальною матеріальною зацікавленістю окремих чиновників, які не бажають розлучатися з дачами на території маяків. А конфлікти з Росією триватимуть доти, доки ЧФ перебуватиме в Україні.
 Андрій КЛИМЕНКО, голова ради Таврійського інституту регіонального розвитку:
 - Якщо розглядати цю проблему саму по собі, то позиція української сторони видається зовсім логічною. Відповідно до морських правил, традицій і звичаїв за такі об’єкти, як маяки, несе відповідальність держава, на території якої вони розташовані. Але якщо розглядати питання маяків у загальнополітичному контексті російсько-українських відносин, то можна трактувати дії української сторони як відповідь на дії сторони російської. Коли сперечаються навіть не держави, а двоє людей, кожен шукає козирі, які покладе на стіл.
 Павло РУДЯКОВ, директор Інформаційно-аналітичного центру «Перспектива»:
 - Алгоритм розв’язання цієї проблеми однозначний: маяки, що перебувають на території нашої держави, мають належати Україні. Але оскільки існують певні міждержавні домовленості, то це питання має розв’язуватись на зовсім іншому рівні, а не на рівні українських судових інстанцій. Є такий сегмент міжнародного права, як морське право. І там чітко визначено, хто і як має регулювати ці відносини. У нас є грамотні юристи, і усе можна вирішити в «регулярному режимі». Політичної чи міждержавної проблеми маяків не існує. Думаю, це проблема майнова. Не потрібно навіть їздити в автономію, щоб знати: Крим - це, насамперед, земля. І це те, що цікавить офіційні й неофіційні Київ і Москву. Чергова група людей хоче реалізувати свої майнові інтереси, прикриваючись нібито інтересами держави. Чи виграла б Україна зараз, якби маяки повернулись у її власність? Ні. Виграла б група людей, яка за цим стоїть.
 Євген ЛУПАКОВ, заступник голови Спілки офіцерів України:
 - Україна як морська держава відповідає за безпеку в зоні своєї відповідальності, але забезпечити її не може. Тому єдиний вихід: українська влада має звернутись до міжнародного суду із вимогою, щоб окупаційні російські війська були виведені з території країни. Але, здається, Україні нецікаво вирішувати це питання. Влада відволікає увагу громадян від реальних проблем. А в угодах про умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України та передачу в оренду певного майна гідрографія розписана до окремого будиночка, кожен об’єкт чітко вказано.      І в цих об’єктах гідрографії жодного кримського маяка немає. Маяки не були в оренді Чорноморського флоту. Навколо ж кожного маяка є ще будинки. У них раніше жили люди, які обслуговували маяки. Зараз їх використовують хто як хоче. І їхня кількість зростає. І будують свої дачі, я думаю, навіть не громадяни України.
 …Насамкінець, нагадаємо, що Леонід Кучма, підписавши в 1997 році угоду з Росією про базування Чорноморського флоту в Криму, віддав півострів і місто Севастополь на 20 років під контроль іноземної держави. Нині цю фактичну окупацію українських територій продовжено ще майже на 30 років. За цей час під впливом Москви у Криму можуть трапитися різні події, можливо, й такі, що зумовлять втрату цих земель Україною. Відтак - неминуча подальша втрата контролю над усім узбережжям Чорного та Азовського морів, посилення загального тиску на Україну і висування нових територіальних вимог. А це може стати новим імпульсом для сепаратистських рухів на сході, півдні й заході країни, призвести до розпаду України і краху державності.

Віктор ХОМЕНКО

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 02.09.2011 > Тема "З потоку життя"