Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 02.09.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 02.09.2011
Б╤ЛОРУСЬКЕ СВЯТО З ТАРАСОМ

В╕длуння под╕╖
 
 Оск╕льки б╕лоруси святкують св╕й День Незалежност╕ в╕дразу п╕сля нашого (себто 25 серпня), то б╕ля столичного ун╕верситету в цей день знову майор╕ли державн╕ й нац╕ональн╕ прапори (т╕льки цього разу б╕льше було б╕лоруських), а також прапори багатьох громадських орган╕зац╕й. А б╕ля п╕дн╕жжя пам’ятника Тарасов╕ Шевченку гост╕ з Б╕лорус╕ розгорнули величезне б╕ло-червоно-б╕ле полотнище. Треба сказати, що державний ╕ нац╕ональний прапори у б╕лорус╕в абсолютно не зб╕гаються, патр╕оти лукашенк╕вський прапор не визнають ╕ з собою не возять… Кияни з ц╕кав╕стю п╕дходили до м╕тингуючих, розпитували про б╕лоруськ╕ реал╕╖, а пот╕м ╕ сам╕ долучалися до святкування. У повному склад╕ був присутн╕й в╕домий укра╖нський хор «Гом╕н» п╕д кер╕вництвом Леопольда Ященка, а з б╕лоруського боку – дек╕лька бард╕в.
 Треба сказати, що останн╕м часом ╕нтерес укра╖нц╕в до б╕лоруських под╕й дещо зр╕с. Може, тому, що укра╖нський пол╕тичний вектор якось непом╕тно почав наближатися до б╕лоруського? Ну а раз так, то й досв╕д «сябр╕в» може бути не зайвим... П╕д час Всесв╕тнього конгресу укра╖нц╕в, що проходив у Ки╓в╕ 19-21 серпня, автор цих рядк╕в п╕д╕йшов до члена Сп╕лки б╕лоруських письменник╕в, Сп╕лки перекладач╕в кра╖н СНД та Балт╕╖, М╕жнародного ПЕН-клубу, лауреата М╕жнародно╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕м. ╤. Франка та л╕тературно╖ прем╕╖ ╕м. К. Крапиви, в╕домого перекладача Валер╕я Стр╕лка. На мо╓ запитання, чи пол╕пшиться ситуац╕я у Б╕лорус╕, якщо «бацька» п╕де з пол╕тично╖ сцени, пан Валер╕й в╕дпов╕в так: «Робити точний прогноз не беруся. Може стати краще, а може й г╕рше, оск╕льки вся пол╕тика, все життя б╕лоруське налаштоване на сьогодн╕шн╕й режим. Яким би в╕н не був, але якщо р╕зко взятися за його демонтаж, то може бути… повний крах. Б╕лорусь можуть швидко розграбувати ╕ ц╕лком знищити соц╕альн╕ структури ╕ будь-як╕ соц╕альн╕ перспективи. Адже сутт╓во╖ р╕зниц╕ м╕ж нашими народами нема╓; ╕дея особистого збагачення може охопити ╕ у нас велик╕ верстви населення. Може, трохи покращиться ситуац╕я з мовою ╕ культурою, оск╕льки тут маятник, най╕мов╕рн╕ше, хитнеться у протилежний б╕к… Та чи надовго це буде? Адже зм╕ни в економ╕чн╕й сфер╕, а також у пол╕тичн╕й можуть бути фатальними для Б╕лорус╕. Б╕лоруська опозиц╕я дуже роз’╓днана, а ось Рос╕я, навпаки, – моб╕л╕зована ╕ готова до активних д╕й. Можна буде втратити незалежн╕сть остаточно…»
 Тому на цьому м╕тингу я уважно прислухався до виступаючих, але швидко зрозум╕в, що в День Незалежност╕ б╕лоруси менш за все були налаштован╕ на анал╕з ╕ теоретичн╕ «розумування». Звичайно ж, представники опозиц╕╖ (а практично вс╕ вони встигли побувати за ╜ратами), перш за все, хот╕ли знайти в укра╖нцях сво╖х однодумц╕в, а через це висловлювалися коротко ╕ революц╕йно. Вигуки «Слава Укра╖н╕!» чергувалися з дещо незвичними для киян вигуками «Жыве Беларусь!» Ус╕ без винятку добре сприймали б╕лоруських бард╕в, тим б╕льше, що мовного бар’╓ру м╕ж нашими народами практично не ╕сну╓. М╕нський бард Сяржук Долгушев ще перед м╕тингом засп╕вав народну п╕сню, записану десь на Берестейщин╕. Хай це ╕ не зовс╕м укра╖нська мова, та все-таки щось дуже близьке ╕ р╕дне:
 Велитай, велитай, переп╕лко
 Велитай, велитай, переп╕лко
 Поглянь, у нас тутай жита к╕лько
 Поглянь, у нас тутай
 жита к╕лько…
 Реакц╕я киян п╕дтвердила думку деяких ╕нтел╕гент╕в – якщо й почнемо колись системно працювати над зближенням Укра╖ни й Б╕лорус╕, то Берестейщина ╕ п╕вн╕чний зах╕д Черн╕г╕вщини в╕д╕граватимуть особливу роль. Адже в першому випадку у м╕сцевому фольклор╕ ╓ багато укра╖нського, в другому – б╕лоруського. ╤нтел╕генти, вих╕дц╕ з цих рег╕он╕в, просто створен╕ для налагодження сп╕впрац╕; красномовним прикладом ╓ згадуваний мною Валер╕й Стр╕лко, укра╖нець родом з п╕вн╕чно╖ Черн╕г╕вщини. В╕н ╕ слово б╕лоруське, ╕ п╕сню м╕г чути ще в ранньому дитинств╕, тому й досяг так багато в перекладацьк╕й сфер╕.
 *   *   *
 Ще один бард, Андрей Плясанов, засп╕вав п╕сню, яка дуже нагадувала улюблений укра╖нцями тв╕р Серг╕я Фоменка, що його викону╓ гурт «Мандри». Т╕льки у б╕лоруса зам╕сть «Не спи, моя р╕дна земля» було: «Не сп╕ ж ты, мой край дараг╕», а «Глядзяць душы продкав няспынна…» дуже перегукувалося ╕з фоменковим: «Це дивляться з темних небес загибл╕ поети й геро╖». Зрештою, автор ╕ не приховував, що лише переклав укра╖нську п╕сню. Прищеплений на б╕лоруському п╕сенному древ╕, тв╕р так схвилював присутн╕х, що кер╕вник хору «Гом╕н» Леопольд Ященко не витримав ╕, п╕д╕йшовши до барда, почав акомпанувати йому, граючи на соп╕лц╕. А незнайомий киянин, який стояв б╕ля мене, хвилюючись, тремтячими руками витягнув моб╕льний телефон ╕ подзвонив Серг╕╓в╕ Фоменку: «Слухай, друже, тут твою п╕сню сп╕вають! Але б╕лоруською!!!» Одним словом, з емоц╕йно╖ точки зору, все було чудово. Виступи в╕домих пол╕тик╕в (з б╕лоруського боку найяскрав╕шим був виступ голови Руху Сол╕дарност╕ «Разом» В’ячеслава С╕вчика) зводилися до того, що нам треба об’╓днуватися ╕ разом боронити незалежн╕сть Укра╖ни й Б╕лорус╕.
 Почекавши, поки зак╕нчиться м╕тинг, я п╕д╕йшов до пана С╕вчика ╕ запитав, як в╕н дивиться на контакти б╕лорусько╖ молод╕ з М╕нська, В╕тебська, Гомеля, Гродно з укра╖нцями Харкова, Одеси, Донецька, С╕мферополя? Чи це не зробило б ефективн╕шою нашу боротьбу за мову? Ось що в╕дпов╕в пан В’ячеслав:
 - Спод╕ваюся, що така сп╕впраця буде. Вже найближчим часом будуть в╕дбуватися р╕зн╕ акц╕╖, наприклад, презентац╕я книги Уладз╕м╕ра Н╓кля╓ва укра╖нською мовою. Це дуже добре, бо хочеться, щоб у нас було якомога б╕льше переклад╕в з б╕лорусько╖ на укра╖нську ╕ навпаки. Ось т╕льки, ╕з зрозум╕лих причин, у першу чергу ми зм╕цню╓мо зв’язки не з укра╖нським Сходом, а ╕з Заходом та Центром, зокрема з Ки╓вом. Просто тут б╕льше контакт╕в, знайомств… Нещодавно нам вдалося заре╓струвати б╕лоруський центр «Зах╕д» у Львов╕. Будемо вт╕лювати в життя деяк╕ проекти. Укра╖нцям будь-якого рег╕ону буде ц╕кавим наш досв╕д. На жаль, оф╕ц╕йна «двомовн╕сть» для б╕лорус╕в уже ╓ реальн╕стю… До реч╕, той референдум, коли нам нав’язали рос╕йську як другу державну, був антиконституц╕йним.  ╤ будь-яка нормальна б╕лоруська влада його в╕дразу ж анулю╓. Зна╓те, мене лукашенк╕вська влада судила дек╕лька десятк╕в раз╕в. ╤ я завжди наполягав на тому, щоб суд в╕дбувався на мо╖й р╕дн╕й мов╕. Але завжди чув одну й ту саму в╕дпов╕дь: «У нас в Беларуси два государственных языка, поэтому мы будем вас судить на русском». Отже, у наших умовах «двомовн╕сть» - це лише ф╕кц╕я, демагог╕я. Р╕дною мовою навча╓ться лише 16% школяр╕в, але вони вчаться переважно в невеличких с╕льських школах. А село б╕лоруське вироджу╓ться, ╕ р╕вень осв╕ти в с╕льських школах ще нижчий, н╕ж був 20-25 рок╕в тому в умовах СРСР. Нам ╕ у м╕стах не дозволяють створювати ел╕тарн╕ осв╕тн╕ заклади! ╢, щоправда, один л╕цей… Але ж у якому стол╕тт╕ ми тод╕ живемо? ╤ ще одне: дивно, що в Укра╖н╕ ╕сну╓ м╕ф про б╕лоруське процв╕таюче село ╕ про наш калгас, який н╕бито ╓ ефективною формою господарювання. Та у нас вже ╓ села, де люди розучилися нав╕ть садити бульбу… ╤ л╕нуються гнати самогонку, бо звикли користуватися лише рос╕йською «х╕м╕╓ю»…
 Та я знову повернуся до теми мови: у зах╕дному обласному центр╕ Гродно нема╓ жодно╖ б╕лорусько╖ школи, жодного б╕лоруського класу! А це ж, за лог╕кою речей, мало б бути щось на зразок Львова чи Луцька... Тому укра╖нц╕ Ки╓ва, Львова, Донецька ╕ С╕мферополя повинн╕ знати правду. Нам треба створити масу найр╕зноман╕тн╕ших укра╖нсько-б╕лоруських структур! У першу чергу, ╕нформац╕йних. Коли в╕дбулася «помаранчева» революц╕я, мене просили, щоб я давав ╕нтерв’ю для ЗМ╤ П╕вдня ╕ Сходу Укра╖ни. ╤ я охоче робив це. Тим б╕льше, що в цих рег╕онах, особливо на Донбас╕, ╓ чимало вих╕дц╕в з Б╕лорус╕. ╤ зараз, якби якийсь незалежний одеський чи харк╕вський канал попросив мене це зробити, я б ╕з рад╕стю погодився. Важливо, щоб були люди, патр╕отичн╕ середовища, для яких контакти з б╕лорусами були б важливими, необх╕дними. Майбутн╓ наших народ╕в заклада╓ться саме зараз, ╕ це важливо усв╕домлювати.
 *   *   *
 У Сяржука Долгушева я запитав про враження в╕д святкування.      ╤ ще поставив одне непросте запитання: чи не вважа╓ в╕н, що под╕╖ в Укра╖н╕ будуть розвиватися за б╕лоруським сценар╕╓м? Ось що в╕дпов╕в бард:
 - Свято вдалося. А ще нам дуже сподобався Ки╖в. Головне те, що ми тут не соромимося розмовляти р╕дною мовою. А в М╕нську, почувши б╕лоруську, перехож╕ на вас подивляться, в кращому випадку, скоса, а то й зовс╕м вороже. Ки╖в набагато толерантн╕ший. У ваш╕й столиц╕ багато людей розмовляють укра╖нською, напевно, з 50% буде. Державну мову можна почути не лише в╕д пол╕тизованих людей чи людей культури, але й в╕д службовц╕в, продавц╕в у магазинах. Тому не думаю, що вам загрожу╓ втрата мови ╕ незалежност╕. Проте все залежатиме головним чином в╕д активност╕ людей. Треба берегти досягнення укра╖нсько╖ незалежност╕, а вони у вас, безперечно, ╓. Що стосу╓ться нас, бард╕в, то ми ╕з задоволенням будемо при╖здити до вас, адже н╕що так не об’╓дну╓ людей, як п╕сня!
 *   *   *
 Пот╕м я п╕д╕йшов до Леопольда Ященка ╕ його сп╕вочого колективу. Завжди мр╕яв познайомитися ╕з ц╕╓ю людиною, щиро подякувати подвижнику! Адже знав, що хор «Гом╕н» ╕сну╓ вже 43 роки. Завдяки йому нав╕ть у радянський пер╕од нац╕онально стурбован╕ укра╖нц╕ в╕дчували себе деякою м╕рою «культурно захищеними». Адже коли п╕снею оп╕куються так╕ одержим╕ люди, то бодай щось ╕з цього найц╕нн╕шого укра╖нського скарбу збер╕га╓ться, залиша╓ться для нащадк╕в. Добре, що з╕ мною був св╕жий номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕з статтею Л╕д╕╖ Степко «Укра╖нська п╕сня як соц╕альний обов’язок» на титульн╕й стор╕нц╕. Газетою на радощах вир╕шив под╕литися з╕ мною наш давн╕й ки╖вський передплатник, професор Василь Горбачук. Мовляв, встигли-таки до Дня Незалежност╕, в╕дродили улюблене видання! ╤ я тепер йому був дуже вдячний, адже кращого приводу для початку розмови з Маестро год╕ соб╕ уявити! Леопольд Ященко був зворушений статтею (це ж треба – така гарна назва, така конструктивна постановка питання!) та й ╕нш╕ учасники хору були рад╕. Особливо, коли дов╕далися, що «Св╕тличка» знову в╕дроджу╓ться. Адже знали про ╖╖ проблеми, стежили за розвитком под╕й. Думаю, що тепер ╕ серед учасник╕в хору «Гом╕н» будуть наш╕ пост╕йн╕ передплатники. ╤ попереду буде ще не одна зустр╕ч ╕з б╕лоруськими бардами! На ц╕й зворушлив╕й нот╕ я й завершу св╕й репортаж з б╕лоруського Дня Незалежност╕ у Ки╓в╕.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 02.09.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9287

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков