Версiя для друку Обговорити в форумi

 Усе найкраще - дітям?
 
 І цього вересня більшість наших дітей сіли за парти, не змігши оздоровитися на південному узбережжі. І це тоді, коли Україна має таку кількість приморських дитячих таборів, що колись приймали дітлахів усього неосяжного СРСР – вони для нашої зміни стають усе недоступнішими. Як і пансіонати для лікувань всіляких захворювань та відпочинку дітей з батьками Національного дитячого курорту Євпаторія.
 
Замість санаторію -
 ОЗДОРОВЛЕННЯ «ПІД КУЩЕМ»
 Підсумки нинішнього курортного сезону невтішні: дедалі мізернішає державна підтримка оздоровлення майбутнього нації – повсякчас і неухильно дорожчає вартість дитячих путівок. Організатори відпочинку зазначають, що везти дітлахів до Криму чимраз невигідніше. Тож некерованим та проблемним і цього літа став «найекономніший» відпочинок біля моря в наметових таборах.
 Оскільки його все частіше організовують нашвидку по всьому узбережжю випадкові люди, місіонери й представники різних громадських організацій, не подбавши про елементарні умови для дітей і належний санітарний стан часто підпільних «шатрових пристанищ». Контролюючі органи масово виявляли такі стихійні табори, що, як правило, не відповідали нормативам СЕС. Деякі з них довелося закрити, бо працювали без жодних дозвільних документів.
 Намети знову ставили де заманеться, а не в спеціально відведених місцях із вражаючими порушеннями всіх санітарних норм - без обов’язкових настилів, наявності проточної води, туалетів. Їжу тут готували на відкритому вогні, що заборонено, не дотримувалися повсюди й правил зберігання продуктів тощо. Тож батьки хвилювалися недаремно: усі ці порушення становлять серйозну загрозу здоров’ю дітей. Масові отруєння неякісними продуктами в дитячих таборах послужили пересторогою всім і значно посилили пильність працівників СЕС. На жаль, без частих порушень не обходилося аж до кінця літа. А відсутність нормативної бази, типового положення про організацію наметових містечок ускладнює цивілізований розвиток цього найдешевшого виду дитячого оздоровлення. На фоні такого активного напівлегального «дикого» дитячого туризму з сумнівним оздоровленням, дивним видається задавнена неналежна затребуваність уславленого своєю цілющістю Євпаторійського дитячого лікувального курорту.
 Між іншим, Євпаторія – прекрасна кліматична оздоровниця зі статусом Національного дитячого курорту України залишається унікальною, потужною, ефективною санаторною базою реабілітації постраждалих від чорнобильської катастрофи і всіх інших відомих у світі хвороб. Місцеві «лікарі Айболити» з перших днів після аварії на ЧАЕС і понині взяли на себе обов’язок вилікувати постраждалих завдяки потужній науковій і методичній базі, яку десятиліттями плекали на дитячому курорті, використанню світового досвіду очищення людського організму від радіонуклідів, швидко дійшли до найефективніших способів лікування. Нині Євпаторія здатна ділитися найпередовішими технологіями оздоровлення дітей і дорослих з усім світом, що успішно й відбувається.
 Та самому курорту – охоронцю здоров’я нації належить розв’язати стоси проблем, з якими без урядової підтримки прадавній цілительці - Євпаторії впоратися не під силу. Дитячий курорт очікує на державну увагу і підтримку. Національна дитяча оздоровниця зможе зберегти своє обличчя, якщо залишиться вірною своєму лікувальному профілю.
 Адже саме в Євпаторії накопичено безцінний досвід відновлювального лікування, медико-соціальної реабілітації, профілактики і оздоровлення дітей. Колишня Всесоюзна оздоровниця регулярно приймала сотні тисяч відпочивальників й сьогодні готова працювати цілорічно. Та останнім часом більша частина ефективних оздоровниць працює тільки влітку. Унікальна цілителька з невичерпними ресурсами різних за складом і бальнеологічними властивостями мінеральних вод і лікувальних грязей дійшла до того, що використовує лише десяту (!) частину своїх можливостей, кажуть лікарі. Коли у Всеукраїнській дитячій оздоровниці двадцять років тому функціонувало сто санаторно-оздоровчих закладів з більш як 40 тисячами місць – 75% яких надавалися дітям, нині працює лише 60 оздоровниць із 32 тисячами ліжок. Втрачено спадкоємність у діяльності закладів охорони здоров’я і курортів. Фахівці відзначають тривожну тенденцію – кращі санаторії все частіше стали зачинятися на зимові канікули. Обсяг коштів фондів соцстраху, призначених для оздоровлення, скорочується неухильно, а система розподілу путівок вкрай недосконала. Тож пік лікування припадає на літо, що неприпустимо. Левова частка оздоровниць може приймати пацієнтів цілий рік. Але губить справу нескоординована дія певних організацій, які намагаються реалізувати путівки на літні місяці, по суті не розуміють ефективності лікування євпаторійських природно-лікувальних ресурсів. Адже їх використання саме у весняно-осінній період найбільш ефективне.
 
Найменше народжуємо,
 НАЙБІЛЬШЕ ПОМИРАЄМО...
 Це порівняно з найближчими сусідніми країнами Європи, - говорять фахівці розташованого в Національному дитячому курорті Українського НДІ дитячої курортології і фізіотерапії. Гірко зазначати, але здоров’я нації продовжує стрімко занепадати. Статистика безжальна: практично здорових дітей менше 24%. У багатьох по 2-3 хронічних захворювання. На думку фахівців, санаторно-курортного лікування в Євпаторії потребують 80% маленьких українців. За останні роки захворюваність дітей зросла на 25%, майже на стільки ж й інвалідність, а санаторіїв стало на 15% менше, зокрема Міністерства охорони здоров’я – майже на чверть. Особливо тривожить різке скорочення спеціалізованих дитячих санаторіїв, що мають сучасну лікувально-діагностичну базу. Їх масово замінюють на табори відпочинку, в яких діти опиняються без кваліфікованої медичної допомоги.
 Тут свій нездоровий інтерес просувають «нові» росіяни й українці. Законодавчо курортна база мало захищена. От її й розчленовують, агресивно й навально змінюють форму власності, дедалі зухваліше й навальніше захоплюють ласі шматки морського узбережжя. Тепер це предмет купівлі-продажу «великого», часто неприйнятного з точки зору загальнолюдської моралі, бізнесу. «Прихватизатори» вже простягли руки навіть до кращих у країні клінічних дитячих санаторіїв Міноборони і протитуберкульозного оздоровлення для малечі.
 Як зупинити цей напад ненаситної зграї? На одностайну думку курортологів, потрібно охорону здоров’я і курорт повернути в русло державної системи управління і фінансування. Відомчий підхід тут неприпустимий, бо йдеться про порятунок занепалого здоров’я нації, яке визначається не лише наявністю чи відсутністю хвороб. Тут складових більше: матеріальне становище народу, якість продуктів харчування, робота, стан довкілля, санітарно-гігієнічні умови життя, санітарна освіченість населення… Кому, як не державі, займатися цими питаннями. Треба продумати і впровадити прийнятну форму підтримки курорту, створити умови для ширшого залучення вітчизняних і закордонних інвестицій.
 Позиція медиків така: оскільки навіть «постчорнобильська» Україна має значне розмаїття природних лікувальних чинників і ще зберегла вдалі форми організації і забезпечення населення санаторно-курортною допомогою, курорти мають залишитися важливою ланкою у системі заходів ефективної профілактики і лікувально-реабілітаційного процесу. Вже приходить розуміння, що не можна плутати поняття санаторію з базами відпочинку. Та приватизація оздоровниць, їхнє перепрофілювання триває й активізується. Світовою тенденцією стала мода на медичний туризм, для якого в Євпаторії є все. Оздоровниці теж зацікавлені працювати цілорічно. Це збільшує їхні можливості в розвитку лікувально-діагностичної бази, сприяє збереженню медичних технологій і фахівців. Треба створити, нарешті, єдиний медичний простір у Криму. Тобто всі природно-лікувальні ресурси, якими так щедро обдарований півострів, повинні використовуватися ефективно.
 
ЩО МОЖУТЬ КУРОРТИ
 Санаторно-курортне лікування здатне вдвічі, а то й утричі зменшити число загострень хронічних хвороб, домогтися високого ступеня реабілітації, зменшити вірогідність захворювання, говорять медики. Держава, якщо її справді цікавить здоров’я нації, збереження генофонду і відтворення трудових ресурсів, повинна створити такі умови, щоб кожен громадянин міг отримати якісне, ефективне і доступне курортне лікування. Фінансування за рахунок медичного і соціального страхування, бюджету, цільових державних програм оздоровлення. А медична страховка обов’язково має передбачати санаторно-курортне лікування.
 Відсутність державного замовлення, соціальних та інших форм підтримки поставили курортні заклади на межу виживання. В останнє двадцятиліття навіть вузькоспеціалізовані санаторії заповнювалися показаними хворими тільки на чверть. Деякі вимушені змінювати профільну спеціалізацію. Втратив свою значущість розроблений вітчизняною курортологією диференційований підхід до використання природних лікувальних чинників з урахуванням специфіки їх впливу на організм і спеціалізації оздоровниць. Загублено навіть державний контроль над курортами.
 Євпаторія досі не має ні повноважень, ні механізму, ні достатньої кількості коштів, щоб розпорядитися своїм привілейованим статусом Національного дитячого курорту. Тому й завантажена, хоч як не дивно, набагато менше, ніж курорти Трускавця і Моршина. Спостерігаємо дивні речі: в той час, коли багатюща лікувальна база і спеціалізовані санаторні комплекси біля моря залишаються незатребуваними, дітвора з чорнобильськими путівками перебуває в четвертій, тобто протипоказаній для неї, зоні – в місцевих оздоровчих таборах і пансіонатах. З роками не закінчується своєрідна «блокада» євпаторійських оздоровниць дітьми тих регіонів, які віддають перевагу використанню чорнобильських фондів для оздоровлення дітлахів за місцем проживання: в Київській, Житомирській, Вінницькій, Рівненській та інших областях. Навіть улітку не чути такого гамору дитячих голосів, як колись. І це попри те, що Євпаторію давно знають як унікальний дитячий лікувальний курорт світового класу. За кліматичними умовами і базою авторитетніші медики світу прирівнюють цей оберіг Криму до курортів півночі Італії та півдня Франції.
 Чи може міська влада своїм впливом змінити ситуацію? З одного боку, Євпаторія дуже зацікавлена у підвищенні ефективності роботи оздоровниць, бо від цього залежить наповнення бюджету. З іншого, – вона не має сильного важеля управління галуззю: міськвиконкому заборонено втручатися в економічну діяльність санаторно-курортних закладів. Отже, відкритими залишаються питання: хто і як сьогодні контролює характер і якість роботи оздоровниць, визначає завдання реформування галузі і її стратегічний розвиток? Євпаторійські лікарі мають своє професійне бачення вирішення назрілих завдань, концептуальні пропозиції з реорганізації галузі й підвищення медико-економічної віддачі природних ресурсів. Місту треба визначитися з основними типами санаторно-курортних закладів і туристично-екскурсійних організацій. На першому плані, звісно, має залишитися дитяча спрямованість курорту, і лише на другому – туризм. У цьому контексті потрібна видозміна самого профілю курорту. Доцільно розвивати оздоровниці для батьків з дітьми, знижувати вік показності лікування. Діти, на жаль, нині страждають від хвороб з пелюшок, і курорт не має права не реагувати на цю тенденцію.
  Сама природа, цілющі лікувальні грязі дають можливість на Євпаторійському курорті розвивати служби відновлення репродуктивної функції, не лише дорослої, а й дитячої гінекології. Час, нарешті, створити і в Національному дитячому курорті справжній, добре оснащений і укомплектований високопрофесійними кадрами центр відновлювального лікування дітей з Чорнобильської зони. Без базисного визначення ролі державного замовлення не вирішити й питання профільної оптимізації санаторно-курортних закладів.
 Але як Євпаторії конкретно добитися цього замовлення, розмова про яке триває не перший рік? Шлях тут один: Кабмін і Фонд майна України мають визначити потребу держави у профільних лікувальних санаторіях, надати цій групі оздоровниць статус загальнодержавних, визначити держзамовлення і забезпечити його гідне бюджетне фінансування. А закріпити потрібно в конкретних державних і міждержавних програмах. Це гарантуватиме курорту планове навантаження і дасть можливість, нарешті, зайнятися послідовним розвитком оздоровниць. Особливу роль у державному регулюванні треба відвести ринку санаторно-курортних послуг. Головне, щоб він розвивався цивілізованим, зрозумілим шляхом, а не за рахунок туристичних компаній, що стрімко і безконтрольно множаться разом з підприємцями і формами надання цих послуг у будинках відпочинку, пансіонатах тощо. Зробити це потрібно без зволікань, бо навіть у кращі часи, коли курортна справа була організована і керована, а оздоровниці працювали цілорічно, здоров’я дітей викликало тривогу. За тодішньою благополучною статистикою, з кожних 15 тисяч дітей, які побували в Євпаторії на відпочинку, 13% потребували санаторно-курортного лікування. Нині цей відсоток на порядок більший. Тож треба створювати резерв ліжок для лікування соціальних хвороб: сухот, поліомієліту, ревматизму як природних супутників соціальних потрясінь.
 Тим часом, владі Євпаторії ще належить переконати нинішніх керівників держави в необхідності фінансування розвитку головної дитячої оздоровниці, визначеного урядовим розпорядженням ще… 1992 року. Нині на найвищому державному рівні визначено: Євпаторії потрібна власна доктрина розвитку. Всі попередні у реальні соціально-економічні умови не вписалися. Їх укупі з найостаннішими напрацюваннями концепції розвитку санаторно-курортної справи країни треба переробити з урахуванням нинішніх обставин. Адже улюблений народом і необхідний державі Національний дитячий курорт, незважаючи на свій високий статус, досі залишається у напівсирітському становищі. Його ніби віддали на розтерзання новітнім хапким перетворювачам лікувально-зцілюючого курорту на розважальний балаган біля моря для спраглих до гострих відчуттів грошовитих відпочивальників.
 Здавалося б, у країні ухвалені й діють цільові національні програми «Діти України», «Діти Чорнобиля», «Планування сім’ї», Закон України «Про охорону дитинства», де здоров’я підростаючого покоління розглядається як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Усі ці законодавчі акти так чи інакше повинні мати відношення до Євпаторії – головного дитячого лікувального курорту Криму.
 
Віктор ХОМЕНКО

Відсутність щеплень у дітей віком до 3 років не є підставою для їхНЬОГО незарахування у дошкільні навчальні заклади, але...
 
На сьогодні батьки, чиї діти віком до 3 років вступають до дошкільних навчальних закладів, стикаються з проблемою незарахування своїх дітей до дитячих садків у зв’язку з відсутністю в них профілактичних щеплень за віком. Це пов’язано з тим, що діти, які йдуть сьогодні в дошкільні навчальні заклади, - це діти, чиї батьки потрапили під вплив широкомасштабної антивакцинальної кампанії 2008 року і з особистих міркувань відмовилися на той час від проведення профілактичних щеплень, наголошують у Міністерстві охорони здоров’я України, зазначає прес-служба міністерства.
 Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому перебуває дитина за медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування в контакті із хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями, нагадують у МОЗ.
 Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушеннями встановлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, за сприятливої епідемічної ситуації, за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
 У разі відсутності даної медичної довідки для дітей, яким не проведені профілактичні щеплення за віком (йдеться про дітей віком до 3 років, які повинні вступити до дитячих садків) у закладі охорони здоров’я, де обстежується дитина, має бути створена імунологічно-щеплювальна комісія, що визначає графік проведення недостатніх щеплень кожній конкретній дитині. Батькам пропонується за певний час все-таки здійснити профілактичні щеплення уже з порушенням календаря щеплень за віком, проте реалізувати право дитини бути здоровою.
Рішення щодо прийому дитини без певного набору щеплень до навчального закладу ухвалюється в кожному окремому випадку керівником освітнього закладу. Батьків попереджають про те, що за несприятливої епідемічної ситуації дитина без певних щеплень стає загрозою як сама для себе, так і для оточуючих дітей, а тому їм пропонується на період ускладнення епідситуації забрати таку дитину з навчального закладу.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 16.09.2011 > Тема "З потоку життя"