Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 16.09.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 16.09.2011
Чому юним на море потрапити складно?

 Усе найкраще - д╕тям?
 
 ╤ цього вересня б╕льш╕сть наших д╕тей с╕ли за парти, не зм╕гши оздоровитися на п╕вденному узбережж╕. ╤ це тод╕, коли Укра╖на ма╓ таку к╕льк╕сть приморських дитячих табор╕в, що колись приймали д╕тлах╕в усього неосяжного СРСР – вони для нашо╖ зм╕ни стають усе недоступн╕шими. Як ╕ панс╕онати для л╕кувань вс╕ляких захворювань та в╕дпочинку д╕тей з батьками Нац╕онального дитячого курорту ╢впатор╕я.
 
Зам╕сть санатор╕ю -
 ОЗДОРОВЛЕННЯ «П╤Д КУЩЕМ»
 П╕дсумки нин╕шнього курортного сезону невт╕шн╕: дедал╕ м╕зерн╕ша╓ державна п╕дтримка оздоровлення майбутнього нац╕╖ – повсякчас ╕ неухильно дорожча╓ варт╕сть дитячих пут╕вок. Орган╕затори в╕дпочинку зазначають, що везти д╕тлах╕в до Криму чимраз невиг╕дн╕ше. Тож некерованим та проблемним ╕ цього л╕та став «найекономн╕ший» в╕дпочинок б╕ля моря в наметових таборах.
 Оск╕льки його все част╕ше орган╕зовують нашвидку по всьому узбережжю випадков╕ люди, м╕с╕онери й представники р╕зних громадських орган╕зац╕й, не подбавши про елементарн╕ умови для д╕тей ╕ належний сан╕тарний стан часто п╕дп╕льних «шатрових пристанищ». Контролююч╕ органи масово виявляли так╕ стих╕йн╕ табори, що, як правило, не в╕дпов╕дали нормативам СЕС. Деяк╕ з них довелося закрити, бо працювали без жодних дозв╕льних документ╕в.
 Намети знову ставили де заманеться, а не в спец╕ально в╕дведених м╕сцях ╕з вражаючими порушеннями вс╕х сан╕тарних норм - без обов’язкових настил╕в, наявност╕ проточно╖ води, туалет╕в. ╥жу тут готували на в╕дкритому вогн╕, що заборонено, не дотримувалися повсюди й правил збер╕гання продукт╕в тощо. Тож батьки хвилювалися недаремно: ус╕ ц╕ порушення становлять серйозну загрозу здоров’ю д╕тей. Масов╕ отру╓ння неяк╕сними продуктами в дитячих таборах послужили пересторогою вс╕м ╕ значно посилили пильн╕сть прац╕вник╕в СЕС. На жаль, без частих порушень не обходилося аж до к╕нця л╕та. А в╕дсутн╕сть нормативно╖ бази, типового положення про орган╕зац╕ю наметових м╕стечок ускладню╓ цив╕л╕зований розвиток цього найдешевшого виду дитячого оздоровлення. На фон╕ такого активного нап╕влегального «дикого» дитячого туризму з сумн╕вним оздоровленням, дивним вида╓ться задавнена неналежна затребуван╕сть уславленого сво╓ю ц╕лющ╕стю ╢впатор╕йського дитячого л╕кувального курорту.
 М╕ж ╕ншим, ╢впатор╕я – прекрасна кл╕матична оздоровниця з╕ статусом Нац╕онального дитячого курорту Укра╖ни залиша╓ться ун╕кальною, потужною, ефективною санаторною базою реаб╕л╕тац╕╖ постраждалих в╕д чорнобильсько╖ катастрофи ╕ вс╕х ╕нших в╕домих у св╕т╕ хвороб. М╕сцев╕ «л╕кар╕ Айболити» з перших дн╕в п╕сля авар╕╖ на ЧАЕС ╕ понин╕ взяли на себе обов’язок вил╕кувати постраждалих завдяки потужн╕й науков╕й ╕ методичн╕й баз╕, яку десятил╕ттями плекали на дитячому курорт╕, використанню св╕тового досв╕ду очищення людського орган╕зму в╕д рад╕онукл╕д╕в, швидко д╕йшли до найефективн╕ших способ╕в л╕кування. Нин╕ ╢впатор╕я здатна д╕литися найпередов╕шими технолог╕ями оздоровлення д╕тей ╕ дорослих з ус╕м св╕том, що усп╕шно й в╕дбува╓ться.
 Та самому курорту – охоронцю здоров’я нац╕╖ належить розв’язати стоси проблем, з якими без урядово╖ п╕дтримки прадавн╕й ц╕лительц╕ - ╢впатор╕╖ впоратися не п╕д силу. Дитячий курорт оч╕ку╓ на державну увагу ╕ п╕дтримку. Нац╕ональна дитяча оздоровниця зможе зберегти сво╓ обличчя, якщо залишиться в╕рною сво╓му л╕кувальному проф╕лю.
 Адже саме в ╢впатор╕╖ накопичено безц╕нний досв╕д в╕дновлювального л╕кування, медико-соц╕ально╖ реаб╕л╕тац╕╖, проф╕лактики ╕ оздоровлення д╕тей. Колишня Всесоюзна оздоровниця регулярно приймала сотн╕ тисяч в╕дпочивальник╕в й сьогодн╕ готова працювати ц╕лор╕чно. Та останн╕м часом б╕льша частина ефективних оздоровниць працю╓ т╕льки вл╕тку. Ун╕кальна ц╕лителька з невичерпними ресурсами р╕зних за складом ╕ бальнеолог╕чними властивостями м╕неральних вод ╕ л╕кувальних грязей д╕йшла до того, що використову╓ лише десяту (!) частину сво╖х можливостей, кажуть л╕кар╕. Коли у Всеукра╖нськ╕й дитяч╕й оздоровниц╕ двадцять рок╕в тому функц╕онувало сто санаторно-оздоровчих заклад╕в з б╕льш як 40 тисячами м╕сць – 75% яких надавалися д╕тям, нин╕ працю╓ лише 60 оздоровниць ╕з 32 тисячами л╕жок. Втрачено спадко╓мн╕сть у д╕яльност╕ заклад╕в охорони здоров’я ╕ курорт╕в. Фах╕вц╕ в╕дзначають тривожну тенденц╕ю – кращ╕ санатор╕╖ все част╕ше стали зачинятися на зимов╕ кан╕кули. Обсяг кошт╕в фонд╕в соцстраху, призначених для оздоровлення, скорочу╓ться неухильно, а система розпод╕лу пут╕вок вкрай недосконала. Тож п╕к л╕кування припада╓ на л╕то, що неприпустимо. Левова частка оздоровниць може приймати пац╕╓нт╕в ц╕лий р╕к. Але губить справу нескоординована д╕я певних орган╕зац╕й, як╕ намагаються реал╕зувати пут╕вки на л╕тн╕ м╕сяц╕, по сут╕ не розум╕ють ефективност╕ л╕кування ╓впатор╕йських природно-л╕кувальних ресурс╕в. Адже ╖х використання саме у весняно-ос╕нн╕й пер╕од найб╕льш ефективне.
 
Найменше народжу╓мо,
 НАЙБ╤ЛЬШЕ ПОМИРА╢МО...
 Це пор╕вняно з найближчими сус╕дн╕ми кра╖нами ╢вропи, - говорять фах╕вц╕ розташованого в Нац╕ональному дитячому курорт╕ Укра╖нського НД╤ дитячо╖ курортолог╕╖ ╕ ф╕з╕отерап╕╖. Г╕рко зазначати, але здоров’я нац╕╖ продовжу╓ стр╕мко занепадати. Статистика безжальна: практично здорових д╕тей менше 24%. У багатьох по 2-3 хрон╕чних захворювання. На думку фах╕вц╕в, санаторно-курортного л╕кування в ╢впатор╕╖ потребують 80% маленьких укра╖нц╕в. За останн╕ роки захворюван╕сть д╕тей зросла на 25%, майже на ст╕льки ж й ╕нвал╕дн╕сть, а санатор╕╖в стало на 15% менше, зокрема М╕н╕стерства охорони здоров’я – майже на чверть. Особливо тривожить р╕зке скорочення спец╕ал╕зованих дитячих санатор╕╖в, що мають сучасну л╕кувально-д╕агностичну базу. ╥х масово зам╕нюють на табори в╕дпочинку, в яких д╕ти опиняються без квал╕ф╕ковано╖ медично╖ допомоги.
 Тут св╕й нездоровий ╕нтерес просувають «нов╕» рос╕яни й укра╖нц╕. Законодавчо курортна база мало захищена. От ╖╖ й розчленовують, агресивно й навально зм╕нюють форму власност╕, дедал╕ зухвал╕ше й навальн╕ше захоплюють лас╕ шматки морського узбережжя. Тепер це предмет куп╕вл╕-продажу «великого», часто неприйнятного з точки зору загальнолюдсько╖ морал╕, б╕знесу. «Прихватизатори» вже простягли руки нав╕ть до кращих у кра╖н╕ кл╕н╕чних дитячих санатор╕╖в М╕ноборони ╕ протитуберкульозного оздоровлення для малеч╕.
 Як зупинити цей напад ненаситно╖ згра╖? На одностайну думку курортолог╕в, потр╕бно охорону здоров’я ╕ курорт повернути в русло державно╖ системи управл╕ння ╕ ф╕нансування. В╕домчий п╕дх╕д тут неприпустимий, бо йдеться про порятунок занепалого здоров’я нац╕╖, яке визнача╓ться не лише наявн╕стю чи в╕дсутн╕стю хвороб. Тут складових б╕льше: матер╕альне становище народу, як╕сть продукт╕в харчування, робота, стан довк╕лля, сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чн╕ умови життя, сан╕тарна осв╕чен╕сть населення… Кому, як не держав╕, займатися цими питаннями. Треба продумати ╕ впровадити прийнятну форму п╕дтримки курорту, створити умови для ширшого залучення в╕тчизняних ╕ закордонних ╕нвестиц╕й.
 Позиц╕я медик╕в така: оск╕льки нав╕ть «постчорнобильська» Укра╖на ма╓ значне розма╖ття природних л╕кувальних чинник╕в ╕ ще зберегла вдал╕ форми орган╕зац╕╖ ╕ забезпечення населення санаторно-курортною допомогою, курорти мають залишитися важливою ланкою у систем╕ заход╕в ефективно╖ проф╕лактики ╕ л╕кувально-реаб╕л╕тац╕йного процесу. Вже приходить розум╕ння, що не можна плутати поняття санатор╕ю з базами в╕дпочинку. Та приватизац╕я оздоровниць, ╖хн╓ перепроф╕лювання трива╓ й актив╕зу╓ться. Св╕товою тенденц╕╓ю стала мода на медичний туризм, для якого в ╢впатор╕╖ ╓ все. Оздоровниц╕ теж зац╕кавлен╕ працювати ц╕лор╕чно. Це зб╕льшу╓ ╖хн╕ можливост╕ в розвитку л╕кувально-д╕агностично╖ бази, сприя╓ збереженню медичних технолог╕й ╕ фах╕вц╕в. Треба створити, нарешт╕, ╓диний медичний прост╕р у Криму. Тобто вс╕ природно-л╕кувальн╕ ресурси, якими так щедро обдарований п╕востр╕в, повинн╕ використовуватися ефективно.
 
ЩО МОЖУТЬ КУРОРТИ
 Санаторно-курортне л╕кування здатне вдв╕ч╕, а то й утрич╕ зменшити число загострень хрон╕чних хвороб, домогтися високого ступеня реаб╕л╕тац╕╖, зменшити в╕рог╕дн╕сть захворювання, говорять медики. Держава, якщо ╖╖ справд╕ ц╕кавить здоров’я нац╕╖, збереження генофонду ╕ в╕дтворення трудових ресурс╕в, повинна створити так╕ умови, щоб кожен громадянин м╕г отримати як╕сне, ефективне ╕ доступне курортне л╕кування. Ф╕нансування за рахунок медичного ╕ соц╕ального страхування, бюджету, ц╕льових державних програм оздоровлення. А медична страховка обов’язково ма╓ передбачати санаторно-курортне л╕кування.
 В╕дсутн╕сть державного замовлення, соц╕альних та ╕нших форм п╕дтримки поставили курортн╕ заклади на межу виживання. В останн╓ двадцятил╕ття нав╕ть вузькоспец╕ал╕зован╕ санатор╕╖ заповнювалися показаними хворими т╕льки на чверть. Деяк╕ вимушен╕ зм╕нювати проф╕льну спец╕ал╕зац╕ю. Втратив свою значущ╕сть розроблений в╕тчизняною курортолог╕╓ю диференц╕йований п╕дх╕д до використання природних л╕кувальних чинник╕в з урахуванням специф╕ки ╖х впливу на орган╕зм ╕ спец╕ал╕зац╕╖ оздоровниць. Загублено нав╕ть державний контроль над курортами.
 ╢впатор╕я дос╕ не ма╓ н╕ повноважень, н╕ механ╕зму, н╕ достатньо╖ к╕лькост╕ кошт╕в, щоб розпорядитися сво╖м прив╕лейованим статусом Нац╕онального дитячого курорту. Тому й завантажена, хоч як не дивно, набагато менше, н╕ж курорти Трускавця ╕ Моршина. Спостер╕га╓мо дивн╕ реч╕: в той час, коли багатюща л╕кувальна база ╕ спец╕ал╕зован╕ санаторн╕ комплекси б╕ля моря залишаються незатребуваними, д╕твора з чорнобильськими пут╕вками перебува╓ в четверт╕й, тобто протипоказан╕й для не╖, зон╕ – в м╕сцевих оздоровчих таборах ╕ панс╕онатах. З роками не зак╕нчу╓ться сво╓р╕дна «блокада» ╓впатор╕йських оздоровниць д╕тьми тих рег╕он╕в, як╕ в╕ддають перевагу використанню чорнобильських фонд╕в для оздоровлення д╕тлах╕в за м╕сцем проживання: в Ки╖вськ╕й, Житомирськ╕й, В╕нницьк╕й, Р╕вненськ╕й та ╕нших областях. Нав╕ть ул╕тку не чути такого гамору дитячих голос╕в, як колись. ╤ це попри те, що ╢впатор╕ю давно знають як ун╕кальний дитячий л╕кувальний курорт св╕тового класу. За кл╕матичними умовами ╕ базою авторитетн╕ш╕ медики св╕ту прир╕внюють цей обер╕г Криму до курорт╕в п╕вноч╕ ╤тал╕╖ та п╕вдня Франц╕╖.
 Чи може м╕ська влада сво╖м впливом зм╕нити ситуац╕ю? З одного боку, ╢впатор╕я дуже зац╕кавлена у п╕двищенн╕ ефективност╕ роботи оздоровниць, бо в╕д цього залежить наповнення бюджету. З ╕ншого, – вона не ма╓ сильного важеля управл╕ння галуззю: м╕ськвиконкому заборонено втручатися в економ╕чну д╕яльн╕сть санаторно-курортних заклад╕в. Отже, в╕дкритими залишаються питання: хто ╕ як сьогодн╕ контролю╓ характер ╕ як╕сть роботи оздоровниць, визнача╓ завдання реформування галуз╕ ╕ ╖╖ стратег╕чний розвиток? ╢впатор╕йськ╕ л╕кар╕ мають сво╓ профес╕йне бачення вир╕шення назр╕лих завдань, концептуальн╕ пропозиц╕╖ з реорган╕зац╕╖ галуз╕ й п╕двищення медико-економ╕чно╖ в╕ддач╕ природних ресурс╕в. М╕сту треба визначитися з основними типами санаторно-курортних заклад╕в ╕ туристично-екскурс╕йних орган╕зац╕й. На першому план╕, зв╕сно, ма╓ залишитися дитяча спрямован╕сть курорту, ╕ лише на другому – туризм. У цьому контекст╕ потр╕бна видозм╕на самого проф╕лю курорту. Доц╕льно розвивати оздоровниц╕ для батьк╕в з д╕тьми, знижувати в╕к показност╕ л╕кування. Д╕ти, на жаль, нин╕ страждають в╕д хвороб з пелюшок, ╕ курорт не ма╓ права не реагувати на цю тенденц╕ю.
  Сама природа, ц╕лющ╕ л╕кувальн╕ гряз╕ дають можлив╕сть на ╢впатор╕йському курорт╕ розвивати служби в╕дновлення репродуктивно╖ функц╕╖, не лише доросло╖, а й дитячо╖ г╕неколог╕╖. Час, нарешт╕, створити ╕ в Нац╕ональному дитячому курорт╕ справжн╕й, добре оснащений ╕ укомплектований високопрофес╕йними кадрами центр в╕дновлювального л╕кування д╕тей з Чорнобильсько╖ зони. Без базисного визначення рол╕ державного замовлення не вир╕шити й питання проф╕льно╖ оптим╕зац╕╖ санаторно-курортних заклад╕в.
 Але як ╢впатор╕╖ конкретно добитися цього замовлення, розмова про яке трива╓ не перший р╕к? Шлях тут один: Кабм╕н ╕ Фонд майна Укра╖ни мають визначити потребу держави у проф╕льних л╕кувальних санатор╕ях, надати ц╕й груп╕ оздоровниць статус загальнодержавних, визначити держзамовлення ╕ забезпечити його г╕дне бюджетне ф╕нансування. А закр╕пити потр╕бно в конкретних державних ╕ м╕ждержавних програмах. Це гарантуватиме курорту планове навантаження ╕ дасть можлив╕сть, нарешт╕, зайнятися посл╕довним розвитком оздоровниць. Особливу роль у державному регулюванн╕ треба в╕двести ринку санаторно-курортних послуг. Головне, щоб в╕н розвивався цив╕л╕зованим, зрозум╕лим шляхом, а не за рахунок туристичних компан╕й, що стр╕мко ╕ безконтрольно множаться разом з п╕дпри╓мцями ╕ формами надання цих послуг у будинках в╕дпочинку, панс╕онатах тощо. Зробити це потр╕бно без звол╕кань, бо нав╕ть у кращ╕ часи, коли курортна справа була орган╕зована ╕ керована, а оздоровниц╕ працювали ц╕лор╕чно, здоров’я д╕тей викликало тривогу. За тод╕шньою благополучною статистикою, з кожних 15 тисяч д╕тей, як╕ побували в ╢впатор╕╖ на в╕дпочинку, 13% потребували санаторно-курортного л╕кування. Нин╕ цей в╕дсоток на порядок б╕льший. Тож треба створювати резерв л╕жок для л╕кування соц╕альних хвороб: сухот, пол╕ом╕╓л╕ту, ревматизму як природних супутник╕в соц╕альних потряс╕нь.
 Тим часом, влад╕ ╢впатор╕╖ ще належить переконати нин╕шн╕х кер╕вник╕в держави в необх╕дност╕ ф╕нансування розвитку головно╖ дитячо╖ оздоровниц╕, визначеного урядовим розпорядженням ще… 1992 року. Нин╕ на найвищому державному р╕вн╕ визначено: ╢впатор╕╖ потр╕бна власна доктрина розвитку. Вс╕ попередн╕ у реальн╕ соц╕ально-економ╕чн╕ умови не вписалися. ╥х укуп╕ з найостанн╕шими напрацюваннями концепц╕╖ розвитку санаторно-курортно╖ справи кра╖ни треба переробити з урахуванням нин╕шн╕х обставин. Адже улюблений народом ╕ необх╕дний держав╕ Нац╕ональний дитячий курорт, незважаючи на св╕й високий статус, дос╕ залиша╓ться у нап╕всир╕тському становищ╕. Його н╕би в╕ддали на розтерзання нов╕тн╕м хапким перетворювачам л╕кувально-зц╕люючого курорту на розважальний балаган б╕ля моря для спраглих до гострих в╕дчутт╕в грошовитих в╕дпочивальник╕в.
 Здавалося б, у кра╖н╕ ухвален╕ й д╕ють ц╕льов╕ нац╕ональн╕ програми «Д╕ти Укра╖ни», «Д╕ти Чорнобиля», «Планування с╕м’╖», Закон Укра╖ни «Про охорону дитинства», де здоров’я п╕дростаючого покол╕ння розгляда╓ться як стратег╕чний загальнонац╕ональний пр╕оритет. Ус╕ ц╕ законодавч╕ акти так чи ╕накше повинн╕ мати в╕дношення до ╢впатор╕╖ – головного дитячого л╕кувального курорту Криму.
 
В╕ктор ХОМЕНКО

 

В╕дсутн╕сть щеплень у д╕тей в╕ком до 3 рок╕в не ╓ п╕дставою для ╖хНЬОГО незарахування у дошк╕льн╕ навчальн╕ заклади, але...
 
На сьогодн╕ батьки, чи╖ д╕ти в╕ком до 3 рок╕в вступають до дошк╕льних навчальних заклад╕в, стикаються з проблемою незарахування сво╖х д╕тей до дитячих садк╕в у зв’язку з в╕дсутн╕стю в них проф╕лактичних щеплень за в╕ком. Це пов’язано з тим, що д╕ти, як╕ йдуть сьогодн╕ в дошк╕льн╕ навчальн╕ заклади, - це д╕ти, чи╖ батьки потрапили п╕д вплив широкомасштабно╖ антивакцинально╖ кампан╕╖ 2008 року ╕ з особистих м╕ркувань в╕дмовилися на той час в╕д проведення проф╕лактичних щеплень, наголошують у М╕н╕стерств╕ охорони здоров’я Укра╖ни, зазнача╓ прес-служба м╕н╕стерства.
 В╕дпов╕дно до статт╕ 15 Закону Укра╖ни «Про захист населення в╕д ╕нфекц╕йних хвороб» прийом д╕тей до виховних, навчальних, оздоровчих та ╕нших дитячих заклад╕в проводиться за наявност╕ в╕дпов╕дно╖ дов╕дки закладу охорони здоров’я, в якому перебува╓ дитина за медичним наглядом. Дов╕дка вида╓ться на п╕дстав╕ даних медичного огляду дитини, якщо в╕дсутн╕ медичн╕ протипоказання для ╖╖ перебування в контакт╕ ╕з хворими на ╕нфекц╕йн╕ хвороби або бактер╕онос╕ями, нагадують у МОЗ.
 Д╕тям, як╕ не отримали проф╕лактичних щеплень зг╕дно з календарем щеплень, в╕дв╕дування дитячих заклад╕в не дозволя╓ться. У раз╕, якщо проф╕лактичн╕ щеплення д╕тям проведено з порушеннями встановлених строк╕в у зв’язку з медичними протипоказаннями, за сприятливо╖ еп╕дем╕чно╖ ситуац╕╖, за р╕шенням консил╕уму в╕дпов╕дних л╕кар╕в вони можуть бути прийнят╕ до в╕дпов╕дного дитячого закладу та в╕дв╕дувати його.
 У раз╕ в╕дсутност╕ дано╖ медично╖ дов╕дки для д╕тей, яким не проведен╕ проф╕лактичн╕ щеплення за в╕ком (йдеться про д╕тей в╕ком до 3 рок╕в, як╕ повинн╕ вступити до дитячих садк╕в) у заклад╕ охорони здоров’я, де обстежу╓ться дитина, ма╓ бути створена ╕мунолог╕чно-щеплювальна ком╕с╕я, що визнача╓ граф╕к проведення недостатн╕х щеплень кожн╕й конкретн╕й дитин╕. Батькам пропону╓ться за певний час все-таки зд╕йснити проф╕лактичн╕ щеплення уже з порушенням календаря щеплень за в╕ком, проте реал╕зувати право дитини бути здоровою.
Р╕шення щодо прийому дитини без певного набору щеплень до навчального закладу ухвалю╓ться в кожному окремому випадку кер╕вником осв╕тнього закладу. Батьк╕в попереджають про те, що за несприятливо╖ еп╕дем╕чно╖ ситуац╕╖ дитина без певних щеплень ста╓ загрозою як сама для себе, так ╕ для оточуючих д╕тей, а тому ╖м пропону╓ться на пер╕од ускладнення еп╕дситуац╕╖ забрати таку дитину з навчального закладу.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 16.09.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9335

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков