ЯК ВОНО - ЗНIМАТИ УКРА╥НСЬКЕ КIНО, або Iстор╕я створення ф╕льму "Укра╖нська революцiя" «Народ, що не зна╓ сво╓╖ ╕стор╕╖, ╓ народ сл╕пц╕в», - таку думку колись висловив Олександр Довженко. ╤нша мудр╕сть: «Народ, який не зна╓ сво╓╖ ╕стор╕╖, приречений на ╖╖ повторення»... З 5 с╕чня 2011 року авторською групою на чол╕ з молодим режисером ╤ваном Кан╕вцем було розпочато роботу над екран╕зац╕╓ю спогад╕в генерал-хорунжого УНР Всеволода Петр╕ва. Документальна стр╕чка «Укра╖нська революц╕я» - це спроба в╕дтворити под╕╖ не тако╖ вже й далеко╖ минувшини з метою продемонструвати сучасному укра╖нцю, як стол╕ття тому д╕ди та прад╕ди здобували сво╓ право на в╕льне життя. Всеволод Петр╕в (у рос╕йських джерелах Петров) народився в Ки╓в╕ у родин╕ генерала рос╕йсько╖ царсько╖ арм╕╖. Зак╕нчив Ки╖вський кадетський корпус (1900), Павловське вище в╕йськове училище в Петербурз╕ (1902), Микола╖вську академ╕ю Генерального штабу (1910). У березн╕ 1917 року одержав звання полковника. П╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни за бойов╕ заслуги був нагороджений Георг╕╖вською збро╓ю (24 с╕чня 1917 р. за б╕й 27 травня 1915 р.) та вс╕ма орденами - до Святого Володимира III ступеня з мечами та бинтою. Спогади Петр╕ва описують його участь у Перших Визвольних змаганнях 1917-1921 рок╕в ╕ дуже важлив╕ тим, що автор опису╓ не д╕╖ кер╕вник╕в держави, а д╕литься сво╖ми враженнями про все, що в╕н чув ╕ бачив у т╕ часи. Завдяки цьому перед нами в╕дкрива╓ться велична картина боротьби нашого народу за волю. ╤стор╕я, яку розкрива╓ Петр╕в, лама╓ м╕фи про те, що в Укра╖н╕ не було патр╕от╕в, що укра╖нц╕ не прагнули незалежност╕. Глибина патр╕отичних почутт╕в укра╖нц╕в того часу була не меншою, а можливо, ╕ б╕льшою за сьогодн╕шню. Достатньо навести один приклад. Укра╖нський полк, який був самостворений укра╖нцями сьомо╖ Туркестансько╖ (рос╕йсько╖) див╕з╕╖ восени 1917 року, був названий ╕менем кошового Запорозько╖ С╕ч╕ Костя Горд╕╓нка, який свого часу п╕дтримав гетьмана Мазепу в його боротьб╕ проти Петра ╤. Отже, незважаючи на те, що укра╖нська ╕стор╕я в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ була п╕д забороною, укра╖нц╕ знали сво╖х геро╖в. Прем’╓ра першо╖ сер╕╖ ф╕льму планувалася на серпень 2011 року, до 20-╖ р╕чниц╕ Незалежност╕, однак вкластися у зазначений терм╕н не вдалося з об’╓ктивних причин. На початок серпня стр╕чка готова лише на 87%, хоча в цей час ми мали завершити постпродакшн ф╕льму. На цьому сл╕д зупинитися окремо. Вперше в Укра╖н╕ ф╕льм зн╕мався на громадських засадах, без будь-якого оф╕ц╕йного ф╕нансування. Серед багатьох телев╕з╕йних канал╕в в ╕нформац╕йному простор╕ Укра╖ни не знайшлося жодного, який би зац╕кавився «некомерц╕йним проектом». Тож п╕сля к╕лькам╕сячних спроб знайти хоч один укра╖нський канал, або просто небайдужого спонсора, авторська група розпочала роботу, сво╖ми силами залучивши друз╕в, родини ╕ просто однодумц╕в у проект п╕д назвою «Укра╖нська революц╕я». Команда сформувалася ще п╕д час створення ф╕льму «Тризуб Нептуна», що в╕дкрив сер╕ал документальних ф╕льм╕в про часи укра╖нсько╖ революц╕╖. Перший ф╕льм, оснований на реальних спогадах учасник╕в тих под╕й, розпов╕в про п╕дняття укра╖нських прапор╕в 29 кв╕тня 1918 року на Чорноморськ╕й ескадр╕ ╕ фортец╕ Севастополь. До команди ув╕йшли: автор, продюсер ╕ режисер ╤ван Кан╕вець, виконавчий продюсер Тимур Баротов, адм╕н╕стратор ф╕льму Руслан Булатн╕к, звукорежисер ╕ композитор (автор саундтреку) Андр╕й Пархоменко, монтажер Денис Сат╕р╕н, головний оператор Володимир Каштанов, оператори: Св╕тлана Кульчицька, Рустам Ходжi╓в, Орест Пона, ╢вген Возняк, Андр╕й Турянський, Тарас Галишко, ╢вген Романов ╕ ще багато ╕нших небайдужих людей, як╕ абсолютно безкоштовно допомагали у складн╕й робот╕ створення ╕сторичного документального к╕но. На початку роботи складалися ситуац╕╖, коли за др╕бн╕ послуги нам виставляли тисячн╕ рахунки, а ознайомившись ближче ╕з зм╕стом ф╕льму, ставали до лав нашо╖ команди. Так, наприклад, п╕д час зйомок у Пирогово (Нац╕ональний музей народно╖ арх╕тектури та побуту в с. Пирогово) в лютому нам виставили рахунок за надання можливост╕ проведення зйомок на територ╕╖ музею. За к╕лька дн╕в до нашого звернення рос╕яни там зн╕мали сцени ф╕льму «Б╕ла гвард╕я» за М. Булгаковим. Який же подив був у дирекц╕╖ музею, коли вони д╕знались, що наш ф╕льм зн╕ма╓ться на громадських засадах ╕ розпов╕да╓ про ╕стор╕ю Укра╖ни. П╕сля цього колектив музею активно надавав допомогу ╕, незважаючи на мороз -17, нам вдалося за к╕лька зн╕мальних дн╕в в╕дзняти ключов╕ сцени зими 1917-1918 рок╕в. Схожа ситуац╕я склалася на зйомках у музе╖ «Ки╖вська фортеця» ╕ «Шевченк╕вський гай» у Львов╕. Щира подяка колективам цих музе╖в, як╕ долучилися до шляхетно╖ справи в╕дтворення нашо╖ ╕стор╕╖. Однак не все давалося легко. Багато що вимага╓ ╕ ф╕нансових витрат, як╕ оминути неможливо. Зокрема, пошив ун╕форми та спорядження тих час╕в - дуже витратна справа. А ц╕на за макети збро╖ колива╓ться в╕д 1400 грн. до 25000 грн. (наприклад, кулемет «Максим»). Варт╕сть оренди трьохдюймово╖ гармати час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни сяга╓ 10000 грн. за один зн╕мальний день. З огляду на неможлив╕сть оминути ф╕нансових витрат, кожен з нас зробив св╕й особистий внесок ╕ звернувся до небайдужих. Севастопольська орган╕зац╕я Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни на чол╕ з Василем Касюком першою в╕дгукнулася на важливу справу в╕дтворення ╕стор╕╖ нашого народу й укра╖нського в╕йська зокрема. Севастопольц╕ В╕тал╕й Осадчий, В╕тал╕й Рожманов, Дмитро Зубров, Василь Бойко, Андр╕й Лубенець, В╕ктор Ф╕рчук та багато ╕нших долучилися до ц╕╓╖ шляхетно╖ справи. Багато було й ╕нших укра╖нц╕в, як╕ надавали посильну допомогу в м╕стах, де проводилися зйомки. Були й ц╕кав╕ ╕стор╕╖, що сталися, коли ми ще т╕льки намагалися знайти нормальне ф╕нансування проекту. Наприклад, зателефонував один киянин, запропонувавши сво╖ послуги у залученн╕ до ф╕нансування проекту укра╖нсько╖ д╕аспори. В╕н також висунув умову: «40% - в╕дкат». Ми знову ╜речно подякували й сказали, що подума╓мо. Так зак╕нчилися спроби знайти ф╕нансування з одного джерела, ╕ ф╕льм став народним... Презентац╕╖ ф╕льму в╕дбудуться в Ки╓в╕, Львов╕ та Севастопол╕.