Версiя для друку Обговорити в форумi

Нещодавно до редакції завітав один із постійних читачів нашої газети Михайло Олександрович Зайцев. Привітавши колектив з відновленням випуску часопису, розповів трохи і про своє життя. Народився він 1925 року в м. Хотин Чернівецької області у сім’ї Зайця Олександра Гавриловича – власника цегельні і будівельника. Після радянської окупації батько був репресований. У 1943-1944 роках пан Михайло служив помічником у штабі короля Румунії Міхая І.
Працюючи бухгалтером у Чернівцях, у 1944 році екстерном закінчив Кишинівський фінансовий інститут, для вступу до якого довелося змінити прізвище із Заєць на Зайцев. Згодом навчався у юридичній школі Львівського обкому КПУ, після закінчення якої вступив на юридичний факультет Львівського національного університету ім. І. Я. Франка.
Багато років пропрацював на ниві юриспруденції: спочатку прокурором Кермінецького району Чернівецької області, потім завідувачем юридичної консультації у Букачівському районі Івано-Франківської області, згодом, завдяки непересічному таланту, був призначений арбітром Головного арбітражного суду при Раді міністрів УРСР.
У 1975 році у зв’язку із хворобою дружини переїхав до Криму, де до пенсії працював у облвиконкомі юристконсультом.
«Кримську світлицю» читає майже з першого номера. Коли улюблена газета перестала виходити, дуже засмутився, що тепер не має змоги читати українську пресу, але публічно висловити свою громадянську позицію не міг, адже ще у далекому 1975 році потрапив у жахливу дорожньо-транспортну пригоду, яка значно підірвала здоров’я Михайла Олександровича, а ще й роки…
Про відновлення роботи редакції дізнався від своєї знайомої, яка принесла йому перший номер рідної «Світлички». Тепер пан Михайло не пропускає жодного номера улюбленої газети.

Я передплачую «Кримську світлицю» з дня її заснування. З вирізок із різних газет і журналів я сформував рукопис мартиролога військової еліти України (працював над ним два роки!). Мета - навчити рідних онуків і правнуків українському патріотизму. В мартиролозі коротко, в енциклопедичному стилі, описані близько 100 гетьманів та героїв України, переважно з портретами.
Молоде покоління не читає товсті історичні книги. Тож якщо редакція зможе використати цей мартиролог, скажімо, до дня Збройних Сил України, я вишлю його.
Костянтин Іванович МОЧУЛЬСЬКИЙ
м. Керч
* * *
Шановна редакціє! Від усієї душі, від щирого серця вітаю вас з перемогою! «Кримська світлиця» як була цікавою, змістовною, такою є і зараз.
З глибокою повагою,
професор Василь ГОРБАЧУК
м. Ірпінь
* * *
Вельмишановна редакціє! Щиросердно вітаємо всю «світличанську» родину з воскресінням «Кримської світлиці».
Ваша перемога додає нам віри у справедливість. Добро завжди перемагає зло! Добра вам і радості. Будьте дужі і майтеся гаразд!
С. Й. ВОВКАНИЧ
м. Львів.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Просимо вас посприяти у налагодженні інформаційно-популяризаторських осередків «Кримської світлиці» у Криму й усій Україні. Відгукніться, хто міг би допомогти в організації передплати і поширення газети на місцях, хто став би її позаштатним громадським кореспондентом і розповсюджувачем. Допоможіть українському просвітницькому друкованому Слову утвердитися в інформаційному просторі!
Телефонуйте: (0652) 51-13-24; (050) 957-84-40.

ВІДРОДИМО ПІСЕННЕ СВЯТО!

Редакція «Кримської світлиці» звертається до читачів із закликом - давайте гуртом відродимо традиційні пісенні свята, які газета проводила кілька років тому, - конкурси авторської пісні, найпопулярніших пісень, найкращих виконавців.
На прохання читачів до свята Покрови, коли відзначатиметься ще й день Українського козацтва, оголошується заочний газетний огляд козацької пісні. Надсилайте до редакції тексти відомих вам козацьких пісень, можна з розповідями про історію їх створення, про виконавців і т. ін. Конт. тел.: (0652) 51-13-24.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 23.09.2011 > Тема "Душі криниця"