"Кримська Свiтлиця" > #20 за 30.09.2011 > Тема "Душі криниця"
#20 за 30.09.2011
ОСТР╤ВЕЦЬ УКРА╥НСТВА
Сьогодн╕ — Всеукра╖нський день б╕бл╕отек
У Севастопол╕ 60 б╕бл╕отек, 17 з них – дитяч╕. Але якщо читачев╕ треба заглибитися в ╕стор╕ю нашо╖ держави, ╖╖ культуру чи мистецтво, д╕знатися про видатних укра╖нц╕в р╕зних епох ╕ сьогодення, в╕н не вагаючись попряму╓ до б╕бл╕отеки Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру (УК╤Ц) й затрима╓ться там б╕льше часу, н╕ж збирався. Це затишне прим╕щення полюбляють не лише читач╕: тут проводять безл╕ч заход╕в громадськ╕ орган╕зац╕╖ м╕ста. Найчаст╕шим гостем б╕бл╕отеки ╓ Союз укра╖нок. Б╕бл╕отекою послуговуються й ус╕ фах╕вц╕ УК╤Ц. Готуючи зах╕д, пишучи сценар╕й до будь-якого свята, вони черпають з криниц╕ мудрост╕ нашого народу, якою диха╓ кожне видання ц╕╓╖ ун╕кально╖ для м╕ста б╕бл╕отеки. Пров╕дний фах╕вець б╕бл╕отеки Неля Сиротова (на фото) працю╓ тут уже 11 рок╕в. Зароб╕тн╕ плати б╕бл╕отекар╕в н╕коли не були дуже привабливими: витримують лише т╕, хто залюблений у свою профес╕ю й ус╕м серцем прикип╕в до укра╖нсько╖ книжки. Все укра╖нське у Севастопол╕ завжди сприймалося неоднозначно, проте пан╕ Неля не пригаду╓ жодного негативного ╕нциденту: б╕бл╕отеку люблять, ╖╖ в╕дв╕дують, книжковий фонд ц╕╓╖ оази укра╖нсько╖ культури щороку зроста╓.
— Пан╕ Нелю, ск╕льки рок╕в ц╕й б╕бл╕отец╕? — Та вже в╕дзначали 15-р╕ччя. Б╕бл╕отека – ровесниця Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру. ╤╖ заснував наш беззм╕нний директор – Олександр Артемович Коротун. Завдяки йому у 1996 роц╕ в Севастопол╕ був створений УК╤Ц, в╕н мр╕яв про створення укра╖нсько╖ б╕бл╕отеки, власноруч в╕дбираючи для не╖ книги. Взагал╕, наш директор — не просто адм╕н╕стратор, в╕н – родоначальник кожного п╕дрозд╕лу Центру, автор вс╕х, без винятку, проект╕в, сп╕вучасник будь-якого заходу, що в╕дбува╓ться тут. В╕н не уявляв Центру без б╕бл╕отеки, адже нею, окр╕м наших читач╕в, послугову╓ться кожний в╕дд╕л УК╤Ц. Щоб орган╕зувати будь-який зах╕д, зац╕кавити ним в╕дв╕дувача треба заглибитися у тисячол╕ття нашо╖ ╕стор╕╖, п╕дняти осв╕тн╕й та культурний пласт нашого народу, пропустити ц╕ знання кр╕зь свою душу, сво╓ серце й лише тод╕ можна спод╕ватися, що тоб╕ пов╕рить в╕дв╕дувач та прийде сюди ще раз. Методична л╕тература, дов╕дковий фонд незм╕нно використовуються учнями, студентами, вчителями: наш в╕дв╕дувач дуже р╕зноман╕тний — р╕зного в╕кового, осв╕тнього та соц╕ального зр╕зу. Сьогодн╕ у нас проводять зах╕д учител╕, завтра – пожежники, ╕ вс╕м потр╕бна б╕бл╕отека. — Яким чином поповню╓ться книжковий фонд? — Ця б╕бл╕отека була створена на баз╕ б╕бл╕отеки Палацу культури рибалок, у ст╕нах якого й був заснований свого часу УК╤Ц. Книжковий фонд, що д╕стався нам, так би мовити, у спадок, складався з укра╖нсько╖, рос╕йсько╖ та заруб╕жно╖ класики. Книг було небагато, сьогодн╕ ми ма╓мо вже понад 12 тисяч прим╕рник╕в. Протягом 15 рок╕в ╕снування б╕бл╕отеки книги надходили з р╕зних джерел. З ╕н╕ц╕ативи М╕н╕стерства культури нам допомагали р╕зн╕ рег╕они Укра╖ни. Колись до нас зав╕тав один з м╕н╕стр╕в культури. Розмова про поповнення книжкового фонду велася ╕ ран╕ше, проте все залишалося на р╕вн╕ об╕цянок. Тод╕ я набралася см╕ливост╕ й попросила наполеглив╕ше, нагадавши про численн╕ об╕цянки посадовц╕в в╕д культури, як╕ зм╕нюються досить часто, й через те, мабуть, не встигають довести задуману справу до к╕нця. Й буквально через м╕сяць ми мали рад╕сть отримати л╕тературу з╕ Львова, з Черн╕гова, з Дн╕пропетровська тощо. Був, напевне, деякий резервний фонд ╕ вони нам над╕слали чимало книжок. Тод╕ я зрозум╕ла, що, як мовиться у народному присл╕в’╖: «П╕д лежачий кам╕нь вода не тече», й не треба боятися казати високопосадовцям про сво╖ потреби. — Як╕ заходи в╕дбуваються у прим╕щенн╕ б╕бл╕отеки? — Довол╕ часто ми готу╓мо заходи до юв╕лейних дат укра╖нських поет╕в та проза╖к╕в. Нашими в╕дв╕дувачами тод╕ стають ц╕л╕ класи учн╕в, зачарованих красою укра╖нського слова. Коли воно правильне, коли воно грамотне, тод╕ й ляга╓ на св╕дом╕сть дитини без будь-якого напруження, попри те, що учн╕ – переважно з рос╕йськомовних родин. Аби зробити зах╕д б╕льш яскравим, ╕нод╕, якщо це доречно, ми запрошу╓мо сол╕ст╕в Центру, як╕ ненав’язливо, акапельно чи у музичному супровод╕ виконують укра╖нську народну п╕сню, властиву для того в╕др╕зку часу, про який йдеться. Такий п╕дх╕д ур╕зноман╕тню╓ зах╕д, робить його вагом╕шим. Та й учн╕ краще засвоюють матер╕ал, ╕люстрований картиною чи п╕снею. ╢ ще один напрямок роботи б╕бл╕отеки: щом╕сяця ми готу╓мо ╕нформац╕йний бюлетень, який розм╕щу╓мо на ╕нформац╕йному стенд╕, у фой╓. До нас приходять р╕зн╕ люди, ╕нколи зовс╕м далек╕ в╕д укра╖нсько╖ культури. Севастополь – сво╓р╕дне м╕сто. ╤нколи д╕тей просто приводять на хореограф╕чний чи, скаж╕мо, танцювальний гуртки. Тод╕ ╕нформац╕йний бюлетень приверта╓ увагу в╕дв╕дувача, пропагу╓ укра╖нську культуру, розпов╕да╓ про укра╖нських класик╕в л╕тератури, мистецтва, про громадських д╕яч╕в минулого ╕ сьогодення. В╕дв╕дувач, нав╕ть перес╕чний, ма╓ знати, до якого закладу в╕н прийшов ╕ як╕ ц╕нност╕ тут спов╕дують. Кр╕м того ми друку╓мо свою газету «Криниця», що також виходить у формат╕ ╕нформац╕йного бюлетеня. Останн╕й номер «Криниц╕» вийшов до Дня Незалежност╕ Укра╖ни. Над його створенням працю╓ не лише б╕бл╕отека, а й ус╕ в╕дд╕ли Центру. — Скаж╕ть, будь ласка, б╕бл╕отекар╕ УК╤Ц – соц╕ально захищен╕ люди? — Все, звичайно ж, в╕дносно, але дякувати Богов╕ й М╕н╕стерству культури, якому Центр напряму п╕дпорядкований, нам, нарешт╕, п╕двищили зарплату. Сказати, що 1200 гривень – це величезн╕ грош╕, не можна, але все-таки — не 850, як було до минулого року. Проте я переконана, що не завжди варто розглядати роботу лише через призму зарплати. Улюблена робота – це неабияке задоволення, як рад╕сть, що завжди з тобою.
Записала Л╕д╕я СТЕПКО м. Севастополь
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 30.09.2011 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9408
|