Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕРБНА НЕД╤ЛЯ
Наш╕ традиц╕╖


ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 07.10.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 07.10.2011
УСМ╤ШКА З ╤СКРИНКОЮ

— Володимир Орлов, — простягнув руку для знайомства новий кер╕вник прес-центру дитячого табору «Орлятко» його старшому вожатому ╕ почув у в╕дпов╕дь:
— Олександр Орлов.
Так у 1965 роц╕ в Коктебел╕ почалася дружба двох Орлових – поета ╕ композитора, сп╕льний тв╕р яких зазвучить одного разу з трибуни Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й.
Однак ця п╕сня про господар╕в планети – д╕тей була ще далеко попереду. А тод╕ вожат╕ загон╕в, як╕ в кожн╕й таб╕рн╕й зм╕н╕ виконували з╕ сво╖ми вихованцями один ╕ той же репертуар з десяти-п’ятнадцяти дитячих п╕сень, що уже давно вс╕ знали напам’ять, перший раз запропонували поету написати для них нову п╕сню.
— Так я ж пишу т╕льки в╕рш╕, — в╕дпов╕в в╕н, а сам замислився: — Може, спробувати?
П╕д╕йшов до Олександра, який грав на баян╕, ╕ промовив:
— До вечора потр╕бна п╕сня.
Удвох вони п╕шли подал╕ в╕д ус╕х ╕ в альтанц╕ на берез╕ моря за годину придумали сюжет ╕ мотив мелод╕╖, яку наступного дня вже насп╕вував увесь таб╕р.
— Темп життя у ньому такий швидкий, що б╕льше одн╕╓╖ години на створення ново╖ п╕сн╕ у нас н╕коли не було ╕ пот╕м. Так день за днем, р╕к за роком ╕ рухалася стр╕лка нашого творчого годинника, зупинившись на позначц╕ «сто», — сказав Олександр Орлов.
Цих п╕сень, за його словами, могло й не бути, а в╕н так ╕ залишився б т╕льки акомпан╕атором ╕ викладачем музики, якби не Володимир Натанович, який, як двигун внутр╕шнього згоряння, палав енерг╕╓ю п╕сенно╖ творчост╕ сам ╕ п╕дштовхував до не╖ ╕нших.
Другий композитор Орлова — Григор╕й Б╓лоусов згаду╓, як актором Кримського академ╕чного укра╖нського музичного театру вперше зустр╕вся з ним на його спектакл╕ «Л╕совий маскарад», п╕сля якого, як ╕ в Олександра Орлова, розпочалася ╖хня особиста дружба ╕ творча сп╕впраця довжиною у все життя. Вони зд╕йснили постановки багатьох спектакл╕в для д╕тей, а з ансамблем «Фантазери», який виконував ╖хн╕ п╕сн╕, об’╖здили весь п╕востр╕в.
Володимир Орлов т╕льки виходив на сцену ╕ вже на трет╕й секунд╕ розмагн╕чував будь-який зал. В╕д його жарт╕вливих ╕мпров╕зац╕й ╕ веселих усм╕шок прояснювалися дитяч╕ оч╕ ╕ здавалося, що в╕д розсип╕в нот ╕ крилатих поетичних фраз, як перлин, св╕тл╕шали нав╕ть небеса.
╤з сво╖м трет╕м пост╕йним музичним сп╕вавтором Яковом Машарським В. Орлов познайомився в Севастопол╕. На одному з концерт╕в прозвучала написана композитором на слова поета п╕сня «Хлоп’ята 45-го». П╕сля прем’╓ри ╖╖ було опубл╕ковано в журнал╕ «Вожатий» ╕ вона зазвучала по всьому Союзу, а автори продовжили сп╕вроб╕тництво в нових музичних проектах: спектаклях ╕ п╕снях. Працювали як творч╕ особистост╕ ╕ дружили с╕м’ями, ╖хн╕ доньки нав╕ть разом в╕дпочивали одного разу в дитячому табор╕.
Л╕рика Орлова дала Я. Машарському поетичний матер╕ал для створення тако╖ к╕лькост╕ дитячих п╕сень, що нин╕ в╕н виступа╓ на сцен╕ з авторською концертною програмою, сформованою виключно з них.
— Це була людина-свято, — сказав Я. Машарський у Кримськ╕й республ╕канськ╕й дитяч╕й б╕бл╕отец╕, до яко╖ композитори часто приходять п╕сля присво╓ння ╖й у 2000 роц╕ ╕мен╕ ╖хнього сп╕вавтора ╕ друга Володимира Орлова.
Приводом для ╖хньо╖ ново╖ зустр╕ч╕ стала презентац╕я книги В. Орлова «Кольоров╕ слова», укладено╖ його д╕тьми – Юр╕╓м ╕ Тетяною Орловими ╕ видано╖ тиражем в одну тисячу прим╕рник╕в.
— Останн╕й раз в╕рш╕ батька видавалися б╕льше десяти рок╕в тому ще за його життя, — розпов╕в Юр╕й Володимирович. – У 2010 роц╕ до його 80-р╕ччя передбачався випуск ново╖ книги за державною програмою соц╕ально значущо╖ л╕тератури, але кошт╕в так ╕ не було вид╕лено.
У родин╕ б╕льше не стали чекати ╕ вир╕шили видавати книгу за сво╖ грош╕. Еск╕зи ╕люстрац╕й розробив давн╕й шанувальник творчост╕ поета художник Олександр Прусаков. П╕сля скрупульозного обговорення ╕ в╕дбору ╖х було включено в зб╕рку.
Присутн╕й на ц╕й зустр╕ч╕ голова Пост╕йно╖ ком╕с╕╖ з нормотворчо╖ д╕яльност╕, орган╕зац╕╖ роботи Верховно╖ Ради АРК ╕ зв’язк╕в з громадськ╕стю Юхим Ф╕кс пооб╕цяв роз╕братися, що сталося з коштами, передбаченими на юв╕лейне видання спадщини кримського поета з╕ св╕товим ╕м’ям. У його власн╕й родин╕, як в╕н розпов╕в, онучка Варя, яка т╕льки п╕шла в перший клас, запитала д╕дуся: як╕ дитяч╕ в╕рш╕ ти зна╓ш? ╤ поки в╕н роздумував, сама першою продекламувала напам’ять орловськ╕ рядки. Читають його книги з захопленням ╕ доросл╕, тому вони заслуговують на те, щоб на них ╕ надал╕ виховувалися юн╕ громадяни кра╖ни.
Нова книга з малюнками внука поета – Михайла на обкладинц╕ вийшла чудова. Перший розд╕л «Кольоров╕ слова» склада╓ться з дитячо╖ поез╕╖, яку автор ототожнював з драбиною, по як╕й маленький читач повинен прийти до велико╖ л╕тератури.
В╕рш╕ для дорослих в╕н коменту╓ так: «Я думаю, що життя недаремно вчило мене тримати в руках швейну голку...» А прозу з третього розд╕лу «Посиди, послухай» адресу╓ д╕тям, як╕ вже стали дорослими, ╕ дорослим, як╕ залишилися д╕тьми.
Разом з уже знайомими читачам з попередн╕х видань вибраними в╕ршами для д╕тей та дорослих у книз╕ вперше друкуються розпов╕д╕ про пригоди корабельного кота Пушки, а також в╕рш╕ та проза з арх╕ву письменника. Як п╕слямова про В. Орлова опубл╕кован╕ спогади його друга, поета Вадима Лев╕на, який нин╕ живе ╕ працю╓ в Н╕меччин╕.
Тонкий л╕рик ╕ блискучий гуморист Володимир Орлов на все життя збер╕г у сво╖й душ╕ пустотливу дитинн╕сть. За б╕льш як сорок рок╕в л╕тературно╖ творчост╕ ним написана величезна к╕льк╕сть в╕рш╕в, казок, п’╓с, як╕ перекладено на багато мов св╕ту. В р╕зний час у московських, ки╖вських ╕ с╕мферопольських видавництвах виходили у св╕т його зб╕рки «Веселий буквар», «Веч╕рня п╕сенька», «Д╕м п╕д дахом голубим», «Вс╕м, вс╕м добрий день!», «Якщо ми разом», «Перша дор╕жка», «Я бажаю вс╕м добра»... ╥м не загрожу╓ стар╕сть. Секрет ╖хнього довгол╕ття – у простот╕ ╕ розкутост╕, витонченост╕ ╕ натуральност╕, щир╕й теплот╕ ╕ прив╕тност╕, гумор╕ ╕ пустотливост╕.
Не загрожу╓ сходження з╕ сцени його гострим ╕ дотепним драматичним творам, тому що вони про в╕чне: добро, любов ╕ мр╕ю. П’╓си «Шуршик або Та╓мниця старовинного годинника», «Кольорове молоко», «Чар╕вний фургон, або Учениця для Баби Яги», «М╕й милий Л╕совик», «Пригоди Каштанчика», «Золоте курчатко» та ╕нш╕ перетворилися в дитяч╕ опери, оперети ╕ мюзикли. Особливо популярн╕ його артек╕вськ╕ п╕сн╕ ╕ г╕мни. А казки, написан╕ у форм╕ добрих ╕стор╕й, допомагають малюкам п╕знавати навколишн╕й св╕т, навчають спостер╕гати ╕ фантазувати, з ╕нтересом ставитися до життя.
Такою ж щир╕стю, прямотою ╕ в╕дверт╕стю в╕дзначаються ╕ перш╕ прозов╕ твори Орлова-молодшого – Юр╕я. Опубл╕кован╕ поки що т╕льки в ╕нтернет╕, вони плодоносять ╕з ростк╕в великого дерева, посадженого Орловим-старшим.
Його учнем назива╓ себе ╕ в╕домий кримський поет Валер╕й М╕трох╕н. Розпов╕в, як у 1969 роц╕ в╕н, студент-ф╕лолог, переживав, коли в ╕нститутському конкурс╕ поет╕в йому було присуджено т╕льки трет╓ м╕сце. Володимир Орлов, який був тод╕ членом жур╕, дав йому свою книгу ╕ сказав:
— Подаруй ╖╖ тому, хто не пос╕в жодного м╕сця.
Поет жив за принципом: «Чим б╕льше людям в╕ддаю, тим сам стаю багатшим». Кожного року у вересн╕, коли в╕дзнача╓ться р╕чниця в╕д дня народження, св╕т його художн╕х образ╕в з книжкових полиць переселя╓ться на сцену ╕ «ожива╓» у виставах ╕ л╕тературно-музичних композиц╕ях, веселих ╕ мудрих, таких, яким був ╕ сам автор з╕ св╕тлим талантом творця доброго настрою.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 07.10.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9449

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков