Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕРБНА НЕД╤ЛЯ
Наш╕ традиц╕╖


ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 21.10.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 21.10.2011
Кримський Майдан

«РОБИШ ДОБРО – НЕ КАЙСЯ, РОБИШ ЗЛО – ЗЛА СПОД╤ВАЙСЯ»!
Шановна редакц╕╓! Хочу через газету звернутися до письменниц╕ ╕ вашо╖ шанувальниц╕ з Льв╕вщини пан╕ Ольги Керди й подякувати ╖й в╕д ╕мен╕ ус╕х читач╕в, яким пощастило отримати в подарунок ╖╖ книгу «Мо╖ знання – м╕й кап╕тал». Ваш подарунок я отримав у редакц╕╖  «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Як на мене, шановна пан╕ Ольго, ця книга ун╕кальна ╕ безц╕нна в духовному розум╕нн╕. Звичайно, книга варта великих грошей, але зараз усе класичне знец╕нено. Що б не говорили зл╕ язики, Ваша книга заслугову╓ бути наст╕льною енциклопед╕╓ю для патр╕от╕в Укра╖ни. Тож, вважайте, що Ви жили недаремно!
╤з книги я зробив висновок, що Ви — щирий патр╕от Укра╖ни ╕ ми з Вами — однодумц╕ в╕дносно дол╕ нашо╖ Батьк╕вщини. В╕др╕зня╓мося лише тим, що Ви – л╕беральна людина: «Т╕льки з Богом у серц╕ та розумом у голов╕ ми досягнемо бажаних усп╕х╕в».
А м╕й дев╕з — «на Бога над╕йся, а сам не плошай». Я маю на уваз╕ Бога без «дзвону злата». Тому що в церквах зараз теж пану╓ шоу-б╕знес. Попи роз’╖жджають на ╕номарках. А взагал╕, я ще ран╕ше розчарувався в церковному богов╕. Вир╕с я в с╕льськ╕й набожн╕й с╕м’╖, знав не одну молитву. Але коли став дещо розум╕ти, то пом╕тив схож╕сть цих молитов ╕з хвалебними одами Стал╕ну. Тобто це твор╕ння рук ╕ розуму людини. Бог не потребу╓, щоб його восхваляли, кланялись перед ним. Справжн╕й Бог – це сила, яка управля╓ Всесв╕том, у якому м╕льярди галактик. Люди повинн╕ бути вдячними Богов╕, що в╕н над╕лив ╖х  розумом. А дал╕ повна демократ╕я: «Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла спод╕вайся»!
Ви – оптим╕ст: «Наш╕ малюки п╕дростуть ╕, я впевнена, вкажуть кожному манкурту чи яничару на його м╕сце у сусп╕льств╕». Я з Вами згоден за умови, коли в Укра╖н╕ буде зм╕нена пол╕тична ситуац╕я. Зараз Укра╖ною правлять кап╕тал, ол╕гархи. Ющенко об╕цяв у 2004 роц╕ перед виборами, що бандити будуть сид╕ти в тюрмах, а став президентом — сам ╖здив на поклон до Рината Ахметова. Президенту Януковичу на прес-конференц╕╖ поставили запитання, як в╕н ставиться до ол╕гарх╕в? Так в╕н аж забарився з в╕дпов╕ддю, бо, мабуть, п╕дбирав лаг╕дн╕ слова, щоб, бува, когось не образити. А люди ж то знають, хто такий Ахметов, про нього була передача по телев╕зору, як в╕н став м╕льярдером.
А зараз склалась така ситуац╕я в Укра╖н╕, як у часи легендарного народного ватажка Устима Кармелюка: «Куди п╕ду подивлюся — скр╕зь багач пану╓, у розкошах превеликих дню╓ ╕ ночу╓». Тому зараз вкрай необх╕дний новий Кармелюк. Таким Кармелюком м╕г би стати В. Янукович, якби на першому м╕сц╕ в його планах були думки про народ. ╤накше як можна пояснити, що за 2010-2011 роки матер╕альне становище народу загалом пог╕ршилося в 1,5 раза, м╕льйонери ростуть, як гриби п╕сля дощу, а м╕льярдери т╕льки примножують сво╖ кап╕тали.
На початку л╕та Прем’╓р-м╕н╕стр М. Азаров доказував, що економ╕ка п╕шла вгору ╕ ╓ можлив╕сть значно п╕двищити пенс╕╖. Пот╕м багато шуму було про пенс╕йну реформу, спод╕вались, що це п╕двищення буде закладено в реформ╕. Президент п╕дписав закон, де максимальна пенс╕я повинна бути 7600 грн. А в передач╕ «Велика пол╕тика» в╕це-прем’╓р С. Т╕г╕пко виступа╓ ╕ каже, що максимальна пенс╕я буде... 12000 грн. Але про цю цифру люди чули мало ╕ знати не будуть, а в╕ритимуть, що таки 7600 грн.
А перес╕чним пенс╕онерам п╕двищили пенс╕ю з 1 жовтня аж на 20-30 грн. Виявля╓ться, що це був черговий обман народу. То як же народ буде в╕рити таким «кармелюкам» ╕ як нам, пан╕ Ольго, вберегти нашого Бога у серц╕?

╤ван Лук’янович ЛАВТАР,
пенс╕онер
м. С╕мферополь

Прошу слова!

Я ТЕЖ ЖИВ У ПАЛАЦ╤...

Це д╕йсно було так. Це правда, ╕ ця правда називалася наприк╕нц╕ в╕йни у 1945 р. дитячий будинок ╕м. Газети «Правда». В цьому палац╕-ма╓тку проживав до революц╕╖ управляючий цукрозаводом, а п╕д час в╕йни 1941-1945 рр. знаходились г╕тлер╕вц╕. Палац з великими дзвонами з фасаду стояв на пагорб╕ серед сосен, а п╕вколом навкруги нього була протока р╕чки Ворскла. Красив╕ м╕сця, але нам, д╕тям, все це в╕дкрилося п╕зн╕ше, коли цей палац став нашою дом╕вкою. Там мешкало до 7 класу 220 д╕тей в╕д 7 до 15-18 рок╕в, а п╕зн╕ше (з 1956 року) — ╕ до 10 класу. Таких було мало, ╕ серед них — я.
З першого ╕ до сьомого класу ми ходили до с╕льсько╖ школи с. ╤ван╕вка, спочатку Охтирського, а пот╕м Великописар╕вського району Сумсько╖ област╕. Запам’ятався цей дитбудинок тим, що ми, д╕ти-сироти, з першого класу обробляли 40 га земл╕, доглядали за к╕ньми, коровами, а пот╕м побудували ще й свинарню… Серед д╕тей були й ╕нвал╕ди в╕йни без одн╕╓╖ руки. Багато сир╕т спочатку вт╕кали з дитбудинку, але нас було так багато, що нав╕ть церкву перебудували п╕д 4-5 класи, а частину – п╕д клуб, де було к╕но або концерти. В 2-й та 3-й класи я з╕ сво╖ми однол╕тками ╕з дитбудинку ╕ с╕льськими ходив за 1,5-2 км через р╕чку Ворскла, щовесни доводилось користуватися поромом.
У старших класах я ходив з╕ сво╖ми однол╕тками вже за 5 км до с. Правда, де знаходився цукрозавод теж ╕м. газети «Правда». Запам’яталося, коли директором дитбудинку став Фед╕р Спиридонович Муратов, в╕н об╕цяв одягти нас у форму та нове взуття, добивався, щоб зробили форму д╕вчатам, видали учням портфел╕, а не бавовнян╕ торби. Так ╕ сталося. Але невдовз╕ його перевели у м. Охтирка, де в╕н став Геро╓м прац╕ с╕льського господарства.
Кожна група д╕тей-сир╕т була до 30 ос╕б. Ми сам╕ хазяйнували в ╖дальн╕: рано вставали, чистили картоплю, носили дрова, ╕нод╕ рубали, мили посуд тощо. Ледар╕в серед нас не було, як ╕ не було не битих вихователями. Спали на другому поверс╕, окремо д╕вчата ╕ хлопц╕. На н╕ч ставили дв╕ параш╕. Мали двох нянь — одна була злою, а ╕нша — доброю, яка розпов╕дала нам, про що читала ╕ знала сама. Вона була ╕з с. Кирик╕вка, що знаходилось на в╕дстан╕ близько 5 км. Спали на солом’яних матрацах, подушки були з вати або соломи, з п╕р’я були лише у старших. Туалет був дерев’яний, на в╕дстан╕ 30-40 метр╕в. Щоранку робили на вулиц╕ зарядку, а на н╕ч перев╕ряли, чи вс╕ на м╕сц╕, пот╕м ми сп╕вали г╕мн ╕ лягали спати…
Дивимося на нин╕шн╕х багат╕╖в. Дитина, яка жила в голод╕ та холод╕, н╕коли не хизуватиметься сво╖м достатком, тим б╕льше, у присутност╕ журнал╕ст╕в, на всю Укра╖ну. А ми обслуговували себе сам╕. ╤ п╕сля 7-го класу нас направляли вчитись в РУ та ФЗУ, р╕дко хто вступав до ╕нституту чи техн╕куму, бо там були низьк╕ стипенд╕╖ (13-15 крб. на м╕сяць ╕ 70 крб. дотац╕╖ на р╕к студенту). Знижок на про╖зд в автобусах нам н╕хто не надавав, а на по╖здах доводилось сид╕ти зверху на вагон╕, увесь час б╕гати з вагона на вагон, рятуючись в╕д пров╕дник╕в. В арм╕ю йшли завжди добров╕льно ╕ служили добре.
Мен╕ не подоба╓ться, що наш Президент, який жодного дня не служив в арм╕╖, хоче ╖╖ ще скоротити на 8 тисяч ос╕б. Проте м╕л╕ц╕╖ вже б╕льше н╕ж треба. Зм╕ни, а особливо зм╕ни позитивн╕ повинн╕ в╕дбуватись для тих, кому це конче необх╕дно: людей простих, роботящих, молод╕, яка не ма╓ перспективи у житт╕. Коли у ВР Укра╖ни голосу╓ один за с╕мох  депутат╕в, а ц╕ семеро споживають харч╕в та послуг за 27 простих укра╖нц╕в, з цим треба щось робити. Тому я хот╕в би просити нашого Президента — гаранта Конституц╕╖ вивчити ситуац╕ю у кра╖н╕ особисто, а  не з подач╕ ол╕гарх╕в. Зроб╕ть простим людям добро, ╕ Вас завжди будуть пам’ятати, як ми, д╕ти-сироти в╕йни, пам’ята╓мо свого директора дитбудинку ╕м. газети «Правда» Федора Спиридоновича Муратова.

╤ван ПРОКОПЕНКО
с. Первомайське, АР Крим

В╕дкритий лист
«ПРОСИМО ВРАХУВАТИ ДУМКУ ГРОМАДСЬКОСТ╤...»

М╕н╕стру культури Укра╖ни
КУЛИНЯКУ М. А.

Ми, представники укра╖нських громадських орган╕зац╕й м╕ста Севастополя, зверта╓мось до Вас, шановний Михайле Андр╕йовичу, з проханням подовжити контракт з директором Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру (УК╤Ц) Олександром Артемовичем Коротуном. Саме в╕н став ╕н╕ц╕атором створення у 1996 роц╕ УК╤Ц на баз╕ Будинку культури рибалок, тим самим врятувавши заклад культури в╕д перепроф╕лювання його в комерц╕йну структуру.
За 15 рок╕в ╕снування УК╤Ц О. А. Коротун показав себе досв╕дченим кер╕вником ╕ господарником, справжн╕м л╕дером, з╕бравши колектив однодумц╕в, як╕ виконують сво╓ важливе завдання щодо збереження культури р╕зних нац╕ональностей в Севастопол╕. У Центр╕ традиц╕йно проводяться заходи до М╕жнародного дня р╕дно╖ мови, на яких можна почути мови народ╕в, що населяють Крим. Щороку тут збира╓ друз╕в кримськотатарський «Наврез-Байрам», молдавський «Мерцишор» та ╓врейський «Рош-Гашана».
УК╤Ц п╕дтриму╓ т╕сн╕ зв’язки з Асоц╕ац╕╓ю нац╕онально-культурних товариств Севастополя, з Кримським республ╕канським центром народно╖ творчост╕, Сп╕лкою композитор╕в Криму, управл╕нням осв╕ти та науки, з В╕йськово-Морськими Силами Укра╖ни, з укра╖нськими громадськими орган╕зац╕ями.
У Центр╕ п╕д кер╕вництвом О. А. Коротуна створено укра╖нську б╕бл╕отеку, яка нарахову╓ сьогодн╕ б╕льше 10000 прим╕рник╕в. За 15 рок╕в проведено понад 120 конкурс╕в читц╕в твор╕в укра╖нських класик╕в та л╕тературно-музичних св╕тлиць для студент╕в та школяр╕в.
Д╕яльн╕сть заслуженого прац╕вника культури Укра╖ни О. А. Коротуна була  г╕дно в╕дзначена нагородами держави, м╕ста: Подякою Президента Укра╖ни, Почесними грамотами Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, Верховно╖ Ради Укра╖ни, М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни, Почесною грамотою ╕ Знаком СМДА «За заслуги перед м╕стом-геро╓м Севастополем» та ╕н.
Просимо Вас, Михайле Андр╕йовичу, врахувати думку громадськост╕ м╕ста ╕ подовжити контракт на кер╕вництво УК╤Ц з О. А. Коротуном.

Севастопольське товариство «Просв╕та»
╕м. Тараса Шевченка
Конгрес укра╖нц╕в Севастополя
Укра╖нська громада Севастополя
Громадський ком╕тет «Укра╖нський Севастополь»
Севастопольська орган╕зац╕я Союзу Укра╖нок

17 жовтня 2011 року

ШАНОВН╤ «СВ╤ТЛИЧАНИ»!
Просимо вас посприяти у налагодженн╕ ╕нформац╕йно-популяризаторських осередк╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» у Криму й ус╕й Укра╖н╕. В╕дгукн╕ться, хто м╕г би допомогти в орган╕зац╕╖ передплати ╕ поширення газети на м╕сцях, хто став би ╖╖ позаштатним громадським кореспондентом ╕ розповсюджувачем. Допомож╕ть укра╖нському просв╕тницькому друкованому Слову утвердитися в ╕нформац╕йному простор╕ вс╕╓╖ держави ╕ Криму зокрема!
Телефонуйте: (0652) 51-13-24, (050) 957-84-40

НА 2012 Р╤К «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» ВЖЕ МОЖНА ПЕРЕДПЛАТИТИ НА ПОШТ╤!
Газета вже ╓ в каталоз╕ передплатних видань Укра╖ни. ╥╖ ╕ндекс — 90269. Варт╕сть передплати на 1 м╕сяць — 8 грн. 01 коп., на три — 24 грн. 03 коп., на п╕вроку — 48 грн. 06 коп.
Заклика╓мо читач╕в — давн╕х ╕ нових — п╕дтримати свою газету й передплатити «Кримську св╕тлицю» не лише для себе! Зроб╕ть подарунок сво╖й школ╕, б╕бл╕отец╕, р╕дним, знайомим: чим б╕льше у нас буде шанувальник╕в, тим над╕йн╕ше у газети майбутн╓ ╕ менше шанс╕в на повторення тих негаразд╕в, як╕ довелося пережити редакц╕╖ разом з читачами за останн╕ п╕втора року.
Тим передплатникам, як╕ з в╕домих причин не змогли отримувати газету у 2010 роц╕, «Кримська св╕тлиця» — в рахунок погашення боргу — до к╕нця поточного року надходитиме поштою. Через порушен╕ догов╕рн╕ стосунки придбати «Св╕тлицю» в к╕осках «Союздруку» поки що не можна, тому краще оформити передплату: на 2012 р╕к це можна зробити на пошт╕ (публ╕ку╓мо передплатний абонемент http://svitlytsia.crimea.ua/quitt.jpg ), до к╕нця поточного року — через бухгалтер╕ю Газетно-журнального видавництва.
З ус╕х питань стосовно передплати звертайтеся за адресою:
03040, м. Ки╖в, вул. Васильк╕вська,1, ДП «Газетно-журнальне видавництво М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни», ╤рина Сидоренко.
Тел./факс: (044) 498-23-64
електронна пошта — sydorenko.iryna@gmail.com
Поточн╕ номери газети можна отримати також ╕ в редакц╕╖.
Конт. телефони: (0652) 51-13-24, 51-13-25

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 21.10.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9509

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков