Версiя для друку Обговорити в форумi

Голос широкого діапазону з красивим тембром і бездоганною інтонацією заслуженої артистки України, кавалера ордена княгині Ольги, лауреата Премії Автономної Республіки Крим, солістки Кримської філармонії Наталі Безкоровайної давно знають і люблять у Криму. «Постійно працюючи над собою, співачка наповнює свій репертуар складним вокальним матеріалом оперної класики, що свідчить про її високу виконавську майстерність і професіоналізм», — сказав про неї академік, Герой України, народний артист України Дмитро Гнатюк. Із більш як трьохсот виконуваних творів класичних і сучасних авторів для програми «Я вірю в красу» свого благодійного концерту в Російському культурному центрі, присвяченого Дню музики, який відзначається у жовтні, Наталя Безкоровайна обрала задушевні мелодії російського та українського романсів.

Романс — слово іспанське. В музиці означає вокальний твір, написаний на невеликий вірш ліричного, переважно любовного змісту. В Росії романс дуже швидко набув національних рис: сповіді, відвертості страждальної душі, кохання, туги, розлуки, що властиві слов’янській душі. Романси «В крові палає вогонь бажання» Михайла Глінки на слова Олександра Пушкіна, «Дрімають плакучі верби» Барона на слова Олександра Тимофєєва і «Я пам’ятаю вальсу звук чарівний» Миколи Лістова, які виконала Н. Безкоровайна, поетичною і музичною мовою передають напругу любовних пристрастей: радість і сумні спогади, нерозсудливість і гірке розчарування, інші пережиті в минулому моменти. Ось що таке російський романс. Його бренд сформувався до кінця ХVІІІ століття як міський жанр. Спочатку він був аристократичний, а згодом спустився з верхніх верств суспільства у середній прошарок.
В українського романсу доля інша: він іде з села в місто. Російський і український романси розвивалися по-різному. В українському романсі немає вибуху пристрастей, циганського молодецтва. Він більш камерний, тихий, інтимний. А якщо врахувати ніжні наспіви і відчуття світлої печалі, з якими асоціюються романси, то таких пісень в Україні — незліченна кількість. До них належать й українські народні пісні в обробці Леоніда Кауфмана «Ой не світи, місяченьку» та «Зелененький барвіночку», що прозвучали у виконанні Н. Безкоровайної. А два наступних романси — «Затремтіли струни» і «Де ж ти, листочку?» Василя Безкоровайного до неї в Україні не виконував ніхто.
— Співачці належить роль першовідкривача українському слухачеві вокальної творчості цього українського композитора, який жив і працював у Західній Україні, а після Другої світової війни — за кордоном: спочатку в Австрії, а потім — у США створив понад 350 різножанрових музичних творів, — сказав голова Сімферопольського міського науково-творчого товариства композитора Василя Безкоровайного, заслужений працівник культури України Богдан Безкоровайний. — А низка пісень і романсів, записаних нею на компакт-дисках, — «Затремтіли струни» і «Народжена вогнем» увійшли до золотої колекції Національної радіокомпанії України.
Українському романсу завжди був притаманний іскрометний гумор і веселий жарт, як, наприклад, у ще одній виконаній Н. Безкоровайною народній пісні в обробці Л. Кауфмана «Спать мені не хочеться». На завершення концерту прозвучав романс К’яра Вінченца «Горда краса постави» у перекладі з іспанської мови російською Миколи Стрешньова.
Музика робить поетичне слово глибшим за смислом і легшим за сприйняттям. З часом змінився ритм життя і відповідно до нього змінюються й музичні стилі та жанри. Але випробувані століттями романси залишилися і звучать сьогодні, відображаючи емоційне життя людини. Їх доповнила у концертній програмі виконанням інструментальних творів — «Полонезу» і «Вальсу» Фредеріка Шопена, «Поеми» Якова Степового дипломант республіканського конкурсу фортепіанних виконавців Тетяна Єрмакова.
Виступаючи у перервах між номерами, голова асоціації «Російський культурний центр» Михайло Голубєв, генеральний директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру Владислав Єрмаков, декан вокального факультету Кримського університету культури, мистецтв і туризму, заслужений працівник культури України Катерина Альохіна і ведуча концертної програми, заслужений працівник культури АРК Галина Куберська говорили про високу місію мистецтва у суспільстві, роль таланту в розвитку особистості і як «золотий голос» України та Криму Наталі Безкоровайної залучає слухачів різного віку до перлин світової музики, на кращих зразках якої вчаться у неї як свого викладача з вокалу і концертно-оперної співачки з голосом лірико-колоратурного сопрано присутні в залі студенти.
Їй від них за науку, практичне втілення на сцені виконавської і постановочної частин вокальних номерів, прекрасні миті насолоди від співу — квіти, а від організаторів концерту — грамоти. Її солов’їна пісня, що витікає, як срібний струмок, і пульсує в повітрі переливами десятків дзвіночків, викликає захоплення, зачаровує, проникає в душу і серце.

Валентина НАСТІНА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.10.2011 > Тема "Душі криниця"