"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.10.2011 > Тема "Душі криниця"
#30 за 28.10.2011
ЧАР╤ВН╤ МЕЛОД╤╥ РОМАНСУ
Голос широкого д╕апазону з красивим тембром ╕ бездоганною ╕нтонац╕╓ю заслужено╖ артистки Укра╖ни, кавалера ордена княгин╕ Ольги, лауреата Прем╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим, сол╕стки Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ Натал╕ Безкоровайно╖ давно знають ╕ люблять у Криму. «Пост╕йно працюючи над собою, сп╕вачка наповню╓ св╕й репертуар складним вокальним матер╕алом оперно╖ класики, що св╕дчить про ╖╖ високу виконавську майстерн╕сть ╕ профес╕онал╕зм», — сказав про не╖ академ╕к, Герой Укра╖ни, народний артист Укра╖ни Дмитро Гнатюк. ╤з б╕льш як трьохсот виконуваних твор╕в класичних ╕ сучасних автор╕в для програми «Я в╕рю в красу» свого благод╕йного концерту в Рос╕йському культурному центр╕, присвяченого Дню музики, який в╕дзнача╓ться у жовтн╕, Наталя Безкоровайна обрала задушевн╕ мелод╕╖ рос╕йського та укра╖нського романс╕в.
Романс — слово ╕спанське. В музиц╕ означа╓ вокальний тв╕р, написаний на невеликий в╕рш л╕ричного, переважно любовного зм╕сту. В Рос╕╖ романс дуже швидко набув нац╕ональних рис: спов╕д╕, в╕двертост╕ страждально╖ душ╕, кохання, туги, розлуки, що властив╕ слов’янськ╕й душ╕. Романси «В кров╕ пала╓ вогонь бажання» Михайла Гл╕нки на слова Олександра Пушк╕на, «Др╕мають плакуч╕ верби» Барона на слова Олександра Тимоф╓╓ва ╕ «Я пам’ятаю вальсу звук чар╕вний» Миколи Л╕стова, як╕ виконала Н. Безкоровайна, поетичною ╕ музичною мовою передають напругу любовних пристрастей: рад╕сть ╕ сумн╕ спогади, нерозсудлив╕сть ╕ г╕рке розчарування, ╕нш╕ пережит╕ в минулому моменти. Ось що таке рос╕йський романс. Його бренд сформувався до к╕нця ХV╤╤╤ стол╕ття як м╕ський жанр. Спочатку в╕н був аристократичний, а згодом спустився з верхн╕х верств сусп╕льства у середн╕й прошарок. В укра╖нського романсу доля ╕нша: в╕н ╕де з села в м╕сто. Рос╕йський ╕ укра╖нський романси розвивалися по-р╕зному. В укра╖нському романс╕ нема╓ вибуху пристрастей, циганського молодецтва. В╕н б╕льш камерний, тихий, ╕нтимний. А якщо врахувати н╕жн╕ насп╕ви ╕ в╕дчуття св╕тло╖ печал╕, з якими асоц╕юються романси, то таких п╕сень в Укра╖н╕ — незл╕ченна к╕льк╕сть. До них належать й укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕ в обробц╕ Леон╕да Кауфмана «Ой не св╕ти, м╕сяченьку» та «Зелененький барв╕ночку», що прозвучали у виконанн╕ Н. Безкоровайно╖. А два наступних романси — «Затремт╕ли струни» ╕ «Де ж ти, листочку?» Василя Безкоровайного до не╖ в Укра╖н╕ не виконував н╕хто. — Сп╕вачц╕ належить роль першов╕дкривача укра╖нському слухачев╕ вокально╖ творчост╕ цього укра╖нського композитора, який жив ╕ працював у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, а п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни — за кордоном: спочатку в Австр╕╖, а пот╕м — у США створив понад 350 р╕зножанрових музичних твор╕в, — сказав голова С╕мферопольського м╕ського науково-творчого товариства композитора Василя Безкоровайного, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Богдан Безкоровайний. — А низка п╕сень ╕ романс╕в, записаних нею на компакт-дисках, — «Затремт╕ли струни» ╕ «Народжена вогнем» ув╕йшли до золото╖ колекц╕╖ Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни. Укра╖нському романсу завжди був притаманний ╕скрометний гумор ╕ веселий жарт, як, наприклад, у ще одн╕й виконан╕й Н. Безкоровайною народн╕й п╕сн╕ в обробц╕ Л. Кауфмана «Спать мен╕ не хочеться». На завершення концерту прозвучав романс К’яра В╕нченца «Горда краса постави» у переклад╕ з ╕спансько╖ мови рос╕йською Миколи Стрешньова. Музика робить поетичне слово глибшим за смислом ╕ легшим за сприйняттям. З часом зм╕нився ритм життя ╕ в╕дпов╕дно до нього зм╕нюються й музичн╕ стил╕ та жанри. Але випробуван╕ стол╕ттями романси залишилися ╕ звучать сьогодн╕, в╕дображаючи емоц╕йне життя людини. ╥х доповнила у концертн╕й програм╕ виконанням ╕нструментальних твор╕в — «Полонезу» ╕ «Вальсу» Фредер╕ка Шопена, «Поеми» Якова Степового дипломант республ╕канського конкурсу фортеп╕анних виконавц╕в Тетяна ╢рмакова. Виступаючи у перервах м╕ж номерами, голова асоц╕ац╕╖ «Рос╕йський культурний центр» Михайло Голуб╓в, генеральний директор Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Владислав ╢рмаков, декан вокального факультету Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Катерина Альох╕на ╕ ведуча концертно╖ програми, заслужений прац╕вник культури АРК Галина Куберська говорили про високу м╕с╕ю мистецтва у сусп╕льств╕, роль таланту в розвитку особистост╕ ╕ як «золотий голос» Укра╖ни та Криму Натал╕ Безкоровайно╖ залуча╓ слухач╕в р╕зного в╕ку до перлин св╕тово╖ музики, на кращих зразках яко╖ вчаться у не╖ як свого викладача з вокалу ╕ концертно-оперно╖ сп╕вачки з голосом л╕рико-колоратурного сопрано присутн╕ в зал╕ студенти. ╥й в╕д них за науку, практичне вт╕лення на сцен╕ виконавсько╖ ╕ постановочно╖ частин вокальних номер╕в, прекрасн╕ мит╕ насолоди в╕д сп╕ву — кв╕ти, а в╕д орган╕затор╕в концерту — грамоти. ╥╖ солов’╖на п╕сня, що вит╕ка╓, як ср╕бний струмок, ╕ пульсу╓ в пов╕тр╕ переливами десятк╕в дзв╕ночк╕в, виклика╓ захоплення, зачарову╓, проника╓ в душу ╕ серце.
Валентина НАСТ╤НА
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.10.2011 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9546
|