Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 04.11.2011
«Х╤БА ДУМКА КОЛЕКТИВУ ВЖЕ Н╤ЧОГО НЕ ВАЖИТЬ?»

Начальству видн╕ше?

«Кримська св╕тлиця» багато рок╕в т╕сно сп╕впрацю╓ з Севастопольським укра╖нським культурно-╕нформац╕йним центром. Це — сучасний осередок культури не лише для укра╖нства м╕ста. З огляду на те, що сюди вже давно «переселилася» Асоц╕ац╕я нац╕онально-культурних товариств, благодать ц╕╓╖ оази культури поширю╓ться майже на вс╕х мешканц╕в Севастополя. Без переб╕льшення можна сказати, що цей заклад культури сьогодн╕ ╓ ╕ об’╓днавчим фактором, ╕ фактором стаб╕льност╕ ц╕лого рег╕ону. Попри вс╕ кризов╕ й некризов╕ проблеми оновлена буд╕вля приваблю╓ все б╕льше й б╕льше в╕дв╕дувач╕в.
Керувати такою установою культури нелегко й непросто. Проте в╕д директора, Олександра Артемовича Коротуна, — жодних скарг на сьогодення. Працю╓ самов╕ддано, творчо, пиша╓ться установою та колективом Центру. Дивлячись на цього 74-р╕чного м╕цного полтавця ошатно╖ статури, так ╕ хочеться к╕лька десяточк╕в л╕т збавити та ще й вив╕дати секрет молодост╕ й бадьорост╕!
Напевне в╕н — у пристраст╕ до к╕мнатних рослин, як╕ в його каб╕нет╕ простягли пагони аж до стел╕: тепло ╖м там ╕ затишно. Не г╕рше цих улюбленц╕в почуваються й п╕длегл╕ кер╕вника.
Олександр Артемович — ╕н╕ц╕атор створення Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру у Севастопол╕. Саме в╕н, можна сказати, врятував цю буд╕влю. Свого часу тут був очолюваний ним же Будинок культури рибалок п╕дпри╓мства «Атлантика». У 1996 роц╕ ф╕нансування п╕дпри╓мства було припинене й буд╕влю вже готували п╕д оренду комерц╕йним структурам. Велика зала за нових умов мала стати салоном для продажу автомоб╕л╕в.
Можливо, той комерц╕йний проект ╕ прин╕с би Олександру Артемовичу певн╕ див╕денди, але пам’ятаючи, що це все-таки установа культури високого рангу, в╕н вважав неприпустимим перепроф╕лювати ╖╖ в комерц╕йну структуру. З тим ╕ в╕дбув до Ки╓ва.
Тод╕ йому вдалося переконати кер╕вництво М╕н╕стерства культури у доц╕льност╕ в╕дкриття в Севастопол╕ Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру.
Якщо говорити про Олександра Артемовича як кер╕вника, варто в╕дзначити, що, передус╕м, в╕н — добрий господар. Адже директор тако╖ установи — це людина, котра не лише займа╓ться культурою, але й сл╕дку╓ за станом буд╕вл╕. Центр модерн╕зований сучасними буд╕вельними матер╕алами, проте на ╖хньому тл╕ довол╕ стильно вигляда╓ й старенький паркет: буд╕вл╕ 30 рок╕в ╕ йому ст╕льки ж. Дума╓ться, не просто п╕дтримувати Центр у бездоганному стан╕. Так бува╓ лише у гарного господаря.
Здавалося б, директор — людина далека в╕д культури, зак╕нчував техн╕чний ВНЗ, але творч╕сть в╕дчува╓ серцем.

Зав╕дувачка ╕нформац╕йно-методичного в╕дд╕лу, красуня-полтавчанка ╤рина Яворська також пом╕тила у свого кер╕вника неабияк╕ зд╕бност╕:
— Я працюю вже б╕льше 10 рок╕в. Спочатку – на посад╕ методиста ╕нформац╕йного в╕дд╕лу, а згодом стала його зав╕дувачкою. Мен╕ подоба╓ться зважена кадрова пол╕тика Олександра Артемовича. У Центр╕ вдало п╕д╕бран╕ кадри й завдяки цьому робота руха╓ться у правильному напрямку. Варто в╕дзначити, бо це надважливо, в╕н – талановитий орган╕затор ╕ толерантна людина. Завдяки цьому у Центр╕ збираються довол╕ р╕зн╕ колективи: в╕д в╕дд╕лу виховно╖ роботи ВМС ЗС Укра╖ни, Асоц╕ац╕╖ нац╕онально-культурних товариств Севастополя до громадських орган╕зац╕й, парт╕йних осередк╕в тощо. Вс╕ ц╕ групи людей надзвичайно р╕зняться м╕ж собою культурою, ментал╕тетом. Але вс╕ знаходять порозум╕ння з нашим директором та ус╕ма прац╕вниками Центру.
Кр╕м того, Олександр Артемович зац╕кавлений, аби кожен прац╕вник якнайповн╕ше розкривав св╕й творчий потенц╕ал. Хтось, кр╕м того, що пише сценар╕й, ще й гарно сп╕ва╓ чи, скаж╕мо, танцю╓: все це ста╓ у нагод╕ п╕д час створення вистав. Директор дуже поважно ╕ з вдячн╕стю ставиться до нашо╖ творчо╖ прац╕. Якщо ми гарно провели зах╕д ╕ ма╓мо подяки за нього, то в╕н шука╓ спос╕б, як заохотити прац╕вник╕в. Це може бути грамота чи прем╕я, але стов╕дсотково це не залишиться поза його увагою.
В╕н уважно ставиться до умов нашо╖ прац╕. Майже кожен каб╕нет оснащений належною оргтехн╕кою, кондиц╕онером, новими меблями. Сьогодн╕ отримати на все це кошти – надскладно, але йому вда╓ться.
Ця робота проходить непом╕тно, за ст╕нами директорського каб╕нету, але в к╕нцевому результат╕ розум╕╓ш ╖╖ вагом╕сть. З таким талановитим кер╕вником працю╓ться легко та комфортно. Дуже шкода, що з ним не продовжили контракт.

— А як зворушливо наш директор п╕клу╓ться про б╕бл╕отеку, — каже пров╕дний фах╕вець б╕бл╕отеки УК╤Ц Неля Сиротова. Кер╕вництво «Атлантики» в часи занепаду п╕дпри╓мства перестало дбати про книги: ╖х винесли й склали у п╕двал. Коли в лютому 1996 року було створено Центр, а я працюю з перших м╕сяц╕в його створення, ми власноруч розбирали купи книжок, сортували ╖х. Техн╕чну л╕тературу в╕дправляли до техн╕чних ВНЗ та ПТУ. З художньо╖ створювали б╕бл╕отеку Центру, виокремлюючи фонд укра╖нсько╖ л╕тератури. Того часу укра╖нських книг у б╕бл╕отец╕ було дуже мало. Зате зараз – близько 12 тисяч прим╕рник╕в. Б╕бл╕отека – найулюблен╕ший куточок пана Коротуна, яким в╕н дуже пиша╓ться ╕ небезп╕дставно. Адже сам безпосередньо брав участь у створенн╕ б╕бл╕отеки й упродовж 15 рок╕в п╕клу╓ться про ╖╖ зм╕стовне наповнення.
— Наша б╕бл╕отека, — каже пан╕ Сиротова, — просто ун╕кальна, особливо виданнями з ╕стор╕╖ Укра╖ни. Це й радянська ╕стор╕ограф╕я, й погляд на ╕стор╕ю держави з боку д╕аспори, й створена вже сучасними науковцями ╕стор╕я з досл╕дженням документ╕в, як╕ ран╕ше приховувалися в╕д сусп╕льства. Б╕бл╕отека пост╕йно поповню╓ться. Я вже писала директору допов╕дну записку, пропонуючи в╕днайти можлив╕сть розширити прим╕щення, й моя пропозиц╕я не залишилася поза увагою. До нас ╕нколи з м╕сцевих шк╕л приходять одразу по два класи. Тод╕ тут бува╓ т╕сно, ми змушен╕ зносити ст╕льц╕ зв╕дус╕ль, але за такого маленького прим╕щення це не завжди ряту╓. Тому директор уже ма╓ певн╕ нам╕ри щодо розширення площ╕ б╕бл╕отеки.
Я вдячна дол╕, що працюю за фахом та ще й у так╕й поважн╕й установ╕ культури, як наш Центр. Адже, прибувши до Севастополя, нав╕ть не уявляла, як п╕сля Ки╖вського ╕нституту культури ╕м. Корн╕йчука в╕днайду тут соб╕ м╕сце за фахом. Шукаючи роботу, чула однаково байдуже: «Ми вам зателефону╓мо...» А Олександр Артемович подивився документи, вислухав ╕ запропонував одразу вийти на роботу. Сьогодн╕ я щаслива, бо почуваюся на сво╓му м╕сц╕. Адже працювати за фахом — це надзвичайне задоволення.
Про чуйн╕сть, толерантн╕сть та вза╓моповагу директора та прац╕вник╕в Центру розпов╕дали мен╕ майже в кожному в╕дд╕л╕.

Заступник директора з культурно-масово╖ роботи Геннад╕й Алекс╓╓вський вважа╓ Олександра Коротуна видатним кер╕вником, людиною зваженою, толерантною, з р╕дк╕сним талантом — притягувати до себе талановитих небайдужих та порядних людей.
— З ним можна не погоджуватися й сперечатися у справ╕ без будь-яких кар’╓рних насл╕дк╕в. Нас не торкнулася криза, оминула оптим╕зац╕я, як тепер називають скорочення штат╕в. Позначилося вм╕ння Олександра Артемовича в╕дстоювати свою думку на вс╕х кер╕вних р╕внях. Ми не зна╓мо, що таке «текуч╕сть» кадр╕в: у нас люди працюють багато рок╕в, «добра в╕д добра не шукаючи», як кажуть. Зарплати хоч ╕ не дуже висок╕, зате стаб╕льн╕, завжди виплачуються л╕карнян╕. Люди почуваються захищеними. Що стосу╓ться в╕дпочинку чи санаторного л╕кування, то це вже по л╕н╕╖ профкому. Але знову ж таки, сам Олександр Артемович жодного разу не користувався профсп╕лковими соц╕альними п╕льгами. (Так╕ реч╕ швидко стають в╕дом╕ у колектив╕).
У житт╕ кожного прац╕вника бувають скрутн╕ моменти. До Олександра Артемовича можна було звертатися см╕ливо: жоден випадок в╕н не залишав поза увагою, шукав ╕ в╕днаходив спос╕б, як прац╕вников╕ допомогти.
А ще в нього особливе чуття на талановитих людей. В╕н якимось чином ╖х одразу вирахову╓, п╕дтриму╓, допомага╓ розвиватися. Неквапливо, з розум╕нням того, що швидких результат╕в оч╕кувати не варто. За прикладом далеко ходити не треба: ╓ у Центр╕ сп╕вак — Дмитро Морозов, 15 жовтня в╕дбувся його сольний концерт. А колись в╕н влаштувався до нас осв╕тлювачем. Мабуть, ним би був ╕ дос╕, якби Олександр Артемович не почув, як в╕н сп╕ва╓. Й таких приклад╕в можна навести чимало.
А погляньте на територ╕ю навкруги Центру. Там нема╓ жодного недопалка. Прибиральниць н╕хто не бачить, але завжди прибрано. Про те, як догляда╓ Зимовий сад Центру наша кв╕тникарка, взагал╕ легенди переказують: кожен листочок зволожить, кожну грудочку земл╕ у вазонах перебере. Коли кер╕вник знаходить стежку до душ╕ кожного прац╕вника, тод╕ люди працюють не лише за грош╕.
Кожен з нас робить свою справу в осередку культури п╕д назвою Укра╖нський культурно-╕нформац╕йний центр Севастополя, а директор, кр╕м цього, ще й бере на себе в╕дпов╕дальн╕сть за злагоджену колективну працю. УК╤Ц без Коротуна осирот╕╓. Ми намагалися якось в╕дстояти нашого директора, але, схоже, залишилися не почутими.

Тамара Глущенко, зав╕дувачка в╕дд╕лу мистецтв УК╤Ц:
— Терм╕н перебування на посад╕ Олександра Артемовича зак╕нчився ╕ наше майбутн╓ — невизначене. Це хвилю╓ не лише нас, але й батьк╕вськ╕ ком╕тети творчих дитячих колектив╕в. Пр╕звище наступного директора нев╕доме, проте у м╕ст╕ ходять чутки, що майбутн╓ кер╕вництво УК╤Ц руха╓ться у напрямку ново╖ посади з╕ сво╖ми колективами. А куди под╕нуться наш╕? Танцювальний колектив «Атлантика» вже в╕дзначив сво╓ 25-р╕ччя. ╢ й п╕сенн╕ творч╕ колективи, удосто╓н╕ звання народних.
Тому питання зм╕ни кер╕вництва хвилю╓ вс╕х без винятку. Якби до нашо╖ думки хтось дослухався, якби, нарешт╕, була якась визначен╕сть. Ми розум╕╓мо, що наш директор — у вельми поважному в╕ц╕ й те, що з ним не продовжили контракт, мало колись статися. Але чому ми опинилися в повн╕й ╕нформац╕йн╕й ╕золяц╕╖, не отримавши на наш╕ листи жодно╖ в╕дпов╕д╕? Х╕ба думка колективу вже н╕чого не важить? За 15 рок╕в ╕снування УК╤Ц ми пережили чимало р╕зних ситуац╕й: в╕д добрих до скрутних, але нас поважали й ми цим пишалися. Саме тому сьогодн╕шню ситуац╕ю сприйма╓мо як образливу для колективу.

Тетяна Тимоф╓╓ва, зав╕дувачка музею рибалок:
— Я працювала 10 рок╕в заступником Олександра Артемовича, я знаю, ск╕льки прац╕, душ╕ ╕ серця в╕н вкладав у роботу. Свого часу Коротун не дав знищити цей заклад культури. В╕к, звичайно, у нього поважний, але здоров’я досить м╕цне, й в╕н м╕г би ще попрацювати. Дума╓ться, що у Севастопол╕ не знайдеться жодного фах╕вця, здатного очолити саме укра╖нський культурно-╕нформац╕йний заклад й працювати краще Олександра Артемовича Коротуна. Мен╕ в╕домо, що вс╕ м╕сцев╕ претенденти на цю посаду нав╕ть укра╖нською мовою не волод╕ють.
Поки я роздумувала над ситуац╕╓ю, що склалася, до мене звернулася чергова з вахти: «Ви п╕дтриму╓те нашого директора?» Вона подала мен╕ аркуш паперу, де вже стояло чимало п╕дпис╕в. Ставлячи ще й св╕й, я порад╕ла за Олександра Артемовича: не кожен кер╕вник може похвалитися такою всезагальною любов’ю колективу.

Л╕д╕я СТЕПКО
м. Севастополь

З арх╕ву «КС»
30 с╕чня цього року Севастопольському укра╖нському культурно-╕нформац╕йному центру виповнилося 15 рок╕в. На урочистий веч╕р з нагоди ц╕╓╖ дати до центру зав╕тали почесн╕ гост╕: заступник м╕н╕стра культури Укра╖ни Л╕снича В. М.; заступник голови Севастопольсько╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Цокур ╤. Г., начальник управл╕ння культури м╕ста З╓н╕на Т. В., члени Асоц╕ац╕╖ нац╕онально-культурних товариств Севастополя, представники ВМС ЗС Укра╖ни та громадських орган╕зац╕й м╕ста.
Того вечора щир╕ в╕тання гостей доповнювали яскрав╕ концертн╕ номери. Прац╕вники Центру отримали Почесн╕ грамоти в╕д М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни та кер╕вництва м╕ста.

На фото: Почесну грамоту М╕н╕стерства культури Укра╖ни кер╕внику хореограф╕чного ансамблю «Атлантика» Галин╕ Кравченко вруча╓ заступник м╕н╕стра В╕ктор╕я Л╕снича, поруч — директор УК╤Ц Олександр Коротун.
(Фото Л. Садовн╕ченко)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9553

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков