Версiя для друку Обговорити в форумi

Підсумки роботи за 9 місяців цього року міністр культури Криму Альона Плакіда підбила на прес-конференції 26 жовтня. Вірніше, прес-реліз з цифрами та сухим переліком подій журналісти одержали сам по собі, а розмова точилася навколо свіжих фактів — поїздки наших високопоставлених стажувальників до Росії за досвідом.
Тож розпочнемо з підсумків.
За підзвітний період мережа закладів культури клубного типу збільшилась за рахунок відкриття клубу в Сакському районі. Платних послуг населенню здійснено на суму 76080 тис. грн. — це на 13658,1 тис. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. За 9 місяців музеї Криму відвідало 3,5 млн. людей. Збільшився і прибуток музеїв та заповідників на 26,5% порівняно з відповідним періодом минулого року. У Чорноморському історико-археологічному заповіднику «Калос Лімен» введена дисконтна система «Сімейний пакет», що передбачає знижку в розмірі оплати на 10%. У Лівадійському палаці-музеї екскурсії супроводжуються співом чоловічої капели Нижньогірської консерваторії «Благовіст».
У третьому кварталі відкрилися виставки «Коштовності Криму», «Живопис під водою» (художник О. Бєлозор), «Імператорський дім Романових. Минуле та сучасність». Відбулися Міжнародний науково-творчий симпозіум «Волошинський вересень», виставка «Духовний світ Сходу», ХХ Кримські міжнародні Шмельовські читання «І. С. Шмельов та письменники літературного зарубіжжя», науково-практична конференція «Альмінські читання», реконструкція Альмінської битви, ювілейні заходи, пов’язані з будинком-музеєм А. П. Чехова, Керченським музеєм старожитностей та Великим Білим Лівадійським палацом.
На 1,4 тис. примірників у третьому кварталі поповнився фонд бібліотек автономії. Всього в бібліотеках у цьому кварталі проведено 7,5 тис. заходів. Велика увага приділяється комп’ютеризації бібліотек, підключенню їх до інтернету. На Всеукраїнський день бібліотек 40 кращих бібліотечних працівників були відзначені урядовими нагородами, грамотами та подяками. У рамках щорічної акції «Подаруй книгу своїй бібліотеці» міністерствами та рескомітетами АРК було передано у фонди бібліотек автономії 16 тис. примірників книг.
Активізується гастрольна та концертна діяльність театрів і концертних організацій. Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» побував у Франції, кримськотатарський ансамбль «Крим» — у Львові, «Кримський академічний театр ляльок» взяв участь у фестивалях у Вінниці та Львові, «Кримський академічний музично-драматичний театр» дав 10 спектаклів у регіонах України, «Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр» виступив з кількома виставами в Росії і Польщі.
У звіті присутня ще низка різноманітних оргзаходів та детально розписані деякі з названих тут положень.
Один із згаданих видів діяльності хочу виділити: «Успішно реалізується обмін міжмузейними виставками, у тому числі і міжнародними: виставка «Невідомі Романови» в КРУ «Лівадійський палац-музей», «Крим — Приазов’я: загальний спадок, нерозривні зв’язки. Історія і культура маріупольських греків» у КРУ «Центральний музей Тавриди», «Максиміліан Волошин і Марина Цвєтаєва. До 100-річчя зустрічі» — культурний центр «Будинок-музей Марини Цвєтаєвої», «Дієго Ривера — художник-кубіст» — виставка картин у КРУ «Коктебельський еколого-історико-культурний заповідник», «Кіммерія М. А. Волошина» в м. Севілья (Іспанія) та інші».
Перераховане має безпосереднє відношення до тієї живої розмови, яка відбулася під час прес-конференції, у зв’язку з тим, що міністр культури з групою управлінців музейних установ нещодавно побували у Санкт-Петербурзі з метою запозичення досвіду та саме обміну виставковими експозиціями, які б мали користуватися великим інтересом глядачів. Йшлося передовсім про налагодження партнерських стосунків з працівниками Ермітажу.
Міністр розповіла про ті нові функції, якими наділені сьогодні музейні установи, і її доповнили інші присутні. Нинішнім «продвинутим» дітям та молоді, виявляється, недостатньо просто ознайомитися з експонатами. (Особливо, якщо 90-95% їхньої реальної кількості не виставляється. Чому? Так і не зрозуміла, здається, немає належних умов. Та чи є вони в підсобних приміщеннях, де ці експонати перебувають десятиліттями?). Тож музеї мають використовувати новітні технології, інноваційні засоби. Бо, як зазначила начальник управління закладів культури, інформаційної діяльності та зв’язків із громадськістю Олена Емірова: «Музей вже не може бути просто вчителем життя». Діти мають ставати безпосередніми учасниками процесу пізнавання в якійсь ігровій формі. Вона навела кілька прикладів того, як це робиться у Росії, особливо щодо дітей із послабленим зором, котрі вивчають «історію кінчиками пальців», у обдарованих дітей — свої пріоритети, їм ближче програма «Малюємо історію». Студенти відвідують Ермітаж безкоштовно, школярі користуються пільгами.
На думку відвідувачів Санкт-Петербурга, в Криму можна було б взагалі створити один із Ермітажних центрів, для якого підійшов би Масандрівський палац або ж Сімферопольський художній музей. Щоправда, для цього б довелося вкласти певні кошти в переобладнання приміщень. Та в будь-якому разі вже наступного року співпраця з Ермітажем увійде в фазу активної підготовки. Зокрема, продовжаться стажування кримських музейних працівників у Північній столиці Росії, яка залишила у кільватері щодо музейної справи не тільки нас, але й багато розвинених країн. Про це говорила і директор КРУ «Сімферопольський художній музей» Ларіна Володимирівна Кудряшова. Але вона цілком усвідомлює, що співпраця буде успішною лише за умови фінансування проектів російською стороною, та й доки не буде створено урядом «зеленого коридору» для культури, виникатимуть постійні проблеми зі сплаченням мита, яке може перекреслювати увесь економічний ефект від співпраці двох держав.
Про долю «Бахчисарайського історико-культурного заповідника» та його шанси потрапити в список ЮНЕСКО розповідав директор заповідника Валерій Євгенович Науменко. Перед керівництвом була поставлена вимога розширеної номінації, тобто, окрім найімовірнішого об’єкта — Ханського палацу, туди мало увійти ще щось додатково. В музеї вирішили включити в номінацію частину незмінного зі стародавніх часів ландшафту, в тому числі й Чуфут-Кале. Як варіант розглядаються ще й «Печерні міста Криму». Це — Мангуп-Кале і Ескі-Кермен. Підготовка до процедури співпраці з ЮНЕСКО має бути закінчена до 1 вересня наступного року, а сама процедура внесення до списку триватиме до 2014 року. У разі позитивного рішення пам’ятки потрапляють під посилене державне піклування та забезпечуються рекламою, що має привабити близько 10 млн. туристів.
Після запрошення до театру, який щойно розпочав осінній сезон, та на міжнародну виставку «Крим — круглий рік», яка проводитиметься спільно з міністерством туризму в Ялті, Альона Плакіда відповіла на запитання журналістів.
Якою є мінімальна зарплата працівника культури, вона не знала і замість 950 грн. припустилася, що це 1,5 тисячі. Таким чином журналісти підбиралися до найболючішого питання: як же працювати та ще й відповідати підвищеним вимогам людям, якщо їхньої зарплати вистачає хіба що на тиждень? Адже поки що окремих магазинів для працівників культури не побудували… А якби й так, та чи не соромно було б бачити там тих, кому ввечері, стоячи, аплодують інші, добре забезпечені?
У розвиток теми міністр повідомила, що в Російському драматичному театрі багатьох людей звільнили, тих, кого не влаштовувала зарплата. (Але чомусь «звільнили», а не «звільнилися», тож, треба думати, за конфліктної ситуації).
Аж ніяк не бажаючи образити юну, як для своєї посади, чарівну Альону Олександрівну, дозволила собі все ж таки поцікавитися долею Кримської філармонії, тим більше, що не почула нічого про гастрольну діяльність «Таврійського благовісту», який теж щойно повернувся з Росії.
Міністр розповіла, що кілька відділень філармонії (у Феодосії та Керчі) вже переведені на госпрозрахунок. Щодо Сімферополя, тут все залежить від її керівництва.
— У міністерстві й так кожен день починається і закінчується обговоренням цих питань. Сьогодні ми змушені «танцювати» в рамках того, що маємо. Багато артистів філармонії скаржаться, що у них не налагоджена концертна діяльність. Складається ситуація, коли кожен має дбати про себе сам. Я бувала там неодноразово, спілкувалася з активом. Думаю, треба переглянути роботу кожного артиста, визначитися з його внеском. Із цією метою 27 листопада в Українському музичному театрі відбудеться звітний концерт філармонії.
На зауваження журналістів, що оперні театри та філармонії дотуються в усьому світі, міністр нарікнула на безініціативність керівництва Кримської філармонії.
— Ми їм виділили кошти, та не мали від них жодних пропозицій, куди ці гроші варто вкласти. Але ж в інших містах відділення філармонії знаходять можливість працювати і заробляти!
На цьому болючому місці ініціативу в свої руки взяв Всеукраїнський інформаційно-культурний центр, представниця якого виступила з пропозицією щовесни, 25 квітня (у день народження Віри Роїк) проводити фестиваль вишивки, який би згодом став всеукраїнським.
Альона Плакіда не заперечувала, тим більше, що, як вона повідомила, кошти для створення музею Віри Роїк уже передбачені в бюджеті.
Далі знову розмова точилася навколо фінансів, які потрібні і на усунення аварійного становища Ханського палацу, і на обмін виставками із Санкт-Петербургом, і на поповнення власних музейних фондів, фінансів, яких немає. Але й винних, як зазвичай, немає. Міністерство грошей не друкує. Тож і про кримський Ермітаж навряд чи варто говорити всерйоз. По-перше, навіть і десяток найкращих полотен навряд чи нагадуватимуть надзвичайне місто-музей Санкт-Петербург з чи не найдивовижнішим музеєм у світі, який треба оглядати тижнями, лише відчуваючи дедалі більший голод у спілкуванні з мистецтвом, адже Ермітаж — це ціла чарівна країна, в усякому разі, таким він був у середині 70-х років. А по-друге, аби щось виросло, треба спочатку посіяти, та ще й полити. До «вливань» у культуру поки що черга не дійшла. Тож будемо і надалі захоплюватися іноземцями українського походження, відпочивати в Туреччині, а молодь шкодуватиме, що народилася «не в тій країні»...

Тамара СОЛОВЕЙ

На фото — учасники прес-конференції: міністр культури АРК Альона Плакіда

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "З перших уст"