Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 04.11.2011
СТАЖУВАТИСЬ НЕ СОРОМНО — НАВ╤ТЬ М╤Н╤СТРАМ

П╕дсумки роботи за 9 м╕сяц╕в цього року м╕н╕стр культури Криму Альона Плак╕да п╕дбила на прес-конференц╕╖ 26 жовтня. В╕рн╕ше, прес-рел╕з з цифрами та сухим перел╕ком под╕й журнал╕сти одержали сам по соб╕, а розмова точилася навколо св╕жих факт╕в — по╖здки наших високопоставлених стажувальник╕в до Рос╕╖ за досв╕дом.
Тож розпочнемо з п╕дсумк╕в.
За п╕дзв╕тний пер╕од мережа заклад╕в культури клубного типу зб╕льшилась за рахунок в╕дкриття клубу в Сакському район╕. Платних послуг населенню зд╕йснено на суму 76080 тис. грн. — це на 13658,1 тис. грн. б╕льше, н╕ж за в╕дпов╕дний пер╕од минулого року. За 9 м╕сяц╕в музе╖ Криму в╕дв╕дало 3,5 млн. людей. Зб╕льшився ╕ прибуток музе╖в та запов╕дник╕в на 26,5% пор╕вняно з в╕дпов╕дним пер╕одом минулого року. У Чорноморському ╕сторико-археолог╕чному запов╕днику «Калос Л╕мен» введена дисконтна система «С╕мейний пакет», що передбача╓ знижку в розм╕р╕ оплати на 10%. У Л╕вад╕йському палац╕-музе╖ екскурс╕╖ супроводжуються сп╕вом чолов╕чо╖ капели Нижньог╕рсько╖ консерватор╕╖ «Благов╕ст».
У третьому квартал╕ в╕дкрилися виставки «Коштовност╕ Криму», «Живопис п╕д водою» (художник О. Б╓лозор), «╤мператорський д╕м Романових. Минуле та сучасн╕сть». В╕дбулися М╕жнародний науково-творчий симпоз╕ум «Волошинський вересень», виставка «Духовний св╕т Сходу», ХХ Кримськ╕ м╕жнародн╕ Шмельовськ╕ читання «╤. С. Шмельов та письменники л╕тературного заруб╕жжя», науково-практична конференц╕я «Альм╕нськ╕ читання», реконструкц╕я Альм╕нсько╖ битви, юв╕лейн╕ заходи, пов’язан╕ з будинком-музе╓м А. П. Чехова, Керченським музе╓м старожитностей та Великим Б╕лим Л╕вад╕йським палацом.
На 1,4 тис. прим╕рник╕в у третьому квартал╕ поповнився фонд б╕бл╕отек автоном╕╖. Всього в б╕бл╕отеках у цьому квартал╕ проведено 7,5 тис. заход╕в. Велика увага прид╕ля╓ться комп’ютеризац╕╖ б╕бл╕отек, п╕дключенню ╖х до ╕нтернету. На Всеукра╖нський день б╕бл╕отек 40 кращих б╕бл╕отечних прац╕вник╕в були в╕дзначен╕ урядовими нагородами, грамотами та подяками. У рамках щор╕чно╖ акц╕╖ «Подаруй книгу сво╖й б╕бл╕отец╕» м╕н╕стерствами та реском╕тетами АРК було передано у фонди б╕бл╕отек автоном╕╖ 16 тис. прим╕рник╕в книг.
Актив╕зу╓ться гастрольна та концертна д╕яльн╕сть театр╕в ╕ концертних орган╕зац╕й. Вокально-хореограф╕чний ансамбль «Тавр╕я» побував у Франц╕╖, кримськотатарський ансамбль «Крим» — у Львов╕, «Кримський академ╕чний театр ляльок» взяв участь у фестивалях у В╕нниц╕ та Львов╕, «Кримський академ╕чний музично-драматичний театр» дав 10 спектакл╕в у рег╕онах Укра╖ни, «Кримськотатарський академ╕чний музично-драматичний театр» виступив з к╕лькома виставами в Рос╕╖ ╕ Польщ╕.
У зв╕т╕ присутня ще низка р╕зноман╕тних оргзаход╕в та детально розписан╕ деяк╕ з названих тут положень.
Один ╕з згаданих вид╕в д╕яльност╕ хочу вид╕лити: «Усп╕шно реал╕зу╓ться обм╕н м╕жмузейними виставками, у тому числ╕ ╕ м╕жнародними: виставка «Нев╕дом╕ Романови» в КРУ «Л╕вад╕йський палац-музей», «Крим — Приазов’я: загальний спадок, нерозривн╕ зв’язки. ╤стор╕я ╕ культура мар╕упольських грек╕в» у КРУ «Центральний музей Тавриди», «Максим╕л╕ан Волошин ╕ Марина Цв╓та╓ва. До 100-р╕ччя зустр╕ч╕» — культурний центр «Будинок-музей Марини Цв╓та╓во╖», «Д╕╓го Ривера — художник-куб╕ст» — виставка картин у КРУ «Коктебельський еколого-╕сторико-культурний запов╕дник», «К╕ммер╕я М. А. Волошина» в м. Сев╕лья (╤спан╕я) та ╕нш╕».
Перераховане ма╓ безпосередн╓ в╕дношення до т╕╓╖ живо╖ розмови, яка в╕дбулася п╕д час прес-конференц╕╖, у зв’язку з тим, що м╕н╕стр культури з групою управл╕нц╕в музейних установ нещодавно побували у Санкт-Петербурз╕ з метою запозичення досв╕ду та саме обм╕ну виставковими експозиц╕ями, як╕ б мали користуватися великим ╕нтересом глядач╕в. Йшлося передовс╕м про налагодження партнерських стосунк╕в з прац╕вниками Ерм╕тажу.
М╕н╕стр розпов╕ла про т╕ нов╕ функц╕╖, якими над╕лен╕ сьогодн╕ музейн╕ установи, ╕ ╖╖ доповнили ╕нш╕ присутн╕. Нин╕шн╕м «продвинутим» д╕тям та молод╕, виявля╓ться, недостатньо просто ознайомитися з експонатами. (Особливо, якщо 90-95% ╖хньо╖ реально╖ к╕лькост╕ не виставля╓ться. Чому? Так ╕ не зрозум╕ла, зда╓ться, нема╓ належних умов. Та чи ╓ вони в п╕дсобних прим╕щеннях, де ц╕ експонати перебувають десятил╕ттями?). Тож музе╖ мають використовувати нов╕тн╕ технолог╕╖, ╕нновац╕йн╕ засоби. Бо, як зазначила начальник управл╕ння заклад╕в культури, ╕нформац╕йно╖ д╕яльност╕ та зв’язк╕в ╕з громадськ╕стю Олена Ем╕рова: «Музей вже не може бути просто вчителем життя». Д╕ти мають ставати безпосередн╕ми учасниками процесу п╕знавання в як╕йсь ╕гров╕й форм╕. Вона навела к╕лька приклад╕в того, як це робиться у Рос╕╖, особливо щодо д╕тей ╕з послабленим зором, котр╕ вивчають «╕стор╕ю к╕нчиками пальц╕в», у обдарованих д╕тей — сво╖ пр╕оритети, ╖м ближче програма «Малю╓мо ╕стор╕ю». Студенти в╕дв╕дують Ерм╕таж безкоштовно, школяр╕ користуються п╕льгами.
На думку в╕дв╕дувач╕в Санкт-Петербурга, в Криму можна було б взагал╕ створити один ╕з Ерм╕тажних центр╕в, для якого п╕д╕йшов би Масандр╕вський палац або ж С╕мферопольський художн╕й музей. Щоправда, для цього б довелося вкласти певн╕ кошти в переобладнання прим╕щень. Та в будь-якому раз╕ вже наступного року сп╕впраця з Ерм╕тажем ув╕йде в фазу активно╖ п╕дготовки. Зокрема, продовжаться стажування кримських музейних прац╕вник╕в у П╕вн╕чн╕й столиц╕ Рос╕╖, яка залишила у к╕льватер╕ щодо музейно╖ справи не т╕льки нас, але й багато розвинених кра╖н. Про це говорила ╕ директор КРУ «С╕мферопольський художн╕й музей» Лар╕на Володимир╕вна Кудряшова. Але вона ц╕лком усв╕домлю╓, що сп╕впраця буде усп╕шною лише за умови ф╕нансування проект╕в рос╕йською стороною, та й доки не буде створено урядом «зеленого коридору» для культури, виникатимуть пост╕йн╕ проблеми з╕ сплаченням мита, яке може перекреслювати увесь економ╕чний ефект в╕д сп╕впрац╕ двох держав.
Про долю «Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника» та його шанси потрапити в список ЮНЕСКО розпов╕дав директор запов╕дника Валер╕й ╢вгенович Науменко. Перед кер╕вництвом була поставлена вимога розширено╖ ном╕нац╕╖, тобто, окр╕м най╕мов╕рн╕шого об’╓кта — Ханського палацу, туди мало ув╕йти ще щось додатково. В музе╖ вир╕шили включити в ном╕нац╕ю частину незм╕нного з╕ стародавн╕х час╕в ландшафту, в тому числ╕ й Чуфут-Кале. Як вар╕ант розглядаються ще й «Печерн╕ м╕ста Криму». Це — Мангуп-Кале ╕ Еск╕-Кермен. П╕дготовка до процедури сп╕впрац╕ з ЮНЕСКО ма╓ бути зак╕нчена до 1 вересня наступного року, а сама процедура внесення до списку триватиме до 2014 року. У раз╕ позитивного р╕шення пам’ятки потрапляють п╕д посилене державне п╕клування та забезпечуються рекламою, що ма╓ привабити близько 10 млн. турист╕в.
П╕сля запрошення до театру, який щойно розпочав ос╕нн╕й сезон, та на м╕жнародну виставку «Крим — круглий р╕к», яка проводитиметься сп╕льно з м╕н╕стерством туризму в Ялт╕, Альона Плак╕да в╕дпов╕ла на запитання журнал╕ст╕в.
Якою ╓ м╕н╕мальна зарплата прац╕вника культури, вона не знала ╕ зам╕сть 950 грн. припустилася, що це 1,5 тисяч╕. Таким чином журнал╕сти п╕дбиралися до найболюч╕шого питання: як же працювати та ще й в╕дпов╕дати п╕двищеним вимогам людям, якщо ╖хньо╖ зарплати вистача╓ х╕ба що на тиждень? Адже поки що окремих магазин╕в для прац╕вник╕в культури не побудували… А якби й так, та чи не соромно було б бачити там тих, кому ввечер╕, стоячи, аплодують ╕нш╕, добре забезпечен╕?
У розвиток теми м╕н╕стр пов╕домила, що в Рос╕йському драматичному театр╕ багатьох людей зв╕льнили, тих, кого не влаштовувала зарплата. (Але чомусь «зв╕льнили», а не «зв╕льнилися», тож, треба думати, за конфл╕ктно╖ ситуац╕╖).
Аж н╕як не бажаючи образити юну, як для сво╓╖ посади, чар╕вну Альону Олександр╕вну, дозволила соб╕ все ж таки поц╕кавитися долею Кримсько╖ ф╕лармон╕╖, тим б╕льше, що не почула н╕чого про гастрольну д╕яльн╕сть «Тавр╕йського благов╕сту», який теж щойно повернувся з Рос╕╖.
М╕н╕стр розпов╕ла, що к╕лька в╕дд╕лень ф╕лармон╕╖ (у Феодос╕╖ та Керч╕) вже переведен╕ на госпрозрахунок. Щодо С╕мферополя, тут все залежить в╕д ╖╖ кер╕вництва.
— У м╕н╕стерств╕ й так кожен день почина╓ться ╕ зак╕нчу╓ться обговоренням цих питань. Сьогодн╕ ми змушен╕ «танцювати» в рамках того, що ма╓мо. Багато артист╕в ф╕лармон╕╖ скаржаться, що у них не налагоджена концертна д╕яльн╕сть. Склада╓ться ситуац╕я, коли кожен ма╓ дбати про себе сам. Я бувала там неодноразово, сп╕лкувалася з активом. Думаю, треба переглянути роботу кожного артиста, визначитися з його внеском. ╤з ц╕╓ю метою 27 листопада в Укра╖нському музичному театр╕ в╕дбудеться зв╕тний концерт ф╕лармон╕╖.
На зауваження журнал╕ст╕в, що оперн╕ театри та ф╕лармон╕╖ дотуються в усьому св╕т╕, м╕н╕стр нар╕кнула на без╕н╕ц╕ативн╕сть кер╕вництва Кримсько╖ ф╕лармон╕╖.
— Ми ╖м вид╕лили кошти, та не мали в╕д них жодних пропозиц╕й, куди ц╕ грош╕ варто вкласти. Але ж в ╕нших м╕стах в╕дд╕лення ф╕лармон╕╖ знаходять можлив╕сть працювати ╕ заробляти!
На цьому болючому м╕сц╕ ╕н╕ц╕ативу в сво╖ руки взяв Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр, представниця якого виступила з пропозиц╕╓ю щовесни, 25 кв╕тня (у день народження В╕ри Ро╖к) проводити фестиваль вишивки, який би згодом став всеукра╖нським.
Альона Плак╕да не заперечувала, тим б╕льше, що, як вона пов╕домила, кошти для створення музею В╕ри Ро╖к уже передбачен╕ в бюджет╕.
Дал╕ знову розмова точилася навколо ф╕нанс╕в, як╕ потр╕бн╕ ╕ на усунення авар╕йного становища Ханського палацу, ╕ на обм╕н виставками ╕з Санкт-Петербургом, ╕ на поповнення власних музейних фонд╕в, ф╕нанс╕в, яких нема╓. Але й винних, як зазвичай, нема╓. М╕н╕стерство грошей не друку╓. Тож ╕ про кримський Ерм╕таж навряд чи варто говорити всерйоз. По-перше, нав╕ть ╕ десяток найкращих полотен навряд чи нагадуватимуть надзвичайне м╕сто-музей Санкт-Петербург з чи не найдивовижн╕шим музе╓м у св╕т╕, який треба оглядати тижнями, лише в╕дчуваючи дедал╕ б╕льший голод у сп╕лкуванн╕ з мистецтвом, адже Ерм╕таж — це ц╕ла чар╕вна кра╖на, в усякому раз╕, таким в╕н був у середин╕ 70-х рок╕в. А по-друге, аби щось виросло, треба спочатку пос╕яти, та ще й полити. До «вливань» у культуру поки що черга не д╕йшла. Тож будемо ╕ надал╕ захоплюватися ╕ноземцями укра╖нського походження, в╕дпочивати в Туреччин╕, а молодь шкодуватиме, що народилася «не в т╕й кра╖н╕»...

Тамара СОЛОВЕЙ

На фото — учасники прес-конференц╕╖: м╕н╕стр культури АРК Альона Плак╕да

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9560

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков