Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 04.11.2011
НЕ МА╢МО ПРАВА ЗАБУТИ!

Нашого цв╕ту - по всьому св╕ту...

(Зак╕нчення.
Поч. у № 25-26, 27-29, 30-32)
Багато в╕домих укра╖нц╕в траг╕чно загинуло на чужин╕, не встигши сказати останнього слова, вмерти на р╕дн╕й земл╕... Скаж╕мо, неспод╕вано об╕рвалося життя гетьмана Павла Скоропадського, якого 16 кв╕тня 1945 року п╕д час бомбардування станц╕╖ Платл╕нг, що поблизу Мюнхена, смертельно поранило, ╕ 26 кв╕тня в╕н помер у шпитал╕ Меттена. Поховали гетьмана на цвинтар╕ неподал╕к монастиря, а згодом прах перевезли до Обрстсдорфа до родинного склепу.
За загадкових обставин, згор╕вши в по╖зд╕, об╕рвалося життя й громадського та пол╕тичного д╕яча, члена Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради Олександра Севрюка (1893-1941).
Варто зазначити, що мюнхенське кладовище Вальдфр╕дгоф також прийняло на в╕чний спочинок чимало в╕домих сп╕вв╕тчизник╕в, ╕ серед них — укра╖нського ╕сторика, видатного державного ╕ пол╕тичного д╕яча Дмитра Дорошенка (1882-1951). Окремо в╕д скупчень укра╖нських поховань — могила Голови Проводу закордонних частин Орган╕зац╕╖ Укра╖нських Нац╕онал╕ст╕в Степана Бандери (1909-1959), який загинув в╕д рук убивц╕–кадеб╕ста, та м╕н╕стра уряду УНР Д. Дорошенка (обидва похован╕ на Л╕совому кладовищ╕ Мюнхена). В╕д кул╕ цього ж злочинця два роки перед тим загинув ╕ Голова Пол╕тично╖ Ради ОУН за кордоном, журнал╕ст, пол╕тичний д╕яч, професор, доктор Лев Ребет (1912-1957). Його поховання знаходиться м╕ж «старим» та «новим» полями укра╖нських поховань. Поряд ╕з професором спочива╓ ╕ його дружина — Дар╕я Ребет (1913-1992): тривалий час вона продовжувала справу чолов╕ка.
У «стар╕й» частин╕ укра╖нських могил вир╕зня╓ться колона з написом: «Полеглим за Укра╖ну». Тут ряди пам’ятник╕в та надгробк╕в з укра╖нськими написами: Захар Шупир (1919-1952); церковний ╕ педагог╕чний д╕яч Петро Голинський (1892-1974); генеральний в╕кар╕й в╕зитатора в Н╕меччин╕, сотник УПА Михайло Грам’як (1894-1946); професор, доктор ╕сторичних наук, археолог, етнограф та мистецтвознавець, основоположник УВАН Петро Кур╕нний (1894-1972); абсольвент богослов’я Омелян Стецько (1910-1969); Олена Усенко (1895-1969); сотник УПА ╤ван Галушка (1896-1968); старшина УПА ╤ван Федун (1887-1967); учителька Дар╕я Полл╓к (1912-1979); Галина Наталенко (1891-1971); професор, ╕нженер Остап Бобикевич (1889-1970); командир карпато-укра╖нсько╖ арм╕╖ Стефан Сулятицький (1897-1978); перекладач Роман Сулятицький (1930-1978); М╕лена Рудницька (1892-1976); професор, старшина УПА Михайло Проць (1897-1973); професор, сотник УПА Гнат Мартинець (1882-1968); професор, доктор ╕сторичних наук Василь Мардак (1897-1967); доктор, сотник УПА Микола Хробак (1884-1966); генерал, в╕йськовий ╕ пол╕тичний д╕яч, автор прац╕ «Пох╕д Укр. Арм╕й на Ки╖в-Одесу в 1919 р.» та низки статей на в╕йськов╕ та громадськ╕ теми Микола Капустянський (1879-1964); публ╕цист, пол╕тичний д╕яч, голова УНР, старшина УПА та Арм╕╖ УНР Осип Бойдуника (1895-1968); учителька ╕ письменниця Мар╕я Анна Ковальська (1905-1968); професор, ╕нженер ╤ван Ковальський (1897-1986); пол╕тичний та громадський д╕яч ╤ван Кашуба (1919-1995)...
У «нов╕й» частин╕ укра╖нсько╖ д╕лянки кладовища Вальдфр╕дгоф серед ╕нших поховань впада╓ в оч╕ величавий тризуб на могил╕-обел╕ску видатного пол╕тика, журнал╕ста, д╕яча укра╖нських нац╕онал╕ст╕в Ярослава Стецька (1912-1986). На ц╕й же д╕лянц╕ ╕ скромний дерев’яний хрест на могил╕ в╕домого скульптора, укра╖нського митця Григор╕я Крука. Прийняла закордонна земля й останнього посла УНР в Н╕меччин╕ М. Порша (Берл╕н).
Чимало укра╖нських могил з’явилося на Вальдфр╕дгоф у Мюнхен╕ лишень за останн╕й час! В╕д╕йшли у в╕чн╕сть, наприклад, видатний науковець св╕тового ╕мен╕ — Олекса Горбач, Зенов╕й Соколик та десятки ╕нших б╕льш чи менш в╕домих укра╖нц╕в...
На Раковицькому кладовищ╕ Кракова прим╕тно кам╕нний хрест на похованн╕ Степана Смаль-Стоцького (1859-1939) — визначного мовознавця, педагога, громадського та пол╕тичного д╕яча.
Цвинтар, що в сел╕ Щипьорн╕ (нин╕ це територ╕я найдавн╕шого у Польщ╕ м╕ста Кал╕ш, що розташоване у самому серц╕ держави, у Познаньському во╓водств╕), н╕мц╕ започаткували 1914 року. Через в╕с╕м рок╕в на цвинтар╕ було поховано майже тисячу дв╕ст╕ ос╕б. А серед них — майже дв╕ст╕ во╖н╕в арм╕╖ УНР. Уже п╕зн╕ше, у 1922-1923 роках, в╕чний спок╕й на цвинтар╕ знайшли ще п’ятсот вояк╕в. Отож 1923 року ╕нтернован╕ в кал╕шському табор╕ укра╖нськ╕ во╖ни вир╕шили взяти поховання п╕д свою оп╕ку. Вони перш╕ орган╕зували зб╕р грошей, завдяки яким змогли в╕дновити ╕ впорядкувати увесь цвинтар ╕ встановити пам’ятник-обел╕ск сво╖м товаришам по боротьб╕, як╕ знайшли свою смерть не на пол╕ бою, а на чуж╕й земл╕, далеко в╕д р╕дного краю.
Однак кошти, з╕бран╕ укра╖нськими ем╕грантами, не т╕льки не дозволили завершити реставрац╕ю об’╓кта, а й не змогли покрити утримання цвинтаря. Згодом з’ясу╓ться, що територ╕я некрополя ма╓ давн╕х власник╕в, як╕ заприсяглися знищити цвинтар.
…Щороку я в╕дв╕дую р╕зн╕ куточки св╕ту й збираю дан╕ про поховання Великих укра╖нц╕в, а пот╕м повертаюся до р╕дних кра╖в — ╕ серце стиска╓ться в╕д побаченого. Уже традиц╕йно в Укра╖н╕ пам’ятники полеглим, кладовища розташован╕ або в центр╕ села, або на в’╖зд╕ — неподал╕к школи чи яко╖сь установи. Навесн╕, коли буя╓ суцв╕ттям бузок чи не на кожному подв╕р’╖, а в╕д р╕зноман╕ття тюльпан╕в блажен╕ють оч╕, б╕ля п╕дн╕жжя пам’ятника зазвичай — мертва пустка ╕ с╕ра земля. Здеб╕льшого, ан╕ жмутка, не кажучи вже про букет ранн╕х хоч би польових кв╕т╕в. Могили не прибран╕, жахом кида╓ться у в╕ч╕ захаращене довк╕лля. Поруч же дорогою до школи ╕дуть д╕ти, посп╕шають на роботу т╕, задля яких в╕ддали сво╓ життя загибл╕. Посп╕шають байдуж╕, заклопотан╕ буденням, ╕ не болить у них душа...
Ус╕м нам украй вже потр╕бно звернутися до славно╖, справжньо╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни, в╕днайти там духовний стрижень майбутнього держави, а для кожного — силу для прац╕ задля добробуту родини, народу, нац╕╖... Ус╕м нам сл╕д розпочати очищення душ ╕з виток╕в життя укра╖нц╕в, в основ╕ якого — в╕ра, моральна й духовна цнота. Як справедливо сказав Великий укра╖нець ╕ перший наш Президент Михайло Грушевський: «Якщо ми, укра╖нц╕, хочемо, щоб нас шанували ╕нш╕ народи, то треба, нарешт╕, почати з поваги до самих себе».

 В╕ктор ЖАДЬКО,
Письменник

Бавнд Брук (США), пам'ятний хрест борцям за волю Укра╖ни. (Тут похован╕, зокрема, Дмитро Донцов, Тарас Бульба-Боровець, Борис Мартос, ╢вген Маланюк, Василь Кричевський та багато ╕нших в╕домих укра╖нц╕в)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9569

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков