Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 04.11.2011
Ярослава ШУМЛЯК╤ВСЬКА

Ярослава Степан╕вна ШУМЛЯК╤ВСЬКА народилась 14 жовтня 1950 р. на Терноп╕льщин╕, у с. Храбузн╕ Збор╕вського району. П╕сля смерт╕ Стал╕на ╕ повернення батька з Сиб╕ру, де за зв’язок з нац╕онально-патр╕отичним п╕дп╕ллям в╕н в╕дсид╕в 5 рок╕в ╕ мав сид╕ти ще 20, родина у пошуках роботи пере╖хала в степов╕ райони Криму. Тут Ярослава зак╕нчила школу-╕нтернат, згодом — Золоч╕вський с╕льськогосподарський техн╕кум (Льв╕вська область). Пот╕м — Л╕тературний ╕нститут у Москв╕.
Твори друкували газети: «Кримська св╕тлиця», «Л╕тературна газета», «Кримська правда», «Л╕тературна Укра╖на», журнали «Москва», «Журнал╕ст», «Дн╕про», «Ранок», ╕нш╕ газети, журнали, альманахи. Вийшли книжки в╕рш╕в «Времена перемен», «Спасённые строки», написан╕ рос╕йською. Ярослава Шумляк╕вська — член Сп╕лки рос╕йських письменник╕в. Мешка╓ у Московськ╕й област╕.
Видавництво «Тернограф» у 2010 р. видало книгу в╕рш╕в Ярослави Шумляк╕всько╖ «Зупинка в дороз╕». Цього року Ярославу Шумляк╕вську разом з ╕ншими л╕тераторами було прийнято до Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. В╕та╓мо пан╕ Ярославу з ц╕╓ю под╕╓ю ╕ пропону╓мо уваз╕ читач╕в нов╕ в╕рш╕ поетеси.

ЛИСТ

У сус╕да до об╕ду
пила я гор╕вку.
Його ж╕нка Катеринка
подалась в мандр╕вку.
У Венец╕╖ далек╕й
грош╕ заробля╓,
╥╖ Йванко ще ╕з ранку
розум пропива╓.
«Мила Катю, в тво╖й хат╕
свята щогодини.
Ус╕х грошей не заробиш
в св╕т╕, Катерино.
Повертайся в р╕дн╕ злидн╕,
в клоп╕т, в негаразди,
Повертайся до осел╕,
бо гуля╓ ╜азда.
Д╕ти виросли, онуки
ще не знають баби,
Без хазяйки твоя хата —
наче та незграба.
З ким ти будеш, Катерино,
в╕к св╕й доживати?
Хоть Венец╕я прекрасна,
та у н╕й чужа ти.
Там потр╕бн╕ твоя сила,
╕ краса, ╕ руки.
На чужин╕, Катерино,
старим людям — мука…»
...У сус╕да до об╕ду
пила я гор╕вку,
Його ж╕нка Катеринка
подалась в мандр╕вку.

КАТИ

«Де ви тепер, кати мого народу?» (В. Симоненко)

Кати поета Симоненка, де ви?
╤з См╕ли ви були, м╕л╕ц╕янти.
Тепер, напевне, лисуват╕ франти,
То в ш╕стдесятих, як голодн╕ леви,
Прив’язаного жерли…
Рикошетом
Прибула грамота вам — нагорода:
«За катування власного народу
╤ за кал╕цтво ген╕я-поета».
...Будь ╕нопланетяни або н╕мц╕,
А то ж сво╖ катують Укра╖ну!
Сусп╕льство ╖м не ставить це в провину:
Нема його у нас,
вс╕ — поодинц╕.
Кати поета Симоненка, де ви?
Велик╕ пузани соб╕ на╖ли?
Господь наш бачив,
як поета били!
В╕д вас п╕ти пом╕г В╕н
Василев╕.
Бо сов╕ст╕ нема у вас, угоду
Не скласти з вами.
Що ви за гатунок?
Гада╓те, Христос —
лише малюнок?
Кати поета — то кати народу.

МО╥ ЧИТАЧ╤

Мо╖ читач╕ – у майбутн╕х стор╕ччях,
Я ╖х вп╕знаю по натхненних обличчях.
А в мо╖м стор╕чч╕ – не люди, а зв╕р╕:
Не мають в душ╕ н╕ шляхетства, н╕ в╕ри.
Х╕ба поодинц╕, подекуди, нишком
Читають «Псалтир» ╕ Шевченкову книжку.
У мо╖м стор╕чч╕ повибит╕ люди —
Радянськ╕ в╕йськов╕ ╖м ц╕лили в груди.
Сиб╕р загатили людськими  к╕стками.
Хто вижив — набрався гр╕х╕в  м╕ж катами.
Нав╕що ╖м в╕рш╕ — духовн╕й голот╕?
Сов╕сть ховають в грошах, як в болот╕.

МОЛИТВА

Як обступить серце туга
За коханим або другом,
Помол╕ться щиро Богу,
Хай в╕дступляться тривоги.
Наш Господь – це наше свято,
Ми до нього, як до тата
Поверта╓мось в молитв╕,
Щоб набратись сил для битви
З лихом, з б╕дн╕стю,
 з гр╕хами...
Бож╕й Матер╕, як мам╕,
Ми повинн╕ помолитись,
У молитв╕ душ╕ вмити.
Помол╕ться Богу щиро.
Бо як ╓ в народ╕ в╕ра,
Той народ не подолати:
В╕ра владна вс╕х з’╓днати.
Не л╕н╕ться — помол╕ться,
Щастя-доля вс╕м згодиться.

«ЗАСТИДАЛИСЬ Д╤ТИ МАМИ...»

Застидались д╕ти мами,
Присяглися образами,
Що вона – не ╖хня ненька:
«Не така» ╕ застаренька.
Друг╕ маму на тортури
Повели за м╕цн╕ мури,
Кажуть: — Мама завинила,
Не такого ╖х навчила.
Трет╕ мат╕нку на плаху
Вже поклали, та й з розмаху
Мам╕ голову в╕дтяли,
Бо чогось ╖м не додала.
╤нш╕ вправно заховались,
Як з ╖х матер╕ знущались
Вкрай розбещен╕ сус╕ди,
Що так╕ цнотлив╕ з виду.
Не дадуть порядн╕ люди
Маму нищити (так всюди),
Р╕дну мову – на поталу...
Х╕ба розуму б не стало.

П╤ДСТАВА

У комуняк╕в п╕дстава чергова –
Вбить Укра╖ну
задушенням мови:
Щоб аж дв╕ мови
були в нас державн╕ –
Р╕дна, а з нею
ще й тотал╕тарна.
Мова, з якою червон╕ ╕уди
Сх╕д п╕д╕м’яли,
де вуг╕ль ╕ руди.
Мова, з якою тягнули
на страту
Мого татуся ╕ кревного брата.
Подруга каже:
«А мого ж, а мого
Вбили фашисти,
 загнавши в облогу!»
Ой, кол╕жанко,
велика р╕зниця —
Вмерти в бою
чи з плювками на лицях!
Мова кат╕в аж нестерпно ворожа.
Як в╕дмолить ╖╖, Господи Боже?
У комуняк╕в жадання чергов╕ –
Вбить Укра╖ну
задушенням мови.
Встаньмо на сполох!
Встаньмо на сполох!
Знов заганя╓ в провалля нас
 молох.
Будем без мовоньки
аборигени,
Мамину п╕сню схова╓м
у гени?!

Ярослава ШУМЛЯК╤ВСЬКА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9572

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков