Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ
Чому хворий закр╕плений за одним л╕карем вже не ма╓ змоги вислухати думку дек╕лькох л╕кар╕в?...


ФЕОДОС╤Я:ПОЛЮВАННЯ НА В╤ДЬОМ
штраф розм╕ром в дв╕ тисяч╕ рубл╕в присуджено заслуженому л╕карю Укра╖ни феодос╕йцев╕ Сма╖лу...


ПАТР╤АРХАТИ ПОЧИНАЮТЬ ВЕЛИКУ В╤ЙНУ
Чи спричинить надання автокефал╕╖ укра╖нськ╕й церкв╕ розкол православного св╕ту


НОВИНИ К╤ЛЬКОМА РЯДКАМИ
Пол╕толог Серг╕й Таран у сво╓му блоз╕ розпов╕в, чому на його думку патр╕арх Варфолом╕й забира╓ у...


МР╤╥ ╤Д╤ОТ╤В, АБО ЯК КРЕМЛЬ ЗАДУМАВ «РОЗВАЛИТИ» УКРА╥НУ
Черговий рос╕йський в╕йськовий експерт розв╕в баляси про розпад Укра╖ни на к╕лька невеликих...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 04.11.2011
Б╤ЛЬ ПОКИНУТОГО СЕРЦЯ

КРИК ДУШ╤

...Моя мама працювала зубним л╕карем у нашому маленькому м╕ст╕, в районн╕й пол╕кл╕н╕ц╕. Зароб╕тна плата вражала сво╓ю м╕зерн╕стю, а особливо, коли вихову╓ш дитину сама, без будь-чи╓╖ п╕дтримки. Мама н╕коли не жал╕лася на труднощ╕, часто зам╕няла колег за додаткову плату, одним словом, крутилась, як могла. Вона розум╕ла, що цього недостатньо, тому часто заводила мову про те, що хоче по╖хати за кордон працювати, але, коли я починала плакати, мама зак╕нчувала розмову, щоб мене не засмучувати. Лише пот╕м я зрозум╕ла, що це була певним чином п╕дготовка на майбутн╓... Мен╕ було лише дев’ять, коли мама раптово по╖хала. А через м╕сяць бабуся розпов╕ла, що мама по╖хала працювати в далеку кра╖ну — ╤тал╕ю. Близько двох тижн╕в я не могла оговтатись ╕ зрозум╕ти ситуац╕ю, що склалася, але час йшов, ╕ з кожним днем пам’ять затиралася ╕ мертвий спок╕й охоплював душу. Я зрозум╕ла, що мене, ще таку маленьку, змусили так швидко вирости.
А ви зна╓те, що таке вирости в дев’ять рок╕в, приймати самост╕йн╕ р╕шення, стати м╕цною, щоб не зронити б╕льше сл╕з н╕коли? Чи зна╓те ви, як це, коли ти щоранку мовчки вста╓ш, сн╕да╓ш, ╕деш до школи, пот╕м додому ╕... все? А ви зна╓те, як важко втримати сльози, коли на День матер╕ звучить п╕сня про маму? Тво╓ серце н╕би розрива╓ться на м╕льйони маленьких шматочк╕в, мозок блука╓ у густому с╕рому туман╕, а думки линуть десь далеко, туди, де зараз мама, ╕ губи мовчки в╕тають ╖╖ ╕з святом, кажуть, як м╕цно я ╖╖ люблю...
Я не звинувачую у цьому долю, я не виню н╕кого у тому, що я виросла сама. Але чиновник╕в, як╕ вм╕ло говорять про щасливе майбутн╓, я не пробачу н╕коли. Я ненавиджу тих, хто кида╓ться порожн╕ми ╕ безнад╕йними словами, хто вм╕╓ об╕цяти, але не вм╕╓ виконувати об╕цянки, хто не бачить того, ск╕льки лиха приносить його д╕яльн╕сть. Колись, с╕м рок╕в тому, вони не пожал╕ли мене, то чому я повинна жал╕ти ╖х?!
Народ — це не лаборатор╕я для пол╕тичних досл╕д╕в. Народ сильний, але отру╓ний пост╕йними об╕цянками ╕ знущаннями.
Чому ви засуджу╓те людей, як╕ ви╖хали працювати за кордон, адже вс╕ вони планують повернутися додому, щоб розпочати нове життя, вкласти кошти в об╕г економ╕ки нашо╖, а не ╕ноземно╖ кра╖ни.
А х╕ба можна спок╕йно дивитися телепередач╕ про св╕тське життя, в яких пост╕йно ф╕гурують одн╕ й т╕ сам╕ персони, як╕ в╕д сво╖х незл╕ченних закордонних рахунк╕в голову втрачають, як╕ займаються непотр╕бними, беззм╕стовними справами. Вони уже трич╕ об’╖хали св╕т, вони не знають, що таке жити й не мати чим нагодувати завтра д╕тей, ╖х не ц╕кавить життя звичайних людей, яке швидше нагаду╓ ╕снування або намагання вижити.
Я пооб╕цяла соб╕, що як би важко мен╕ не довелося, я зроблю для сво╖х д╕тей все, щоб вони н╕ в чому не мали потреби, а головне, щоб у них була с╕м’я, тому що це — найсвят╕ше ╕ найголовн╕ше у житт╕ кожного. Пам’ятаймо про це. Давайте будемо об’╓днувати сво╖ сили, адже разом ми сильн╕, ╕ жодна передова кра╖на не буде нам далекою, ми повинн╕ зрозум╕ти, що лише сп╕льними д╕ями зможемо в╕дкрити дорогу для себе ╕ сво╖х д╕тей, адже ╖м дал╕ жити в Укра╖н╕, ╖м будувати сво╓ майбутн╓...

Оксана М╤ЩУК,
учениця школи-г╕мназ╕╖ № 5
м. ╤зяслав,
Хмельницька область

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 04.11.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9573

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков