"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "З потоку життя"
#35 за 11.11.2011
ЯК ПОЗБУТИСЯ СРСР: ЛИТОВСЬКИЙ ДОСВ╤Д
Ми бачимо наступ на права ╕ свободи громадян та все б╕льшу пр╕рву м╕ж статками укра╖нц╕в та доходами вузько╖ групи пол╕тичних гравц╕в. Все це значною м╕рою ╓ насл╕дком неподоланого тотал╕тарного минулого. На фон╕ спроб нин╕шньо╖ влади реаб╕л╕тувати стал╕н╕зм це загрожу╓ тим, що Укра╖на не матиме найближчим часом шанс╕в наздогнати у розвитку сво╖х колишн╕х колег по соцтабору — в╕д Прибалтики та Груз╕╖ до Польщ╕ та Угорщини. Ми можемо просто р╕зко покрокувати назад. Щоб протистояти цьому, варто, як на мене, запозичити досв╕д Литви. Литовська громадськ╕сть одразу була налаштована на проведення всеосяжно╖ десов╓тизац╕╖ – про це казали ╕ пол╕тики, ╕ науковц╕, ╕ прост╕ люди. Проте п╕д час ейфор╕╖ здобуття незалежност╕ мало хто думав, що це – лише початок довгого шляху. Депутат литовського Сейму Дал╕я Куод╕те свого часу визнала: «Правду кажуть т╕, хто стверджу╓, що економ╕ку поставити на нов╕ рейки можна значно швидше, н╕ж перебудувати ментал╕тет народу, його самосв╕дом╕сть». П╕сля 1991 року на сусп╕льство, яке десятил╕ттями жило в умовах ╕нформац╕йно╖ блокади, хлинув пот╕к ╕нформац╕╖ про репрес╕╖ та боротьбу литовських партизан. В╕н пробудив бажання не лише повернути вкрадену ╕стор╕ю, але й оц╕нити – що ж насправд╕ сталося з кра╖ною, хто був ким п╕д час окупац╕╖. Але 1992-го на позачергових виборах до Сейму перемага╓ парт╕я колишн╕х комун╕ст╕в ╕ питання, що робити ╕з колишн╕ми агентами ╕ сп╕вроб╕тниками радянсько╖ спецслужби, в╕дклалися до 1998 року, коли нарешт╕ було ухвалено два закони – про перев╕рку кадрових прац╕вник╕в КДБ ╕ про секретних агент╕в. Ц╕ нормативн╕ акти стали основою для люстрац╕╖. Минуло 12 рок╕в ╕ литовц╕ говорять, що у них люстрац╕я не була повн╕стю зд╕йснена. Головна причина – арх╕ви. Коли восени 1991 року розформували КДБ Литовсько╖ РСР, виявилося, що ще з 1989 року почалося системне знищення документ╕в: справи або вивозилися в Рос╕ю, або спалювалися, вир╕зали ╕мена ╕ клички агент╕в. Таким чином, того, що залишалося, не завжди було достатньо, щоб довести факти у суд╕. Все, що в╕дбувалося в кра╖н╕ в╕д 11 березня 1991 року (день в╕дновлення незалежност╕ Литви) ╕ до сьогодн╕, – литовц╕ називають трансформац╕╓ю, яка дос╕ трива╓. «Ус╕ сфери життя повинн╕ були реорган╕зован╕, – розпов╕дала пан╕ Куод╕те. – ╤ оск╕льки н╕ в кого не було досв╕ду, як це зробити, пол╕тики ╕ весь народ вчилися на сво╖х помилках». Вт╕м, це був той настр╕й, який дозволив Литв╕, ставши на шлях трансформац╕╖, не звернути з нього. На 20-му роц╕ незалежност╕ Литовська республ╕ка – член ╢вросоюзу, демократична в╕льна кра╖на, яка провела усп╕шн╕ економ╕чн╕ реформи.
Володимир В’ЯТРОВИЧ, голова вчено╖ ради Центру досл╕джень визвольного руху
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9586
|