Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 11.11.2011
Б╤БЛ╤ОТЕКИ — ЯК ПОРЯТУНОК В╤Д «АПОКАЛ╤ПСИСУ»?

Культура ╕ життя

З того часу, як ми надумали жити за тими принципами, що й ╕нш╕ кра╖ни, не в╕дгороджуючись в╕д них зал╕зною зав╕сою, нам почали охоче допомагати з-за кордону. Можу сказати, зокрема, про фонд Сороса «В╕дродження». Заходи, як╕ проводилися ним у С╕мферопол╕, в╕дв╕дувала дуже активно — здеб╕льшого вони були присвячен╕ шляхетн╕й мет╕ — ╕нтеграц╕╖ в кримське сусп╕льство висланих за час╕в стал╕н╕зму народ╕в, ╕, у першу чергу, — кримських татар.
1 листопада на пленарному зас╕данн╕ «Сучасна с╕льська б╕бл╕отека Криму як центр ст╕йкого розвитку с╕льських територ╕й» дов╕далась, що на сьогодн╕ в Криму д╕╓ 47 м╕жнародних проект╕в, у яких зад╕яно 28 млн. долар╕в. ╤ проекти ц╕, звичайно ж, спрямован╕ на добр╕ справи. В рамках одного ╕з них, Представництва програми розвитку ООН у Криму, в╕дбулася домовлен╕сть з М╕н╕стерством культури АРК, що мала на мет╕ перетворення с╕льських б╕бл╕отек на «центри ст╕йкого розвитку с╕льських територ╕й». Була за╕нтригована: в який же це спос╕б? Те, що функц╕ональний прост╕р у с╕льських б╕бл╕отек зб╕льшиться, просто чудово, адже 75% в╕д ус╕х б╕бл╕отек сьогодн╕ — це с╕льськ╕, ╕ вони ц╕лком могли б перебрати на себе функц╕ю ╕нформац╕йно-культурних осередк╕в зам╕сть того, щоб потихеньку в╕дмирати в умовах розчарування ╕ безнад╕╖ с╕льських жител╕в. Але яку участь може взяти б╕бл╕отека у питаннях, пов’язаних з як╕стю життя? Представники ╕ м╕сцево╖, ╕ районно╖, ╕ республ╕кансько╖ влади у таких випадках зазвичай розводять руками: то грошей нема╓, то не достатньо повноважень, то ще якась халепа, а с╕льська б╕бл╕отекарка-пенс╕онерка (бо молод╕, енерг╕йн╕ давно в м╕ст╕) раптом все пере╕накшить?
А загрози, що оч╕кують селян, дедал╕ реальн╕ш╕ ╕ страшн╕ш╕. Про це в╕дверто ╕, можливо, нав╕ть згущаючи фарби, говорить експерт Представництва програми розвитку ООН Айдер Сейтосманов:
— Сьогодн╕ ма╓мо 28 тисяч с╕л, де люди, працюючи на земл╕, заробляють соб╕ на життя. Але ось-ось земля стане товаром, ╕ потужн╕ агроп╕дпри╓мства вже не потребуватимуть ст╕льки прац╕вник╕в. 80% селян залишиться незатребуваними. Куди ╖м под╕тися? Як вони будуть жити? М╕ста не зможуть прийняти додатково 15 млн. людей. Для них це теж загрожуватиме катастрофою.
╤ тут ма╓ прийти на допомогу… б╕бл╕отека, звичайно, сучасна, звичайно, комп’ютеризована, яка вже привчила селян до того, що ц╕нна ╕нформац╕я теж ╓ товаром ╕ кошту╓ грошей. ╤ що ж то за така коштовна ╕нформац╕я, яка дозволить б╕бл╕отекам заробляти? Та й у кого заробляти, якщо 80% населення може опинитися взагал╕ без засоб╕в для ╕снування?
Думаю, про зароб╕ток — це вже занадто.
А тепер про найважлив╕ше — ту комун╕кативну функц╕ю, яка прихову╓ться за багатооб╕цяючим формулюванням про ст╕йкий розвиток с╕льських територ╕й. За припущенням ПР╤К ООН, на баз╕ б╕бл╕отеки мають по╓днатися м╕сцева влада, б╕знес ╕ с╕льська громада, випрацьовуючи сп╕льний курс як основу самоврядування на т╕й чи ╕нш╕й територ╕╖. Це мусять бути довгостроков╕ плани, спрямован╕ на ст╕йкий розвиток територ╕╖ в ╕нтересах м╕сцевого населення. Розпод╕лятимуться сфери впливу так, щоб партнери щонайменше заважали одне одному. Але ж н╕ на питання розвитку св╕тово╖ економ╕ки, н╕ на державн╕ р╕шення, в╕д яких ╕ залежатиме ситуац╕я на сел╕, ця «три╓дн╕сть» впливати не зможе, нав╕ть регулярно «викуповуючи» у б╕бл╕отеки вс╕ урядов╕ документи, оск╕льки законотворч╕сть — це компетенц╕я Ки╓ва.
— Потужний агрохолдинг працюватиме за правилами ринково╖ економ╕ки, ╕ люди будуть потр╕бн╕ йому лише по м╕н╕муму, — п╕дкреслю╓ Айдер Сейтосманов, ╕ знов-таки не зрозум╕ло, як же це може не суперечити ╕нтересам громади, яка залишиться або взагал╕ без земл╕, або стане неконкурентоспроможною. ╤ яку тут реальну роль зможуть в╕д╕грати б╕бл╕отеки? Бо збиратися й радитись можна ╕ в клуб╕, ╕ в с╕льрад╕, а вл╕тку ╕ просто — десь «п╕д вишнею, п╕д черешнею». Результат — один.
Головними моментами, як╕ мають лягти в основу обговорення, на думку Айдера Сейтосманова, мусять стати соц╕ально-економ╕чн╕ та еколог╕чн╕ питання. А на цьому в╕н розум╕╓ться добре, бо вже 10 рок╕в за дорученням ПР╤К ООН оп╕ку╓ться життям селян. Можливо, у той пер╕од людям д╕йсно бракувало переважно ╕нформац╕╖ ╕ ╖х значною м╕рою могла задовольнити переоснащена б╕бл╕отека. Але ж н╕ вчора, н╕ завтра ╖й неможливо було ╕ не буде можливо впоратися з такими потенц╕йними завданнями, що д╕йсно окреслюють ╖╖ роль не просто як зручного для сп╕лкування м╕сця: «Б╕бл╕отека, знаючи потреби людей, ма╓ реагувати на вс╕ м╕сцев╕ стратег╕╖, створювати мережу партнерства, надихати на подальший розвиток». Але ж усе це — вже план д╕й для ц╕ло╖ науково╖ установи, ╕ те, що присутн╕ на нарад╕ кер╕вники ╕ методисти с╕льських б╕бл╕отек готов╕ боротися за право стати господарями одного ╕з п╕лотних майданчик╕в, де вт╕люватимуться в життя нов╕ ╕н╕ц╕ативи, св╕дчать або про ╖хню недостатню прозорлив╕сть, або про ц╕лком виправдане бажання п╕д маркою участ╕ в проект╕ поправити справи сво╓╖ б╕бл╕отеки.
З ╕ншого боку, люди, можливо, просто скучили за чимось новим, хоча б за примарною, але перспективою. Тим б╕льше, вони щойно прослухали виступ першого заступника м╕н╕стра культури АРК Вадима ╢риняка, який, щоправда, б╕льше говорив про реч╕ значно зрозум╕л╕ш╕, а саме: про роль б╕бл╕отек як центр╕в ╕нформац╕йно╖ п╕дтримки населення. Не вдавався до суперечливих меседж╕в ╕ головний спец╕ал╕ст м╕н╕стерства Михайло Округ╕н:
— Ми хочемо, щоб б╕бл╕отеки були центром розвитку громади, стали привабливими для не╖, заручилися п╕дтримкою влади.
Що ж, можливо, б╕бл╕отеки ╕ не врятують село в╕д «апокал╕псису», дай, Боже, щоб представники ООН врятували хоча б сам╕ б╕бл╕отеки та трохи пожвавили ╖хню д╕яльн╕сть.
До реч╕, ц╕каво було б д╕знатися, наск╕льки ефективними ╓ от╕ м╕жнародн╕ проекти ╕ як зв╕тують за них т╕, кому було дов╕рено розпоряджатися м╕льйонами?

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9590

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков