Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть


Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як...


ОСОБИСТ╤СТЬ
Якось подумалось, що не завадило б нав╕датися в Бахчисарай. П╕ймала себе на тому, що до сих п╕р...


КРИМСЬКИМ Д╤ТЯМ - В╤Д СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А як╕ красив╕ ц╕ д╕тки! Б╕льш╕сть — сироти при живих батьках. Називають сво╖х виховательок...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 11.11.2011
В╤Д ЕКОЛОГ╤╥ ДОВК╤ЛЛЯ — ДО ЕКОЛОГ╤╥ ДУШ╤

31 жовтня виповнилося 15 рок╕в в╕д запровадження причорноморськими державами М╕жнародного дня Чорного моря. До ц╕╓╖ дати у Севастопол╕ пройшла прес-конференц╕я на тему: «М╕жнародний день Чорного моря, роль Севастопольського дельф╕нар╕ю у збереженн╕ довк╕лля ╕ реаб╕л╕тац╕╖ Чорного моря». Орган╕затори прес-конференц╕╖: ╤нститут б╕олог╕╖ п╕вденних мор╕в ╕м. Ковалевського, Лаборатор╕я БРЕМА, рада громадських еколог╕чних орган╕зац╕й при державному управл╕нн╕ екоресурс╕в у м. Севастопол╕, ТОВ «Кра╖на-дельф╕н╕я», ПП «Б╕олог╕чна станц╕я», редакц╕я газети «Севастопольские известия» та ╕нш╕.
Якщо проблеми не замовчувати, то ╖х врешт╕-решт вда╓ться вир╕шити. Севастопольськ╕ науковц╕ з ╤нституту б╕олог╕╖ п╕вденних мор╕в занепоко╓н╕ незадов╕льним еколог╕чним станом Чорного моря й попереджають громадськ╕сть про його насл╕дки для рег╕ону, кра╖ни та св╕ту в ц╕лому. Про це йшлося у допов╕д╕ старшого наукового сп╕вроб╕тника ╤нституту Серг╕я Альомова:
— Чорне море належить до одн╕╓╖ з найб╕льш використовуваних екосистем ╢вропи. Потужний антропогенний прес на його басейн останн╕ми десятир╕ччями обумовлений ц╕лою низкою причин. Одна з найголовн╕ших — надходження забруднюючих речовин з р╕чного стоку: Дунаю, Дн╕пра, П╕вденного Бугу, Дн╕стра й ╕нших р╕чок Укра╖ни, Рос╕╖, Груз╕╖, Туреччини, Болгар╕╖ та Румун╕╖. З огляду на те, що площа водозбору, яка склада╓ близько 2,3 м╕льйона квадратних к╕лометр╕в, знаходиться на територ╕╖ понад 20 кра╖н, масштаби забруднення набувають загрозливих розм╕р╕в. Пов╕льн╕ темпи буд╕вництва водоочисних споруд, малоефективна ╖хня робота та авар╕йн╕ ситуац╕╖ не дозволяють забезпечити необх╕дну еколог╕чну безпеку Чорного моря.
Прибережна зона бере на себе основну масу токсичних та потенц╕йно шк╕дливих речовин, що призводить до пригн╕чення й деградац╕╖ прибережно╖ екосистеми. Насл╕дком таких негативних процес╕в стали значн╕ зм╕ни у б╕олог╕чному розма╖тт╕ портових акватор╕й: зникли численн╕ види водоростей, безхребетних та риб, р╕зко скоротилася загальна чисельн╕сть вид╕в й, в╕дпов╕дно, ╖х промислового запасу.
Сучасний стан фауни й флори у прибережних акватор╕ях визнача╓ться впливом таких фактор╕в, як скидання неочищених зливних вод, берегоукр╕плювальн╕ роботи, що проводяться з порушенням природоохоронних норм, забруднення, пов’язан╕ з д╕яльн╕стю морського транспорту та в╕йськово-морського флоту.
На екосистему Чорного моря також вплива╓ судноплавство: прибережна акватор╕я Азово-Чорноморського басейну нал╕чу╓ 20 порт╕в ╕ 10 суднобуд╕вних та судноремонтних завод╕в.
Ще одним з джерел забруднення акватор╕й ╓ баластн╕ води суден. Ц╕ води часто м╕стять з’╓днання зал╕за та нафтопродукт╕в, а також переносять чужор╕дн╕ орган╕зми, акл╕матизац╕я яких завда╓ сутт╓во╖ шкоди стал╕й природн╕й екосистем╕. За оц╕нками М╕жнародно╖ морсько╖ орган╕зац╕╖ (╤МО), у св╕т╕ протягом року перем╕щу╓ться та скида╓ться б╕льш як 11 м╕льярд╕в тонн баластно╖ води й переноситься до 3 тисяч вид╕в тваринних та рослинних орган╕зм╕в. За статистикою лише 3% цих орган╕зм╕в вижива╓ в нових умовах, проте нав╕ть вони здатн╕ призвести до серйозних порушень у сталому природному середовищ╕.
Пр╕оритетними забруднювачами акватор╕╖ Чорного моря, загалом, та портових акватор╕й Криму, зокрема, ╓ нафтопродукти. Невдовз╕ забруднення може сутт╓во зрости через зб╕льшення масштаб╕в перевезень нафти танкерами та буд╕вництво нафтових терм╕нал╕в в ус╕х шести причорноморських кра╖нах.
Вилит╕ на поверхню води нафтопродукти швидко поширюються на десятки й сотн╕ к╕лометр╕в, утворюючи плями забруднення. Риба, перебуваючи у вод╕, що м╕стить б╕льш як 0,6 мг/л нафтопродукт╕в, набува╓ запаху нафти протягом одн╕╓╖ доби. Особлив╕стю морських орган╕зм╕в ╓ здатн╕сть акумулювати забруднювач╕.
Районами хрон╕чного забруднення морсько╖ води ╓ акватор╕╖: Одеси, ╤лл╕ч╕вська, Севастополя та Керченсько╖ протоки. Щор╕чн╕ обсяги перевезень нафтопродукт╕в Чорним морем невдовз╕ можуть зб╕льшитися до 220-250 м╕льйон╕в тонн. В╕д такого обсягу, нав╕ть без урахування авар╕йних ситуац╕й, лише за умови технолог╕чних втрат у 0,01%, до морсько╖ води щор╕чно надходитиме до 20 тисяч тонн ц╕╓╖ токсично╖ речовини. За умови авар╕й ця цифра може зрости у десятки раз╕в.
Останн╕ми роками просл╕джу╓ться деяке зниження забруднення Чорного моря та покращення його еколог╕чного стану, але це пов’язано лише з послабленням економ╕ки через кризу.
Антропогенн╕ зм╕ни морсько╖ екосистеми вимагають м╕жнародного вир╕шення еколог╕чних проблем, переосмислення та оц╕нки ресурс╕в Чорного моря та ╖хньо╖ рол╕ в економ╕ц╕ причорноморських кра╖н. Для цього необх╕дно, передус╕м, жорстко дотримуватися як укра╖нських, так ╕ м╕жнародних нормативних документ╕в.
Таку думку щодо еколог╕╖ Чорного моря оприлюднив старший науковий сп╕вроб╕тник ╤нституту б╕олог╕╖ п╕вденних мор╕в НАНУ Серг╕й Альомов.
Про роль севастопольського дельф╕нар╕ю у житт╕ м╕ста та рег╕ону розпов╕в науковий кер╕вник закладу Олександр Жбанов:
— На баз╕ дельф╕нар╕ю створена лаборатор╕я г╕дроб╕он╕ки. Разом з Карадазьким природним запов╕дником Академ╕╖ Наук Укра╖ни, ╢впатор╕йським дельф╕нар╕╓м та «Лаборатор╕╓ю БРЕМА» Севастопольський дельф╕нар╕й вивча╓, а ╕нколи й ряту╓ чорноморських дельф╕н╕в, бере участь у м╕жнародних проектах, ╓ активним учасником науково-практично╖ програми М╕н╕стерства еколог╕╖ Укра╖ни «Дельф╕н» та проекту «МОРЕКИТ».
Заповнений водою голубий басейн, б╕ля якого проходила прес-конференц╕я, покликаний був в╕дновити в пам’ят╕ часи, коли тут мешкали дельф╕ни, тепер же про них нагадували лише численн╕ судов╕ позови та скарги до найвищих ╕нстанц╕й держави.
Дельф╕ни — найзагадков╕ш╕ у св╕т╕ тварини. Живуть зграями, не залишають одне одного в б╕д╕, ╖м властива самопожертва. Вони дещо схож╕ на людей: дихають легенями, як ╕ люди мають чотирикамерне серце, й приблизно однакову вагу мозку.
Доброзичливе ставлення дельф╕н╕в до людей — явище дос╕ нез’ясоване й, на мою особисту думку, — не зовс╕м заслужене. Бо люди давно вже експлуатують цих симпатяг, заробляючи на ╖хн╕й дов╕рливост╕ грош╕.
А тепер про те, чому у севастопольському дельф╕нар╕╖ вже чотири роки нема╓ дельф╕н╕в. 1 с╕чня 2007 року севастопольське приватне п╕дпри╓мство «Б╕олог╕чна станц╕я», господарська д╕яльн╕сть якого проводиться на територ╕╖ севастопольського дельф╕нар╕ю, розташованого в Артбухт╕, передало в оренду на 1 р╕к одеському товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю «Нерум» чотирьох чорноморських дельф╕н╕в — афал╕н ╕ трьох морських котик╕в, що були на той час у власност╕ ПП «Б╕олог╕чна станц╕я». Проте н╕ через р╕к, коли сплив терм╕н договору, н╕ до сьогодн╕ забрати з Одеси морських тварин так ╕ не вдалося. Прац╕вники ПП «Б╕олог╕чна станц╕я» називають так╕ д╕╖ одеського ТОВ «Нерум» — рейдерським захопленням. Справа вже д╕йшла до Верховного суду Укра╖ни, який зобов’язав одесит╕в повернути севастопольському ПП «Б╕олог╕чна станц╕я» його «майно». Проте, як кажуть, «в╕з ╕ нин╕ там».
За чотири роки наш╕ дельф╕ни в Одес╕ прижилися. Вальсують на тамтешн╕й вод╕ не г╕рше, н╕ж на севастопольськ╕й, даруючи глядачам рад╕сть, а новим хазяям гривн╕. Схоже, слову «оренда» у дельф╕няч╕й мов╕ не знайшлося екв╕валента.

Л╕д╕я СТЕПКО
м. Севастополь

ТИМ ЧАСОМ...
МОРЕ Б╤ЛЯ СЕВАСТОПОЛЯ ЧЕРЕЗ 3-4 РОКИ В╤ДПОВ╤ДАТИМЕ ВС╤М НОРМАМ?

Через 3-4 роки море б╕ля берег╕в Севастополя буде одним з найчист╕ших у Криму. Про це заявив журнал╕стам перший заступник голови Севастопольсько╖ м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Савенков, пов╕домили УН╤АН у в╕дд╕л╕ у справах преси ╕ ╕нформац╕╖ МДА.
«За таких темп╕в буд╕вництва очисних споруд, як сьогодн╕, через 3-4 роки можна розраховувати на те, що вода б╕ля берег╕в Севастополя в╕дпов╕датиме вс╕м нормам за чистотою, ╕ море в цьому район╕ буде одним ╕з найчист╕ших у Криму», — сказав С. Савенков. За його словами, «вже сьогодн╕ можна говорити про те, що еколог╕чна ситуац╕я з╕ станом води б╕ля берег╕в Севастополя виправилася ╕ стаб╕л╕зувалася».
Як зазначив С. Савенков, «сьогодн╕ вчен╕ в╕дзначають деяке зб╕льшення чисельност╕ промислових риб, деяке зб╕льшення частки молод╕ — кефал╕, ставриди, султанки, хоча основними промисловими рибами продовжують залишатися шпроти ╕ хамса, як╕ становлять понад 95% з ус╕х улов╕в».
Кр╕м того, в╕дзначив заступник голови МДА, «спостер╕га╓ться також зменшення забруднення акватор╕╖ бухт см╕ттям». За його словами, «пор╕вняно з 2006 роком сьогодн╕ см╕тт╓збиральн╕ судна збирають см╕ття в 4-5 раз╕в менше».
С. Савенков також пов╕домив, що цього року «введено в експлуатац╕ю очисн╕ споруди в селах Фронтове ╕ Верхн╓садове, що запоб╕гло викиду сток╕в у акватор╕ю Чорного моря в район╕ селища Любим╕вка, де активно розвива╓ться рекреац╕я». Кр╕м того, додав в╕н, тривають роботи з реконструкц╕╖ очисних споруд у селищах Андр╕╖вка ╕ Ласп╕, варт╕сть яких близько 45 млн. грн., ╕ 21 млн. грн. уже над╕йшло до Севастополя з Ки╓ва.
Перший заступник кер╕вника м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ висловив над╕ю, що наступного року почнуться роботи з буд╕вництва очисних споруд у Балаклав╕, а також реконструкц╕я основних очисних споруд Севастополя «П╕вденн╕». «Таким чином, ст╕чн╕ води не потраплятимуть у Чорне море, що значно покращить еколог╕чний стан побережжя Севастополя ╕ сприятиме розвитку рекреац╕╖ в рег╕он╕», — наголосив С. Савенков.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9592

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков