Версiя для друку Обговорити в форумi

31 жовтня виповнилося 15 років від запровадження причорноморськими державами Міжнародного дня Чорного моря. До цієї дати у Севастополі пройшла прес-конференція на тему: «Міжнародний день Чорного моря, роль Севастопольського дельфінарію у збереженні довкілля і реабілітації Чорного моря». Організатори прес-конференції: Інститут біології південних морів ім. Ковалевського, Лабораторія БРЕМА, рада громадських екологічних організацій при державному управлінні екоресурсів у м. Севастополі, ТОВ «Країна-дельфінія», ПП «Біологічна станція», редакція газети «Севастопольские известия» та інші.
Якщо проблеми не замовчувати, то їх врешті-решт вдається вирішити. Севастопольські науковці з Інституту біології південних морів занепокоєні незадовільним екологічним станом Чорного моря й попереджають громадськість про його наслідки для регіону, країни та світу в цілому. Про це йшлося у доповіді старшого наукового співробітника Інституту Сергія Альомова:
— Чорне море належить до однієї з найбільш використовуваних екосистем Європи. Потужний антропогенний прес на його басейн останніми десятиріччями обумовлений цілою низкою причин. Одна з найголовніших — надходження забруднюючих речовин з річного стоку: Дунаю, Дніпра, Південного Бугу, Дністра й інших річок України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. З огляду на те, що площа водозбору, яка складає близько 2,3 мільйона квадратних кілометрів, знаходиться на території понад 20 країн, масштаби забруднення набувають загрозливих розмірів. Повільні темпи будівництва водоочисних споруд, малоефективна їхня робота та аварійні ситуації не дозволяють забезпечити необхідну екологічну безпеку Чорного моря.
Прибережна зона бере на себе основну масу токсичних та потенційно шкідливих речовин, що призводить до пригнічення й деградації прибережної екосистеми. Наслідком таких негативних процесів стали значні зміни у біологічному розмаїтті портових акваторій: зникли численні види водоростей, безхребетних та риб, різко скоротилася загальна чисельність видів й, відповідно, їх промислового запасу.
Сучасний стан фауни й флори у прибережних акваторіях визначається впливом таких факторів, як скидання неочищених зливних вод, берегоукріплювальні роботи, що проводяться з порушенням природоохоронних норм, забруднення, пов’язані з діяльністю морського транспорту та військово-морського флоту.
На екосистему Чорного моря також впливає судноплавство: прибережна акваторія Азово-Чорноморського басейну налічує 20 портів і 10 суднобудівних та судноремонтних заводів.
Ще одним з джерел забруднення акваторій є баластні води суден. Ці води часто містять з’єднання заліза та нафтопродуктів, а також переносять чужорідні організми, акліматизація яких завдає суттєвої шкоди сталій природній екосистемі. За оцінками Міжнародної морської організації (ІМО), у світі протягом року переміщується та скидається більш як 11 мільярдів тонн баластної води й переноситься до 3 тисяч видів тваринних та рослинних організмів. За статистикою лише 3% цих організмів виживає в нових умовах, проте навіть вони здатні призвести до серйозних порушень у сталому природному середовищі.
Пріоритетними забруднювачами акваторії Чорного моря, загалом, та портових акваторій Криму, зокрема, є нафтопродукти. Невдовзі забруднення може суттєво зрости через збільшення масштабів перевезень нафти танкерами та будівництво нафтових терміналів в усіх шести причорноморських країнах.
Вилиті на поверхню води нафтопродукти швидко поширюються на десятки й сотні кілометрів, утворюючи плями забруднення. Риба, перебуваючи у воді, що містить більш як 0,6 мг/л нафтопродуктів, набуває запаху нафти протягом однієї доби. Особливістю морських організмів є здатність акумулювати забруднювачі.
Районами хронічного забруднення морської води є акваторії: Одеси, Іллічівська, Севастополя та Керченської протоки. Щорічні обсяги перевезень нафтопродуктів Чорним морем невдовзі можуть збільшитися до 220-250 мільйонів тонн. Від такого обсягу, навіть без урахування аварійних ситуацій, лише за умови технологічних втрат у 0,01%, до морської води щорічно надходитиме до 20 тисяч тонн цієї токсичної речовини. За умови аварій ця цифра може зрости у десятки разів.
Останніми роками просліджується деяке зниження забруднення Чорного моря та покращення його екологічного стану, але це пов’язано лише з послабленням економіки через кризу.
Антропогенні зміни морської екосистеми вимагають міжнародного вирішення екологічних проблем, переосмислення та оцінки ресурсів Чорного моря та їхньої ролі в економіці причорноморських країн. Для цього необхідно, передусім, жорстко дотримуватися як українських, так і міжнародних нормативних документів.
Таку думку щодо екології Чорного моря оприлюднив старший науковий співробітник Інституту біології південних морів НАНУ Сергій Альомов.
Про роль севастопольського дельфінарію у житті міста та регіону розповів науковий керівник закладу Олександр Жбанов:
— На базі дельфінарію створена лабораторія гідробіоніки. Разом з Карадазьким природним заповідником Академії Наук України, Євпаторійським дельфінарієм та «Лабораторією БРЕМА» Севастопольський дельфінарій вивчає, а інколи й рятує чорноморських дельфінів, бере участь у міжнародних проектах, є активним учасником науково-практичної програми Міністерства екології України «Дельфін» та проекту «МОРЕКИТ».
Заповнений водою голубий басейн, біля якого проходила прес-конференція, покликаний був відновити в пам’яті часи, коли тут мешкали дельфіни, тепер же про них нагадували лише численні судові позови та скарги до найвищих інстанцій держави.
Дельфіни — найзагадковіші у світі тварини. Живуть зграями, не залишають одне одного в біді, їм властива самопожертва. Вони дещо схожі на людей: дихають легенями, як і люди мають чотирикамерне серце, й приблизно однакову вагу мозку.
Доброзичливе ставлення дельфінів до людей — явище досі нез’ясоване й, на мою особисту думку, — не зовсім заслужене. Бо люди давно вже експлуатують цих симпатяг, заробляючи на їхній довірливості гроші.
А тепер про те, чому у севастопольському дельфінарії вже чотири роки немає дельфінів. 1 січня 2007 року севастопольське приватне підприємство «Біологічна станція», господарська діяльність якого проводиться на території севастопольського дельфінарію, розташованого в Артбухті, передало в оренду на 1 рік одеському товариству з обмеженою відповідальністю «Нерум» чотирьох чорноморських дельфінів — афалін і трьох морських котиків, що були на той час у власності ПП «Біологічна станція». Проте ні через рік, коли сплив термін договору, ні до сьогодні забрати з Одеси морських тварин так і не вдалося. Працівники ПП «Біологічна станція» називають такі дії одеського ТОВ «Нерум» — рейдерським захопленням. Справа вже дійшла до Верховного суду України, який зобов’язав одеситів повернути севастопольському ПП «Біологічна станція» його «майно». Проте, як кажуть, «віз і нині там».
За чотири роки наші дельфіни в Одесі прижилися. Вальсують на тамтешній воді не гірше, ніж на севастопольській, даруючи глядачам радість, а новим хазяям гривні. Схоже, слову «оренда» у дельфінячій мові не знайшлося еквівалента.

Лідія СТЕПКО
м. Севастополь

ТИМ ЧАСОМ...
МОРЕ БІЛЯ СЕВАСТОПОЛЯ ЧЕРЕЗ 3-4 РОКИ ВІДПОВІДАТИМЕ ВСІМ НОРМАМ?

Через 3-4 роки море біля берегів Севастополя буде одним з найчистіших у Криму. Про це заявив журналістам перший заступник голови Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Савенков, повідомили УНІАН у відділі у справах преси і інформації МДА.
«За таких темпів будівництва очисних споруд, як сьогодні, через 3-4 роки можна розраховувати на те, що вода біля берегів Севастополя відповідатиме всім нормам за чистотою, і море в цьому районі буде одним із найчистіших у Криму», — сказав С. Савенков. За його словами, «вже сьогодні можна говорити про те, що екологічна ситуація зі станом води біля берегів Севастополя виправилася і стабілізувалася».
Як зазначив С. Савенков, «сьогодні вчені відзначають деяке збільшення чисельності промислових риб, деяке збільшення частки молоді — кефалі, ставриди, султанки, хоча основними промисловими рибами продовжують залишатися шпроти і хамса, які становлять понад 95% з усіх уловів».
Крім того, відзначив заступник голови МДА, «спостерігається також зменшення забруднення акваторії бухт сміттям». За його словами, «порівняно з 2006 роком сьогодні сміттєзбиральні судна збирають сміття в 4-5 разів менше».
С. Савенков також повідомив, що цього року «введено в експлуатацію очисні споруди в селах Фронтове і Верхнєсадове, що запобігло викиду стоків у акваторію Чорного моря в районі селища Любимівка, де активно розвивається рекреація». Крім того, додав він, тривають роботи з реконструкції очисних споруд у селищах Андріївка і Ласпі, вартість яких близько 45 млн. грн., і 21 млн. грн. уже надійшло до Севастополя з Києва.
Перший заступник керівника міськдержадміністрації висловив надію, що наступного року почнуться роботи з будівництва очисних споруд у Балаклаві, а також реконструкція основних очисних споруд Севастополя «Південні». «Таким чином, стічні води не потраплятимуть у Чорне море, що значно покращить екологічний стан побережжя Севастополя і сприятиме розвитку рекреації в регіоні», — наголосив С. Савенков.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "Крим - наш дім"