Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 11.11.2011
СПРАВЖН╤Й ВЧИТЕЛЬ – ЗАЛЮБЛЕНИЙ ВЧИТЕЛЬ

З╕на╖да Павл╕вна Лялечк╕на, на перший погляд, звичайна ж╕нка — дружина, мати, бабуся, але це для людей, далеких в╕д ╖╖ профес╕╖. Бо профес╕я ця — не просто запис у трудов╕й книжц╕, вона, образно кажучи, передбача╓ приналежн╕сть до певного лицарського ордену, ╕ по╓дну╓ там людей передовс╕м щира ╕ палка любов до сво╓╖ Батьк╕вщини. А любов ця рок╕в 20-25 тому не те, щоб була забороненою, просто викликала деяку насторожен╕сть у загально╖ маси кримчан, зор╕╓нтованих на прихильн╕сть до ╕ншо╖ держави.
Та народилася З╕на не в Криму, ╕ про ц╕ нюанси навряд чи здогадувалася, коли вперше сказала соб╕: буду вчителькою. Можливо, тому, що вчителем був ╖╖ батько, а мати — вихователькою у дитсадочку, тож розмова вдома завжди була про д╕тей. Маленька З╕на нав╕ть гралася у вчителя, бо й сама полюбила малечу ╕ не хот╕ла вириватися за меж╕ цього вже дуже знайомого ╕ р╕дного св╕ту. Щодо укра╖нсько╖ мови — це теж було не питання — на Херсонщин╕ в с. Христ╕вка Чаплинського району нею послуговувалися чи не вс╕.
Але батько З╕ни м╕ркував по-╕ншому, давно вже сприймаючи свою профес╕ю без романтичного ореолу. Тож в╕н наполягав, аби донька йшла вчитися на л╕каря. Та не склалося: в ╕нститут╕ З╕на не добрала бал╕в, а училище покинула, так ╕ не розпочавши навчання. Проте в Кримському педагог╕чному ╕нститут╕ з╕ вступом — жодних проблем ╕ з навчанням — теж. П╕сля його зак╕нчення у 1983 роц╕ вчителювати залишилась у С╕мферопол╕. ╤ вже 25-й р╕к працю╓ в одн╕й ╕ т╕й сам╕й установ╕ — С╕мферопольському вищому профес╕йно-техн╕чному училищ╕ електронно-промислового устаткування. Щоправда, за цей час води спливло немало: ╕ назва училища зм╕нилася, ╕ його проф╕ль. Бо колись й мови не було про комп’ютери, навпаки, попитом користувалися профес╕╖ бухгалтера чи сантехн╕ка. ╤ хоча останн╕ ще н╕хто не в╕дм╕няв, та все одно тод╕шн╓ 26-те профес╕йно-техн╕чне училище обрало шлях модерн╕зац╕╖, тим б╕льше, що поруч — дуже схожий за проф╕лем д╕яльност╕ конкурент — профес╕йно-техн╕чне училище № 25. Чи оч╕кували, що колись на зм╕ну всезагальн╕й гонитв╕ за дипломами вищих навчальних заклад╕в уряд, схаменувшись, що розумних — багато, а працьовитих — хоч виписуй за кордоном, почне докладати зусиль, аби профес╕йно-техн╕чна осв╕та стала привабливою ╕ затребуваною? Не за горами вих╕д на передн╕й план ново╖ ел╕ти — не з купленими дипломами, а з розумними головами ╕ працьовитими руками. А для тако╖ молод╕ державна мова ╕ у план╕ ╖╖ творчого потенц╕алу, ╕ як зас╕б для комун╕кац╕╖ та основи д╕ловодства набува╓ особливого значення.
Кажуть, що д╕ти у нас сьогодн╕ — непрост╕ ╕ в робоч╕й сумочц╕ варто завжди мати щось заспок╕йливе. А що ж тод╕ говорити про п╕дл╕тк╕в, як╕ за ус╕х час╕в були особливим контингентом?
Але З╕на╖да Павл╕вна сво╖х учн╕в не бо╖ться. М╕ж ними завжди була вза╓мна приязнь, бо майбутня вчителька полюбила ╖х, ще змальовуючи у сво╓му дитячому уявленн╕. ╤ для цього теж потр╕бен талант.
Теж — це тому, що в╕н потр╕бен передовс╕м для т╕╓╖ натхненно╖ творчо╖ прац╕, завдяки як╕й укра╖нська мова та л╕тература для учн╕в З╕на╖ди Павл╕вни н╕коли не була другорядним предметом. Перш за все тому, що навчатись д╕тям було ц╕каво. Багатьох особливо приваблювали свята, конкурси, розгадування кросворд╕в, проведення в╕кторин, що вже казати про вс╕ма улюблен╕ вечорниц╕! Але й на уроках не чекали перерви — навчальний процес захоплював.
Д╕ти, звичайно ж, не знають, що за ус╕м цим сто╖ть наукове п╕д╜рунтя. Недарма З╕на╖да Лялечк╕на — вчитель-методист — вона не просто ╕мпров╕зу╓, спираючись на випробуваний досв╕д, але ╕ збагачу╓ його, демонструючи пот╕м сво╖ надбання на в╕дкритих уроках, куди з’╖жджаються укра╖н╕сти з ус╕х 27 профес╕йно-техн╕чних училищ Криму. Пан╕ З╕на╖да — бажана гостя ╕ у Кримському республ╕канському ╕нститут╕ п╕слядипломно╖ педагог╕чно╖ осв╕ти, де за ╖╖ напрацюваннями п╕двищують власну квал╕ф╕кац╕ю ╕нш╕ педагоги. ╤ хоч, здавалося б, в╕льного часу обмаль, друку╓ться вона ╕ в сол╕дних журналах. Усе це не залиша╓ться непом╕ченим — у не╖ ц╕ла низка р╕зноман╕тних грамот.
Основою сво╓╖ методики З╕на╖да Павл╕вна вважа╓ зац╕кавлення учн╕в у процес╕ п╕знання, ╖хн╓ бажання стати сп╕вучасниками цього процесу. «╤стина очевидна, — пише вчителька в одн╕й з╕ сво╖х методичних програм, — або ти сп╕впрацю╓ш з дитиною, ╕ ви обо╓ ста╓те творцями, або ти борешся з учнем». А ще: «Основний п╕дх╕д до викладання мови та л╕тератури вважаю у реал╕зац╕╖ принципу: через емоц╕╖ до зац╕кавлення; ╕з зац╕кавленням до осмислення ╕ засво╓ння; через засво╓ння до переконання». В основ╕ ц╕╓╖ методики — сугестопед╕я, за якою завжди стоять рад╕сть, в╕дкриття, творча д╕яльн╕сть, в╕дчуття поез╕╖ життя, ф╕лософське осмислення предмета вивчення, в╕ра у власн╕ можливост╕. Але п╕дл╕ткам ус╕ ц╕ теоретичн╕ викладки байдуж╕ — ╖м просто подоба╓ться атмосфера уроку — розкутост╕, дов╕рливост╕, в яку входять вони за допомогою невеличкого трен╕нгу, що вчителька назива╓ «Розмовою ╕з самими собою». А потр╕бн╕ вс╕ ц╕ «маленьк╕ хитрощ╕» не лише для надання певних знань — к╕нцева мета зусиль учительки сформована в перших рядках ╖╖ статт╕ «Виховання особистост╕ та нац╕онально╖ св╕домост╕ на уроках укра╖нсько╖ л╕тератури» в науково-методичному зб╕рнику «Профес╕йно-техн╕чна осв╕та. ╤нновац╕йний досв╕д, перспективи». Ось що пише пан╕ З╕на╖да: «На вс╕х етапах формування укра╖нсько╖ нац╕╖, боротьби за укра╖нську державн╕сть стояло ╕ сто╖ть питання виховання справжн╕х патр╕от╕в, людей, як╕ добре знають ╕стор╕ю свого народу, його традиц╕╖, мову, культуру. Власне, на ц╕й основ╕ ╕ трима╓ться людська особист╕сть, виховання яко╖ ╓ чи не найскладн╕шим завданням у св╕т╕…»
Один з╕ шлях╕в досягнення ц╕╓╖ мети — сп╕лкування п╕дл╕тк╕в з видатними патр╕отично налаштованими людьми, п╕дтримання творчого потенц╕алу учн╕всько╖ молод╕. «З огляду на це, ми налагодили творч╕ зв’язки з Кримською республ╕канською орган╕зац╕╓ю Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, часто запрошу╓мо до себе в гост╕ поет╕в, проза╖к╕в, драматург╕в, критик╕в, дружимо з колективом всеукра╖нсько╖, ╓дино╖ в Криму укра╖номовно╖ газети «Кримська св╕тлиця». На шпальтах цього видання часто друкують сво╖ твори учн╕ нашого училища. Така проба пера теж ╓ вихованням особистост╕, збагаченням духовного св╕ту учн╕в».
А плоди цих зусиль можна спостер╕гати вже тепер, окинувши оком останн╕ роки прац╕ З╕на╖ди Лялечк╕но╖. Вона п╕дготувала багатьох переможц╕в р╕зних етап╕в конкурсу знавц╕в укра╖нсько╖ мови ╕м. Петра Яцика. Надя Краснова та Валер╕я Востр╕кова перемогли на всекримських змаганнях. А Люда Бурд╕на в╕дзначилася ще й на Республ╕канськ╕й мовн╕й ол╕мп╕ад╕. Портрет Люди — у вчительки над робочим столом, не Президента, вибачте, йому й так не браку╓ шани, а т╕╓╖ дитини, з котрою, як ╕ з ус╕ма ╕ншими, вчителька н╕коли не фальшивила.
До реч╕, вс╕ переможц╕ в подальшому здобули вищу осв╕ту, доповнивши св╕й фах поглибленими знаннями. Читаю реферат одн╕╓╖ з нин╕шн╕х учениць З╕на╖ди Павл╕вни, п╕дготовлений до Дня укра╖нсько╖ писемност╕: «Мова — це серцевина народу. Вона — його буйний духмяний цв╕т ╕ його довгооч╕кувана зав’язь. Без не╖ не може бути дерева людського роду. Ск╕льки настирливих сухов╕╖в шмагало цей н╕жний ╕ н╕ з чим не зр╕внянний цв╕т, ск╕льки жорстоких мороз╕в силувалися його знищити! А вона, мова народу, як птах фен╕кс, в╕дроджувалася з попелу, знову кв╕тувала ╕ дарувала св╕тов╕ нову зав’язь».
— Не в╕рю, що це дитина сама так написала! — звертаюся до вчительки.
— Ну, я ╖й трохи допомогла, в╕дредагувала. А думки — все ╖╖. Мо╖ учн╕ зростають патр╕отами.
— Думаю, що в цьому ╓ заслуга ╕ директора. В╕н давно очолю╓ заклад?
— Володимир Петрович Резник брав мене на роботу, ╕ якби той курс, якого я дотримуюсь у сво╖й прац╕, його не влаштовував, уже давно показав би мен╕ на двер╕.
— Згодна. Нав╕ть б╕льше: коли карають учня за серйозну провину ╕ кер╕вництво частенько зв╕льня╓ться. Пам’ята╓те, нещодавно по телев╕зору розпов╕дали про поножовщину в школ╕? А коли в╕дзначають, звичайно ж, це нагорода ╕ для директора.
А тепер розкрию один невеличкий секрет, який сама ╕ створила: З╕на╖ду Павл╕вну я не просто зустр╕ла на вулиц╕ — вона молодша сестра нашого колишнього редактора Олександра Павловича Кулика. Тож ╕ не писала про не╖ ран╕ше, щоб н╕кому не спало на думку, що вчительку розглед╕ли завдяки братов╕. Сьогодн╕ на окремому столику в ╖╖ каб╕нет╕ стоять кв╕ти, книги Олександра, наша газета з публ╕кац╕╓ю про нього. З╕на дуже суму╓ за ним ╕ тепер за двох, за себе ╕ за брата любить свою Укра╖ну.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 11.11.2011 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9595

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков