"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Крим - наш дім"
#37 за 18.11.2011
НА ЛЕКЦ╤╥ — В «УКРА╥НСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ»!
ТИЖДЕНЬ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ДНЮ УКРА╥НСЬКО╥ ПИСЕМНОСТ╤ ТА МОВИ, УВ╤НЧАВСЯ УРОЧИСТИМ В╤ДКРИТТЯМ В ОДН╤Й ╤З СТУДЕНТСЬКИХ АУДИТОР╤Й КРИМСЬКОГО ╤НЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ╤ЧНОГО УН╤ВЕРСИТЕТУ МУЗЕЮ НАРОДОЗНАВСТВА — «УКРА╥НСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤»
Фольклорно-д╕алектолог╕чна двотижнева експедиц╕я в рег╕они п╕вострова вл╕тку для першокурсник╕в ╕сторико-ф╕лолог╕чного факультету Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету за його навчальною програмою ╓ серйозним випробуванням здобутих знань у реальних житт╓вих умовах, першим практичним кроком до майбутньо╖ профес╕╖. Коли у вересн╕ цьогор╕чний етнограф╕чний студентський десант розклав у лекц╕йн╕й аудитор╕╖ № 172 привезен╕ зразки старожитностей, об’╓днав в один документальний ф╕льм знятий у етно╕нформатор╕в в╕деоматер╕ал про особливост╕ лексики населення, його д╕алект╕в пор╕вняно з л╕тературною укра╖нською мовою в процес╕ досл╕дження м╕сцевих традиц╕й, звича╖в, в╕рувань та ╕нших елемент╕в народно╖ культури, п╕сля сп╕льного з викладачами анал╕зу на п╕дсумков╕й конференц╕╖ повертати ╖х назад на звичне м╕сце в бабусиних скринях не захот╕в н╕хто з практикант╕в. Особливо ц╕каво було вс╕м стежити за лаб╕ринтом сюжетних композиц╕й, переданих символ╕чними знаками у вишитих орнаментах р╕зних м╕сцевостей, на керам╕чних виробах. Географ╕я ╖хн╕х адрес у процес╕ формування в аудитор╕╖ виставково╖ експозиц╕╖ у вересн╕ — жовтн╕ з кожним новим експонатом розширювалася, перетнула меж╕ п╕вострова ╕ охопила майже всю Укра╖ну. ╤ ось нещодавно тиждень укра╖нсько╖ мови, присвячений Дню укра╖нсько╖ писемност╕ та мови, ув╕нчався урочистим в╕дкриттям в ун╕верситет╕ музею народознавства. Його гостей п╕сля традиц╕йного для таких церемон╕й перер╕зування стр╕чки д╕вчата в укра╖нських народних костюмах зустр╕чали за давн╕м нац╕ональним звича╓м хл╕бом–с╕ллю. Для ВНЗ, б╕льш╕сть студент╕в якого — кримськ╕ татари, цей традиц╕йний вияв гостинност╕: протокольний — на вищому р╕вн╕ та обрядовий — у повсякденному житт╕ укра╖нського народу ╓ складовим елементом у вивченн╕ ╕стор╕╖ та культури Укра╖нсько╖ держави, ╖╖ мови. — Кафедра укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ — одна з кращих серед ВНЗ не лише Криму, а й усього П╕вдня Укра╖ни, — сказав перший проректор ун╕верситету Ескендер Люманов. — П’ятикурсниця ╕сторико-ф╕лолог╕чного факультету Гульнара ╤льясова минулого навчального року здобула перемогу в М╕жнародному конкурс╕ ╕мен╕ Т. Шевченка. Диплом лауреата ╖й вручено в травн╕ нин╕шнього року на Чернеч╕й гор╕ у Канев╕. Новий осередок народознавства в ун╕верситет╕, на його думку, сприятиме вдосконаленню засво╓ння студентами одержаних на лекц╕ях ╕ практичних заняттях знань з укра╖нсько╖ мови, ╖╖ популяризац╕╖ в Криму. Музей та аудитор╕я по╓днують в одному статус╕ нову галузь дидактики, яка спира╓ться на синоптичний метод викладання. — Його сутн╕сть базу╓ться на тому, що на в╕дм╕ну в╕д посл╕довних у час╕ аудиторних занять експозиц╕йна ╕нформац╕я музею буде доступна для одночасного та виб╕ркового ╕ндив╕дуал╕зованого огляду та сприйняття, — поясню╓ зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖, кандидат ф╕лолог╕чних наук Н╕на Грозян. — Експонати забезпечують як загальне ознайомлення з╕ станом науки, так ╕ детальн╕ше вивчення кожно╖ з ╖╖ галузей. Зорова ф╕ксац╕я студентами нав╕ть само╖ д╕лянки розм╕щення експоната сприя╓ кращому запам’ятовуванню м╕сця теми або концепту в склад╕ системи знань з народознавства. Тож синоптичний метод, на думку викладач╕в, ╓ одним з реальних способ╕в забезпечення ╕ндив╕дуал╕зац╕╖ навчання у ВНЗ. Набутий у музе╖ досв╕д вони планують узагальнити для подальшого впровадження в осв╕тн╕й галуз╕. …Звучить п╕сня «Два в╕кна» у виконанн╕ студенток Ем╕не Мустафа╓во╖ та Сев╕ль Вел╕╓во╖. ╤ група студент╕в, маг╕странт╕в та молодих викладач╕в кафедри розпочина╓ першу п╕сля в╕дкриття музею екскурс╕ю. Перший для огляду експозиц╕йний комплекс — «Хата у вишневому садку». Це ц╕л╕сний колоритний св╕т, в якому в╕кна — оч╕, дерева — обереги, а вишня — символ молодо╖ ж╕нки, матер╕, р╕дно╖ дом╕вки. Плетений ╕з лози тин виконував в об╕йст╕ не лише господарське призначення, а й мав маг╕чну силу, обер╕гав його в╕д нечисто╖ сили. Вирощений у город╕ гарбуз споживався як харчовий продукт, а коли до д╕вчини сватався нелюбий ╖й хлопець, йому передавали його як в╕дмову вийти за нього зам╕ж. Соняшник був символом сонця, достатку ╕ Батьк╕вщини. Як в╕н поверта╓ голову за сонцем на неб╕ упродовж дня, так ╕ людина, вважали предки, повинна жити, в╕рно служити сво╓му народу ╕ В╕тчизн╕. Кожен з експонат╕в супроводжувався коментарями про витоки народних традиций, звича╖в ╕ маг╕чних д╕й, пов’язаних з певним днем року, господарськими особливостями укра╖нсько╖ д╕йсност╕, природою. За народними прикметами, пов╕р’ями та оберегами укра╖нц╕в у побут╕, в особлив╕ моменти життя та святков╕ дн╕ розп╕зна╓ться народ на сучасному етап╕ ╕ в його ╕сторичному минулому. Вони як найм╕цн╕ш╕ елементи об’╓днують окремих людей в один народ, в одну нац╕ю. Нац╕ональну ц╕л╕сн╕сть в експозиц╕╖ уособлю╓ карта Укра╖ни, на тл╕ яко╖ демонстру╓ться мальовнич╕сть, вар╕ативн╕сть та ориг╕нальн╕сть колориту вбрання населення р╕зних рег╕он╕в, зокрема, ж╕ночих ╕ дитячих блузок, чолов╕чих сорочок з манишкою посередин╕, р╕дше — збоку. Одна з перлин ц╕╓╖ колекц╕╖ — старовинна чолов╕ча сорочка ╕з Запор╕зько╖ област╕. За хустиною, вишитою шовковими, ср╕бними чи золотими нитками, визначалася в давн╕ часи честь ж╕нки. Прикрасою на голов╕ д╕вчат був в╕нок з кольоровими стр╕чками, що символ╕зують землю, воду, сонце, весь навколишн╕й св╕т. Готуючись до зам╕жжя, д╕вчина вишивала соб╕ посаг ╕ складала його в скриню. — Ми також збира╓мо для сво╓╖ скрин╕ домоткане полотно, вишит╕ рушники ╕ наволочки, — розкрили студентки гостям один ╕з сво╖х д╕вочих секрет╕в, який по╓дну╓ться з навчально-досл╕дницьким ╕нтересом до народознавства. А для експозиц╕йного комплексу, присвяченого творчост╕ Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к, вишит╕ вироби з родинно╖ колекц╕╖ надав син знаменито╖ вишивальниц╕ Вадим Ро╖к. ╥╖ учениця Галина Дмитр╕╓ва подарувала рушник. Про рушник кажуть, що д╕м без нього, як с╕м’я без д╕тей. Тож ╕нтерес до цього виду народно╖ творчост╕ не зника╓. В╕н продовжу╓ розвиватися ╕ вдосконалюватися новими сучасними композиц╕ями орнаментальних символ╕в ╕ кольор╕в. Накладання церковних ╕ народних традиц╕й, ╖хн╓ орган╕чне ╕ сво╓р╕дне злиття в╕дбува╓ться на Великдень, коли люди в╕рять у чудод╕йн╕ властивост╕ верби, печуть пасхальн╕ солодощ╕, пишуть писанки, складають у кошики, як╕ накривають вишитими рушниками, а сво╖ побажання записують у великодн╕х лист╕вках. Незважаючи на древн╓ походження, це свято ╕ нин╕ залиша╓ться великим днем. Духом ╕стор╕╖ древн╕х в╕к╕в в╕╓ в╕д таких виготовлених власноруч предмет╕в побутового вжитку, як рубель з качалкою для глад╕ння б╕лизни, праска, веретено, п’яльця, наперсток, глиняна мак╕тра, глечик, дерев’ян╕ ложки, р╕зн╕ за розм╕ром ╕ формою декоративн╕ тар╕лки Х╤Х стол╕ття. Поряд з ними розташована сер╕я сучасних шкатулок з дерева ╕ соломи з Закарпаття, ╤вано-Франк╕всько╖ ╕ Терноп╕льсько╖ областей, а також з в╕домим на весь св╕т петрик╕вським розписом. За ними демонструються кошики, брил╕ або солом’ян╕ капелюхи, конопля для ткацтва, р╕зн╕ види виготовленого з не╖ полотна ╕ ще всяка всячина, наприклад, маг╕чний знак — хрест ╕ п╕вень, голосу якого бо╖ться всяка нечисть. В орнаментах калини — дерева укра╖нського роду, винограду — символу краси, створення с╕м’╖ та руж╕ (старо╖ назви троянди) в╕дображено неск╕нченний сонячний рух з в╕дродженням та оновленням життя. В укра╖нського народу ╓ пов╕р’я: той, хто зр╕кся батьк╕вського звичаю, кара╓ться ганьбою та забуттям. В╕н ника╓ св╕том, як блудний син, ╕ н╕де не може знайти соб╕ пристановища. В╕дновлюючи ╕сторичну пам’ять, ми поверта╓мося до святих начал, як╕ ╓ нар╕жним каменем нац╕онально╖ св╕домост╕. А для студент╕в кримськотатарсько╖ нац╕ональност╕ створений музей став ще й середовищем для практичного засво╓ння розмовно╖ укра╖нсько╖ мови. Проведена ними екскурс╕я продемонструвала майже бездоганне волод╕ння нею. А це ж третя для них мова п╕сля р╕дно╖ кримськотатарсько╖ та рос╕йсько╖. Численн╕ гост╕, як ╕ належить у таких випадках, прийшли на презентац╕ю не з порожн╕ми руками, а з подарунками. Голова Кримського наукового товариства ╕м. Т. Шевченка Петро Вольвач, який назвав в╕дкриття музею в ╕нженерному ВНЗ знаковою для вс╕х кримчан под╕╓ю, ще одним укра╖нським культурницьким осередком, другим п╕сля Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Вернадського, але з б╕льш р╕зноб╕чно укомплектованою експозиц╕╓ю, подарував к╕лька сво╖х авторських книг. Р╕чну п╕дшивку газети ╕ компакт-диски ╕з записами укра╖нських п╕сень передала «Укра╖нськ╕й св╕тлиц╕» редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕», записи етн╕чно╖ музики Укра╖ни та мультимед╕йну енциклопед╕ю про Т. Шевченка — Всекримське товариство «Просв╕та». У середн╕х загальноосв╕тн╕х школах, де в╕дкрито ф╕л╕╖ кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖, подарунки школяр╕ виготовили власними руками. В╕д ╖хнього ╕мен╕ директор с╕мферопольсько╖ ЗОШ № 29 Тетяна Чупрова передала учн╕вськ╕ малюнки ╕ витинанки, а заступник директора Гвард╕йсько╖ ЗОШ № 1 С╕мферопольського району, колишня випускниця цього ун╕верситету Юл╕я Турген╓ва, — вишитий рушник. Передаючи в дар музею картину в╕домого кримськотатарського художника ╕з Старого Криму Нур╕ Якубова ╕з зображенням чудового куточка Ялти — «Рожев╕ сходи», декан факультету кримськотатарсько╖ ╕ турецько╖ ф╕лолог╕╖ Фера Сеферова пов╕домила, що незабаром у ВНЗ буде створено ще один аналог╕чний музей на основ╕ кримськотатарського фольклору. …В╕чний потяг людини до св╕ту прекрасного. Повертаючись обличчям до духовно╖ культури свого народу, ми проклада╓мо нов╕ дороги ╕ власн╕ стежини до забутих джерел, що живили його дух, обер╕гали чистоту душ╕, пояснювали незрозум╕ле, допомагали в╕дпов╕дно д╕яти ╕ жити. У звичаях, традиц╕ях ╕ обрядах вт╕лено сприйняття ╕ в╕дчуття св╕ту, вза╓мини м╕ж людьми ╕ природою. Проника╓ш в ╖х та╖нства ╕ в╕дчува╓ш тепло отчого дому, р╕дно╖ земл╕. Це як бальзам для душ╕ ╕ серця, що дода╓ сил ╕ наснаги.
Валентина НАСТ╤НА Фото Олекси Носаненка
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9610
|