Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 18.11.2011
ВОЛЕЛЮБНИЙ ДУХ Г╤РСЬКО╥ ЧЕЧН╤

В╕тер мандр╕в

Олександр Волощук з Черн╕гова ╓ давн╕м другом «Кримсько╖ св╕тлиц╕», ╕ про нього ми вже писали не раз. Проте роки летять, ╕ не в╕риться, що Сашков╕ вже тридцять в╕с╕м... Здавалося б, час ╕ с╕м’ю завести, та все якось не випада╓. Напевно, тому, що дух подорожей ╕ пригод виявля╓ться сильн╕шим, н╕ж бажання створити с╕мейний затишок. Кожно╖ наступно╖ весни так тягне в мандри, що й передати важко! Подорожу╓ Олександр «автостопом», а це да╓ можлив╕сть зекономити чимал╕ кошти. А трапля╓ться, що вод╕й авт╕вки чи вантажно╖ машини запрошу╓ гостя до себе додому. Нагоду╓, познайомить з родичами, запропону╓ н╕чл╕г. Принаймн╕, так на Кавказ╕. Головне, щоб мандр╕вник був ц╕кавим опов╕дачем. А в цьому сенс╕ Сашков╕ нема╓ р╕вних, адже у сво╖ тридцять в╕с╕м в╕н встиг побачити так багато! ╤нколи, повертаючись до р╕дного Черн╕гова, встига╓ видати книгу, а оск╕льки про кавказьку подорож ще н╕чого не писав, то люб’язно погодився розпов╕сти про вс╕ пригоди читачам нашо╖ газети.

ПРОСПЕКТ ПУТ╤НА У ГРОЗНОМУ ВИГЛЯДА╢ ПРИСТОЙНО, АЛЕ СЛ╤ДИ В╤ЙНИ НЕ З╤ТРЕШ…
— Я ╕ ран╕ше бував у Чечн╕, але жодного разу не вдавалося побувати в г╕рськ╕й ╖╖ частин╕, — почина╓ свою розпов╕дь Олександр, — все обмежувалося Грозним, Гудермесом та р╕внинними районами. Тому цього разу вир╕шив подорожувати довше ╕ неодм╕нно по╖хати в гори. На жаль, не було жодних адрес ╕ потр╕бних знайомств, був т╕льки старий приятель у Грозному, але й в╕н не мав родич╕в у г╕рських районах, що межують з Груз╕╓ю. Тому я м╕г розраховувати т╕льки на вез╕ння. Звичайно, встиг ╕ цього разу добре оглянути Грозний, не м╕г не пом╕тити, що м╕сто швидко зал╕кову╓ завдан╕ в╕йною рани. Чеченц╕ втомилися в╕д в╕йни ╕ тому п╕дсв╕домо намагаються мирний пер╕од використати по максимуму. При╖ждж╕ з подивом пом╕тять величезний глобус у центр╕ Грозного з претенз╕йним написом: «Грозний — центр св╕ту», а при бажанн╕ ╕ наявност╕ кошт╕в можуть пооб╕дати в супермодному кафе «Париж». Майже ╢вропа! Але Соборна мечеть у Грозному, яка ╓ найб╕льшою на Кавказ╕, св╕дчить про те, що Чечня все-таки належить до сх╕дного св╕ту. Чеченц╕ — максимал╕сти: як п╕д час в╕йни, так ╕ в пору мирного буд╕вництва. Кремль сказав чеченцям: «Роб╕ть усе, що хочете, але не намагайтеся в╕докремитись в╕д Рос╕╖», тож нин╕шн╕й президент республ╕ки Рамзан Кадиров ма╓ певну свободу д╕й. В╕н глибоко шану╓ попереднього президента Володимира Пут╕на ╕ вдячний Кремлю за таку формулу стосунк╕в. Тому у Грозному ╓ нав╕ть проспект Пут╕на, який вигляда╓ досить пристойно, але вс╕ сл╕ди в╕йни не з╕треш…
Олександр вважа╓, що принаймн╕ третина територ╕╖ Грозного ще не скоро зм╕нить св╕й зовн╕шн╕й вигляд. Справд╕, моторошно ста╓, коли бачиш оптим╕стичний напис: «Добро пожаловать!» при вход╕ до школи, а сама вона лежить у ру╖нах… Республ╕ка ма╓ чимал╕ кошти в╕д нафти, але ╕ ╖х недостатньо, щоб швидко в╕дбудувати столицю, а тим б╕льше менш╕ м╕ста. Проте не можна сказати, що чеченц╕ б╕дують: черн╕г╕вець звернув увагу на чималеньк╕ отари овець, дехто трима╓ добр╕ пас╕ки; та й в оселях ╓ все, що потр╕бне для життя. Чеченц╕ не спиваються — ╕слам забороня╓ пити — вони наполегливо працюють ╕ беруть в╕д сво╓╖ земл╕ все, що вона може дати.

АРГУНСЬКА УЩЕЛИНА — ЗОНА РИЗИКУ
Отже, цього разу Олександр вир╕шив неодм╕нно пройти всю Аргунську ущелину. Знав, що останн╓ м╕сце, куди можна добратися без перепустки, це селище ╤тум-кал╕ (слово «кал╕» означа╓ фортеця — С. Л.). Однак не мав жодного уявлення про те, що цей населений пункт входить до так звано╖ зони КТО, себто зони контртерористично╖ операц╕╖. Звичайно, сп╕вроб╕тники ФСБ не могли не пом╕тити людину слов’янсько╖ зовн╕шност╕ та ще й з рюкзаком ╕ фотоапаратом. Укра╖нця затримали, звинувативши в несанкц╕онованому проникненн╕ в зону КТО. Оштрафували на 500 рос╕йських рубл╕в. Прикро, звичайно, було викидати так╕ грош╕, але реакц╕я м╕сцевих силовик╕в на Сашкове пояснення (мовляв, н╕хто не попередив про цю зону) була стандартною: «Незнання закону не зв╕льня╓ в╕д в╕дпов╕дальност╕…»
— ╤ все ж вважаю, що г╕рська Чечня варта набагато б╕льше, н╕ж п’ятсот рос╕йських рубл╕в, — емоц╕йно каже черн╕г╕вець, — там наст╕льки гарн╕ кра╓види! Свою подорож по Аргунськ╕й ущелин╕ я таки зд╕йснив. Хоча й не об╕йшлося без пригод. Колись ця ущелина добре охоронялася федеральними в╕йськами, адже саме вона була найкоротшою дорогою з г╕р на р╕внину. Через кожн╕ п╕втора-два к╕лометри вздовж дороги тут облаштован╕ замаскован╕ вогнев╕ точки, як╕ могли б надовго затримати наступ бойовик╕в у випадку ╖хнього раптового прориву з г╕р на р╕внину. Бачив я ╖х зблизька — там н╕кого не було, можна було зайти ╕ оглянути. ╤ ось, йдучи п╕шки вздовж Аргунсько╖ ущелини ╕ фотографуючи чудов╕ кра╓види, я побачив один такий «дзот» ╕, будучи певним, що там н╕кого нема╓, вир╕шив зайти всередину ╕ трохи в╕дпочити. Однак цього разу я помилився: там були люди, як╕ несли бойове чергування. Чи то вони грали в карти, чи просто задр╕мали, втративши пильн╕сть (ще й взуття у мене було дуже м’яке), але я непом╕тно для них об╕йшов цю вогневу точку з тилу. В╕дчиняю дверцята ╕ раптом… мен╕ в груди впира╓ться автомат Калашникова! Хтось, невидимий

у темряв╕, пересмику╓ затвор. Через секунду могла пролунати й черга… У мене вистачило розуму взяти ╕н╕ц╕ативу в сво╖ руки, я сказав: «Не треба, не стр╕ляйте, я — не бандит, я — мандр╕вник!» Дво╓ озбро╓них чеченц╕в (очевидно, м╕л╕ц╕я) перев╕рили мо╖ документи, подивилися, що я зн╕маю… Пот╕м викликали когось по рац╕╖; через 15 хвилин при╖хала машина з дивними номерами: жодно╖ цифри, лише три л╕тери — КРА. Вийшов молодий чолов╕к у цив╕льному, в╕н знову перев╕рив мо╖ документи ╕ те, що я зн╕мав. А пот╕м каже: «Олександре, це дуже добре, що ви — мандр╕вник та ще й з Укра╖ни… Нам при╓мно, що ви при╖хали подивитися Чечню. Ми поважа╓мо мандр╕вник╕в ╕ любимо гостей. Але запам’ятайте раз ╕ назавжди: н╕коли близько не п╕дходьте до вогневих точок… Люди, як╕ там сидять, мають право стр╕ляти на ураження!»

«МИР У ЧЕЧН╤ ТИМЧАСОВИЙ. ТАМ ╢ НАДТО БАГАТО ЛЮДЕЙ, ЯК╤ НЕ ХОЧУТЬ КОРИТИСЯ РОС╤╥…»
Спочатку Олександру важко було зрозум╕ти: чому ж волелюбн╕ чеченц╕, як╕ лише нещодавно воювали, тепер охоче йдуть працювати у м╕л╕ц╕ю, ФСБ, ОМОН та ╕нш╕ силов╕ структури? Але, сп╕лкуючись ╕з м╕сцевим населенням, д╕йшов висновку: це результат того компром╕су, який влаштову╓ ╕ Москву, ╕ м╕сцеву ел╕ту, ╕ б╕льш╕сть чеченського народу. Нин╕шньому президенту Чечн╕ Рамзану Кадирову, як ╕ його батьков╕ — Ахмату Кадирову, люди вдячн╕ за те, що т╕ змогли домовитись з Москвою ╕ цим фактично припинили геноцид чеченського народу.
Проте на цьому вдячн╕сть ╕ зак╕нчу╓ться, бо нин╕шн╕й режим люди також недолюблюють ╕, не надто ховаючись в╕д сторонн╕х, називають його «беспределом в законе».
— У президента ╓ особиста охорона, — каже Олександр, — це приблизно 200 в╕дб╕рних бойовик╕в, як╕ оф╕ц╕йно ╓ гвард╕╓ю. Коли десь якийсь непорядок (з точки зору президента ╕ його оточення), то вони при╖жджають ╕ в усьому розбираються. Досить поширеними ╓ випадки страт без суду ╕ сл╕дства, а деяк╕ опозиц╕онери просто раптово зникають безв╕сти… За два тижн╕ до мого при╖зду в Чечню (а я там був у вересн╕ минулого року) в╕дбулася под╕я, про яку мен╕ з хвилюванням розпов╕дали м╕сцев╕ жител╕. Влада Чечн╕ оф╕ц╕йно оголосила амн╕ст╕ю для тих бойовик╕в, на чи╖х руках нема кров╕. Мовляв, треба т╕льки вийти з л╕су ╕ скласти зброю. ╤ ось у Центоройський в╕дд╕л м╕л╕ц╕╖ (це п╕вденно-сх╕дна Чечня) звернулися 10 бойовик╕в, як╕ щойно спустилися з г╕р. Вони складають зброю ╕ кажуть, що вбивств на ╖хн╕й сов╕ст╕ нема╓ — можна перев╕ряти. Однак ╖х ус╕х поставили до ст╕нки ╕… розстр╕ляли там же, у райв╕дд╕л╕ м╕л╕ц╕╖. Через два дн╕ з г╕р спустилися т╕, хто не пов╕рив у амн╕ст╕ю. Вони вже знали про те, що сталося з ╖хн╕ми дов╕рливими однополчанами. В д╕алог н╕ з ким не вступали, а просто почали штурм райв╕дд╕лу. За оф╕ц╕йними даними, тод╕ загинуло 5 сп╕вроб╕тник╕в м╕л╕ц╕╖ ╕ 12 бойовик╕в. Але я, знаючи, що таке «оф╕ц╕йн╕ дан╕» в нин╕шн╕й Чечн╕, вважаю, що най╕мов╕рн╕ше загинуло по десять чолов╕к з кожного боку. Отже, упродовж трьох дн╕в тридцять чолов╕к загинуло н╕ за що… Я впевнений, що мир у Чечн╕ тимчасовий. Там ╓ надто багато людей, як╕ не хочуть коритися Рос╕╖. Але поки що йдуть служити ╕ у ФСБ, ╕ у м╕л╕ц╕ю, бо вс╕ силовики отримують добру платню. Але й це залежить в╕д того, до якого «тейпу» належить людина. Адже нин╕шн╕й режим ╓ в╕дверто клановим, тому не вс╕м в╕дкрита дорога в силов╕ структури.

«З ПОДИВОМ Д╤ЗНАВСЯ, ЩО ШАМ╤ЛЯ ЧЕЧЕНЦ╤ НЕ ДУЖЕ ПОВАЖАЮТЬ, ╥ХН╤Й ГЕРОЙ — БАЙСАНГУР»
Олександр Волощук перед тим, як вирушати у подорож, зазвичай вивча╓ ╕стор╕ю того рег╕ону, куди збира╓ться ╖хати. Коли вда╓ться д╕стати словник, то намага╓ться запам’ятати хоча б дв╕-три сотн╕ сл╕в м╕сцевою мовою. А якщо н╕, то зна╓, що майже скр╕зь виручить його хоч ╕ не надто досконала англ╕йська… ╤ у Ф╕нлянд╕╖, ╕ в Сир╕╖, ╕ в ╤ран╕. Добре, що в Чечн╕ вс╕ розум╕ють рос╕йську. Тому цього разу укра╖нець особливу увагу звернув на ╕стор╕ю Кавказьких во╓н Х╤Х стол╕ття. Читав дещо ╕ про Шам╕ля, про якого вперше почув ще у школ╕. Проте п╕д час подорож╕ зрозум╕в, що ставлення до ╕мама Шам╕ля на Кавказ╕ зовс╕м неоднозначне. Його люблять у Дагестан╕, адже сам в╕н — аварець. А чеченц╕ вважають Шам╕ля… зрадником. Адже попри багатор╕чну збройну боротьбу в╕н все-таки здався на мил╕сть переможц╕в. А ось хто по-справжньому воював, так це його сподвижник Байсангур. Коли Шам╕ль на Гун╕б╕ вир╕шив здатися рос╕янам, Байсангур ус╕ляко в╕дмовляв його в╕д цього кроку. Не зум╕вши переконати, з╕брав сво╖х в╕рних во╖н╕в ╕ вони з бо╓м прорвалися через потр╕йне к╕льце оточення. П╕сля прориву залишилася невелика група во╖н╕в, та вони ще деякий час воювали в горах, аж поки Байсангура не взяли в полон ╕ не стратили. Саме ця постать ╕ ╓ символом чеченсько╖ нескореност╕.
— Я хот╕в побувати на могил╕ Байсангура в сел╕ Беной-Ведено, — каже Олександр, — але це також зона «контртерористично╖ операц╕╖» ╕ там заборонено з’являтися туристам. Зате в м╕ст╕ Урус-Мартан мен╕ пощастило познайомитися з нащадком Байсангура у сьомому кол╕н╕ Адамом Сату╓вим. Це засновник ╕ директор ╓диного на П╕вн╕чному Кавказ╕ етнограф╕чного музею просто неба. Мен╕ там дуже сподобалося! Адам Сату╓в домовився з чеченським телебаченням ╕ про мене зняли, а пот╕м показали невеликий сюжет. П╕зн╕ше чеченц╕ мене вп╕знавали на вулицях, це було трохи незвично, але при╓мно. А головне, що Адам Сату╓в подарував мен╕ р╕дк╕сну ╕ дуже ц╕нну книгу про Чечню. Так╕ подарунки роблять т╕льки справжн╕м друзям. Видно в мо╖й особ╕ нащадок Байсангура побачив укра╖нця, який не т╕льки оц╕нив пейзаж╕ ╤чкер╕╖, але й зрозум╕в душу чеченського народу.

Записав
Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9618

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков