Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 18.11.2011
УКРА╥НСЬКА МУЗИКА: НЕМА╢ ПРОРОКА У СВО╥Й В╤ТЧИЗН╤

В Укра╖н╕ не втиха╓ дискус╕я про обмеження укра╖нсько╖ музики. П╕сля ухвалення Верховною Радою закону про зменшення квот з 50 до 25% на укра╖номовний ауд╕о- та в╕деопродукт в еф╕р╕ останньою рятувальною ╕нстанц╕╓ю залишився Президент. Багато хто тепер спод╕ва╓ться, що закон цей п╕дписаний все-таки не буде.
Збоку, з ╕ншо╖ держави, ця ситуац╕я зда╓ться б╕льш н╕ж дивною. У той час як в Укра╖н╕ борються з укра╖нською музикою, в ус╕х рекламних матер╕алах про нашу кра╖ну пишуть про ╖╖ музичн╕ досягнення. Ус╕м в╕домо, що одну ╕з найв╕дом╕ших у св╕т╕ п╕сень «Summertime» (у виконанн╕ Лу╖ Армстронга та Елли Ф╕джеральд) написано за мотивами укра╖нсько╖ колисково╖ «Ой ходить сон коло в╕кон», а в╕дома всьому св╕ту р╕здвяна «Ring Christmas Bells» ╓ н╕чим ╕ншим, як п╕снею «Щедрик» (укра╖нського композитора Миколи Леонтовича). Не так давно представниця Укра╖ни сп╕вачка Руслана з╕ сво╖м етн╕чним номером перемогла на ╢вробаченн╕-2004, а вже у 2005-му цей популярний п╕сенний конкурс проходив у Ки╓в╕.
Укра╖номовн╕ виконавц╕ та групи демонструють серйозний усп╕х ╕ в Рос╕╖: виступають регулярно (може, нав╕ть част╕ше, н╕ж в Укра╖н╕), отримують музичн╕ прем╕╖, виступають на р╕зних фестивалях ╕ збирають повн╕ зали сво╖х шанувальник╕в. Через такий ╕нтерес до укра╖нсько╖ музики деяк╕ московськ╕ б╕знесмени нав╕ть подумують в╕дкрити спец╕альний майданчик п╕д цей напрям, щоб пост╕йно збирати виконавц╕в та ╖хн╕х шанувальник╕в в одному м╕сц╕, а не кожного разу в ╕ншому клуб╕.
Згадую, як п╕вроку тому обговорював тему зменшення квот на укра╖нську музику з визнаним пропагандистом укра╖нсько╖ музики Олегом Скрипкою — в╕н вкотре був з концертом у Москв╕. Артист висловив упевнен╕сть, що в Укра╖н╕ реал╕зу╓ться антикультурна програма, спрямована на повне знищення укра╖нсько╖ мови — у п╕снях, музиц╕ тощо. Тому в Укра╖н╕ практично в╕дсутн╕ мед╕аможливост╕ для розвитку укра╖нсько╖ музики. У результат╕, щоб вижити, укра╖нськ╕ виконавц╕ рвуться до Рос╕╖, щоб пот╕м додому повернутися вже «з╕рками». «Адже вдома ти не можеш нормально розвиватися», — розпов╕в в╕н.
Як показав час, в╕дтод╕ ситуац╕я не зм╕нилася — у сво╖й в╕тчизн╕ пророка як не було, так ╕ нема╓.
Проблема укра╖нсько╖ музики, як ╕ б╕льш╕сть труднощ╕в у наш╕й кра╖н╕, пов’язана з пол╕тикою, а точн╕ше з пост╕йною пол╕тизац╕╓ю мовного питання. «Якщо в Укра╖н╕ ти розмовля╓ш укра╖нською мовою ╕ сп╕ва╓ш укра╖нськ╕ п╕сн╕, тебе в╕дразу називають нац╕онал╕стом, ╕ з укра╖нською мовою, природно, велик╕ проблеми. Уявля╓ш, якби, наприклад, «Рос╕йське рад╕о» або «Наше рад╕о» назвали нац╕онал╕стичним, тому що там 100% рос╕йсько╖ музики?» — каже Олег Скрипка.
╤снуючу ситуац╕ю з укра╖нською музикою ц╕лком можна вважати такою, що загрожу╓ нац╕ональн╕й безпец╕ Укра╖ни, — адже музика, м╕ж ╕ншим, заклада╓ основу самосв╕домост╕ населення кра╖ни як ╓дино╖ нац╕╖.
На власному приклад╕ переконався, що з кожним при╖здом до Ки╓ва почути щось з укра╖нських п╕сень на м╕сцевому рад╕о- та у телееф╕р╕ ста╓ дедал╕ складн╕ше. ╤ це непри╓мно диву╓ не т╕льки вих╕дц╕в з Укра╖ни, а й ╕ноземц╕в, як╕, при╖жджаючи у нашу кра╖ну, не можуть в╕дчути ╖╖ нац╕онально╖ особливост╕. Адже попереду ╢вро-2012! Яку етн╕чну ун╕кальн╕сть продемонстру╓ Укра╖на, якщо всюди лунатиме низькопробна рос╕йська попса?
Збереження нин╕шн╕х квот на укра╖нську музику в еф╕р╕ — лише п╕взах╕д. Д╕йсно важливим кроком могло б стати створення спец╕ал╕зованих ЗМ╤ — рад╕останц╕й ╕ хоч би одного потужного музичного телеканалу. У державах, як╕ думають про сво╓ майбутн╓, важлив╕сть нац╕онально╖ музики зрозум╕ли давно ╕ створили в ╤тал╕╖ Italianmusik, у Н╕меччин╕ — Viva, у Франц╕╖ — MCM France. У Рос╕╖ в╕дразу два телеканали, як╕ транслюють п╕сн╕ виключно рос╕йською мовою, — RU.tv ╕ MusikBox.RU.
Скептики можуть заперечити, що не справа держави вкладатися в шоу-б╕знес, коли за газ платити н╕чим. Частково це так. Тим б╕льше, якщо щось под╕бне доручити державним чиновникам, то може вийти черговий держканал — затратний, неефективний та н╕кому не потр╕бний.
Однак не все так складно, як зда╓ться на перший погляд. Держав╕ буде достатньо створити сприятлив╕ умови для розвитку укра╖нсько╖ музично╖ сфери, наприклад, збер╕гши ╕снуюч╕ квоти або запровадивши «податков╕ кан╕кули». Якщо ╕сну╓ державна програма Держкомтелерад╕о «Укра╖нська книжка», так чому б не запустити державну програму «Укра╖нська музика»?
Так ╕ «з нуля» не треба створювати — влад╕ досить домовитися з укра╖нськими мед╕аол╕гархами про переформатування одного ╕з ╕снуючих у них музканал╕в: так вийде менш витратно ╕ набагато ефективн╕ше. Впевнений, що шанувальник╕в укра╖нсько╖ музики набагато б╕льше, н╕ж шанувальник╕в Нацбанку Укра╖ни, який вид╕лив на потреби свого «телерупора» 10 млн. гривень. Шкода т╕льки, що комерц╕йн╕ можливост╕ укра╖нсько╖ музики не бачать т╕льки в Укра╖н╕.
Невже пол╕тики не розум╕ють, що не варто недооц╕нювати можливост╕ укра╖нсько╖ музики? Досить пригадати, як починалася Помаранчева революц╕я. Опозиц╕я на повну силу використала любов аудитор╕╖ до укра╖нсько╖ музики, яку в той час р╕дко можна було почути. Тому вона залучала до сво╓╖ аг╕тац╕йно╖ кампан╕╖ саме укра╖номовних музикант╕в, як╕ ╕ збирали на майданах сотн╕ тисяч людей. Поза всякими сумн╕вами це в╕д╕грало свою роль. Отже, загнавши укра╖нську музику в резервац╕ю зараз, у недалекому майбутньому влада ц╕лком може отримати ще одного, дуже впливового опонента.
Як показала практика, укра╖нська музика — хороший експортний продукт, який не п╕двладний кон’юнктур╕ ╕ не знец╕ню╓ться п╕сля чергових вибор╕в. Шкода т╕льки, що в Укра╖н╕ так далеко не загадують, ╕ це нац╕ональне надбання сьогодн╕ може вижити т╕льки за рахунок експорту.

╤гор СОЛОВЕЙ, м. Москва
(УКР╤НФОРМ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9622

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков