Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 18.11.2011
Зберегти для прийдешн╕х покол╕нь

В╕дкритий лист

Президенту Укра╖ни
В. Ф. ЯНУКОВИЧУ

Коп╕я: Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни
М. Я. АЗАРОВУ

Про необх╕дн╕сть збереження як самост╕йно╖ науково╖ установи першо╖ на теренах колишньо╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ Кримсько╖ (Салгирсько╖) досл╕дно╖ станц╕╖ сад╕вництва ╤нституту сад╕вництва НААН Укра╖ни та в╕дзначення на державному р╕вн╕ у 2013 роц╕ 100-р╕ччя в╕д дня ╖╖ орган╕зац╕╖.

Вельмишановний В╕кторе Федоровичу!
У систем╕ Нац╕онально╖ аграрно╖ академ╕╖ наук в╕дбува╓ться бол╕сний процес реформування аграрно╖ науки. Науковою громадськ╕стю Укра╖ни в╕н сприйма╓ться дуже неоднозначно. Адже руйну╓ться десятир╕ччями апробована галузева модель управл╕ння науково-досл╕дними установами. Створення багатогалузевих меганаукових установ, на наш погляд, зруйну╓ д╕ючу наукову мережу та установлений у в╕тчизнян╕й науц╕ галузевий принцип управл╕ння досл╕дними установами ╕ призведе до ╖хньо╖ деградац╕╖. Зазначене реформування, перш за все, небезпечне для таких складних ╕ економ╕чно важливих для Укра╖ни галузей, як сад╕вництво та виноградарство.
Необх╕дн╕сть ╕снування в районах розвинутого промислового сад╕вництва самост╕йних досл╕дних станц╕й переконливо доведена класиками в╕тчизняно╖ науки — Л. П. Симиренком, М. ╤. Вавиловим, В. В. Пашкевичем, М. В. Ритовим, М. ╤. К╕чуновим, В. Л. Симиренком.
Салгирська (нин╕ Кримська) досл╕дна станц╕я сад╕вництва — перша в колишн╕й Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ державна наукова установа. Б╕ля ╖╖ виток╕в стояли Тавр╕йська земська управа, С╕мферопольське в╕дд╕лення Рос╕йського ╕мператорського товариства сад╕вництва, пров╕дн╕ в╕тчизнян╕ вчен╕ та сад╕внича громадськ╕сть Криму. Створення Салгирсько╖ помолого-сад╕вничо╖ станц╕╖ в 1913 роц╕ стало можливим п╕сля виходу у св╕т в 1912 роц╕ фундаментально╖ прац╕ всесв╕тньо в╕домого укра╖нського вченого-сад╕вника та помолога Л. П. Симиренка «Крымское промышленное плодоводство», високо поц╕новано╖ св╕товою науковою громадськ╕стю. П╕д час останньо╖ по╖здки до Криму ╕мператора Миколи II, у кв╕тн╕ 1912 року, кримськ╕ сад╕вники вручили йому прим╕рник щойно видано╖ велично╖ прац╕ видатного укра╖нського ученого. Тогочасна влада добре усв╕домлювала, що вельми важлива ╕ найб╕льш потужна галузь кримсько╖ економ╕ки — промислове сад╕вництво може усп╕шно розвиватися лише за умов ╖╖ квал╕ф╕кованого наукового забезпечення ╕ супроводу.
Багатол╕тня д╕яльн╕сть першо╖ у Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ приватно╖ досл╕дно╖ установи, Помолог╕чного розсадника Л. П. Симиренка, який наступного року ма╓ в╕дзначати сво╓ 125-р╕ччя, сприяла розвитку плод╕вництва у найб╕льш сприятливих природно-кл╕матичних рег╕онах кра╖ни ╕ завершилася формуванням потужних в╕тчизняних центр╕в промислового плод╕вництва.
Завдяки симиренк╕вському Помолог╕чному розсаднику перед Першою св╕товою в╕йною були створен╕ передумови для в╕дкриття державних досл╕дних установ на П╕вдн╕ Укра╖ни, в Бесараб╕╖, Под╕лл╕, Ки╖вщин╕ та в ╕нших рег╕онах.
На жаль, Перша св╕това та Громадянська в╕йни та злочинне вбивство Л. П. Симиренка завдали величезно╖ шкоди укра╖нському сад╕вництву, яке вже на той час мало величезний експортний потенц╕ал. Призупинився ╕ процес створення наукових установ. До цього кер╕вництво Радянсько╖ Укра╖ни повернулося лише наприк╕нц╕ 20-х рок╕в.
За дорученням уряду Укра╖ни, син Л. П. Симиренка професор В. Л. Симиренко в 1921 роц╕ на баз╕ нац╕онал╕зованого Помолог╕чного розсадника створив Мл╕╖вську садово-городню станц╕ю (нин╕ ╤нститут помолог╕╖ НААН Укра╖ни). Мл╕╖вська досл╕дна станц╕я сад╕вництва п╕д кер╕вництвом професора В. Л. Симиренка, 120-р╕ччя в╕д дня народження якого держава мала б в╕дсвяткувати наприк╕нц╕ цього року, впродовж майже десяти рок╕в зд╕йснювала наукове та методичне кер╕вництво вс╕ма досл╕дними сад╕вничими установами кра╖ни. ╤ це було ц╕лком законом╕рно, адже професор Володимир Симиренко з╕брав на станц╕╖ найкращих фах╕вц╕в з сад╕вництва, розсадництва, селекц╕╖, агрох╕м╕╖, ф╕з╕олог╕╖, агрометеоролог╕╖ та захисту рослин. До того ж, Мл╕╖вська досл╕дна станц╕я сад╕вництва успадкувала багатол╕тн╕й досв╕д Помолог╕чного розсадника Л. П. Симиренка. Це й дозволяло ╖й зд╕йснювати науково-методичне кер╕вництво досл╕дною мережою сад╕вничо╖ галуз╕ всього Союзу.
Наукову програму для Кримсько╖ досл╕дно╖ станц╕╖, як ╕ для багатьох ╕нших, професор Володимир Симиренко розробив особисто. З його ╕н╕ц╕ативи у Ки╓в╕, в Кита╓в╕ в 1930 роц╕ було створено перший у кра╖н╕ Всесоюзний науково-досл╕дний ╕нститут п╕вденних плодових ╕ яг╕дних культур (нин╕ ╤нститут сад╕вництва НААН), якому п╕дпорядкувалась сад╕внича досл╕дна мережа всього Союзу. ╤нститут мав нам╕р створити досл╕дн╕ станц╕╖ у багатьох рег╕онах Рос╕йсько╖ Федерац╕╖: П╕дмосков’╖, на Тамбовщин╕, П╕вн╕чному Кавказ╕, республ╕ках Закавказзя та Середньо╖ Аз╕╖.
Саме в Укра╖н╕ завдяки невтомн╕й д╕яльност╕ та величезному орган╕заторському таланту професора В. Л. Симиренка була впроваджена у життя модель наукового забезпечення сад╕вничо╖ галуз╕. Складовими частинами ╖╖ ╓ головний галузевий науково-досл╕дний ╕нститут ╕ мережа зональних досл╕дних станц╕й. Зазначена модель усп╕шно функц╕ону╓ ╕ дос╕ майже в ус╕х кра╖нах СНД, у тому числ╕ ╕ в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖, та багатьох кра╖нах св╕ту.
Тож будь-яке реформування, переп╕дпорядкування або позбавлення автономного статусу найстар╕шо╖ в кра╖н╕ Кримсько╖ досл╕дно╖ станц╕╖ завдасть величезно╖ шкоди не лише в╕тчизнян╕й сад╕внич╕й науц╕, але ╕ всьому сад╕вництву Укра╖ни.
Напередодн╕ свого славного 100-р╕ччя станц╕я потребу╓ не реформування, а всеб╕чно╖ п╕дтримки з боку держави, кримсько╖ влади, НААН Укра╖ни та ╤нституту сад╕вництва. ╤стотно ма╓ бути зм╕цнена матер╕ально-техн╕чна база станц╕╖ та покращене наукове оснащення лаборатор╕й. Потр╕бно не лише зберегти, але ╕ зм╕цнити кадровий потенц╕ал досл╕дно╖ установи.
Запорукою усп╕ху д╕яльност╕ аграрних наукових установ ╓ забезпечення ╖х землею для науково-досл╕дно╖ д╕яльност╕ та селекц╕йно╖ роботи. Позбавлення науково-досл╕дних установ експериментально╖ бази р╕вноц╕нно ╖х знищенню.
Потр╕бно врешт╕-решт пок╕нчити з ганебною практикою щор╕чного скорочення науково-техн╕чного персоналу та жалюг╕дного вид╕лення кошт╕в нав╕ть на комунальн╕ послуги. Велике прим╕щення станц╕╖ упродовж майже двох десятил╕ть не опалю╓ться ╕ потребу╓ негайного кап╕тального ремонту та реконструкц╕╖.
╢ вс╕ п╕дстави для того, аби на ╕снуюч╕й баз╕ станц╕╖ створити державний Музей ╕стор╕╖ кримського сад╕вництва. На жаль, у Кримському республ╕канському кра╓знавчому музе╖ сьогодн╕ в╕дсутн╕ нав╕ть в╕дд╕ли з ╕стор╕╖ сад╕вництва та виноградарства.
Л╕кв╕дац╕я станц╕╖, позбавлення ╖╖ земельних уг╕дь та перетворення у м╕н╕атюрну лаборатор╕ю створюваного Кримського науково-досл╕дного аграрного ╕нституту спричинить ц╕лковите знищення колись потужно╖ ╕ славетно╖ науково╖ установи з багатющою ╕стор╕╓ю.
╤сну╓ реальне побоювання, що у процес╕ запланованого управл╕нського реформування Кримська станц╕я сад╕вництва може повторити долю ще одн╕╓╖ ун╕кально╖ м╕сцево╖ науково╖ установи — Помолог╕чно╖ станц╕╖ п╕д Севастополем. Вона д╕сталася Укра╖н╕ у спадок в╕д Всесоюзного ╕нституту рослинництва ╕м. М. ╤. Вавилова (м. Лен╕нград). На ц╕й станц╕╖ було зосереджено майже 6 тисяч сорт╕в св╕тово╖ селекц╕╖. Помолог╕чну колекц╕ю св╕тового значення упродовж 70 рок╕в створювали сотн╕ науковц╕в всього Союзу. П╕сля ╖╖ перетворення у другорядний п╕дрозд╕л Н╕к╕тського ботан╕чного саду багатющий генофонд практично загинув, а у штат╕ залишилось лише к╕лька чолов╕к.
За завдан╕ держав╕ збитки у к╕лька сотень м╕льйон╕в долар╕в н╕хто з наукового та аграрного чиновництва так ╕ не в╕дпов╕в.
Не в кращому стан╕ перебува╓ також нещодавно «реформована» Кримська досл╕дна станц╕я овоч╕вництва ╕ баштанних культур (с. Укромне С╕мферопольського району). Чи не через це в автоном╕╖ нин╕ вкрай занедбане овоч╕вництво, тепличне господарство та баштанництво? ╤ коли б не сус╕дня Херсонщина, то на п╕востр╕в завозили б овоч╕ не лише з Туреччини та ╢гипту, Польщ╕, але й з Австрал╕╖ та Ново╖ Зеланд╕╖.
Аби в╕дродити високий р╕вень в╕тчизняно╖ аграрно╖ науки, д╕йсно, потр╕бно л╕кв╕дувати низку вс╕ляких адм╕н╕стративно-чиновницьких та контролюючих контор ╕ забезпечити належну державну п╕дтримку справжн╕х наукових установ, доц╕льн╕сть функц╕онування яких п╕дтверджена усп╕шною багатол╕тньою подвижницькою д╕яльн╕стю. Серед них г╕дне м╕сце упродовж майже ста рок╕в пос╕да╓ Кримська досл╕дна станц╕я сад╕вництва. Буде дуже соромно вс╕м нам, якщо Укра╖на ╖╖ втратить. Колись на станц╕╖ працювало понад 200 ос╕б, з них к╕лька доктор╕в та понад 25 кандидат╕в наук. Станц╕я збагатила кримське сад╕вництво не лише високо╕нтенсивними технолог╕ями, але й десятками нових високопродуктивних сорт╕в.
Укра╖нська держава належним чином ма╓ вшанувати у 2013 роц╕ ╕ 100-л╕тн╕й юв╕лей ц╕╓╖ вельми поважно╖ науково╖ установи. Св╕това наукова сп╕льнота, мабуть, не зрозум╕╓ нас через те, що в╕дкрита ще за час╕в царату досл╕дна сад╕внича установа буде знищена у незалежн╕й Укра╖н╕ малокомпетентними ╕ непатр╕отичними чиновниками в╕д науки.
Стол╕тн╕й юв╕лей Кримсько╖ досл╕дно╖ станц╕╖, як вельми усп╕шно╖, поважно╖ та давньо╖ установи, зобов’язу╓ вс╕х нас зберегти ╖╖ для прийдешн╕х покол╕нь та майбутнього в╕тчизняного сад╕вництва.

З повагою,
Петро ВОЛЬВАЧ,
академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ,
заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АР Крим, симиренкознавець, учений-сад╕вник з 50-р╕чним стажем

ТИМ ЧАСОМ...
«ПОСТ╤ЙНО МА╢ ЗРОСТАТИ К╤ЛЬК╤СТЬ ЗАДОВОЛЕНИХ ЗМ╤НАМИ В УКРА╥Н╤...»

Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович заявля╓, що в Укра╖н╕ триватимуть реформи у р╕зних напрямках, «хоча це ╕ не простий шлях». Про це, як пов╕домля╓ УН╤АН, Глава держави заявив у Черн╕вцях п╕д час робочо╖ наради з урядовцями та представниками кер╕вного та господарського активу Буковини, що нещодавно проходила на територ╕╖ Черн╕вецького машинобуд╕вного заводу.
«Реформи н╕коли не давали швидкого результату, але якщо не йти шляхом реформування кра╖ни, ми можемо залишитися в ╕золяц╕╖. Св╕т зм╕ню╓ться. Ми дуже в╕дстали в╕д сх╕дних ╕ зах╕дних сус╕д╕в. Втратили багато часу на р╕зн╕ чвари, в тому числ╕ й пол╕тичн╕, за 20 рок╕в незалежност╕. Ми клаптиками робили як╕сь ╕м╕тац╕╖ реформ, у тому чи ╕ншому напрямку. Але все господарство в клаптиках — це модель, яка не зрозум╕ла н╕кому у св╕т╕», — зазначив Президент.
В. Янукович додав, що коли розпочиналися реформи в кра╖н╕, то уряд ╕ Президент закладали в╕дом╕ у св╕т╕ напрямки реформування.
В╕н також заявив, що у процес╕ реформування кра╖ни мають брати участь вс╕ — ╕ населення, ╕ кер╕вництво держави, ╕ кер╕вники на м╕сцях. «Позитив, який буде в╕д цих реформ, я переконаний, об’╓днуватиме людей. Ми ма╓мо вс╕ разом побачити шлях до кращого, а тому пост╕йно ма╓ зростати к╕льк╕сть задоволених зм╕нами в Укра╖н╕», — зазначив Глава держави.
Водночас, Президент вважа╓, що на шляху реформування ╓ певн╕ проблеми. Одн╕╓ю з них в╕н назвав так званий «пол╕тичний в╕рус». «Запустили пол╕тичний в╕рус у сусп╕льство. Зустр╕чаючись з людьми, говорячи про життя, я бачу, що людям не вистача╓ ╕нформац╕╖ та роз’яснення про реформи, нав╕що вони, куди ╕ для чого ми руха╓мося. Люди дуже дивуються, коли д╕знаються в╕д мене про об’╓ктивн╕ та правдив╕ реч╕», — сказав Президент.
П╕д час наради В. Янукович також торкнувся питання земельно╖ ╕ податково╖ реформ. Зокрема, в╕н зазначив, що кра╖на не зупиниться у реформуванн╕ податково╖ системи. «Ми проглянемо вс╕ недол╕ки, вивчимо ╖х, ╕ поправки до Податкового кодексу в╕дправимо на розгляд Верховно╖ Ради», — сказав В. Янукович.
Торкаючись питання земельно╖ реформи, Глава держави назвав ╖╖ важливою ╕ поступовою. «Ми зробили т╕ньовий земельний ринок, в╕д якого програють люди. Це так?!», — звернувся в╕н до присутн╕х у зал╕ ╕ додав: «Я знаю, що це так, але ╓ пол╕тичн╕ сили, як╕ гальмують цей важливий процес, вони керуються принципом — чим г╕рше, тим краще. Це така у них пол╕тична боротьба. Але наша мета — щоб був порядок у кра╖н╕, ╕ був ефективний господар по вс╕х напрямках».
П╕д час наради В. Янукович запитав к╕лькох урядовц╕в, наск╕льки вони встигли вивчити проблеми рег╕ону. Однак т╕ в╕дпов╕ли, що не мали для цього достатньо часу. В. Янукович заявив: «Залиша╓тесь до к╕нця тижня тут у рег╕он╕, поки не будете знати вс╕х проблем, ╕ що саме говорять прост╕ люди по закр╕плених за вами напрямках».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9623

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков