Версiя для друку Обговорити в форумi

Нещодавні довгоочікувані методичні збори з командирами гірсько-піхотних підрозділів на навчальній базі 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗС України у Перевальному певною мірою знакові. Хоча б тому, що перші в 20-річній практиці вітчизняного війська, відтак визначили спільні погляди щодо організаційно-методичного і ресурсного забезпечення гірського вишколу в системі заходів бойової підготовки загалом.
Штатних гірсько-піхотних батальйонів у нашому війську, як відомо, поки що тільки два – один в Ужгороді, другий – в Криму, у вже згаданій 36-й бригаді. А ще так чи інакше мають справу з гірською тематикою у механізованому та аеромобільному полках 13-го армійського корпусу. Тож не випадково, що саме представники цих частин і були присутні на зборах у Перевальному.
Варто зазначити, що приймаюча сторона — Центр військ берегової оборони ВМС ЗС України — зробила все, щоб перший млинець, як кажуть, не став глевким. Навіть попри те, що гірська підготовка як дисципліна у флотському об’єднанні «прописалась» тільки-но цього року, а сам 1-й гірсько-піхотний батальйон сформували 1 грудня 2010 року. Проте, як розповів заступник командувача ВМС ЗС України з берегової оборони — начальник Центру військ берегової оборони полковник Ігор Воронченко (збори пройшли під його загальним керівництвом), допомогли досвідчені фахівці «зі сторони». Скажімо, начальник Кримського територіального управління ВСП ЗС України генерал-майор Віктор Шевченко. Свого часу, на зорі своєї офіцерської юності, він командував кращим гірським батальйоном на Закавказзі.
Перший день триденного заходу був присвячений переважно теорії. З офіцерами провели семінар, на якому йшлося про усталений порядок підготовки і проведення бойових заходів у гірській місцевості. При цьому враховувалась специфіка самих гір, бо Карпати і Кримські гори, до яких «прив’язані» наші гірські батальйони, суттєво різняться.
— Тут скелі крутіші, гори відкритіші, — розповідав начальник розвідки — командир взводу старший лейтенант Олександр Недобитко, — у Карпатах більш пологі, лісисті. Якщо брати скелелазіння, то у нас в Ужгородському навчальному центрі всього дві придатні для цього скелі — одна заввишки 16, інша близько 40 метрів. У Перевальному, як я переконався, вибір практично не обмежений.
На семінарі закарпатці (їхній батальйон існує з 2005 року) поділилися зі своїми колегами набутим досвідом, висловились стосовно переваг і, навпаки, недоліків альпіністського спорядження, взуття тощо. А їм було що сказати. Якщо, приміром, італійські обв’язки зарекомендували себе непогано, то ось вітчизняні черевики не зовсім — «не тримають ногу», до того ж швидко зношуються.
Насиченим на події став другий день методичних зборів. Він пройшов на гірській ділянці Ангарського полігона. Старожили називають цю місцину по-своєму — Три колодязі. Вона здавна приваблювала сюди військових фахівців. Сама природа наче спеціально зібрала докупи все, що їм потрібно: скельні виступи на будь-який смак, річечка, що в’ється поміж скелями і густим лісом, печери, які, до речі, слугували надійним прихистком кримським партизанам у роки минулої війни.
На 8-ми навчальних точках було представлено багато чого слушного і цікавого. Скажімо, інженерна розвідка водної перешкоди, а потім її подолання різними способами. Начальник служби тилу підполковник Володимир Іванов показав, як підручними предметами можна профільтрувати воду, що стікає з гір, для вживання, нашвидкуруч обладнати в горах місце для обігріву, ночівлі, приготовування їжі. Розповіли учасникам зборів і про особливості організації системи радіозв’язку батальйону в горах, надання першої медичної допомоги.
До проведення показового заняття з гірської підготовки долучились вже спецпризначенці ВВ МВС під керівництвом їхнього комбата підполковника Владислава Боняра. Вони, зокрема, продемонстрували спуски і підйоми на скелі за допомогою сучасного альпіністського спорядження. До речі, хлопці були одягнені у зручні однострої київської фірми «СТС», яка займається виготовленням спеціального, в тому числі гірського, тактичного спорядження для силових відомств, причому, не тільки вітчизняних. Її колишній керівник, до слова, у недавньому минулому офіцер морського «спецназу» Юрій Старов прямо на полігоні розгорнув показ цієї продукції. Хай там як, а чоловік сподівається побачити у фірмовому спорядженні, що витримує конкуренцію з аналогічними зарубіжними розробками, і наших армійців.

Василь САДОВСЬКИЙ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "З потоку життя"