Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 18.11.2011
В╤ДЧУТИ НА ДОТИК ЕПОХУ

Мистецтво

Романтична ╕стор╕я про кохання юнака Ашика Кар╕ба ╕ красун╕ Шахс╓не переда╓ться в╕ками у фольклор╕ вс╕х тюркських народ╕в. В ╕нтерпретац╕╖ художника ╤лл╕ Борохова, який взяв за основу ╖╖ кримчацький вар╕ант, що д╕йшов до наших дн╕в на стор╕нках джонки — старовинного с╕мейного рукопису нац╕ональним алфав╕том кримчанина Ш. Бакши, ця казка концентру╓ в сво╓му зм╕ст╕ всю щир╕сть, доброту ╕ цнотлив╕сть народу: напуття п╕дростаючому покол╕нню, свого роду кодекс чест╕, правила повед╕нки в сусп╕льств╕ ╕ ставлення до навколишнього св╕ту.
В п’яти композиц╕ях лакон╕чною мовою граф╕чних л╕н╕й перед глядачем постають драматичн╕ повороти сюжету: 40-денний шлях Ашика Кар╕ба з караваном ╕з м. Алена в ╕нше м╕сто, щоб заробити за умовами батька наречено╖ грош╕ на вес╕лля, в╕дкриття кав’ярн╕, п╕дступн╕сть друга Шахлевента, який через три роки пов╕з в╕д його ╕мен╕ кохан╕й подарунки, проте, привласнивши ╖х, захот╕в сам одружитися з чужою нареченою. ╤ т╕льки п╕сня Ашика Кар╕ба в супровод╕ народного струнного музичного ╕нструмента — сазу, який почула Шахс╓не, перервала вес╕льну церемон╕ю ╕з злим нелюбом. Гост╕ д╕зналися про обман. ╤ остання перепона до щастя молодих людей, як╕ не уявляли сво╓╖ дол╕ нар╕зно, була усунута. А п╕сн╕ Ашика Кар╕ба, який жив довго ╕ щасливо в шлюб╕ з Шахс╓не, ╕ дос╕ сп╕вають у багатьох кримчацьких с╕м’ях.
Чув ╖х у дитинств╕ в╕д батьк╕в та бабус╕ ╕ кримчак за походженням ╤лля Борохов. «Мо╖ предки — степовики, у яких до коней любов у кров╕, — напише в╕н згодом в одному з в╕рш╕в. — Я вир╕с там, де с╕ль, п╕на, шум, рибальськ╕ с╕т╕ ╕ човни. Люблю я Керч». Ц╕╓ю любов’ю наповнений великий пласт творчост╕ художника, що на в╕дкрит╕й у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ персональн╕й виставц╕ «М╕й шлях у мистецтв╕» був продемонстрований у документальному ф╕льм╕ про оформлення ним у м╕ст╕ арх╕тектурних споруд р╕зними видами монументального розпису, рель╓ф╕в, моза╖ки ╕ скульптури з ковано╖ м╕д╕.
В╕н навчався у Керч╕ в середн╕й школ╕, художн╕й студ╕╖ клубу «Мистецтво» ╕ повернувся сюди профес╕йним художником п╕сля зак╕нчення художньо-граф╕чного факультету Орловського педагог╕чного ╕нституту. Створен╕ ним за чотири роки роботи в ньому викладачем картини ╕снують нин╕ вже б╕льше у в╕ртуальному св╕т╕ та книжкових репродукц╕ях, бо ориг╕нали знаходяться у фондах музе╖в Москви, Орла та ╕нших м╕ст Рос╕╖, у приватних колекц╕ях ╕ т╕льки час в╕д часу експонуються на виставках. А керченськ╕ багатоф╕гурн╕ та орнаментальн╕ композиц╕╖ ╓ сво╓р╕дною пост╕йно д╕ючою авторською експозиц╕╓ю ╤лл╕ Борохова в арх╕тектурних ансамблях осв╕тн╕х, водол╕кувальних та культурно-мистецьких комплекс╕в м╕ста. Йому в╕н присвятив п╕сля пере╖зду в 1997 роц╕ до С╕мферополя ╕ створену за наступн╕ три роки сер╕ю живописних картин, де по╓днав народний епос, ╕стор╕ю, трагед╕ю каменоломень Аджимушкая ╕ сучасн╕сть, романтику юност╕, мудр╕сть зр╕лост╕ з в╕дродженням на крайньому сход╕ Криму пол╕су радост╕, що в╕дкрива╓ться погляду з гори М╕тридат панорамою суворо╖ граф╕ки споруд, дор╕г, купол╕в храм╕в, Пантикапейських розкопок, блиском моря ╕ зеленню насаджень. Одна з цих картин у 1999 роц╕ була подарована Президенту Укра╖ни Л. Кучм╕, а ╕нш╕ — м╕ським головам, обриси яких закарбован╕ в сюжетн╕й канв╕ картин.
Глибоке проникнення в древн╕ пласти кримчак╕в — невелико╖ групи населення Криму, сформовано╖ на етноконфес╕йн╕й основ╕ дв╕ тисяч╕ рок╕в тому, в ╖хню етнограф╕ю ╕ рел╕г╕ю стало для художника основою для створення триптиху «╤стор╕я, звича╖ ╕ традиц╕╖ кримчак╕в», який нин╕ ╓ складовою частиною експозиц╕╖ ╕сторико-етнограф╕чного музею Республ╕канського культурно-просв╕тницького товариства «Кримчахлар», а на виставц╕ у В╤КЦ демонстру╓ться його факсим╕льна коп╕я.
У центр╕ широко╖ еп╕чно╖ панорами зображений танц╕вник ╕з сазом в руках, одягнений у парчевий каптан брат наречено╖. В╕н в╕дкрива╓ перед глядачем сцену проходження наречено╖ в супровод╕ хлопчик╕в ╕з св╕чками. Тут же в╕дтворено зд╕йснення всього вес╕льного обряду. Прост╕р двору заповнений гостями, як╕ приймають частування ╕ подарунки в╕д родич╕в. Зображено ритуали п╕дстригання жениха ╕ розч╕сування волосся наречено╖.
У л╕в╕й ╕ прав╕й частинах композиц╕╖ художник в╕дтворю╓ засобами ╕сторико-побутового жанру повноту всього житт╓вого укладу кримчак╕в: культуру, вза╓мов╕дносини в сусп╕льств╕ ╕ с╕м’╖, обряди ритуального посвячення в д╕ди, пригощання нац╕ональними напоями, л╕кування сорока ключами, поховання та ╕нш╕.
Житт╓ву драму кримчак╕в, ╖х геноцид як народу п╕д час окупац╕╖ Криму н╕мецько-фашистськими загарбниками — масовий розстр╕л у рову на 10-му к╕лометр╕ автодороги з С╕мферополя на Феодос╕ю ╤. Борохов переда╓ у чорно-б╕л╕й граф╕чн╕й композиц╕╖ у вигляд╕ оголених, вирваних ╕з земл╕ корен╕в могутнього дерева. Якби вс╕ р╕ки св╕ту перетворити в чорнило, його, за словами древн╕х ф╕лософ╕в, не вистачило б, щоб передати горе, сум ╕ г╕ркоту цього народу, який по ╕мен╕ та пр╕звищу збира╓ тих, хто залишився живим у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, в╕дда╓ данину пам’ят╕ загиблим, пиша╓ться нац╕ональними талантами ╕ творить свою нов╕тню ╕стор╕ю, кожен день яко╖ акумулю╓ться в портретах, сценах реального ╕ театрально-декорац╕йного живопису ╤лл╕ Борохова.
— Я малюю так детально, до найменших др╕бниць, щоб не говорити коротко, — поясню╓ св╕й стиль художник.
Проте коли фарби починають згущатися в╕д нагромадження в╕дт╕нк╕в кольор╕в, а сюжетним л╕н╕ям не вистача╓ м╕сця на картинах, в╕н переклада╓ ╖хн╕й зм╕ст на мову поез╕╖. Пот╕м в╕дбува╓ться навпаки: поез╕я переходить у живопис. На його мольберт╕ пост╕йно встановлений п╕драмник з полотном чи папером для роботи, а директорський каб╕нет, спочатку в Керченськ╕й дитяч╕й художн╕й школ╕, а з 2004 року — в С╕мферопол╕, був одночасно ╕ майстернею.
— Коли я т╕льки прийшов працювати викладачем у С╕мферопольську художню школу, — розпов╕да╓ ╤лля Данилович, — ╖╖ директор Валентин Пол╓жа╓в мен╕ одразу в╕ддав п╕д майстерню окрему к╕мнату, створивши вс╕ умови для творчост╕.
Вони ╕ сьогодн╕, як два педагог╕чн╕ «метри» живопису, удосто╓н╕ звань заслужених прац╕вник╕в культури АРК, пом╕нявшись службовими кр╕слами, працюють з юними художн╕ми обдаруваннями, доповнюючи одне одного. Викладач╕в же, за словами заступника директора Олени Воробйово╖, ╤. Борохов часто диву╓ сво╖ми поетичними експромтами з влучними словесними портретами ╖хн╕х геро╖в. Б╕льш╕сть з них ув╕йшли до його поетично╖ зб╕рки «Корен╕», видано╖ в 2010 роц╕.
Чита╓ш в╕рш╕, тематично об’╓днан╕ в розд╕лах «Р╕дне», «Метаф╕зика», «Майстрам», «╤стор╕я», «Героям нашого часу», ╕ в╕дчува╓ш себе в╕дкривачем в╕рност╕ автора минулому свого народу — кримчак╕в, ╕стин╕, яку в╕н вбача╓ в духовност╕. Ц╕й мет╕ присвячу╓ роботу над створенням галере╖ портрет╕в в╕домих кримчацьких просв╕тител╕в, в як╕й по╓дну╓ сусп╕льний та особистий позитивний досв╕д, корисний результат ╕ людську зр╕л╕сть для цв╕т╕ння кв╕тки злагоди ╕ свободи на кримськ╕й планет╕ в м╕н╕атюр╕.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9633

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков