Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 18.11.2011
СУЧАСНЕ ВЕС╤ЛЛЯ ПО-УКРА╥НСЬКИ
Галина ЖУБ╤ЛЬ-КНИШ, Роксолана ЖУБ╤ЛЬ

Народознавство

Ой ми просимо вас:
Приходьте до нас...
 ╤ди, ╕ди, доню,
 Збирай всю родину,
 Аби ╖м вклонитись.
 Нехай прийдуть
 На тво╓ вес╕лля
 Та й повеселитись.

Першим етапом самого вес╕лля були запросини. В Укра╖н╕ в╕ддавна практикувалося особисте в╕дв╕дування молодими (з метою запрошення) родич╕в ╕ знайомих. В╕дбувалося це теж досить урочисто. Молода та дружки одягалися в святковий укра╖нський стр╕й, прикрашали голови в╕нками. До в╕нк╕в ч╕пляли р╕знокольоров╕ стр╕чки, причому в╕нок молодо╖ р╕знився б╕льшою к╕льк╕стю кв╕т╕в та довшими стр╕чками. Молода трич╕ кланялася батькам, просячи благословення, щоб гостей на вес╕лля просити: «Благослов╕ть, батечку й мат╕нко, вийти з хати, село обходити, ус╕х на мо╓ вес╕лля запросити». Батьки радо благословляли. Мати давала дон╕ ╕ дружкам торбини з «шишками» (вес╕льним обрядовим печивом) ╕ нагадувала, щоб вони н╕чи╓╖ хати не минули, ус╕х запросили. Батько нагадував, щоб не запрошували родину серед дороги, бо це вважалося виявом неповаги до них. У народ╕ казали: «Просили на дороз╕, щоб не були на пороз╕». Але, для годиться, сл╕д було запросити ус╕х, хто траплявся по дороз╕, нав╕ть малих д╕тей, виявляючи тим самим повагу до вс╕х стр╕чних.
Окремо в╕д молодо╖ ходив запрошувати молодий ╕з дружбами. Хлопц╕ одягали святковий укра╖нський стр╕й. Молодий ч╕пляв на капелюх з л╕вого боку кв╕тку, що молода на заручинах подарувала, а дружба мав у руках декоративну сокиру.
Ув╕йшовши у хату, вони кланялись господарям ╕ промовляли: «Просили батько, просили мати, ╕ я прошу вас, аби прийшли на хл╕б, на с╕ль, на вес╕лля». Ц╕ слова сл╕д було повторювати трич╕, кланяючись. Молода п╕сля цих сл╕в обдаровувала господар╕в солодкими «шишками». Господар╕ дякували за гарне ╕ щире запрошення, об╕цяли прийти, бажали молод╕й бути у шлюб╕ щасливою, а молодому – бути добрим господарем. Якщо це була родина, то давали молод╕й (молодому) грош╕, аби «започаткувати» с╕мейний бюджет, примовляючи: «А це тоб╕ на колиску, на прядиво, (на п╕дкови)».
 
А в нашо╖ молодо╖
В╕нц╕ в’ють...
Та подружечки ж ви мо╖,
Звийте в╕ночок тепер мен╕.
Завтра часу не будете мати,
Мене до шлюбу треба збирати.

У б╕льшост╕ рег╕он╕в Укра╖ни м╕ж заручинами та вес╕ллям проводили веч╕р, на якому наречена прощалася з╕ сво╖м д╕вуванням, а наречений – ╕з парубоцтвом. Називали цей веч╕р для молодо╖ по-р╕зному: в╕нкоплетини, вечорини, п╕двес╕лки, д╕вич-веч╕р, д╕вичник, зб╕рник, заводини. В╕дбувалися так╕ вечори окремо у молодо╖ ╕ в молодого: у молодо╖ збиралися д╕вчата, а в молодого – парубки. Це був час не ст╕льки для розваг, ск╕льки для зд╕йснення певних вес╕льних обряд╕в: плет╕ння в╕нк╕в, завивання г╕льця, виготовлення вес╕льних букет╕в тощо.
Вечоринам передував обряд збирання барв╕нку. Старост╕на з дружками та ж╕нки, що вм╕ли ладкати, у четвер ╕шли по барв╕нок. У старост╕ни мав бути кошик, в якому лежали ножиц╕, нитки, хл╕бина та пляшечка з╕ свяченою водою. Кошик накривали вишитим рушником. Цей кошик старост╕на мала пильнувати до к╕нця вес╕лля, щоб н╕хто, окр╕м не╖, ╕з нього чогось не брав.
Коли все товариство п╕дходило до барв╕нково╖ грядки, старост╕на трич╕ кропила з╕лля свяченою водою ╕ промовляла:
 
Благослови, Боже, нар╕зати
 зеленого барв╕ночку,
 Щоб замаяти
 молод╕й гол╕вочку.
 Де ти р╕с, барв╕ночку?
 Я р╕с в л╕с╕, в холодочку,
 Я р╕с в л╕с╕, при криниц╕,
 При студен╕й водиц╕.

 Ж╕нки сп╕вали:

Стелися, барв╕нку, по висок╕й брам╕,
Ой як добре жити
 при р╕дненьк╕й мам╕,
При р╕дненьк╕й мам╕,
 при р╕дн╕м батеньку,
Коса зачесана, сорочка б╕ленька.

П╕сля цього дружки обережно зр╕зали галузки ножицями, зв’язували ниткою ╕ складали до кошика. Ж╕нки ладкали, а старост╕на кропила грядку свяченою водою, аби барв╕нок ще рясн╕шим був; пос╕вала житом ╕ пшеницею, аби барв╕нков╕ листочки «грубими» були. На м╕сц╕ зр╕заного нев’янучого кв╕ту залишали хл╕бину, дякуючи за галузки. Якщо барв╕нок збирали з чи╓╖сь чужо╖ грядки, то господин╕ за вирощене з╕лля сл╕д було дати могорича. У деяких рег╕онах за барв╕нком ходила сама наречена. Нарвавши повен кошик з╕лля, вона поверталася додому. А по дороз╕ уважно дивилася, хто ╖й стр╕неться. Якщо зустр╕не чолов╕ка, то першим народиться хлопчик, а якщо д╕вчину чи ж╕нку – д╕вчинка.
Кошик ╕з барв╕нком приносили в оселю до молодо╖. Д╕вчата, сп╕ваючи, плели в╕нки наречен╕й та нареченому, робили вес╕льн╕ букети соб╕, дружбам, старостам та ус╕м гостям. Звичай прикрашати на вес╕лл╕ вс╕х кв╕тами збер╕гся, на щастя, ╕ до сьогодн╕. Прикро лише те, що купують в╕нки та букети в магазинах, а не плетуть на д╕вич-вечор╕ власноруч п╕д супров╕д прекрасних укра╖нських п╕сень.
А колись в╕нкоплетини були чи не найл╕ричн╕шим вес╕льним обрядом. Спочатку плели молод╕й в╕ночок-долю з м╕рти та барв╕нку, нашиваючи листочки рядочком на б╕лу стр╕чку. Цей в╕ночок-долю батько клав зверху на хл╕бину ╕, перевертаючи разом ╕з хл╕биною, одягав в╕ночок дон╕ на голову. Робилося це обережно, аби доля у дитини була щасливою. Не можна було схибити, сл╕д було р╕вненько покласти в╕ночок на голову. Ж╕нки при цьому сп╕вали:

 Ой хрещатий барв╕ночку,
 Обвий дон╕ головочку,
 Обвий гарно ╕ р╕вненько,
 Аби була щасливенька.
 Аби мала добру долю,
 Бережи, барв╕нку, доню.
 Не з╕в’янь, будь зелененький,
 Аби була здоровенька.

 Батько бажав донечц╕: «Хай тоб╕, моя доню, все ╕з земл╕, ╕з роси, ╕з води; щоб ти була, мов золото ясна, наче весна красна, мов хл╕б добра! Будь здорова як вода, багата як земля, червона як калина! Хай Господь тебе обер╕га╓!»
Пот╕м дружки плели ╜ре╜ор ╕з сосни, барв╕нку та калини у вигляд╕ довго╖ г╕рлянди – в╕нка. На вес╕лл╕ ╜ре╜ор вис╕тиме над образом, п╕д яким сид╕тимуть молод╕.
Д╕вчата дружбам робили букетики з барв╕нку та блакитних кв╕т╕в, перев’язуючи ╖х вузькими блакитними стр╕чками. За ц╕ букетики на вес╕лл╕ вони отримають подарунки (намисто, стр╕чки, парфуми тощо). Обов’язково робили букети ╕ для старост╕в: для старост╕ни – з рожевих кв╕т╕в ╕ з рожевою стр╕чкою, а для старости – з блакитних. Ц╕ букети в╕д ус╕х ╕нших в╕др╕знялися б╕льшим розм╕ром ╕ ширшими стр╕чками. Для наречених робили пишн╕ букети з б╕лих кв╕т╕в, перев’язуючи довгими та широкими б╕лими атласними стр╕чками. Для гостей готувалися невеличк╕ букетики з м╕рти чи барв╕нку, як╕ прикрашалися вузенькими р╕знокольоровими стр╕чками. Старости та гост╕, як╕ на вес╕лл╕ одержували ц╕ прикраси, обов’язково д╕вчатам платили гр╕шми.
Те саме в╕дбувалося ╕ в дом╕ молодого. Барв╕нок на ╜ре╜ор рвали р╕дн╕ чи двоюр╕дн╕ сестри нареченого. Вони ж ╕ плели ╜ре╜ор.
Окр╕м цього, на д╕вич-вечор╕ д╕вчата «завивали» вес╕льне г╕льце (в╕льце, хвойку, галузку, кв╕тку, деревко) – обрядове дерево укра╖нського вес╕лля. Це була не просто г╕лка, а прадавн╕й символ Дерева роду, Дерева життя. «Завивати» г╕льце означало виття гн╕здечка для новонароджено╖ с╕м’╖. Г╕лку для нього приносили дружби. Для цього вони зр╕зали соснову чи вишневу г╕лку або вершок сосни чи вишн╕. Д╕вчата прикрашали ╖╖ кв╕тами, кетягами калини, колосками, гор╕шками, р╕знокольоровими стр╕чками, монетами, т╕стечками, цукерками та часником. Прикрашене г╕льце встромляли у середину короваю. Воно стояло перед молодими упродовж усього вес╕лля. А п╕сля вес╕лля дружки в╕дламували по г╕лочц╕, аби пошвидше ╕ соб╕ п╕д в╕нець стати.
Окр╕м г╕льця не менш важливим було приготування вес╕льно╖ св╕чки, яку прикрашали барв╕нком та кольоровими стр╕чками.
Коли в╕нець та ╜ре╜ор були готов╕, батьки молодо╖ гостили ус╕х борщем, студениною, пирогами гречаними з мачанкою, голубцями з терто╖ бульби та грибною юшкою. Пили гост╕ узвар, домашн╓ вино, маляс╕вку або бурачанку (саморобну гор╕лку).
На Бойк╕вщин╕ дружби та парубки збиралися в осел╕ молодого ╕ виготовляли вес╕льний прапор. Вони вибирали найгарн╕ший парубоцький топ╕рець, закв╕тчували його барв╕нком ╕ прибирали кольоровими стр╕чками, дзв╕ночками, барвистими хустками. З цим прапором увечер╕ молодий ╕з дружбами приходили до хати молодо╖, аби букет викупити. Молодий ╕шов не з пустими руками, а з гарними подарунками. У деяких м╕сцевостях було заведено, аби молода ховалася, а молодому належало ╖╖ знайти. Пошуки супроводжувалися жартами та веселими п╕снями з боку дружок та дружб╕в. Завершувався д╕вич-веч╕р гостиною, танцями та сп╕вом. Молод╕ вже мали право сид╕ти поруч. ╥х садовили на рядно, п╕д яке насипали пшеницю, жито, кидали коп╕йки, аби пара жила в достатку.

(Продовження буде)
* * *
Читач╕ газети, як╕ захочуть придбати книгу, можуть звернутися до автор╕в за адресою: 82100, Льв╕вська область, м. Дрогобич, вул. Лес╕ Укра╖нки, 11, кв. 31, моб. тел.: 098-450-79-61

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9634

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков