Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 18.11.2011
«ЦЕЙ ЖИВОПИС БУДУ╢ТЬСЯ НА НЕПОВТОРНОМУ КРИМСЬКОМУ СВ╤ТЛ╤…»

Нещодавно завершився восьмий (ос╕нн╕й) пленер живописц╕в п╕д назвою «Батилиман-2011». Орган╕заторами його стали севастопольц╕ Михайло Сальва ╕ Анатол╕й Шевчук. Як пов╕домив кер╕вник живописно-граф╕чних пленер╕в Анатол╕й Шевчук, у ц╕й мистецьк╕й традиц╕╖, яка розпочалась навесн╕ 2007 року, нин╕ взяли участь 18 художник╕в з р╕зних рег╕он╕в, серед яких Тетяна Красна, Олександр Ольхов, заслужен╕ художники Укра╖ни Михайло Довгань, Андр╕й ╤ванчо, ╢вген Смирнов, Микола Чулко, народний художник Укра╖ни Золтан М╕чка, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Олег Приходько, ректор Льв╕всько╖ академ╕╖ мистецтв Андр╕й Бокотей та президент Академ╕╖ мистецтв Укра╖ни Андр╕й Чебик╕н.
Сво╖ картини, створен╕ у Криму, митц╕ демонструватимуть на виставках.
«Для митц╕в з ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни чи з Рос╕╖ процес створення картин у Криму в╕др╕зня╓ться ╕ншою пал╕трою фарб, св╕тл╕шою, н╕ж де╕нде. У Закарпатт╕, наприклад, гори ╕нш╕, вони не скеляст╕, ╕ кримчанину не так просто передати ╖хню красу в╕дразу, ╕ лише через к╕лька дн╕в можна призвича╖тись до тих кра╓вид╕в», — каже п. Анатол╕й.
Мен╕ пощастило посп╕лкуватись з народним художником Укра╖ни, професором, академ╕ком, лауреатом Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Шевченка Андр╕╓м Чебик╕ним.

— Як╕ якост╕ необх╕дн╕ для того, щоб стати художником?
— Спочатку Господь Бог да╓ зд╕бност╕, як╕ пот╕м розвиваються в талант, якщо доросл╕ вчасно пом╕тять ╕ не дадуть загинути цим зд╕бностям. Батьки, безумовно, мають важливе значення, пот╕м школа, спец╕альна школа — музична чи образотворча.
Зда╓ться, П╕кассо казав, що кожна дитина народжу╓ться талановитою. Мала дитина завжди з в╕дкритими ╕ рад╕сними очима ╕ завжди шарпа╓: «Мамо! Тато! Подив╕ться!» А батьки ╕нколи не реагують, а тут якраз треба в╕дреагувати, п╕дтримати ц╕кав╕сть у дитин╕. ╤ художник все життя отак дивиться на св╕т, в╕н не заспокою╓ться — щось в св╕т╕ побачив, як╕сь незвичн╕ фарби, образи, гора йому щось нагада╓ чи хмари. Митець не просто бачить хмари чи облуплену ст╕нку, у св╕домост╕ зароджуються ц╕л╕ композиц╕╖, як╕ пот╕м в╕н вт╕лю╓.
Мистецький талант — найб╕льш витончений, бо не так просто створити образ, спочатку його треба побачити в житт╕, «переварити», в╕дчути, ╕ пот╕м донести до людей. Художник╕в, у широкому розум╕нн╕ цього слова, ╕нколи називають нав╕ть диваками, бо вони бачать трошки б╕льше, н╕ж звичайн╕ люди. Вони можуть вести зовс╕м ╕нший спос╕б життя, н╕ж звичайн╕ люди, щоб зосередитись.
— Коли ми можемо сказати, що людина ма╓ талант чи ╓ ген╕╓м? Як╕, на Ваш погляд, особлив╕ якост╕ визначають ген╕альн╕сть?
— Коли митець вдосконалю╓ зд╕бност╕ до певного стану, його вже називають талантом. Зазвичай ген╕ями робить вже час.
╤ талановита, ╕ ген╕альна людина св╕т бачать по-сво╓му. Важливим ╓ те, наск╕льки неперес╕чними стали створен╕ образи, що ╕ залишились у пам’ят╕ людства. В╕др╕зня╓ глибинне проникнення в сутн╕сть, коли все вда╓ться так, немовби створене не тво╓ю рукою. Дуже важливим ╓ те, щоб зд╕бна людина займалась саме тим, у чому вона талановит╕ша. Тод╕ митець творитиме, тому що це його спос╕б життя, ╕ в╕н н╕коли в╕д цього не в╕дмовиться.
— Що, кр╕м природи, на Ваш погляд, спонука╓ художника до творчост╕?
— Головне для художника — це його спос╕б життя. Окр╕м одн╕╓╖ ╕з головних причин творчост╕ — кохання, ╓ й ╕нш╕ ╕мпульси — ╕ природа, безумовно, ╕ просто краса людини. Надихнути митця може ╕ прочитана книжка або якийсь л╕тературний тв╕р. Да╓ ╕мпульс щось таке, що в╕н уже бачив, ╕ сво╖ власн╕ враження, пам’ять про батьк╕в, пам’ять про певн╕ под╕╖. Все це може п╕дштовхнути до створення художн╕х образ╕в. Може надихнути випадкова ситуац╕я на вулиц╕, щось почуте по рад╕о, — тобто ╕мпульс╕в дуже багато. Наприклад, випав б╕лий чистий сн╕г, ╕ ц╕ темн╕ г╕ляки, сн╕гове мереживо весняних кв╕тучих яблунь чи вишень... Вода, водоспади, морськ╕ хвил╕ — все це обов’язково породжу╓ у художника реакц╕ю, створю╓ образ, в╕н це побачив ╕ хоче под╕литися з глядачами — от так ╕ створю╓ться тв╕р. Художник завжди нац╕лений на створення образ╕в.
— Яке значення ма╓ орган╕зац╕я таких пленер╕в, як у Батилиман╕, для художник╕в?
— Я вважаю, що це дуже важливо. Звичайно, ╓ художники, як╕ ╖здять на пленери просто в╕дпочити, ну пишуть кра╓види, але великого значення цьому не надають, вони — в╕льн╕ митц╕, хоча п╕дсв╕домо розум╕ють, що ╖м ця участь у пленерах да╓ багато вражень. А це — найголовн╕ше для художника.
Я, наприклад, у зв’язку з тим, що дуже зайнятий адм╕н╕стративною, громадською та педагог╕чною роботою, не маю достатньо часу працювати в майстерн╕. Тому я кожну творчу групу сприймаю як великий, важливий для мене пер╕од часу, коли я повн╕стю зосереджуюсь, н╕що не в╕двол╕ка╓ мою увагу, я творчо працюю. Таку зосереджен╕сть, на жаль, я не завжди маю в Ки╓в╕, нав╕ть потрапляючи в майстерню. Я буваю 3-4 рази на р╕к у творчих групах, це основний час, коли я завершую роботу, будь то етюд, акварель, малюнок або композиц╕я. ╤нколи на пленер╕ можу розпочати ╕ завершити ╕люстрування книжки, наприклад, так у мене було п╕д В╕нницею — у творч╕й груп╕ був усього тиждень ╕ там я зробив майже 12 малюнк╕в до книги поез╕й ╤вана Франка «З╕в’яле листя».
— Що в╕др╕зня╓ цей пленер в╕д творчост╕ на ╕нших кра╓видах?
— Кримський пленер в╕др╕зня╓ться в╕д ус╕х ╕нших. Звичайно, будь-яка мальовнича м╕сцев╕сть надиха╓ на створення певних образ╕в ╕ кра╓вид╕в. У Ки╓в╕, скаж╕мо, колорит б╕льш густий, побудований на темн╕ших кольорах. А в Криму кол╕р просв╕тлений, ми, скор╕ше, св╕тлом пишемо, а не кольором: усе яскраве, усе в перламутрових по╓днаннях яскравих кольор╕в, як╕ дають зовс╕м ╕нше розум╕ння ╕ усв╕домлення колористики. Видатний рос╕йський художник Коров╕н колись ╖здив саме до Криму очищати пал╕тру в╕д отого с╕рого, темного, коричневого, буденного. Тут в╕н д╕йсно писав св╕тлим кольором, тут нема╓ чорних т╕ней, нав╕ть темно-син╕х нема╓ — все прозоре, все в рефлексах, тому що Севастополь ╕ Балаклава — це б╕л╕ м╕ста, вони викладен╕ з ╕нкерманського каменю, що св╕титься, в╕д якого в╕дбива╓ться св╕тло ╕ т╕н╕ стають прозорими, ╕ ти зовс╕м ╕накше уявля╓ш живопис. Я коли вперше при╖хав до Криму, от саме так його ╕ побачив, тут зовс╕м ╕накше буду╓ться живопис, усе буду╓ться на св╕тл╕, на цьому неповторному кримському св╕тл╕.

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ

Пленер (фр. en plein air — в╕дкрите пов╕тря) — у живопис╕ терм╕н, який познача╓ передачу в картин╕ всього багатства зм╕н кольору, зумовлених д╕╓ю сонячного св╕тла ╕ атмосфери. Пленерний живопис склався у результат╕ роботи художник╕в на в╕льному пов╕тр╕, а не в майстерн╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 18.11.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9636

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков