Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.11.2011
«БЕЗ ТРУН ПОНЕСЕН╤ ╤З ДВОРУ. Н╤ЗАЩО. ПРОСТО. БЕЗ ВИНИ...»

26 ЛИСТОПАДА В УКРА╥Н╤ — ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОР╤В

Вже н╕хто не заперечу╓ того факту, що у ХХ стол╕тт╕ Укра╖ною трич╕, наче смерч, прон╕сся голод: у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках. Але найстрашн╕шим, штучно викликаним, вважа╓ться голод 1932-1933 рок╕в, який за один р╕к забрав щонайменше 4 м╕льйони житт╕в. Св╕дк╕в того страшного голоду залишилося дуже мало. За них готов╕ св╕дчити ╖хн╕ д╕ти.
Сьогодн╕ у мене незвичайний респондент: мешканка м. Севастополя Над╕я Горовко. Вона прийшла, щоб розпов╕сти про мат╕р, яка вижила в голод 1932-1933 рок╕в ╕ дала ╖й життя. Я нав╕ть не в╕дважуюся ставити респонденту запитання: сама розпов╕сть все, що зна╓...

Оч╕ пан╕ Над╕╖ наповнилися сл╕зьми, але вона втрималася й почала довол╕ страшну ╕стор╕ю з життя сво╓╖ родини. ╥й завжди хот╕лося написати книгу про той страшний голод, який пережила мама. Вона все збиралася, збиралася, а к╕лька рок╕в тому мами не стало.
Сама пан╕ Над╕я н╕коли не знала голоду. Мама була такою хазяйновитою, так ретельно дбала про родину, вони з сестрою до певно╖ пори нав╕ть не знали, який б╕ль ╕ жах таму╓ в серц╕ й пам’ят╕ ╖хня дбайлива матуся. Так тривало, аж поки шк╕льна програма не спонукала д╕вчинку до прочитання книги В. Короленка «Дети подземелья».
Коли школярка Надя почала читати вголос перш╕ рядки книги: «Моя мати померла, коли мен╕ було 6 рок╕в…», мати, Ганна Никифор╕вна, н╕би прокинувшись в╕д тяжкого сну, почала вперше розпов╕дати про сво╓ дитинство.
╥й у 1933-му теж було ш╕сть л╕т. Родина мешкала на Кубан╕. Батьки мали крамницю. Серед краму були тканини, продукти, посуд ╕ ще багато р╕зних речей. Якось до них зав╕тало дек╕лька чолов╕к╕в, усе з крамниц╕ вивезли й кудись забрали батька.
Продукти в хат╕ невдовз╕ ск╕нчилися, мати, зачинивши д╕тей, п╕шла до ╕ншо╖ станиц╕ м╕няти реч╕ на продукти й не повернулася. К╕лька дн╕в д╕ти залишалися сам╕, пот╕м прийшли як╕сь чуж╕ люди й забрали ╖х до дитячого будинку.
Дитячий будинок виявився сара╓м з купами с╕на, на якому копошилася малеча. Час в╕д часу з того с╕на виймали дитяч╕ т╕льця, що вже не рухалися й були схожими на застигл╕ стовпчики.
Пот╕м об’явився батько й забрав ╖х додому. А щоб було кому за д╕тьми доглянути, в╕н прив╕в до осел╕ молоду ж╕нку. Проте родинному гн╕зду не судилося ожити. Молода мачуха взялася мити й шкребти брудну оселю й витратила на це три шматки господарського мила. За таку неощадлив╕сть батько одразу ╖╖ вигнав ╕ дал╕ вже порався у хат╕ сам, як м╕г, аж поки за ним не прийшли вдруге. Б╕льше його н╕хто й н╕коли не бачив, а сир╕т знову в╕двели до так званого дитячого будинку.
Одного дня до не╖ п╕д╕йшла нянька, взяла ╖╖ за руку й кудись повела. Йти довелося довго, нестерпно хот╕лося ╖сти, а вздовж дороги попадалися як╕сь люди, що продавали в мисочках холодець. На вигляд в╕н був дуже смачним ╕ Нюся, так звали Ганну Никифор╕вну в дитинств╕, почала плакати й просити няньку купити ╖й ту мисочку холодцю. Остання не витримала дитячих сл╕з, придбала холодець ╕ дала дитин╕. Мала жад╕бно ╖ла, аж поки не д╕стала з дна дек╕лька дитячих пальчик╕в. ╥х вона й показала няньц╕. Та з ус╕╓╖ сили вдарила по посудин╕, вибивши ╖╖ з рук д╕в¬чин¬ки, смикнула за руку й потяг¬ла до сво╓╖ осел╕.
Нянька врятувала тод╕ ╖й життя, пригр╕вши у себе вдома та розд╕ливши пайок м╕ж нею ╕ сво╖ми д╕тьми…
Пан╕ Над╕я ще довго розпов╕дала, називала як╕сь ╕мена, пр╕звища, перераховувала м╕ста, де вона мешкала, до того, як при╖хати до Севастополя. Я, в якомусь розумовому ступор╕, вже ╖╖ не чула, ╕ ще й зараз не в змоз╕ ув╕мкнути диктофон. Вже була готова припинити роботу над текстом, але перед пан╕ Над╕╓ю незручно.
Виклад ╖╖ розпов╕д╕ вийшов дещо скорочений, але лише у т╕й частин╕, де йдеться про по¬даль¬ше доросле життя ╖╖ матер╕. Доля подарувала ╖й родину, двох дочок, чотирьох онук╕в. Проте до к╕нця життя Ганна Никифор╕в¬на так ╕ не змогла заспоко╖тися — пам’ять пекла ╖й душу…
Дума╓ться, запоб╕гти повторенню под╕бних злочин╕в можна лише правдою. Шкода, що вона зараз замовчу╓ться. Коли вимруть ус╕ св╕дки, в╕дтворити ╖╖ стане ще проблематичн╕ше.
Голод не лише знищу╓ т╕ло, в╕н парал╕зу╓ волю й породжу╓ страх, що передаватиметься в╕д покол╕ння до покол╕ння. Що може бути страшн╕шим для ц╕ло╖ нац╕╖?

Л╕д╕я СТЕПКО
м. Севастополь

Крайня праворуч на фото — Ганна Никифор╕вна, як╕й у 1933-му було 6 л╕т. К╕лька рок╕в ╖╖ вже нема╓ в живих...

***

Як пов╕домила прес-служба Президента Укра╖ни, цього дня на територ╕╖ Мемор╕алу пам’ят╕ жертв голодомор╕в у м╕ст╕ Ки╓в╕ за участ╕ кер╕вництва держави, член╕в Уряду, ╕нших оф╕ц╕йних ос╕б, громадськост╕ пройдуть жалобн╕ заходи, зокрема, скорботна хода, покладання кв╕ткових композиц╕й до Мемор╕алу. Буде оголошено хвилину мовчання. В Нац╕ональн╕й опер╕ Укра╖ни буде проведено концерт-рекв╕╓м пам’ят╕ жертв голодомор╕в в Укра╖н╕.
Пам’ять жертв загальнонац╕онально╖ трагед╕╖ у рег╕о¬нах держави вшановуватиметься за участ╕ кер╕вник╕в м╕сцевих орган╕в виконавчо╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування.
У вс╕х рег╕онах пройдуть жалобн╕ заходи за участ╕ кер╕вник╕в орган╕в влади, представник╕в громадсько-пол╕тичних сил, зокрема, покладання в╕нк╕в та композиц╕й ╕з житн╕х ╕ пшенич¬них колоск╕в до пам’ятних знак╕в, м╕сць поховань жертв голодомор╕в ╕ пол╕тичних репрес╕й. У ход╕ заход╕в буде оголошено хвилину мовчання.
На вс╕й територ╕╖ держави передбачено приспущення державних прапор╕в, буде внесено зм╕ни до програм теле- ╕ рад╕оканал╕в, обмежено проведення розважаль¬них заход╕в.
В╕дпов╕дну роботу у зв’язку з Днем пам’ят╕ жертв голодомор╕в буде проведено закордонними дипломатичними установами Укра╖ни. Зокрема, надаватиметься сприяння укра╖нськ╕й громадськост╕ за кордоном в орган╕зац╕╖ вшанування пам’ят╕ жертв голодомор╕в.
Представники центрально╖ та ки╖всько╖ влади також в╕зьмуть участь у жалобних заходах, як╕ орган╕зову╓ громадськ╕сть 26 листопада у столиц╕ Укра╖ни, зокрема в акц╕╖ «Запали св╕чку».

***

Нагада╓мо, що 26 листопада 2011 року о 16-й годин╕ — загальнонац╕ональна хвилина мовчання, п╕д час яко╖ м╕льйони укра╖нц╕в запалять св╕чки б╕ля мемор╕ал╕в Голодомору та у в╕кнах сво╖х дом╕вок.

***

У С╕мферопол╕ поминальн╕ заходи розпочнуться о 15 годин╕ 26 листопада 2011 року  б╕ля прим╕щення Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату (вул. Севастопольська, 17-а)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9637

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков