Версiя для друку Обговорити в форумi

Запросини до Криму

Крим активно розвивається і готовий до приходу інвесторів, у тому числі китайських. Запрошувати інвесторів із Піднебесної вирушила до Китаю представницька делегація автономії. У ході презентаційного туру 8-17 листопада відбулося п’ять презентацій і безліч зустрічей, під час яких кримчани постаралися дати місцевим чиновникам і бізнесменам максимально повне уявлення про край і його широкі можливості. Тур проходив такими важливими точками Китаю, як столиця Пекін, «всекитайський пляж» — острів Хайнань і фінансовий центр Азії — Гонконг.

Цього року Автономна Республіка Крим посіла друге місце серед регіонів України з припливу іноземних інвестицій. За словами члена делегації, керівника Агентства регіонального розвитку Олексія Стародубова, з січня до серпня цього року автономія залучила 324 млн. доларів. Ось тільки китайських інвестицій серед них ще немає. Це при тому, що Китай, друга економіка світу за обсягом ВВП, лідирує в рейтингу за темпами зростання інвестування за кордон, а за обсягами прямого інвестування поступається лише США.
За перші 10 місяців цього року Китай уклав прямі інвестиції в обсязі $46,25 млрд. у 2733 підприємства в 130 країнах і регіонах світу. Найбільшими одержувачами китайських інвестицій стали Гонконг, країни АСЕАН, ЄС, Австралія, США, Росія та Японія. Україна вся, не лише Крим, поки перебуває на узбіччі цього процесу. Проте кілька проектів — у роботі, переговори з них ведуться на стадії обговорення технічних і комерційних деталей.
Зокрема, в Криму — це проекти реконструкції міжнародного аеропорту «Сімферополь» і комплексу «Порт Ялта», а також проект із перенесення потужностей Євпаторійського морського торгівельного порту на Південну косу озера Донузлав. Тут уже йде предметна розмова. Невелика частина делегації спеціально злітала до Шанхая, де зустрілася з партнерами із компанії INVESTEK Ltd, що має у Шанхаї свій інвестфонд із залучення китайських грошових ресурсів, а також із представниками страхової компанії Sinosure та банком China Development Bank. З INVESTEK під час Чорноморського економічного форуму в жовтні цього року підписано два меморандуми з інвестування в проекти реконструкції міжнародного аеропорту «Сімферополь» і комплексу «Порт Ялта». «Інвестиції в них складають по 300 млн. доларів кожен», — повідомив О. Стародубов. Із цими ж партнерами обговорювалося і фінансування проекту з перенесення потужностей Євпаторійського порту на Південну косу озера Донузлав. «Китайська сторона готова виділити 1,2 млрд. доларів у рамках меморандуму про співпрацю з компанією China National Technological Import & Export Corporation», — заявив глава Агентства регіонального розвитку. Очолюване ним агентство підписало з цією структурою два меморандуми — основний у грудні 2010 року і додатковий, про створення робочої групи, 12 жовтня цього року. За словами Стародубова, робоча група має до кінця року уточнити всі технічні деталі й оформити конкретну пропозицію за умовами інвестування. Говорили про ці проекти до цього і в компаніях China State Shipbuilding Corporation і China Rail Signalling & Communication.
Серед інших проектів, які Агентство регіонального розвитку планує реалізувати з китайською стороною, — будівництво парогазової електростанції в місті Щолкіне. Попередня домовленість про це була досягнута ще у вересні минулого року під час візиту до КНР Президента України Віктора Януковича. Щоправда, з тих пір серйозно просунутися не вдалося. Крім того, кримчани пропонують до розгляду проект із будівництва тематичного парку пригод «Диноленд», на який потрібно 120 млн. доларів. У таку ж суму обійдеться будівництво п’ятизіркового готелю «Кемпінськи» на Південному березі Криму. Масштабним і довгостроковим є проект розвитку Західного регіону Криму, його попередня вартість оцінюється в 20 млрд. доларів, із яких на першому етапі (до 2015-2017 років) знадобиться 5,5 млрд. доларів.
Під час візиту також було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Радміном Криму, Ексімбанком Китаю і Китайською національною корпорацією машинної промисловості і генпідрядів. Рамковий документ передбачає співпрацю в реалізації проектів із розвитку сільського господарства в Криму.
Форма реалізації спільних проектів може бути різною і враховуватиме побажання обох сторін: це може бути і приватно-державне партнерство, і приватні підприємства — будь-яка форма, яка покаже свою ефективність. «Будь-який інвестор хоче розуміти, які інструменти дає йому держава на вищому рівні для того, щоб забезпечити стабільність того регіону, куди його запрошують; наскільки ця стабільність тривала і стійка. Лише у такій атмосфері і в такому кліматі можна реалізувати проекти. Сьогодні свою місію — дати ось такий рівень підтримки — уряд Криму виконує», — заявила член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Оксана Єлманова, яка входила до складу кримської делегації.
Треба сказати, що Китай — не перша країна, куди вирушили кримські політики. Вони вже презентували свої можливості, у тому числі і вищезгадані проекти, в Лондоні, Брюсселі, Відні, в Росії та Білорусі. Тепер вирішили продемонструвати потенціал української автономії на Сході. Їхнім планам сприяє те, що на фоні загального потепління градуса політичних стосунків активізувався і бізнес. Влітку наші країни офіційно стали стратегічними партнерами. Тоді ж у Криму побував китайський лідер Ху Цзіньтао, який залишився задоволений півостровом. У Криму, який часто включають у програму візитів китайських керівників до України, взагалі всім подобається.
Проте Крим може приємно дивувати не лише чиновників. Курорти і палаци чекають на простих туристів із КНР. Міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв приголомшив китайських туроператорів незвично щедрою пропозицією — шестиденний тур до Стамбула і кількох міст Криму всього за... 300 доларів (без урахування перельоту, який партнери — Turkish Airlines — обіцяють зробити також недорогим). Справа за малим — переконати китайців у реальності пропозиції, спеціально розробленої для туристів із КНР. Та ще підписати між туристичними адміністраціями двох країн меморандум, проект якого китайці направили до України ще 10 років тому, після чого все і «затихло». До речі, про авіалінії. Добиратися до Криму з Китаю незручно: з трьох можливих шляхів — через Київ, Москву і Стамбул — найдорожчою і найбільш незручною виявилася дорога через Бориспіль. На фоні млявого інтересу вітчизняних перевізників до проблеми і виник туристичний альянс з Turkish Airlines.
Але кримська влада розраховує, що півострів у майбутньому стане справжнім транспортним вузлом — морським і авіаційним. Тому народилася пропозиція до компанії «Хайнанські авіалінії» здійснювати спільно з місцевим перевізником «Кримавіа», створеним усього кілька місяців тому, рейси до українських і російських міст. «Ми вийшли з пропозицією до «Хайнанських авіаліній» (четверта за розміром авіакомпанія в Китаї) створити на базі кримського підприємства «Кримавіа» спільну авіакомпанію, яка базуватиметься в аеропорту «Сімферополь» і обслуговуватиме рейси Сімферополь-Київ, Сімферополь-Москва, а в літній час ще і Сімферополь-Нижній Новгород, Сімферополь-Петербург», — розповів депутат кримського парламенту, голова Постійної комісії Верховної Ради АРК із питань санаторно-курортного комплексу і туризму Рустам Теміргалієв. Як поставляться до такої ініціативи хайнанські авіалінії, покаже час, до того ж, тут потрібна згода багатьох сторін.
Зате ця авіакомпанія виявила зацікавленість кримськими винами. Причому купувати їх хочуть не лише для того, щоб наливати на бортах своїх авіалайнерів, які літають до багатьох країн світу і по всьому Китаю, а й з метою постачання у великі компанії та держструктури, супермаркети. Про все це представники компанії розповіли в своїй штаб-квартирі в місті Хайкоу (провінція Хайнань) директорові заводу шампанських вин «Новий Світ» Яніні Павленко. Крім того, Павленко підписала в Пекіні контракт із компанією Charming Wines на постачання продукції «Нового Світу», а також контракт із мережею ресторанів українсько-російської кухні в Китаї.
«Крим визначений урядом України як один із пріоритетних регіонів розвитку країни. Ми вийшли на етап, коли почали активно пропагувати, що ми зробили і до чого готові. На сьогоднішній день Крим готовий до приходу інвесторів. Ми прагматичні і повністю усвідомлюємо свої можливості і ресурси. Ми розуміємо, якими інструментами треба реалізовувати спільні проекти, здійснюючи прозору систему ведення бізнесу», — розповідала під час усіх зустрічей глава делегації віце-прем’єр, міністр економічного розвитку і торгівлі Криму Катерина Юрченко. Вона переконувала в тому, що сьогодні на півострові — політична й економічна стабільність, що потенційним партнерам нічого боятися, що центральна і регіональна влада багато уваги приділяє створенню гармонії та інвестиційного комфорту. Китайська сторона дуже позитивно реагувала на такі слова, адже саме часті зміни керівництва і директив відлякують китайських інвесторів, які хочуть бути упевнені в долі своїх капіталів.
Хочеться думати, що чергові перестановки в керівництві АРК не зіпсують враження від переговорів і презентацій кримчан у Китаї.  І вони з розумінням поставляться до того, що глава делегації поверталася на Батьківщину, вже не будучи заступником голови Радміну АРК. Головне, — щоб курс уряду на Китай не змінився. І запланований наступного року кримсько-китайський бізнес-форум під егідою торговельно-промислових палат двох країн відбувся.
Крим зробив перший великий «регіональний прорив» на інвестиційний ринок Китаю. У грудні «прориватися» буде вже Центр: у Гонконзі і Шанхаї відбудеться черговий етап road show — презентація інвестиційних пропозицій України в 16 провідних фінансових центрах світу Державним агентством із інвестицій та управління національними проектами.

Ольга ТАНАСІЙЧУК

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "З потоку життя"