"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "З потоку життя"
#39 за 25.11.2011
СВОБОДА – ЯК ПОВ╤ТРЯ…
Той факт, що день Свободи в Укра╖н╕ пов’язаний з Помаранчевою революц╕╓ю, на мою думку, не да╓ п╕дстав намагатися знову ╕ знову зводити рахунки пом╕ж «помаранчевими» ╕ «б╕ло-син╕ми». За с╕м рок╕в кольори, що уособлювали ту чи ╕ншу позиц╕ю, поблякли. Але в пам’ят╕ назавжди залишився порив народного ╓днання в пошуках кращо╖ дол╕. Про т╕ почуття, як╕ переживали тод╕ люди, ще не затьмарен╕ подальшими розчаруваннями, промовисто розпов╕дали продемонстрован╕ в зал╕ в╕деокадри. Про них же розпов╕в ╕ заступник (а тод╕ голова) КРО УРП «Собор» Владислав ╢рмаков: — Я прийшов на ц╕ збори, як на свято, та, на жаль, потрапив на сем╕нар. Маю вс╕ нагороди Помаранчево╖ революц╕╖. Сам в╕дправляв першу групу «собор╕вц╕в» на Майдан, як╕ ╖хали власним транспортом, друга група була зб╕рною. Нас знаходили по найвищому на всьому Майдан╕ помаранчевому прапору. «Що таке свобода, я знаю не за чутками», — зауважив цього дня в одн╕й ╕з ╕нформац╕йних програм укра╖нський Президент. Висловити свою думку щодо свободи 22 листопада могли й громадськ╕ актив╕сти, як╕ з╕бралися у зал╕ товариства «Укра╖на-Св╕т», зробивши св╕й запис на спец╕альному стенд╕. ╤ т╕, хто не знехтував такою можлив╕стю, зауважили: це — найдорожче. Для запрошених постарався орган╕затор заходу, голова Укра╖нсько╖ громади Криму Владислав Хмеловський.
Ставлення киян до при╖жджих було надзвичайно теплим: хтось приносив домашн╕ харч╕, хтось пропонував п╕д помешкання свою п’ятик╕мнатну квартиру. Пот╕м нас в╕д╕слали до Криму п╕дн╕мати людей на м╕сцях. Та вже тод╕ мене занепоко╖ла заява депутата З╕нченка про корупц╕ю в лавах помаранчево╖ команди. А ось тепер сво╖ми св╕дченнями В╕ктор Ющенко «допом╕г» Тимошенко залишитися за ╜ратами. ╤ тим не менше, у мо╖х спогадах ц╕ дн╕ залишаються святковими, нас н╕би обер╕гала доля: ось-ось мав вирушити на Ки╖в Васильк╕вський полк, який, до реч╕, складався ╕з кримчан, але об╕йшлося. Дуже б хот╕лося пережити у сво╓му житт╕ ще щось под╕бне. А тепер про те, що Владислав Енверович назвав «сем╕наром». Це, напевне, спроба перекинути м╕сточок в╕д под╕й семир╕чно╖ давнини до сьогодення. Деяк╕ промовц╕ не були схильн╕ ╕ тепер плескати в долон╕ та пускати в пов╕тря помаранчев╕ кульки – вони висловлювали побоювання, що держава ста╓ на шлях авторитаризму, сумували з приводу пасивност╕ представник╕в тих парт╕й ╕ рух╕в, яким не до снаги вже не лише заповнити неосяжний ки╖вський майдан, а нав╕ть ст╕льц╕ за двома столами в к╕мнат╕, де на них чекали. Найкатегоричн╕шим, як завжди, був голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ КУН Василь Овчарук, який прогнозував подальш╕ репрес╕╖ влади ╕ побажав громад╕ незламно╖ вол╕, аби йти до в╕льного життя. А голова Кримського в╕дд╕лення Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Олег Фомушк╕н пригадав зустр╕ч на Майдан╕ з донеччанами, яких нараховувалося к╕лька десятк╕в тисяч. Вони були агресивно налаштован╕, бо чули, що у раз╕ перемоги на виборах Ющенко п╕дн╕ме пенс╕йний в╕к та знизить шахтарям зарплату. Але невдовз╕ «помаранчев╕» обеззбро╖ли ╖х миролюбством ╕ доброзичлив╕стю. Тож з╕ткнення не сталося. Промовець вважа╓, що мир було збережено ще й завдяки багатьом священикам р╕зних конфес╕й, як╕ пост╕йно молилися разом ╕з сотнями людей. Заступник л╕дера Кримського осередку парт╕╖ «Фронт Зм╕н» Анатол╕й Ковальський п╕д час Помаранчево╖ революц╕╖ був на сем╕нар╕ в Туреччин╕. Коли закордонн╕ колеги дов╕дались, що в╕н з Укра╖ни, зустр╕ли його виступ стоячи ╕ з оплесками. Чи не вся планета рад╕ла за нас, спод╕ваючись, що ми здобули мирним шляхом щасливе ╕ в╕льне життя. Адже, виявля╓ться, це не т╕льки укра╖нська мр╕я — сьогодн╕ на телеекранах демонструються суц╕льн╕ протестн╕ акц╕╖ ╕з закликом «Захопи!» Укра╖нц╕ н╕чого не захоплювали, вони проголосували за об╕цянки одного з л╕дер╕в ╕ в╕дстояли св╕й виб╕р. Але ╖хн╕ спод╕вання, на жаль, не справдилися. ╤ тепер чи не 90 в╕дсотк╕в простого люду заявля╓, що не в╕рить н╕кому. Тож ╕ день Свободи для них – лише спогад про красиву казку з реал╕стичним к╕нцем. А для «Кримсько╖ св╕тлиц╕», яку представляв на з╕бранн╕ ╖╖ головний редактор В╕ктор Качула разом з журнал╕стами, свобода – це пристойний газетний наклад, коли можна буде вкладати коп╕йчину ╕ у розвиток газети, проводити р╕зноман╕тн╕ заходи та й взагал╕ впевнен╕ше дивитися у майбутн╓. Поц╕кавившись, хто вже передплатив на наступний р╕к б╕льше одного комплекту «Кримсько╖ св╕тлиц╕», В╕ктор Володимирович виявив аж двох претендент╕в на подарунок, яким стала книга в╕домого вченого В. Серг╕йчука про Голодомор, що зараз дуже на час╕. Переможцем став Петро Васильович Смолянинов, котрий зм╕г п╕дтвердити свою передплатницьку активн╕сть документально – аж двома квитанц╕ями. Взагал╕ ж, поняття свободи багатогранне. Вона схожа на пов╕тря. Бо ╖╖ прагнеш ус╕м ╓ством лише тод╕, коли втрача╓ш.
Тамара СОЛОВЕЙ
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9644
|