Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.11.2011
ЧУЖОМУ НАВЧАЙТЕСЬ – Й СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ…

Здоров’я по-╓вропейськи

Чим б╕льше розмов точиться про ╓вро╕нтеграц╕ю нашо╖ держави, тим лог╕чн╕ше виника╓ запитання: а як же там д╕йсно живуть люди, ╕ що ма╓мо ми на мет╕, коли висловлю╓мо сво╖ ╓вро╕нтеграц╕йн╕ прагнення? Адже, на в╕дм╕ну в╕д професора Василя Степановича Пикалюка, за межами СНД доводилося бувати не ус╕м, дехто не бував ╕ за межами Укра╖ни. А ось Василь Степанович бере участь у французько-укра╖нськ╕й осв╕тн╕й програм╕ для фах╕вц╕в у сфер╕ здоров’я ╕, зг╕дно з ц╕╓ю програмою, вже втрет╓ в╕дв╕ду╓ Франц╕ю, а цього разу — ще й Бельг╕ю, Польщу, Чех╕ю, Н╕дерланди, Н╕меччину.
Те, що програма зор╕╓нтована на ознайомлення з функц╕онуванням ╓вропейсько╖ (французько╖) медицини ╕ запозичення досв╕ду, нада╓ ╖й особливо╖ ваги. Як же дба╓ Франц╕я про здоров’я сво╖х громадян, котр╕ встигають допрацювати до пенс╕╖ (а це 67 рок╕в), та ще й пожити у сво╓ задоволення, а також про сутн╕сть само╖ програми розпов╕да╓ ╖╖ координатор по П╕вденн╕й та Центральн╕й Укра╖н╕, зав╕дувач кафедри нормально╖ анатом╕╖ Кримського державного медичного ун╕верситету, доктор медичних наук, професор Василь Степанович Пикалюк.

— З мо╖м шк╕льним товаришем Володимиром Володимировичем Посельським ми зустр╕лися на 75-р╕чному юв╕ле╖ школи, де колись навчалися, — в с. Головно Люблянського району, що на Волин╕. Володимир уже мав дв╕ вищ╕ осв╕ти, а перебравшись до Франц╕╖, куди ран╕ше ╖здив на стажування, п╕дтвердив св╕й диплом у Сорбон╕. ╤, оск╕льки був пол╕глотом, в╕льно волод╕в п’ятьма мовами, там ╕ прижився. Ось так у 2008 роц╕ ╕ народилася ╕н╕ц╕атива щодо м╕ждержавно╖ сп╕впрац╕.
У 2009 роц╕ було укладено в╕дпов╕дний догов╕р. Оф╕ц╕йними орган╕заторами стали французька неурядова громадська орган╕зац╕я «Асоц╕ац╕я французько-укра╖нсько╖ сп╕впрац╕ у сфер╕ охорони здоров’я та фармац╕╖» ╕ Укра╖нське л╕карське товариство у Львов╕. До участ╕ у програм╕ запрошувались студенти-медики, ╕нтерни, л╕кар╕, а цього разу було набрано ще й групу студент╕в-журнал╕ст╕в, для яких розроблена своя програма. У по╖здц╕ взяли участь 29 л╕кар╕в ╕ 24 журнал╕сти.
Що я можу сказати про систему охорони здоров’я у Франц╕╖? Передовс╕м зауважу, що надзвичайна увага там прид╕ля╓ться проф╕лактиц╕ захворювань. Люди не чекають, доки хвороба пустить глибоке кор╕ння, — ╕з щонайменшого приводу звертаються в л╕карню. Париж розд╕лений на чотири адм╕н╕стративн╕ райони, в кожному з яких ╓ госп╕тальний центр. До нього входять мун╕ципальн╕ кл╕н╕ка швидко╖ допомоги та л╕карня, яка ма╓ к╕лька в╕дд╕лень.
Спершу хворого оперативно обстежують у приймальн╕ швидко╖ допомоги. На консультац╕ю до л╕каря, який ╓ людиною р╕зноб╕чно п╕дготовленою, пац╕╓нт потрапля╓ вже з результатами ус╕х обстежень, а процес д╕агностики та надання допомоги становить приблизно п╕втори години. При швидк╕й допомоз╕ д╕╓ денний стац╕онар на 11 л╕жок, де п╕сля медичних ман╕пуляц╕й хворий може провести добу.
Але ╓ й ╕нша група пац╕╓нт╕в — це здеб╕льшого л╕тн╕ самотн╕ люди, як╕ потребують турботи про свою долю. Вони можуть перебувати в геронтолог╕чному в╕дд╕ленн╕ (10 л╕жок), доки не вир╕шиться питання про ╖хн╓ майбутн╓. Цими людьми оп╕куються три соц╕альн╕ прац╕вники. Когось в╕дпускають додому п╕д оп╕ку соц╕ально╖ служби, когось переводять до будинку для старих (зауважмо, що це зовс╕м не таке страх╕ття, як у нас, — кожна людина там ма╓ окрему к╕мнату, вт╕м, позбавлена турбот про власне утримання), а т╕, у кого зовс╕м невт╕шний д╕агноз, перебуватимуть у хосп╕с╕, де йдеться не про л╕кування, а лише про полегшення страждань.
— Яка подальша доля людей, котр╕ п╕сля перебування в одноденному стац╕онар╕ ще не одужали? Скаж╕мо, серце за один день не л╕ку╓ться…
— То нав╕що ж тод╕ госп╕тальний центр? Там, до реч╕, вузько╖ спец╕ал╕зац╕╖ не передбачено. Якщо турбу╓ серце — людиною оп╕куватимуться в терапевтичному в╕дд╕ленн╕, якщо потр╕бна операц╕я — ╖╖ переводять в х╕рург╕ю. ╢ ще й в╕дд╕лення пед╕атричне та пологове.
— А якщо хворий потрапля╓ сюди у зовс╕м важкому стан╕?
— При швидк╕й допомоз╕ ╓ реан╕матолог-анестез╕олог, який бореться за життя хворого. Транспортування людей до л╕карн╕ ма╓ тривати не довше 15 хвилин. Це у Франц╕╖. А в Осло — 7-8 хвилин. До реч╕, одне з в╕дд╕лень реан╕мац╕╖ та анестез╕олог╕╖ очолю╓ наш земляк у третьому кол╕н╕. Там же ми зустр╕ли ╕ в╕рменина. Тож сп╕лкувалися з ними без перекладача.
— Але ж у чому тод╕ секрет довгол╕ття нац╕╖, якщо людей л╕кують так╕ сам╕ л╕кар╕, зокрема й фах╕вц╕ з пострадянських кра╖н?
— Думаю, не останню роль все ж таки в╕д╕гра╓ спос╕б життя француз╕в. Там практично нема╓ пенс╕онер╕в ╕з зайвою вагою. Обов’язковими атрибутами для них ╓ тренажер та ╕нше спортивне знаряддя. Вони багато рухаються, подорожують. Не гребують ╕ велосипедами. Взагал╕, у Франц╕╖ це дуже популярний вид транспорту. Там ви не побачите маршруток. Люди користуються метро, тролейбусами, прим╕ськими по╖здами та швидк╕сними трамваями. Але на будь-як╕й зупинц╕ транспорту можна перес╕сти й на мун╕ципальний велосипед. ╤ взагал╕ в ╢вроп╕ це — дуже поширена практика. Так, прем’╓р-м╕н╕стр Норвег╕╖ теж в╕дда╓ перевагу велосипедов╕, а охорона його склада╓ться з двох мотоцикл╕ст╕в.
Що ж до медично╖ допомоги, то хочу зауважити: у Франц╕╖ сильною ╓ ╖╖ первинна ланка. ╤нфаркти п╕сля квал╕ф╕ковано╖ первинно╖ допомоги вже не дають ускладнень, ╕ за дв╕ доби людина може продовжити л╕кування вдома.
— А якщо вона не ма╓ дорослих ╕ здорових пом╕чник╕в?
— Н╕чого дивного. Д╕ти у Франц╕╖ з батьками взагал╕ не живуть, ╕ це — загальна практика ╢вропи. Т╕льки-но молод╕й людин╕ виповню╓ться дев’ятнадцять рок╕в, вона заводить сво╓ житло, а за статистикою вважа╓ться одинокою. Тож хворими оп╕куються соц╕альн╕ служби.
— Тепер давайте поговоримо про оплату медичних послуг. Який там д╕╓ принцип?
— 80 % вартост╕ л╕кування у мун╕ципальних л╕карнях бере на себе держава. Це — грош╕, накопичен╕ хворими за рахунок державного соц╕ального страхування. Сума страхування становить 3-5 в╕дсотк╕в в╕д зарплати. Якщо врахувати, що середня зарплата у француз╕в — 1750 ╓вро, то це не так уже й мало. 20 % вартост╕ хвор╕ покривають з рахунку ╕ндив╕дуально╖ страховки або гот╕вкою. Дуже дорогими ╓ складн╕ операц╕╖ та трансплантац╕я орган╕в, але все ж таки для працюючо╖ людини це доступно. Допомога соц╕ально незахищеним верствам населення нада╓ться безкоштовно.
До реч╕, особливий статус мають у ╢вроп╕ стоматологи. Вони, власне, там не вважаються л╕карями й надають лише др╕бн╕ послуги. Решта послуг — ╕нплантац╕я, мости, протезування — оплачу╓ться за рахунок ╕ндив╕дуального страхування й кошту╓ недешево. Варто зауважити, що жител╕ старо╖ ╢вропи полюбляють брати туристичн╕ пут╕вки в колишн╕ соц╕ал╕стичн╕ республ╕ки ╕, окр╕м в╕дпочинку, ще й одержують всю бажану стоматолог╕чну допомогу, при цьому залишаючись у виграш╕. Пом╕ж тим, 90 % л╕к╕в у аптеках Франц╕╖ в╕дпуска╓ться за рецептами, ╕ ц╕ни на них контролюються державою, тож вони ц╕лком доступн╕.
— Ви нещодавно згадали про трансплантац╕ю орган╕в. Яке м╕сце належить трансплантолог╕╖ у Франц╕╖?
— Так╕ операц╕╖, хоча ╕ коштують близько 150 тис. ╓вро, ╓ досить популярними. В ╢вроп╕ д╕╓ принцип мовчазно╖ згоди, тобто, якщо р╕дн╕ померлого не зробили якихось заяв щодо заборони трансплантац╕╖ його орган╕в ╕нш╕й людин╕, це означа╓: ╖х можна за необх╕дност╕ використати. Там ╕сну╓ сп╕льний банк даних щодо орган╕в для пересадки. Державна служба трансплантолог╕╖ забезпечу╓ цей процес, ╕ у Франц╕╖ за тиждень зд╕йсню╓ться приблизно ст╕льки ж трансплантац╕й, як в Укра╖н╕ за р╕к. Сл╕д зауважити, що 97 % укра╖нц╕в не погоджуються на пересадження орган╕в померлих родич╕в ╕ншим людям.
— Чим в╕др╕зняються в╕д наших французьк╕ пол╕кл╕н╕ки?
— Тим, що 70 % проблем там вир╕шу╓ с╕мейний л╕кар. Зрештою, ╓ одна дуже важлива в╕дм╕нн╕сть французько╖ медицини в╕д нашо╖ в ц╕лому: це юридичний статус хворого, який дозволя╓ в╕дсуджувати величезн╕ кошти за л╕карськ╕ помилки. Але мало хто з л╕кар╕в доходить до участ╕ у судовому процес╕, питання, як правило, вир╕шуються «за мирною згодою», хоча за цим теж стоять величезн╕ грош╕. Зрештою, л╕карськ╕ помилки можуть бути не ст╕льки ╕ндив╕дуальними, ск╕льки технолог╕чними: за аналог╕чних д╕агноз╕в у вс╕х л╕карнях признача╓ться один ╕ той же типовий курс л╕кування ╕, в╕дхиляючись в╕д нього, л╕кар дуже ризику╓ у раз╕ негативних насл╕дк╕в.
— Але як це можливо? Адже у кожно╖ людини сво╖ алерг╕чн╕ реакц╕╖, своя ╕мунна система, супутн╕ хвороби, св╕й пор╕г болю, р╕зна чутлив╕сть до медичних препарат╕в? Це, зрештою, знижу╓ творчий потенц╕ал л╕каря. Ви мене дещо розчарували… Не хот╕ли б зн╕велювати це враження?
— Але ж це вже буде зовс╕м ╕нша тематика. Ц╕кавим, скаж╕мо, було наше в╕дв╕дування Брюсселя, де у штаб-квартир╕ ╢вросоюзу ми змогли ознайомитися з його роботою. П╕сля годинно╖ презентац╕╖ д╕яльност╕ цього органу в╕дбулася екскурс╕я, п╕д час яко╖ ми оглянули конференц-зал та зал зас╕дань. А дал╕ — мали сп╕лкування з ком╕с╕╓ю по мас-мед╕а. В╕дбулася п╕вторагодинна розмова, яка дала змогу одержати в╕дпов╕д╕ на наш╕ запитання.
— Спод╕ваюся, хтось запитав про ╓вропейськ╕ прагнення Укра╖ни та ту роль, яку в╕д╕гра╓ щодо цього доля Юл╕╖ Тимошенко?
— Обов’язково. Але тут теж ми не почули н╕чого оптим╕стичного. Посуд╕ть сам╕: ╢вропарламент утворюють депутати, представники парт╕й ус╕х держав, пропорц╕йно к╕лькост╕ ╖хнього населення. ╤ найб╕льшою парт╕╓ю, як╕й належить 60 % голос╕в, ╓ центристська — народна. До не╖ входить ╕ БЮТ. На наше запитання ми почули такий прогноз: угода про асоц╕йоване членство буде п╕дписана. Але дал╕ ма╓ в╕дбутися ╖╖ парафування (узгодження) ╕ ратиф╕кац╕я, тобто вона мусить бути затверджена ус╕ма 28 кра╖нами-учасниками ╢вропарламенту. ╤ останн╕й етап — голосування. Але ж б╕льша частина голосуючих, як уже зазначалося, — однопарт╕йц╕ Юл╕╖ Тимошенко. Тож голосування буде провальним.
— А тепер, нарешт╕, д╕йсно про позитивне. Що вас особливо вразило в кра╖нах, де ви побували? Чим би мали вони пишатися, окр╕м досягнень у галуз╕ медицини?
— Цього разу ми зупинялися в Брюссел╕, Амстердам╕, Берл╕н╕, Париж╕ та ╕нших м╕стах. Брюссель вража╓ гармон╕йним по╓днанням старовини та сучасно╖ арх╕тектури, сутн╕сть яко╖ — це скло ╕ бетон. Але попри обмежен╕сть засоб╕в, ус╕ споруди тут р╕зн╕. Можу сказати, що це д╕йсно ╓вропейська столиця. Найнижч╕ ц╕ни ╕ варт╕сть комунальних платеж╕в та найвищий р╕вень послуг — в Амстердам╕, який за його красу називають ще ╢вропейською Венец╕╓ю. Тут багато води, канал╕в, мост╕в ╕, на в╕дм╕ну в╕д коричневого Брюсселя, в╕н — р╕знокольоровий, н╕бито казковий. В Амстердам╕ ми побували в ╤сторичному музе╖ та Музе╖ д╕амант╕в. А ще мене вразив кв╕тковий ринок. Там в окремих к╕осках можна побачити найр╕зноман╕тн╕ш╕ тюльпани, г╕ацинти, орх╕де╖ та ╕нш╕ цибулинн╕ рослини ╕ придбати розсаду будь-яких ╕з цих кв╕т╕в.
Вир╕зня╓ться Амстердам ще й тим, що лише тут ╓ музей сексу, який плавно переходить у квартал червоних л╕хтар╕в.
Та найб╕льше музе╖в у Брюссел╕ — ╖х 140.
Про Париж в╕домо досить багато. Там теж, до реч╕, добре уживаються старовина ╕ сучасн╕сть. Старий Париж переважно культурно-мистецький. Ми побували у Версал╕, оглянули Ейфелеву вежу, побродили по Монмартру. Мен╕ як фах╕вцев╕ ц╕каво було в╕дв╕дати патолого-анатом╕чний музей, де збер╕га╓ться 6 тисяч патолого-анатом╕чних препарат╕в, кожен з яких супроводжу╓ ╕стор╕я хвороби того, кому цей орган належав за життя.
Наша розмова з Василем Степановичем затягнулася, бо ц╕кавим було геть усе. Та п╕дсумовуючи почуте, подумала: звичайно, народившись французом чи француженкою, можна було б прожити довше ╕ при╓мн╕ше життя. Але чи зам╕нив би наш╕й бабус╕ сп╕лкування з онуками якийсь там тренажер ╕ чи сподобалося б талановитим нашим творчим л╕карям (а це п╕дтверджу╓ й ╖хня закордонна практика) ус╕х хворих з аналог╕чними д╕агнозами л╕кувати за одн╕╓ю ╕ т╕╓ю самою схемою?
Нещодавно мо╖ домашн╕ тварини п╕дхопили в╕рус, ╕ я л╕кувала ╖х у ветеринара. Стандартний курс допом╕г лише одн╕й киц╕. Довелось його зм╕нити на ╕нший. Але найслабша ще й дос╕ не одужала. Хоча вони одного в╕ку ╕ — родич╕. А що вже говорити про людей! Як завжди ╕ в усьому мав рац╕ю Тарас Григорович, котрий радив: «Чужому навчайтесь й свого не цурайтесь!»
Що ж до тривалост╕ життя, тут лише 7 %, як кажуть л╕кар╕, залежить в╕д медицини. А 93 % — це харчування, стан еколог╕╖, спос╕б життя, спадков╕сть та ╕нш╕ чинники. ╤ претенз╕╖ здеб╕льшого висловлювати нема кому.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9648

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков