Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.11.2011
В╤ДТВОРЕННЯ НАЦ╤╥ — ПАТР╤ОТИЧНИЙ АСПЕКТ

Ми ╓сть народ!

Зараз у це важко пов╕рити, але в 60-т╕ роки за тривал╕стю життя Укра╖на пос╕дала 7 м╕сце в св╕т╕. Вс╕ без винятку кра╖ни Центрально╖ та Сх╕дно╖ ╢вропи, б╕льш╕сть кра╖н Зах╕дно╖ ╢вропи ╕ нав╕ть Япон╕я (!) залишалися позаду нас. Тепер же ми — наприк╕нц╕ списку, нав╕ть на теренах СНД — передостанн╕. Чим можна пояснити благополучн╕ показники 60-х рок╕в? Справа в тому, що зм╕ни тод╕ досягалися завдяки зусиллям держави: ╕ масов╕ вакцинац╕╖, ╕ масов╕ проф╕лактичн╕ огляди д╕тей та п╕дл╕тк╕в, ╕ масштабн╕ заходи з обеззаражування та пол╕пшення якост╕ питно╖ води… Тод╕ ж з’явилися перш╕ холодильники в ╖дальнях та магазинах, ╕ це позитивно вплинуло на умови збер╕гання продукт╕в. Ц╕леспрямован╕ д╕╖ завжди дають позитивний ефект, а еколог╕я у т╕ часи була, скор╕ше, нашим союзником, ан╕ж ворогом. На користь високо╖ народжуваност╕ була ╕ в╕дсутн╕сть пом╕тного майнового розшарування серед населення; народження друго╖ чи третьо╖ дитини не могло розорити с╕м’ю або сутт╓во пог╕ршити як╕сть життя. В╕дпочинок же на Канарах ╕ в Антал╕╖ не «загрожував» н╕кому, нав╕ть тим, хто дуже економив.
*   *   *
Проте у ц╕й статт╕ я хот╕в би торкнутися ╕ншо╖ теми: здатност╕ укра╖нц╕в до моб╕л╕зац╕╖ патр╕отичного ресурсу. ╤ншого слова й не п╕дбереш, адже реальне зб╕льшення народжуваност╕ таки вимагатиме певно╖ моб╕л╕зац╕╖, головне — потр╕бн╕ ч╕тк╕ настанови нац╕╖ на самов╕дтворення.
Скаж╕мо, так╕, як у кримських татар. Або у кавказьких народ╕в. Чеченц╕ давно в╕дновили свою дово╓нну чисельн╕сть, а к╕льк╕сть ╕нгуш╕в за останн╕ 20 рок╕в зросла на 70 %. На територ╕╖ ╤нгушет╕╖ взагал╕ не продаються алкогольн╕ напо╖. Нав╕ть пиво. Це стар╕йшини та представники мусульманських громад звернулися до свого президента з проханням заборонити алкоголь. В╕н ╕ заборонив. Отже, в ╕нгуш╕в з ╕нстинктом самозбереження все нормально, а боротися з пороками допомага╓ традиц╕я ╕сламу. Кримськотатарську газету «Голос Криму» вже давно ╕ активно шпетять рос╕йськ╕ шов╕н╕сти, адже вона ╕з завидною наполеглив╕стю ╕ посл╕довн╕стю заклика╓ читач╕в до створення багатод╕тних с╕мей. ╤нша кримськотатарська газета «Полуостров» (рос╕йськомовна, але в╕д цього не менш патр╕отична) свого часу друкувала багато матер╕ал╕в про кримськотатарськ╕ вес╕лля. Звича╖ предк╕в розписан╕ до найменших подробиць. Здавалося б, не в обряд╕ справа, була б т╕льки матер╕альна база для утворення с╕м’╖… Але ж н╕ — зрос╕йщен╕й частин╕ кримськотатарського етносу газета нагаду╓, що заручини р╕дною мовою — «н╕шан», наречена — «гел╕н», наречений — «к╕╓в» (до реч╕!), спец╕альна зустр╕ч до заручин — «курнюш», вес╕лля — «той» ╕ так дал╕. З точки зору кримськотатарсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, говорити про нац╕ональне в╕дтворення, забуваючи при цьому р╕дну мову, — нонсенс, несусв╕тня дур╕сть. ╤нформац╕йн╕ можливост╕ у татар значно менш╕, н╕ж у нас, проте п╕дх╕д серйозн╕ший. ╤ в╕н, звичайно ж, дасть результат. Хоча сам╕ кримськ╕ татари вважають, що д╕тей народжу╓ться все ще недостатньо для того, аби сутт╓во зб╕льшити свою присутн╕сть у Криму. Та що там Кавказ ╕ Крим! Ось у Кувейт╕ — невелик╕й держав╕ з 3-м╕льйонним населенням — чолов╕ки взагал╕ отримують грошову прем╕ю у розм╕р╕ 14 тисяч долар╕в, якщо в╕дважаться на повторне одруження. Справа в тому, що в ц╕й мусульманськ╕й кра╖н╕ 15 % ж╕нок в╕ком до 40 рок╕в незам╕жн╕. Як показу╓ досв╕д, б╕льш╕сть ╕з них залишаються самотн╕ми до к╕нця життя. Араби про майбутн╓ сво╓╖ нац╕╖ дбають, тому у них держава матер╕ально стимулю╓ чолов╕к╕в, аби т╕ укладали повторн╕ шлюби — в межах дозволеного ╕сламом, тобто не б╕льше чотирьох.
А як же укра╖нц╕? Колишн╕й дисидент ╕ пол╕тв’язень, в╕домий псих╕атр Семен Глузман якось висловився, що укра╖нц╕… втрачають ╕нстинкт самозбереження. Не будемо сьогодн╕ говорити про пол╕тику, там доказ╕в сказаному — хоч греблю гати… Зупинимося на чисельност╕. Х╕ба для нас висока народжуван╕сть не ╓ бажаною? Вс╕ погоджуються, що вона врятувала б Укра╖ну в╕д депопуляц╕╖. А як╕ заходи вживаються? Пом╕тних ознак державно╖ моб╕л╕зац╕╖ на зразок кувейтсько╖ — поки що не видно. А якщо глянути на ситуац╕ю через просв╕тянську призму, то взагал╕ ста╓ сумно. Що я маю на уваз╕? ╢ ознаки повно╖ «розмагн╕ченост╕» укра╖нц╕в. Склада╓ться враження, що вони народжують д╕тей т╕льки тому, що так було споконв╕ку. Майбутн╓ нац╕╖ зовс╕м не ╓ предметом глибоких роздум╕в ╕ дискус╕й. Н╕ молодята, н╕ старше покол╕ння не мислять по-державницькому. Ми ж не чеченц╕, не кримськ╕ татари… ╤, тим б╕льше, не араби. А якщо «розмагн╕тилася» б╕льш╕сть народу, то чи може на такому п╕д╜рунт╕ народитися мудра державна програма?
*   *   *
Автор цих рядк╕в колись пробував проанал╕зувати наш в╕зуальний прост╕р — приск╕пливо, по-просв╕тянськи. Кинулося у в╕ч╕ те, що укра╖нц╕ р╕дше стали вживати слова «дитина», «дитятко», «крих╕тка», «малюк» — н╕би стали соромитися р╕дно╖ мови… ╤ ось саме цей в╕зуальний прост╕р заполонили слова ╕ноземного походження.
Якщо магазин дитячого одягу в Севастопол╕ назвали «Дочки-Сыночки», то це, принаймн╕, зрозум╕ло — рег╕он тотально рос╕йськомовний. Але ╕ в Ки╓в╕ ╓ магазин з под╕бною назвою: «Дочкам-Сыночкам». Окр╕м назви, усе ╕нше — укра╖нською. Нав╕ть у роки правл╕ння Щербицького це кинулося б у в╕ч╕. Так, тод╕ тривала русиф╕кац╕я, але в столиц╕ на укра╖нськ╕ вив╕ски н╕хто руки не зд╕ймав — вважалося, що час не настав… Дивно, що цим зайнялися в роки незалежност╕, причому, столицею не обмежилися. Не зустр╕чаючи опору, п╕шли дал╕ на зах╕д. В╕зьмемо, для прикладу, Житомир. Не зрозум╕ло, чому магазин для д╕тей та п╕дл╕тк╕в тут прагнуть назвати або «Мар╕на», або «Кар╕на», або «Кр╕ст╕на», або ще якось по-сучасному… «Христина», «Марина» — х╕ба г╕рше звучить? ╢ ще тут дитячий магазин «Мишутка», ╓ мережа дитячих магазин╕в «Тигрес»; а як на мене, то ╕ «Ведмежатко», ╕ «Тигренятко» звучало б краще. Денац╕онал╕зац╕я нав╕ть у райцентрах пом╕тна: у Новоград╕-Волинському дитячий магазин назвали «Кроха», в Олевську — «Малиш», нав╕ть у традиц╕йно патр╕отичн╕й Коломи╖ ╓ дитячий магазин «Малютка»… Що вже тод╕ говорити про сх╕дн╕ област╕? Якщо у Черн╕гов╕ юних покупц╕в запрошу╓ до себе «Топтижка», то в районному м╕стечку Щорс╕, аби довести свою «просунут╕сть», вир╕шили п╕ти ще дал╕ — тут з’явився дитячий магазин «Бамб╕но»; це так, н╕би пол╕щукам ╕тал╕йська р╕дн╕ша. А ще там ╓ «Детский квартал» — зауважте, посеред моря укра╖нських вив╕сок! Те саме ╕ в К╕ровоград╕ — ╓ магазин з назвою: «Все, что пригодится в школе», хоча вс╕ вив╕ски навколо укра╖нськ╕ та й школи, дякувати Богу, поки що теж. Видно тут (як ╕ в Щорс╕) ма╓ м╕сце прозорий натяк на те, що «дети — это святое», а раз так, то укра╖н╕зац╕я усього, що пов’язане з д╕тьми, неприпустима. Чимось ╕ншим ╕ пояснити важко. П╕дтвердженням цьому ╓ ╕ магазин «ДетМир», що в район╕ Шулявки (Ки╖в). Зауважте, перерахован╕ зрос╕йщен╕ назви, як от «ДетМир», примощуються, як правило, в укра╖нських текстах! Ось ╕ в ╤рпен╕, що п╕д Ки╓вом, ╓ магазин «Все для мам та малюк╕в», але назива╓ться в╕н чомусь «Кроха». А «Крих╕тка» — звучало б г╕рше?
Вт╕м, наступ в╕дчува╓ться ╕ з боку англ╕йсько╖. Про╖жджаючи зал╕зницею м╕сто Хмельницький, ви неодм╕нно побачите вив╕ску «Беб╕ маркет», у Донецьку не оминете «Беби маркет» (тут нав╕ть на укра╖нське «╕» поскупилися!), у Дн╕пропетровську ╓ «Бэбик», у С╕мферопол╕ — «Baby люкс». Все та ж чужинська п╕сня, т╕льки з р╕зними вар╕ац╕ями… Якщо дума╓те, що Галичина дос╕ залиша╓ться патр╕отично цнотливою, то глибоко помиля╓теся. Бо вже ╕ серед мальовничо╖ карпатсько╖ природи може нахабно примоститися магазин дитячого одягу «К╕ндер». Хочете знати, де? У сам╕й Яремч╕! Ото вже не терпиться гуцулам — хоч одн╕╓ю ногою та в ╢вропу… В ╤вано-Франк╕вську, зв╕сно, також ╓ магазин «Беб╕» — столиця Прикарпаття не хоче в╕дставати в╕д Ки╓ва та м╕ст Сходу. Якщо у Ки╓в╕ ╓ «Данюша», у Дн╕пропетровську — «Кап╕тоша», то у Львов╕ — ╕ «Антошка», ╕ «Кап╕тошка», ╕ «Карапуз», ╕ «Карапузик», ╕ «Кроха» — все, чого душа неукра╖нська забажа╓. Не здивувався, коли у льв╕вському «Карапуз╕», що по вулиц╕ Володимира Великого, побачив напис: «Детская и подростковая обувь» та ще двомовне: «Ореn\открыто». Отже, про укра╖нську часом забувають нав╕ть у нашому П’╓монт╕…
*   *   *
Вив╕ски — це т╕льки один з прояв╕в «розмагн╕ченост╕». ╤дуть глобал╕зац╕йн╕ процеси, посилю╓ться русиф╕кац╕я, — ╕ в першому, ╕ в другому випадку ма╓мо справу з певними ман╕пуляц╕ями. Зрозум╕ло, що ситуац╕я з рекламою та вив╕сками непом╕тно вплива╓ на систему ц╕нностей укра╖нця. Не знаю, чи проводив хто спец╕альн╕ досл╕дження, але воно й так усе очевидно. Укра╖нський в╕зуальний прост╕р, хочемо ми того чи н╕, поступово готу╓ молодь до життя в умовах Вавилона. Наша молода людина вже готова прилаштуватися в Н╕меччин╕ ╕ плодити там «к╕ндер╕в»; якщо пощастить «зачепитися» за Англ╕ю, то там будуть вже не «к╕ндери», а «беб╕ки». Нав╕ть якщо доведеться виховувати сво╓ «бамб╕но» в ╤тал╕╖ — теж не б╕да. Головне, щоб усе було «як у людей», ╕ грошей поб╕льше. Тягнутися до сво╖х? Нав╕що? Заворожен╕сть чужим форму╓ться ще з дитинства, тому наш╕ д╕ти не будуть такими патр╕отичними, як ╖хн╕ д╕ди-прад╕ди.
Продовжуючи розмову на дану тему, проциту╓мо деяких в╕домих людей. Ось що писав визначний рос╕йський письменник ╕ публ╕цист Володимир Бушин: «Капитуляция начинается с согласия говорить на языке противника». Напевно, так воно ╕ ╓. Недаремно ж на емблемах сп╕вроб╕тник╕в спецп╕дрозд╕л╕в збройних сил США, як╕ займаються проведенням психолог╕чних операц╕й, ╓ напис: «Слово перемага╓». А таки перемага╓! Ран╕ше говорили: «розкрадання соц╕ал╕стично╖ власност╕», тепер же це — «приватизац╕я», одна з ознак прогресу. Проституток уже назива╓мо «путанами», а слово «проституц╕я» трансформувалося в «секс-б╕знес». Звучить пристойн╕ше, правда? Н╕би йдеться про внесок у економ╕ку… ╤ у слов╕ «к╕лер» ╓ в╕дт╕нок профес╕онал╕зму, чого нема╓ в огидному слов╕ «вбивця». Слово «електорат» тепер вжива╓мо значно част╕ше, н╕ж «виборц╕». ╤ головне, все це прийшло непом╕тно для б╕льшост╕. Недаремно ж президент США Джордж Буш-старший, розм╕рковуючи про сучасн╕ ╕нформац╕йн╕ в╕йни, говорив: «Народ, який завойову╓ться, не повинен цього пом╕чати…»
*   *   *
Отже, кр╕м еколог╕╖ та плачевного стану економ╕ки, ╓ ще одна проблема — брак патр╕отизму. Коли д╕ти народжуватимуться ╕ виховуватимуться у таких умовах, то нема жодних гарант╕й, що у майбутньому це буде наше «п╕дкр╕плення». Дуже ймов╕рно, що наша мила д╕тлашня колись стане непоганим матер╕алом для зм╕цнення генофонду ╕нших народ╕в — як зах╕дних, так ╕ сх╕дних. Бо недаремно в╕домий професор Серг╕й Кара-Мурза говорив: «Слово волод╕╓ маг╕чною силою. Дати хибне ╕м’я — так само важливо у ман╕пуляц╕╖ св╕дом╕стю, як на в╕йн╕ дати диверсанту хорош╕ документи ╕ одягнути у форму супротивника». Тому треба звертати увагу на мову. ╤ взагал╕, до проблеми нац╕онального в╕дтворення треба п╕дходити серйозно, я б сказав, нав╕ть трепетно — так, як це роблять кримськ╕ татари. Або так, як в╕домий ки╖вський художник Олександр Мельник. Пригадую, як свого часу був зачарований його картиною «Над╕я». Вона якраз на нашу тему — в╕дтворення нац╕╖. Одухотворен╕ обличчя ж╕нок ╕ зовс╕м юних д╕вчат… ╤ тих, хто вже зв╕дав рад╕сть материнства, ╕ тих, хто т╕льки оч╕ку╓ на появу дитини. ╤ нав╕ть тих, хто поки притуля╓ до грудей дитячу ляльку... Таке «моб╕л╕зуюче» мислення повинно бути зразком, еталоном для нас. Важко нам буде тягатися з кавказцями та з кувейтцями за р╕внем народжуваност╕, але висловлю свою думку: картина Мельника «Над╕я» була б доречною в кожн╕й осв╕тянськ╕й установ╕, в кожн╕й пол╕кл╕н╕ц╕, на кожному стад╕он╕, зрештою, вона повинна д╕йти до кожно╖ укра╖нсько╖ родини — хоча б у вигляд╕ поштових лист╕вок… А якби вона ще вис╕ла в апартаментах президента та у Верховн╕й Рад╕, то шанси «нац╕онально╖ моб╕л╕зац╕╖» на створення великих с╕мей таки дещо зросли б.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9654

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков