Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.11.2011
СУЧАСНЕ ВЕС╤ЛЛЯ ПО-УКРА╥НСЬКИ
Галина ЖУБ╤ЛЬ-КНИШ, Роксолана ЖУБ╤ЛЬ

Народознавство

У цьому розд╕л╕ доц╕льно трохи б╕льше розпов╕сти про один ╕з найважлив╕ших вес╕льних атрибут╕в — в╕ночок. В╕н був не лише окрасою голови молодо╖, а й оберегом ╕ символом молодост╕, краси, кв╕тучост╕, багатства, родючост╕. Це був символ житт╓дайно╖ сили земл╕, кохання, в╕нчання, продовження роду. На вес╕лл╕ д╕вчина востанн╓ мала можлив╕сть покрасуватися у в╕ночку, бо молодицям не годиться носити у волосс╕ кв╕ти. Барв╕нковий в╕нок-долю ╕ вес╕льний в╕нок з букетом збер╕гала д╕вчина усе життя. ╥х вона клала в колиску перв╕стка, в╕ночок зашивали в останню у ╖╖ житт╕ подушку.
Основою в╕ночка був барв╕нок — символ життя, безсмертя душ╕. Повним називали в╕нок, у який було вплетено двадцять кв╕ток, що слугували ╕ окрасою, ╕ оберегом. Кожна кв╕тка, кожна стр╕чка у в╕нку була символом. Щодо кольор╕в стр╕чок, то жовта символ╕зувала сонце, зелена — молод╕сть, червона — тривале кохання, блакитна — небо ╕ воду, малинова — щир╕сть, рожева — достаток. Плет╕ння в╕нка — нелегка справа, яка вимагала неабияких знань та ум╕нь.
В укра╖нському народному вес╕лл╕ в╕нок молодо╖ в╕д╕гравав ту саму роль, яку в ╕нших народ╕в в╕д╕гравало б╕ле покривало: «фата» у рос╕ян, чи «вельон» у поляк╕в. Це покривало мало охороняти молоду в╕д «поганого ока». В укра╖нц╕в цю роль виконував в╕нок з╕ стр╕чками — символ тривалого кохання. Шкода, що сьогодн╕ укра╖нськ╕ д╕вчата нехтують сво╖м, перехоплюючи чуже: напинають на голову зам╕сть розк╕шного укра╖нського в╕ночка шматок б╕ло╖ прозоро╖ тканини. Можливо, хоч хтось ╕з укра╖нських наречених прочита╓ ц╕ рядки ╕ в╕дновить таку прекрасну традиц╕ю — одягне в╕ночок. Нехай це буде вже сучасний, ╕з б╕лих штучних кв╕т╕в, з б╕лими атласними стр╕чками, але в╕ночок.

Червоною калиною
Коровай кв╕тчали...
Ой раю наш, раю,
Славний короваю,
На тоб╕ гарн╕╖ кв╕ти,
Щоби любилися д╕ти.

Яке вес╕лля без короваю! Ця надзвичайно гарна вес╕льна обрядова хл╕бина завжди була ╕ залиша╓ться символом достатку. Упродовж передвес╕лля ╕ вес╕лля використовували чимало р╕зновид╕в вес╕льного печива та хл╕ба, але головним був коровай. Це велика кругла висока пшенична паляниця, оздоблена виготовленими з т╕ста кв╕тками, колосочками, з╕рочками, голубами. Вип╕кали цей вес╕льний хл╕б особливо вдатн╕, «легк╕ на руку», щаслив╕ у подружньому житт╕, добропорядн╕ ж╕нки, яких називали коровайницями. У п’ятницю вони з╕ сво╖м борошном (не годилося йти з пустими руками), по-святковому одягнен╕ приходили в оселю до молодого. К╕льк╕сть коровайниць обов’язково була непарною. Для зам╕су брали воду, набрану до сходу сонця «з семи криниць». Спочатку в д╕жу, де робився зам╕с, лили навхрест йорданську воду, щоби молод╕ були здоров╕. Пот╕м клали грудочку цукру, щоб життя солодким було. У д╕жу додавали сво╓ борошно, а також борошно, яйця та масло, принесен╕ в╕д батьк╕в молодого та молодо╖, аби роди нав╕чно об’╓дналися. Зам╕шували т╕сто вс╕ коровайниц╕ у д╕ж╕ гуртом, щоб молод╕ н╕коли не розлучалися. ╤нод╕ для цього коровайниць зв’язували навколо д╕ж╕ одним довжелезним рушником. Усе це д╕йство супроводжувалося п╕снями.

Благослови, милий Боже,
Коровай м╕сити,
Щоб в любов╕ молодята
Могли в╕к прожити.
А ми воду добирали
З сьомо╖ криниц╕,
Щоби була Марусенька
Гарна молодиця.
А у наш╕м корова╖
Б╕лая мучиця,
Щоби наша Марусенька
Була б╕лолиця.
Ми вес╕льний коровай
Калинов кв╕тчали,
Аби наших молодят
В церкв╕ пов╕нчали.

Коли т╕сто було готове, ставили його на рушник. На рушнику розкачували, сп╕ваючи п╕сн╕ про те, яка чиста вода у корова╖, який славний вийде коровай. У деяких м╕сцевостях у центральну частину короваю ховали грош╕ (символ багатства), зубець часнику (обер╕г в╕д нечисто╖ сили), гор╕х (символ здоров’я ╕ м╕цно╖ родини), перстень (символ ╓днання закоханих). П╕сля цього коровайниц╕ урочисто саджали коровай у п╕ч (у деяких рег╕онах коровай у п╕ч саджав кучерявий хлопчик), промовляючи:

Св╕ти, Боже, з раю
Нашому короваю.
Наша п╕ч регоче,
Короваю хоче.
Шишечки печуться,
На коровай дмуться.

Поки коровай у печ╕ сид╕в, коровайниц╕ мили руки, але воду будь-куди не виливали, бо п╕сля «чаклування» над корова╓м вона ставала особливою. Тому виливати ╖╖ не сл╕д. Нею вмивали батьк╕в молодих, давали пити худоб╕, а решту виливали п╕д фруктов╕ дерева, щоби рясно плодоносили. Не викидали й залишки борошна. Його висипали на пшеничне поле, аби пшениця густа вродила.
Коли коровай зарум’янився, його обережно виймали з печ╕ ╕ садовили на вишитий рушник. Коровайниц╕ уважно обдивлялися: якщо коровай р╕вний, з ус╕х бок╕в зарум’янений, гарно випечений — молоде подружжя буде щасливим; якщо тр╕снув — сл╕д чекати розлучення, шлюб буде нещасливий; якщо покручений, нер╕вний — с╕мейне життя буде нелегке, будуть проблеми з╕ здоров’ям; якщо перепечений  — хтось ╕з наречених буде брикливим, сварливим, норовистим.
Окр╕м короваю, укра╖нське вес╕лля було багате на розма╖те вес╕льне печиво, обрядов╕ паляниц╕. У деяких рег╕онах вип╕кали лежень — великий овальний хл╕б, схожий на кошик, наповнений подарунками. В╕н був окрасою столу. Б╕ля лежня клали вес╕льн╕ калач╕, медов╕, з родзинками. ╤ лежень, ╕ калач╕ лежали перед молодими аж до зак╕нчення вес╕лля.
Вес╕льн╕ калач╕ перев’язували кольоровими стр╕чками, щоби молод╕ були «вкуп╕ до смерти», обтикали м╕ртою, «аби любов в╕чною була межи молодими».
Вип╕кали на вес╕лля ще й дивень. Його називають «братом» короваю. Це був круглий калач у форм╕ плет╕нки, в який утикали житн╕ колосочки, кетяги калини, кв╕ти. Прикрашали цей надзвичайно гарний калач р╕знокольоровими стр╕чками. Дивень вважався на вес╕лл╕ оберегом в╕д «лихого» ока.
Дуже популярними колись на Укра╖н╕ були вес╕льн╕ «шишки». Сама назва п╕дказу╓, що печиво було схоже на соснов╕ шишки. Це обрядове печиво було символом родючост╕. «Шишки» молода дарувала майбутн╕м вес╕льним гостям п╕д час запросин. Цим печивом обдаровували ус╕х д╕тей на вес╕лл╕, а також тих, хто не був запрошений ╕ спостер╕гав за вес╕ллям збоку.
Вип╕кали ще й теремок, гуски, голубки, верч та ╕нше вес╕льне печиво. Щодо обрядового вживання хл╕ба, то найперше м╕сце пос╕да╓ укра╖нське вес╕лля. ╤ вип╕кання, ╕ споживання, ╕ дарування вес╕льного печива супроводжувалося ц╕лою низкою ладканок та народних п╕сень, грою на скрипках та цимбалах.

(Продовження буде)

*  *  *

Читач╕ газети, як╕ захочуть придбати книгу, можуть звернутися до автор╕в за адресою: 82100, Льв╕вська область, м. Дрогобич, вул. Лес╕ Укра╖нки, 11, кв. 31, моб. тел.: 098-450-79-61

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.11.2011 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9668

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков