Версiя для друку Обговорити в форумi

Якщо 26 квітня вважається днем Чорнобильської трагедії, то 14 грудня чорнобильці називають днем перемоги. Ця дата збігається з датою закриття Чорнобильської АЕС, і її виділив серед інших Президент Ющенко, назвавши Днем вшанування чорнобильців-ліквідаторів.
Але нинішній «день перемоги», схоже, чорнобильці пов’язують з дещо іншим явищем. Сьогодні по інший бік барикад вони вбачають представників Кабінету Міністрів України, а насамперед «соціального» міністра С. Тігіпка, заклопотаного скороченням соціальних програм і економією бюджету.
З’ясувати, що ж таки насправді відбувається з чорнобильськими пенсіями і які настрої панують серед його побратимів, я спробувала у виконуючого обов’язки голови ради Кримської республіканської асоціації «Пам’ять Чорнобиля» Геннадія Вікторовича ЛУЦЕНКА (на фото).

Вийти на цю людину було не так уже й просто. Кримські чорнобильці останнім часом розпорошилися, створили кілька організацій. Лише навесні було започатковано координаційну раду, куди увійшли керівники чотирьох із них, і з’явилася надія на реальне об’єднання людей, які ще у 1996 році всі були членами організації «Пам’ять Чорнобиля» на чолі з Олексієм Вторушиним, з яким і довелося мені спілкуватися задля газетної публікації.
Геннадій Вікторович мене теж не розчарував. І хоча він не схильний був вдаватися до життєвих перипетій приватного характеру, які знівечили життя колись таким сміливим і відчайдушним людям, але дав зрозуміти – стан здоров’я не одного з них позбавив і сім’ї, і житла. А його п’ятирічна робота в складі комісії при Міністерстві праці і соціальної політики АРК зі встановлення статусу чорнобильців дозволила багато що побачити і почути. Передбачаючи нову перереєстрацію (іншими словами, чистку, перевірку), Г. Луценко побоюється, що та негативно позначиться передовсім на долях заслужених людей, котрі не переймалися ретельним оформленням документів, як це робили ті, хто був зацікавлений у першу чергу в соціальних дивідендах. Саме це показала перереєстрація 1997 року. Люди, котрі працювали в надзвичайних умовах, не завжди могли одержати щодо цього архівні довідки, і добре тим, хто, перебуваючи у відрядженні, забрав цей документ з собою, бо термін його офіційного зберігання лише три роки. А що вже говорити про військовослужбовців, у яких ніхто не питав, де вони хочуть служити, і хто з них, не маючи статусу чорнобильця, уже втратив здоров’я? Тепер вони одержують мінімальні пенсії.
Ще одна із проблем, на якій наголосив Геннадій Луценко, це складнощі щодо встановлення причини інвалідизації. Питання ці розглядаються переважно в Дніпропетровську, і якщо людина захворіла більш як через 5 років після перебування на ЧАЕС, довести зв’язок поміж тим та іншим дуже непросто. Загалом же Геннадій Вікторович розповів:
— Одержати та підтвердити статус чорнобильця дедалі важче. Якщо раніше для тих, хто їхав на ліквідацію наслідків чорнобильського лиха, достатньо було мати лише запис у військовому квитку, то тепер цього замало. Треба, щоб усе було ретельно розписано: дати в’їзду в конкретний населений пункт, виїзду, скільки там проведено часу, робочий табель з печатками, підписами та багато іншого. Але такі документи є далеко не у кожного. Втім, хай вас не дивує, якщо почуєте, що у Верховній Раді кілька сотень осіб мають ретельно оформлені чорнобильські документи і статус чорнобильця-інваліда. Бо в Чорнобилі  постійно з’являлися перші особи всесоюзного і українського рівнів, які брали участь у роботі комісії. І хоча їхнє перебування в небезпечній зоні могло тривати лише кілька днів, саме їхні зарплати, на основі яких нараховувалися пенсії, можуть давати підстави для отих захмарних сум, якими дорікає уряд рядовим чорнобильцям.
У такий спосіб ми і перейшли з Геннадієм Вікторовичем до обговорення найболючішого: то хто ж сьогодні з’їв наше сало? І, як можна було вже довідатися з теленовин, згідно із законом, ухваленим ще у 1991 році, пенсія чорнобильців-інвалідів усіх трьох груп не могла бути нижчою за 10, 8, 6 мінімальних пенсій за віком. Хоча для реального розрахунку використовувалась таємнича цифра 19 грн. 91 коп. (такої пенсії ніхто не одержував). Але ж раніше, помноживши її на 10, 8 або 6, можна було одержати цілком пристойні суми. За уряду Ю. Тимошенко замість вказаної умовної цифри було взято вже реальну мінімальну пенсію, і чорнобильцям, здебільшого через суди, були встановлені пристойні пенсії та винесено постанови, згідно з якими Пенсійний фонд мав виплатити їм за кілька років недоотримані гроші, що могло становити 60-80 тисяч гривень. У Криму відсудили собі пенсії близько 800 осіб.
Але дію таких судових рішень ВР України призупинила. А з 23 листопада для інвалідів першої групи сума пенсії мала становити не менше 180% від мінімальної. Для інших – 130 і 120 процентів. Це і стало для чорнобильців справжнім шоком, який вивів людей на вулиці.
Кабмін змушений був цифру, що утворювала основу для розрахунків, збільшити. Тепер інваліди І групи мають одержувати не менше 285% від мінімальної пенсії за віком. Але реально це не 5 тис. 400 грн. (хоча таку суму називають середньою), а лише приблизно її половина, у всякому разі для переважної більшості. Для інших груп відповідно меншому відсотку вона буде ще меншою. Ось чому таке пенсійне забезпечення і не викликає серед чорнобильців особливого захоплення.
А ще Геннадій Луценко багато розповідав про інші проблеми чорнобильців, яких чимало накопичилося за ці роки. Це практична відсутність допомоги на лікування (бо називати допомогою 48-51 грн. на рік якось язик не повертається). Додаткові 320 грн. чорнобильцям І категорії в народі теж прозвали «гробовими», хоча вони виділяються на харчування, а не на щось інше. Полікуватися в санаторії – теж проблема, навіть якщо вдасться одержати путівку, то лише в той санаторій, який виграє тендер. А це, як правило, Захід України, тож виникають додаткові труднощі з дорогою, з акліматизацією, у той час, як маємо в Криму прекрасну санаторно-курортну базу. Щоправда, за уряду Ю. Тимошенко з’явилася постанова, якою обіцялося відшкодування середньої вартості путівки, котру чорнобилець може придбати самостійно. Але згодом з’ясувалося, що сума компенсації реально становитиме хіба що десяту частину цієї вартості – 245 грн.
За 6 років не було придбано для чорнобильців жодної квартири, навіть коли на це виділялися кошти. Як альтернативний варіант – люди, які стоять на квартирній черзі, згодні задовольнитися земельною ділянкою під забудову. Але це теж поки що на рівні побажань.
Геннадій Луценко повідомив, що три роки тому в Криму було розроблено регіональну програму, яка містить 34 пропозиції щодо поліпшення життя чорнобильців. Та вона увесь цей час перебуває на узгодженнях то в Раді міністрів, то у Верховній Раді. Але навряд чи таку комплексну програму буде ухвалено. А поки що замість землі під будівництво чорнобильцям пропонують власну алею на Абдалі. Та подібні почесті більше схожі на знущання.
Втім, Геннадій Луценко зауважує, що діалог з урядом Криму таки існує. Але ж усі найважливіші питання вирішуються в Києві.
— Та і робота кримського уряду залишає бажати кращого, — наголошує мій співрозмовник. — Чи потрібні сьогодні нашим інвалідам І групи 30 автомобілів? На них будуть роз’їжджати хіба що їхні онуки. А за цим стоять чималі гроші, які можна було б використати на реальну допомогу багатьом людям. А 14 млн. гривень, які було викинуто на реконструкцію вулиці Горького, — хіба це по-господарськи?

— Тож які настрої сьогодні серед кримських чорнобильців?
— Загалом – негативні, як і по усій країні. Думаю, цей градус збільшиться, коли в січні люди одержать нові, остаточні пенсії. Якщо офіційний Київ продовжуватиме таку політику, можливий соціальний вибух.

— Чи можете пригадати, яким був Чорнобиль особисто для вас?
— Перше враження було непоганим. До того я працював у Нижньогірському ДАІ, і серед нас шукали добровольців для відрядження на місце катастрофи. Я погодився, бо у всіх були якісь поважні причини, аби не їхати. У Чорнобилі входив до батальйону ДАІ із забезпечення дорожнього руху. І реальне навантаження було значно меншим, ніж у Нижньогірську. Почувався непогано. Бо радіація вплинула одразу ж на людей, які мали хронічні хвороби, і їх вивезли з небезпечної зони. Мої проблеми зі здоров’ям розпочалися значно пізніше. Тож встиг відпрацювати з 10 червня до 30 жовтня того сумнозвісного 1986 року. Незабаром став інвалідом ІІ групи.
А тепер трохи статистики. На сьогодні в Криму проживає 7856 чорнобильців; 1062 — інваліди. З них: 3264 – ліквідатори (768 – інвалідів); дітей-інвалідів – 5; всього дітей – 1683, вдів – 178.
Цифри ці постійно змінюються у бік зменшення. Хтось – назавжди перестає потребувати державної допомоги. Діти, які досягли повноліття і мають задовільний стан здоров’я, втрачають свій статус.
Їхати страйкувати до Києва кримські чорнобильці, за свідченням Г. Луценка, не збираються. Вони все-таки мають можливість бути почутими владою у себе вдома. Хоча здебільшого одержують від цього лише моральне задоволення. Але перед ними не виростають паркани, а міський голова навіть звітує про те, як займається благоустроєм Сімферополя. І, окрім обіцяної алеї на кладовищі, мають чорнобильці ще й меморіал у Гагарінському парку, де відбуваються урочистості. А їхній «день перемоги» — поки що 14 грудня.

Тамара СОЛОВЕЙ

ТИМ ЧАСОМ...

ЧОРНОБИЛЬЦІ ПРОДОВЖУЮТЬ ГОЛОДУВАННЯ

Протестуючі в Донецьку чорнобильці розчаровані скасуванням зустрічі з Президентом України Віктором Януковичем, яка була запланована на вівторок біля обласного Пенсійного фонду, де з 15 листопада проходить голодування ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Про це сказав голова обласної організації інвалідів-чорнобильців «Чорнобиль Єдність» Микола Гончаров, передає кореспондент УКРІНФОРМу.
«Ми розчаровані скасуванням зустрічі з Віктором Януковичем. Учасники акції — не екстремісти і не терористи, як нас намагаються представити. Цю думку ми хотіли донести Главі держави, але нам не дали це зробити», — підкреслив М. Гончаров. За його словами, голодуючих чорнобильців декілька разів запускали в будівлю обласного відділення ПФУ і в актовий зал, де були встановлені мікрофони для спілкування з Главою держави. А після цього їх попросили повернутися в наметове містечко, де чорнобильців відвідав голова облдержадміністрації Андрій Шишацький.
Під час переговорів з ним протестувальники відмовилися покинути намети і зажадали проведення позачергової сесії облради, на якій влада має назвати винних у загибелі шахтаря-інваліда Геннадія Конопльова.
Нагадаємо, що в ході робочої поїздки Президент України В. Янукович відкрив доменну піч на Єнакієвському металургійному заводі. Глава держави оглянув відреставрований музей двічі Героя Радянського Союзу космонавта Георгія Берегового і відвідав сквер його імені, де поклав квіти до пам’ятника. Президент також поспілкувався з жителями Єнакієвого.
*     *     *
Президент України Віктор Янукович заявляє, що він проти скорочення пільг чорнобильцям, як і іншим соціально незахищеним верствам населення. Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав у вівторок на короткому брифінгу в Єнакієвому.
«Це питання (про проблеми чорнобильців) слід розглянути прозоро і чесно», — сказав В. Янукович.
Він повідомив, що дав доручення уряду зібрати «всіх з громадських організацій» і провести дискусію, щоб, «по-перше, ми не знизили рівень соціальної допомоги», щоб створена наглядова рада могла контролювати цей процес.
«Я проти скорочення пільг», — підкреслив Глава держави і додав, що бюджет країни буде здатний забезпечити ці пільги, але для цього необхідне зростання економіки.
В. Янукович акцентував на тому, що сьогодні «головна мета – це сісти за стіл переговорів і домовитися, не закриваючи очі ні на що, а вирішити, як діятимемо далі». За його словами, не можна звинувачувати в ситуації, що склалася з пільговиками, попереднє керівництво країни.
«Протестні акції сьогодні – це цілком природно. І ми маємо вирішити і дати чесну, відповідальну і прозору відповідь», — сказав Віктор Янукович.
*     *     *
Луганські чорнобильці вважають, що Україна не гідна бути в Євросоюзі. Про це вони заявили у своєму зверненні до послів Франції, Німеччини, США, Австрії, Польщі, Бельгії, Чехії, Швейцарії і до глави Представництва ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, повідомили кореспонденту УНІАН в обласній організації «Союз «Чорнобиль».
«У зв’язку з тим, що Україна вже не є демократичною країною, у ній не дотримуються права людини, просимо Вас, пане посол, щоб Ви донесли до свого уряду про ті беззаконня, які творяться в Україні, довели до відома Вашого уряду, що ліквідатори наслідків Чорнобильської катастрофи вважають, що Україна не гідна бути в Євросоюзі, що не можна підписувати договір про асоціацію України і Євросоюзу», — зазначається, серед іншого, у зверненні. Окрім того, чорнобильці вважають, що «значні кошти держави йдуть нібито на підготовку до чемпіонату Європи з футболу. Насправді значна частина цих коштів розкрадається», і тому вони будуть вимушені бойкотувати проведення чемпіонату Європи з футболу в Україні.
У зверненні чорнобильці наводять аналіз ситуації з їхніми пенсіями і виконанням рішень судів, звертаючи увагу на те, що, на їхню думку, зараз у країні розпочалася справжня інформаційна війна, спрямована проти ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. «Нас обвинувачують у тому, що ми — не справжні ліквідатори, посвідчення у нас куплені, тим самим дискредитують нас перед населенням країни. Деякі народні депутати від Партії регіонів у парламенті пообіцяли порушити кримінальні справи проти інвалідів-чорнобильців, які одержують свої пенсії за рішеннями судів, що викликає наше глибоке обурення», — йдеться у зверненні.
Чорнобильці висловлюють сподівання, що посли та їхні країни зможуть вплинути на керівництво нашої країни у відновленні демократії, дотриманні прав і свобод людини.
*     *     *
Чорнобильці під Кабміном (на фото унизу) готові оголосити сухе голодування, повідомляє «Газета по-українськи». Вони обіцяють це зробити у відповідь на складання протоколів щодо них за адмінпорушення.
«Ми вчора попередили народних депутатів, які до нас так ставляться, — вибори ще не почалися, значить, ми їм не потрібні, — говорить учасник акції Микола Костєв. — Зараз оцю водичку, яка стоїть тут у нас, ми виливаємо і оголошуємо із завтрашнього дня сухе голодування. Скільки можна знущатися? Я тут шостий день голодую. Чому до людей таке ставлення? Люди сплять у листі із собаками. Чому не можна поставити намет? Хочете другий Донецьк? Буде другий Донецьк!» — підкреслив мітингувальник.
На сьогодні навпроти Кабміну перебуває близько 45 чорнобильців. Також до акції приєдналися чорнобильці із Дніпропетровської області, Криму, Луганська, очікують на чорнобильців із Чернігівщини.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 09.12.2011 > Тема "З потоку життя"