"Кримська Свiтлиця" > #43 за 09.12.2011 > Тема "Душі криниця"
#43 за 09.12.2011
ТВОРЧ╤СТЬ НАШИХ ЧИТАЧ╤В
Доброго дня, шановна редакц╕╓! Маю бажання надрукувати сво╖ в╕рш╕ у ваш╕й газет╕. Пишу поез╕ю та прозу як укра╖нською, так ╕ рос╕йською мовами. Народилася 28 травня 1988 року в смт. Теплик В╕нницько╖ област╕. Зак╕нчила Ки╖вський нац╕ональний ун╕верситет внутр╕шн╕х справ. Лауреат конкурсу «Золотий Тризуб». Автор книг: «Солов’╖на п╕сня» (проза); «Меч и роза» (поез╕я) Л╕л╕я Н╤КОЛА╢НКО
* * *
Мабуть, найг╕рше бути безхребетним, ╤ гнутися туди, куди нагнуть, ╤ грати роль в абсурдному сюжет╕, Впустивши в душу м╕лину ╕ муть; Розносити ус╕м ╕ подавати Нудного п╕длабузництва вино, Що замовляють – так оте й сп╕вати, Спустити г╕дн╕сть на гниюче дно. Мабуть, найг╕рше втяти в╕льн╕ крила, За харч ╕ п╕йло зрадити себе, Не бачити, як шлях ганьба покрила, ╤ в╕н у пр╕рву небуття веде… Найг╕рше йти пок╕рно, наче в╕вц╕, ╤ нести в жертву ╕долу козла, ╤ долями йому встеляти сх╕дц╕ На трон фальшивий, на вершину зла…
ТЕАТР
Вже склали розклад для в╕йни ╕ миру, Кам╕ння розкидати час настав. В╕та╓ натовп нового кумира, Когось ведуть на страту, хтось програв… Сп╕вають королям хвалебн╕ оди, Скликають на бенкети в╕рних слуг, Хтось, як ╕ завжди, б’╓ться за свободу, Комусь земних блукань замкнувся круг. Хтось топить у вин╕ сво╖ невдач╕, Чека╓ з неба золотих дар╕в, Хтось душу прода╓, а пот╕м плаче, Хтось на земл╕ без пекла вже згор╕в… А я втомилась п’╓си ц╕ дивитись, Покинути я хочу душний бал, ╤ в в╕тру бурев╕ю попросити, Щоб цей театр накрив дев’ятий вал! Зберу думки, польоти ╕ пад╕ння, Поразки й перемоги, сум ╕ см╕х, З╕рки й п╕тьму, на╖вн╕сть ╕ прозр╕ння, Невинну свят╕сть ╕ кульгавий гр╕х, Зберу любов ╕ нелюбов у скриню – Усе в одну, закрию ╕ п╕ду… ╤ дерев’яний ключ спалю, щоб нин╕ Вже не зустр╕ть н╕ рад╕сть, н╕ б╕ду… Щоб просто перейти у вим╕р ╕нший, Щоб зникнути в нев╕даних св╕тах, В тих, де нема н╕ кращих, ан╕ г╕рших, А в╕льний кожен, як небесний птах…
Шановна редакц╕╓! Вибачте, що турбую. Мабуть, у вас ╕ сво╖х клопот╕в вистача╓, а тут ╕ще я... Висилаю сво╖ римован╕ рядки, не знаю, чи ╓ в них талант? З повагою, Василь ВОЗНЕНКО м. Ки╖в * * * ╤ще цв╕те батьк╕вський сад. А цв╕т мов сн╕г – немов зима… Та час не повернеш назад – ╤ батька вже давно нема… Зацв╕в бузок – рад╕╓ св╕т, Буя╓ кв╕тами весна. А мам╕ вже, як б╕лий цв╕т, Покрила коси сивина. ╤ще цв╕те батьк╕вський сад… Гуля╓ дощик по вод╕. Та час не повернеш назад – Де батько й мама молод╕.
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 09.12.2011 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9714
|