Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯКА «КРАПЛИНА» В╤Д КРЕМЛЯ ПЕРЕПОВНИЛА ЧАШУ ТЕРП╤ННЯ ЗАХОДУ
Зашморг на ши╖ Рос╕╖ може бути знятий т╕льки в раз╕ принципово╖ зм╕ни рос╕йсько╖ зовн╕шньо╖...


ЧИ В╤ДМОВЛЯТЬСЯ РОС╤ЯНИ БУТИ «НОВОЮ НАФТОЮ» ДЛЯ СВО╥Х ПАН╤В?
Що б не казала з цього приводу рос╕йська влада, Навальному ╕ його команд╕ вда╓ться проводити в...


ВЕРХОВНИЙ СУД РФ ВИЗНАВ ЗАКОННИМ Р╤ШЕННЯ ПРО 12 РОК╤В УВ'ЯЗНЕННЯ ДЛЯ ПОЛ╤ТВ'ЯЗНЯ СУЩЕНКА
В╕дтак суд в╕дхилив у повному обсяз╕ апеляц╕ю захисник╕в.


СЕНЦОВ НАПИСАВ ЗАПОВ╤Т НА ТВОРЧ╤СТЬ НА ВИПАДОК СМЕРТ╤…
Сенцов голоду╓ у рос╕йськ╕й колон╕╖ понад 120 дн╕в.


«СПРАВА РЮКЗАК╤В»: ЛИТВИН ПОГОДИВСЯ «ВИКРИТИ» ПОМЕРЛОГО ТА СПЛАТИТИ ЗБИТКИ
Прокуратура просить засудити до одного року умовного покарання ╓диного обвинуваченого у так...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.12.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 23.12.2011
Юр╕й САДЛОВСЬКИЙ: «У КИ╢ВА ╢ ШАНС ШВИДШЕ ЗАГОВОРИТИ УКРА╥НСЬКОЮ, Н╤Ж ЗАГОВОРИТЬ ЛАТИСЬКОЮ РИГА…»

Мова про мову

З Юр╕╓м Садловським, викладачем латисько╖ мови, ми познайомилися роки зо три тому. ╤ тод╕ те, про що ми говоримо зараз, було лише в планах. Тому з б╕льшою при╓мн╕стю можна зробити висновок: активн╕ люди можуть швидко зм╕нювати св╕т. Принаймн╕, св╕т навколо себе. Отже, сьогодн╕ говоримо з паном Юр╕╓м про радянську ╕ сучасну Латв╕ю, про стосунки наших народ╕в ╕ про Центр балтистики, який енерг╕йно створю╓ться у Львов╕ руками подвижник╕в. Ма╓ центр ╕ свою «прописку» — це факультет м╕жнародних в╕дносин Льв╕вського ун╕верситету ╕м. ╤. Франка.

— Деякий час центр д╕яв неоф╕ц╕йно (хоч у нас були велик╕ напрацювання по Латв╕╖), тепер же ми створили громадську орган╕зац╕ю «Центр балтистики». В майбутньому плану╓мо залучити до роботи центру ще й литовських фах╕вц╕в. Взагал╕, це прецедент, бо, як правило, столиця намага╓ться контактувати ╕ укладати договори з╕ столицею, а Льв╕в оф╕ц╕йною столицею не ╓… Щоправда, теоретично ╓ угода м╕ж Латв╕йським ун╕верситетом ╕ Ки╖вським, але вона не працю╓. Це — пап╕рець. Просто зустр╕лися колишн╕ ректори цих навчальних заклад╕в, «потусувалися», попарились, от ╕ все… У нас же справи рухаються непогано — на даний момент латиську мову вивчають уже 30 ос╕б. Причому, це не лише студенти-м╕жнародники, але й ф╕лологи, журнал╕сти, економ╕сти. Ми да╓мо не лише знання мови, але й розпов╕да╓мо про рег╕он — як об’╓кт туризму, б╕знесу тощо. Тобто да╓мо багато ╕нформац╕╖ про державу. Раз на р╕к у нас запланована по╖здка до Латв╕╖. Нещодавно туди ╖здила група студент╕в ╕з семи чолов╕к; ус╕ вони зак╕нчили п╕вторар╕чний курс вивчення латисько╖ мови. Треба сказати, що в╕дкриття центру ╕ по╖здки стали можливими завдяки угод╕ м╕ж факультетом м╕жнародних в╕дносин нашого ун╕верситету ╕ гуман╕тарним факультетом Латв╕йського ун╕верситету. З розум╕нням сприйняли ╕дею створення Центру балтистики ректор ун╕верситету ╤ван Вакарчук та проректор Володимир Кирилич. Багато допомогли в реал╕зац╕╖ проекту колишн╕й декан факультету пан Марк╕ян Мальський (тепер в╕н ╓ послом Укра╖ни в Польщ╕) та ╤гор Бик — виконуючий обов’язки декана факультету м╕жнародних в╕дносин. А ще неодм╕нно варто згадати почесного консула Латв╕╖ у Львов╕ Володимира Гарцулу.
— Пане Юр╕ю, мен╕ дещо незвично бачити укра╖нця в рол╕ викладача латисько╖ мови. Хай би вже там англ╕йсько╖ чи н╕мецько╖… А досконало вивчити мову, не народившись у т╕й республ╕ц╕, не проживши там перш╕ роки свого життя, мабуть, непросто.
— На навчання до Латв╕╖ я по╖хав ще в радянський пер╕од, коли мен╕ було 18 рок╕в. Це була непогана ╕дея Ян╕са Петерса — тод╕шнього оч╕льника Сп╕лки письменник╕в Латв╕╖. Вона полягала в тому, щоб запросити на навчання до Латв╕╖ зд╕бних д╕вчат ╕ хлопц╕в, як╕ здобули середню осв╕ту ╕ вже щось пробують писати. Було завдання опанувати латиську мову на такому р╕вн╕, щоб пот╕м перекладати з не╖ на свою р╕дну. Мене рекомендував Володимир Лучук з╕ Львова. А ще на нашому курс╕ навчалися дв╕ естонки, дв╕ литовки, дв╕ в╕рменки, два таджики, б╕лорус, туркмен, узбек. Курс був дуже ц╕кавим, були нав╕ть представники Г╕рського Алтаю, Ком╕ АРСР... Але не вс╕ довчилися до к╕нця, на це були р╕зн╕ причини. Провчившись п’ять рок╕в, ми отримали дипломи в 1993 роц╕. Але ще в 1992 роц╕ я почав викладати латиську в ╓дин╕й у Латв╕╖ укра╖нськ╕й школ╕ — ╖╖ в╕дкрили в Риз╕ у 1991 роц╕. Там я пропрацював одинадцять рок╕в…
— Дуже часто в╕д наших громадян можна почути думку, що в республ╕ках Балт╕╖ представники кор╕нно╖ нац╕╖ — вс╕ до одного нац╕онал╕сти. А рос╕йськомовне населення зазна╓ утиск╕в за мовною ознакою. Це в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕?
— Литовц╕, латиш╕ та естонц╕ ╓ справжн╕ми патр╕отами, але про як╕сь утиски говорити не доводиться. Мало того, якщо в Литв╕ та Естон╕╖ ситуац╕я з мовою б╕льш-менш благополучна, то в Латв╕╖ м╕сцева ╕нтел╕генц╕я занепоко╓на долею саме латисько╖ мови. Адже на момент розвалу СРСР латиш╕ в Риз╕ становили лише 30%, тобто були меншиною у власн╕й столиц╕… ╤ тепер мером столиц╕ ╓ рос╕янин Н╕л Ушаков. ╤ це законом╕рно – населення рос╕йськомовного м╕ста захот╕ло обрати «свого» мера ╕ демократичним шляхом зробило це. Н╕л Ушаков (або Н╕лс Ушаковс, як кажуть латиш╕) трохи волод╕╓ державною мовою, але розмовля╓ з помилками, одразу видно, що латиська не ╓ його р╕дною... Кр╕м того, рос╕яни тепер енерг╕йно збирають п╕дписи ╕ хочуть провести референдум про визнання друго╖ державно╖ мови – рос╕йсько╖. У ╢вросоюз╕ права людини завжди на першому план╕, тому латишам скоро може стати несолодко. До реч╕, тепер у зв’язку з економ╕чною кризою ситуац╕я ще б╕льше ускладнилася, адже «просунуте» рос╕йськомовне населення столиц╕ ще якось вижива╓ ╕ не ви╖здить за меж╕ Латв╕╖, а ось латиш╕ з невеликих м╕стечок ╕ хутор╕в вимушен╕ шукати роботу за кордоном.
— Але ж ск╕льки було ╕нформац╕╖ про обов’язкову «натурал╕зац╕ю», про те, що не знаючи латисько╖ мови, не знайдеш роботи за фахом…
— Натурал╕зац╕я звелася до абсурду, нер╕дко латиш╕ складають ╕спити за рос╕ян, ╕ це н╕ для кого не ╓ та╓мницею. Викручуються без знань мови нав╕ть б╕знесмени. Вони тримають б╕ля себе латиськомовну секретарку, яка коли треба викону╓ функц╕╖ перекладачки. Тому нав╕ть терм╕н такий виник: «профес╕йний латиш». Прац╕вники сфери торг╕вл╕, як правило, знають державну мову в належному обсяз╕. Але й тут ╓ винятки: колись я був у Даугавп╕лс╕ ╕ хот╕в щось замовити латиською у кав’ярн╕. Уяв╕ть соб╕, оф╕ц╕антка мене не зрозум╕ла! Слухала, слухала, а пот╕м об╕рвала, очевидно, звичною для себе фразою: «Что вы от меня хотите?»
— Отже, у латиш╕в також ╓ сво╖ «Севастопол╕», «С╕мферопол╕» ╕ «С╓в╓родонецьки»?
— Виявля╓ться, що ╓. До реч╕, якщо говорити про укра╖нський С╕мферополь, то в╕н мене дуже розчарував. Якось я хот╕в купити «Кримську св╕тлицю» ╕ запитав у к╕оскерки, чи ╓ сьогодн╕ ця газета? Вона ж сказала: «Есть, но на украинском…» Я досить р╕зко зауважив, що сво╖ шов╕н╕стичн╕ рефлекс╕╖ нехай залиша╓ для кухн╕, а читач╕в треба просто чемненько обслуговувати, не нав’язуючи ╖м сво╖ особист╕ мовн╕ уподобання. На жаль, под╕бн╕ м╕ста, де ╕гнору╓ться державна мова, ╓ ╕ в Прибалтиц╕… У латиш╕в — це вже згаданий Даугавп╕лс, у естонц╕в — Нарва. Там багато людей мають рос╕йське громадянство. Але загалом у Естон╕╖ мовна ситуац╕я краща, н╕ж у Латв╕╖. Краща й економ╕чна, адже ╖м дуже допомагають ф╕ни. Це так╕ сам╕ «братушки» для естонц╕в, як румуни — для молдаван. Нав╕ть жарт ╓, що вс╕ естонц╕ ви╖хали до Ф╕нлянд╕╖, а ф╕ни, як у себе вдома почуваються в Естон╕╖... А Латв╕я, яка п╕сля здобуття незалежност╕ була у кращ╕й економ╕чн╕й ситуац╕╖, н╕ж Польща, тепер дуже зб╕дн╕ла. ╤ багато латиш╕в тепер працюють в Англ╕╖ або збирають полуницю в ╤рланд╕╖.
— Чи мовна ситуац╕я в Латв╕╖ ╓ предметом занепоко╓ння м╕сцевих осв╕тян, ф╕лолог╕в?
— Латиш╕ роблять геро╖чн╕ спроби врятувати мову. Думаю, в осв╕тян ╓ план стосовно пол╕пшення мовно╖ ситуац╕╖. Але поки вс╕ над╕╖ на кардинальне покращення розбиваються об… економ╕чну кризу. До реч╕, досв╕д Латв╕╖ укра╖нцям варто б вивчати. Мен╕ зда╓ться, у Ки╓ва ╓ шанс швидше заговорити укра╖нською, н╕ж заговорить латиською Рига. Адже етн╕чних укра╖нц╕в у Ки╓в╕ далеко не 30%, а майже три чверт╕… Треба ц╕леспрямовано пробуджувати нац╕ональну пам’ять киян! Зв╕сно, це непросто, але легше, н╕ж примусом змусити вивчити нер╕дну мову, спираючись на патр╕отизм лише 30% городян. Головне ось що: кияни повинн╕ працювати активно, ц╕леспрямовано, але водночас спок╕йно, без надм╕рного радикал╕зму. Не можна допускати розколу за мовною ознакою.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Тим часом...

У ЗАКОН╤ ПРО МОВНУ ПОЛ╤ТИКУ НЕ ГАРАНТОВАНИЙ ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ

Венец╕анська ком╕с╕я вважа╓, що у законопроект╕ про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики недостатньо гарант╕й використання та захисту укра╖нсько╖ мови. Як пов╕домила УН╤АН голова В╕дд╕лу демократичних ╕нституц╕й та фундаментальних прав Венец╕ансько╖ ком╕с╕╖ Артем╕да-Тетяна К╕ска, про це йдеться у висновках Венец╕ансько╖ ком╕с╕╖ щодо проекту закону «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики» народних депутат╕в Серг╕я К╕валова та Вадима Колесн╕ченка, схвалених минулого тижня на зас╕данн╕ Ком╕с╕╖ у Венец╕╖.
«Одна ╕з слабких стор╕н нин╕шнього проекту – як╕ гарант╕╖ для забезпечення належного р╕вня використання та захисту укра╖нсько╖ як державно╖ мови. Тому Ком╕с╕я вважа╓, що необх╕дно щось зробити для того, щоб забезпечити цей баланс не лише на папер╕, хоча й на папер╕ ще потр╕бно зм╕нити окрем╕ реч╕, але й як це зробити на практиц╕», — сказала представник Ком╕с╕╖.
«Залиша╓ться питання, наск╕льки, враховуючи специф╕чну ситуац╕ю в Укра╖н╕, достатн╕ми ╓ гарант╕╖ в нин╕шньому проект╕ закону для консол╕дац╕╖ укра╖нсько╖ мови як ╓дино╖ державно╖, та щодо ╖╖ рол╕, яку вона ма╓ в╕д╕гравати в укра╖нському сусп╕льств╕», — зазнача╓ться у пункт╕ 66 схвалених висновк╕в.
При цьому Ком╕с╕я наголосила, що загалом поданий проект закону ╓ кращим, н╕ж попередн╕й проект закону про мови в Укра╖н╕, висновки щодо якого були схвален╕ Ком╕с╕╓ю у березн╕ цього року. Так, Ком╕с╕я зазначила, що нин╕шн╕й проект закону б╕льше не прид╕ля╓ спец╕ально╖ уваги рос╕йськ╕й мов╕, оск╕льки практично в ус╕х його положеннях посилання на цю мову зам╕нен╕ посиланнями на «рег╕ональну мову та мову меншин». Таке ставлення до рос╕йсько╖ мови, р╕вне, як ╕ до ╕нших рег╕ональних мов або мов меншин, на думку Ком╕с╕╖, може бути сприятливим до ╕нших рег╕ональних мов в окремих сферах громадського життя.
«Тим не менше, ╓ к╕лька сфер громадського життя, в яких рос╕йська за цим проектом отрима╓ р╕вень захисту, що в╕др╕зня╓ться в╕д ╕нших рег╕ональних мов та мов меншин», — сказала А.-Т. К╕ска.
У висновках Ком╕с╕╖ зазнача╓ться, що, незважаючи на те, що в╕дпов╕дно до статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни укра╖нська ╓ ╓диною державною мовою, деяк╕ статт╕ проекту закону надають рос╕йськ╕й такий самий р╕вень захисту, як ╕ укра╖нськ╕й. Зокрема, оприлюднення акт╕в центральних орган╕в влади рос╕йською мовою.
Кр╕м того, Ком╕с╕я в╕дзначила, що визнання л╕нгв╕стично╖ свободи засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, виходячи з ринкових оц╕нок, може призвести до дом╕нування рос╕йсько╖ мови.
Ком╕с╕я звернула увагу на в╕дсутн╕сть у проект╕ закону вимог до теле-, рад╕окомпан╕й щодо щоденно╖ квоти на мовлення державною мовою. «В цих положеннях можна побачити нав╕ть зменшення рол╕ укра╖нсько╖ мови», — написано у висновках.
У документ╕ також зазнача╓ться, що запропоноване у статт╕ 20.7 проекту закону формулювання щодо того, що в ус╕х загальних середн╕х навчальних закладах забезпечу╓ться вивчення державно╖ мови ╕ одн╕╓╖ з рег╕ональних мов або мов меншин, запроваджу╓ занадто ч╕тке зобов’язання. На думку Ком╕с╕╖, слово «забезпечу╓ться» краще зам╕нити на ╕нше, яке б м╕стило б╕льше нюанс╕в.
«На думку Ком╕с╕╖, захист рос╕йсько╖ мови та ╖╖ використання як висловлення ╕дентичност╕ член╕в укра╖нського сусп╕льства, як╕ в╕льно обрали таку л╕нгв╕стичну ╕дентиф╕кац╕ю, – виправдана ц╕ль. Венец╕анська ком╕с╕я, разом з тим, п╕дкреслила ризик ставлення до рос╕йсько╖ на тому самому р╕вн╕, що й до укра╖нсько╖, що може зменшити ╕нтеграц╕йну силу укра╖нсько╖ мови та поставити п╕д загрозу роль, яку укра╖нська ма╓ в╕д╕гравати як ╓дина державна мова», — зазначено у схваленому документ╕.
«На папер╕ це чудово, тепер ╓ питання, чи зможе Укра╖на на практиц╕ вт╕лити положення закону, чи ╓ достатньо ресурс╕в ф╕нансових, гуман╕тарних тощо щодо цього захисту», — сказала представник Венец╕ансько╖ ком╕с╕╖.
У зв’язку з цим, Ком╕с╕я знову закликала до чесного балансу м╕ж захистом прав меншин з одного боку та збереженням державно╖ мови як засобу ╕нтеграц╕╖ в сусп╕льств╕ — з ╕ншого.
Як пов╕домляв УН╤АН, народн╕ депутати в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в С. К╕валов та В. Колесн╕ченко заре╓стрували у Верховн╕й Рад╕ законопроект «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики», що передбача╓ використання рег╕ональних мов або мов меншин нар╕вн╕ з державною.
У пояснювальн╕й записц╕ до законопроекту зазначено, що у раз╕ ухвалення законопроекту рос╕йська мова стане рег╕ональною в 13 адм╕н╕стративно-територ╕альних одиницях Укра╖ни (з 27-ми) – у Дн╕пропетровськ╕й, Донецьк╕й, Запор╕зьк╕й, Луганськ╕й, Микола╖вськ╕й, Одеськ╕й, Сумськ╕й, Харк╕вськ╕й, Херсонськ╕й, Черн╕г╕вськ╕й областях, АР Крим та м╕стах Ки╓в╕ й Севастопол╕; кримськотатарська – в АР Крим, угорська – в Закарпатськ╕й област╕, румунська – в Черн╕вецьк╕й. ╤нш╕ мови традиц╕йних нац╕ональних меншин Укра╖ни отримають захист у менших адм╕н╕стративно-територ╕альних одиницях.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.12.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9757

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков